Рішення

від 28.02.2024 по справі 160/33974/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокуСправа №160/33974/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «ОВЕН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

26.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «ОВЕН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №006207 від 15.11.2023 року про застосування адміністративного-господарського штрафу до Фермерського господарства «ОВЕН» в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ФГ «ОВЕН» не здійснювало перевезення вантажу і не надавало транспорті послуги третім особам, а перевозило товар власного виробництва для здійснення подальшого продажу і не виступало перевізником, як того вимагають норми Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою суду від 28.12.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

01.10.2023 року працівниками відповідача на відрізку а/д М-15 Одеса-Рені, 12км+125км на підставі направлення на рейдову перевірку від 21.09.2023 року № 391В було проведено перевірку транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричем BENALU реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт від 01.10.2023 року № АР 016275.

На підставі Акту № АР 016275 від 01.10.2023 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 006207 від 15.1.2023 року, якою до ФГ «ОВЕН» на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» застосований адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення ст.ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, а саме: відсутність у водія транспортного засобу роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Транспортний засіб марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричем BENALU реєстраційний номер НОМЕР_2 належать позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Не погоджуючись із застосуванням до позивача адміністративно - господарського штрафу постановою № 006207 від 15.11.2023р., він звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За визначенням вст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-IIIавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно дост. 18 цього Законуз метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цьогоЗаконута законодавства про працю.

Відповідно до ч.1ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-IIIавтомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно дост.6 Закону №2344-ІІІдержавний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до цього Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (п.2 Порядку № 1567).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку № 1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями39і48 Закону України «Про автомобільний транспорт»документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

В спірному випадку, підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу став висновок посадових осіб відповідачапро порушеннястатті 48 Закону №2344-ІІІ, а саме: вимог п. 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385, з огляду на відсутність роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до абз.3 ч.1ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»в редакції на час виникнення спірних правовідносин за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, оскільки у наведеній нормі визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для перевезень вантажів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яким встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно з пунктами 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п.7.1 Положення № 340).

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За визначенням в п.1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

За приписами п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з п. 3.5Інструкції № 385перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Також згідно п.3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відтак, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 вантажний автомобіль, яким виконуються перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом. Згідно вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених безпосередньо ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР, або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР п.1.4Інструкції № 385).

В спірному випадку обладнання транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 цифровим тахографом підтверджується актом перевірки №АР016275 від 01.10.2023р., тому водій за приписами п. 3.3 Інструкції № 385 повинен мати роздруківку даних роботи тахографа.

У зв`язку з тим, що тахокарти та роздрукування даних роботи тахографа (у разі оснащення транспортного засобу цифровим тахографом) є носієм інформації про дотримання водіями режиму праці та відпочинку, їх відсутність під час державного контролю є свідченням порушення режиму праці та відпочинку водіями колісних транспортних засобів.

Таким чином, оскільки на момент проведення перевірки у водія не було роздруківки даних роботи тахографа як того вимагає п.3.3.Інструкції № 385, тобто повного комплекту документів, що передбачений законодавством, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарського штрафу згідно абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за наведеного вище правового регулювання покладається саме на автомобільного перевізника, яким в спірному випадку є позивач.

Аналогічну позицію займає Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.12.2023 року у справі № 160/11558/23.

Щодо доводів, наведених позивачем в позовній заяві стосовно того, що позивач здійснював перевезення власного товару та не надавав послуг з перевезення вантажу третім особам, таким чином, він не зобов`язаний був виконувати вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки не є автомобільним перевізником, є такими що не ґрунтуються на законі, оскільки Фермерське господарство «ОВЕН» є юридичною особою, яка 01.10.2023р., як продавець, здійснював перевезення вантажу - ячменю урожаю 2023р. для продажу ТОВ «СОЛАГРО» власним транспортним засобом, відтак в розумінні ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»позивач є автомобільним перевізником та на нього поширюється дія ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Отже, позивачем здійснювалося перевезення вантажу на замовлення іншої особи власним автомобільним транспортом із використанням найманої праці водія, тобто надавалася транспортна послуга.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 року у справі № 340/5660/22.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем обґрунтовано застосовано штраф до позивача.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставіст.. 139 КАС Українирозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 6,72-77,139,244,246,250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «ОВЕН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко