Ухвала

від 05.12.2024 по справі 280/11222/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

05 грудня 2024 рокуСправа № 280/11222/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В. розглянув заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Тивоненка Данила Руслановича ( АДРЕСА_2 ), до Військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному підприємстві «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 46а, с. Миколай-Поле, Запорізький район, Запорізька область, 70401), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в особі представника адвоката Тивоненка Данила Руслановича, до Військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному підприємстві «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 2) та Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 3), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 1, оформленою довідкою військово-лікарської комісії від 04.11.2024 року №8008 про придатність позивача до військової служби;

зобов`язати відповідача 1 повторно провести медичний огляд позивача з урахуванням висновків суду;

визнати протиправним та скасувати наказ командира відповідача 3 про зарахування позивача до особового складу списків військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2024 року №43;

визнати протиправним та скасувати мобілізаційне розпорядження начальника відповідача 2 (реквізити невідомі) щодо позивача.

Крім того, просить відкрити провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні; витребувати у відповідача 1 картку медичного огляду щодо позивача та висновки лікарів відповідних спеціальностей (Додаток 7 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) щодо позивача; витребувати у відповідача 3 наказ командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу військової частини; витребувати у відповідача 2 мобілізаційне розпорядження начальника відповідача 2 щодо позивача; надати адвокату можливість участі у всіх судових засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власного ноутбуку.

Також засобами системи «Електронний суд» представником подана заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій представник просить постановити ухвалу у цій справі, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони командирам військових частин, зокрема, командиру військової частини НОМЕР_1 , безпосереднім командирам до моменту набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, а саме:

- вчиняти дії щодо видання бойових розпоряджень та підписання відряджень в райони проведення бойових дій для виконання бойових завдань щодо позивача;

- покладати на позивача виконання відповідних обов`язків по проходженню військової служби, які розповсюджуються на військовослужбовців, які були визнані за результатами військово-лікарської експертизи «Придатними до військової служби»;

- переводити позивача в інші військові частини, інші військові формування, утворені відповідно до законодавства України.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на неправомірність оскаржуваної постанови відповідача 1, що призвело до невірної оцінки ступеня придатності позивача до військової служби.

Зважаючи на той факт, що за результатами проведення спірної військово-лікарської експертизи, ступінь придатності позивача до військової служби було визначено як «Придатний», що (за твердженням представника позивача) не відповідає дійсності, останнього за відповідним бойовим розпорядженням безпосереднього командира можуть відрядити у райони проведення бойових дій для виконання бойових завдань. Позивач через незадовільний стан свого здоров`я, не матиме змоги належним чином виконувати бойові завдання, що ставить під загрозу життя останнього та життя інших військовослужбовців.

Наразі позивач проходить навчання у навчальному центрі військової частини НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що без вжиття заходів забезпечення позову, навчання у військовому центрі вказаної військової частини буде завершене та з великою вірогідністю останнього буде направлено в район проведення бойових дій для виконання бойових завдань, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить його порушені права.

Також зазначає наступне: «Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим».

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суддя зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суддя зауважує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів.

Крім того, суд звертає увагу, що переведення (переміщення) військовослужбовця здійснюється на підставі відповідного наказу. Однак, докази існування такого наказу у суду відсутні, і у будь-якому випадку такий наказ не є предметом спору у даній справі. Так, за умови прийняття відповідного наказу про переведення (переміщення) позивача, він, якщо вважатиме його протиправним, не буде позбавлений права оскаржити наказ у судовому порядку, і вже в межах такої судової справи подати заяву про забезпечення позову, яка стосуватиметься його переведення.

Також, суддя не вважає наведені позивачем у позовній заяві обставини щодо очевидності протиправності оскаржуваної постанови достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи. Тобто, за наведеними позивачем підставами, протиправність постанови відповідача 1 може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.

Щодо посилань представника позивача на незадовільний стан здоров`я позивача суддя зазначає, що приписами ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розділу 6 «Збереження і зміцнення здоров`я військовослужбовців» (ст. 233-266) частини 2 «Внутрішній порядок» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 №1923, регламентовано надання військовослужбовцям медичної допомоги. Нормами чинного законодавства, зокрема тими, якими позивач обґрунтовує протиправність оскаржуваної постанови відповідача 1, регламентовано також порядок встановлення непридатності військовослужбовця до військової служби.

Суддя зазначає, що до заяви не додано будь-яких доказів неможливості реалізації позивачем права на медичну допомогу чи виникнення у нього, як військовослужбовця, перешкод у реалізації права на встановлення непридатності до військової служби, у зв`язку з викладеними у позові обставинами.

З урахуванням викладеного у сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль