Ухвала

від 05.12.2024 по справі 215/6251/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 грудня 2024 рокуСправа №215/6251/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянській В.В. в адміністративній справі №215/6251/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2024 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- встановити наявність компетенції (повноважень) Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни при отриманні заяви від 30.07.2024 вх. 170 створювати штучні перешкоди для вирішення питання забезпечення її, як онкохворої, прийняттям ненормативного правового акта, та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру - протиправною діяльністю, та зобов`язати прийняти ненормативний правовий акт і надати три належним чином засвідчені копії цієї заяви, та повторно розглянути її.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2024 року по справі №215/6251/24 адміністративну справу передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2024 року справу передано на розгляд судді Рянській В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

04 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді.

В обґрунтування заяви про відвід позивач зазначає, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою, гарантії ст. 46 Конституції України не захищає, а тому йому не можна довіряти. А також і судді який не вказує дату підписання позову, не зазначає мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного з посиланням на норми права, не відкриває судове провадження за правилами загального позовного провадження, не зобов`язав відповідача виконати вимоги змісту принципу правової визначеності і верховенства права. Суддя не зважає, що відзив підписаний особою, яка не надала свої повноваження і не виконала вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя відмовляється призначити розгляд судового провадження за правилами загального позовного провадження і витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та саме це доводить про його зацікавленість в кінцевому результаті. Таке свавілля судді в правовій державі не припустимо. Саме суддя створює штучні перешкоди для повернення відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України відзиву з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призводить до відмови у позові, порушенню п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і захисту дійства установи, яка накоїть ще багато лиха і це, безумовно, має правове значення до виникнення підстави для відводу судді. Суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов`язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строку розгляду позову, не надав ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову, в якому прямо заінтересована суддя. Вказує на перевищення влади, службових повноважень, затягнення строку розгляду, особистий інтерес, на використання можливостей для задоволення власних потреб, оскільки суддя використовує хибні мотиви неповернення відзиву, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 167 та ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить зважати на свої сумніви про неупередженість, необ`єктивність судді, що не гарантує законність здійснення правосудді і об`єктивності та неупередженості розгляду позову. Довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів, щодо неупередженості суду та виконання принципу верховенства права і правової визначеності та сприяв виконанню завдання судочинства, принципу правової визначеності і верховенства права. саме ці заперечення повинні бути взяті судом до уваги при розгляді цієї заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року визнано заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі №215/6251/24 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. необґрунтованою, передано матеріали справи №215/6251/24 для визначення судді в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

У зв`язку з автоматизованим розподілом 04 грудня 2024 року заява про відвід була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянській В.В. у адміністративній справі №215/6251/24 у порядку письмового провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Частинами 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Оскільки заява позивача про відвід судді Рянській В.В. фактично мотивована незгодою заявника з процесуальними діями головуючого судді, які, на його переконання, викликають сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді, суд приходить до висновку, що наведені ним підстави є лише суб`єктивним сприйняттям обставин, відтак, не можуть бути підставами для відводу.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, оскільки останні об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на хибних висновках та незгоді позивача з процесуальними рішенням судді, з огляду на що у задоволенні заяви позивача про відвід судді Рянській В.В. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянській В.В. в адміністративній справі № 215/6251/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Адміністративну справу №215/6251/24 передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Н.В. Боженко