Рішення

від 05.12.2024 по справі 280/11204/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Справа № 280/11204/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененко М.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за заявою

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАКАРІС.» (69019, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 210-А, кв. 10; код ЄДРПОУ 43786801)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2024 о 15:00 год. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАКАРІС.» (далі - відповідач, ТОВ «ДРАКАРІС.»), в якій просить суд стягнути з відповідача, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такою платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 8 002 грн. 44 коп., які зарахувати на р/р UA508999980334139812000008479; отримувач - ГУК у Зап.обл.ТГ м.Запоріжжя/18010600; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами, визначеними статтею 283 КАС України, призначено судове засідання на 05.12.2024 о 10:00 год.

Учасники справи повідомлені про дату, час і місце судового розгляду належним чином у порядку, передбаченому статтею 268 КАС України.

05.12.2024 представник заявника подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі.

05.12.2024 представник відповідача подав заяву, в якій просить суд відмовити в задоволення позовної заяви, у зв`язку з добровільною сплатою податкового боргу. Заяву просить розглянути без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та податкового обліку ТОВ «ДРАКАРІС.» (код ЄДРПОУ 43786801) зареєстровано як юридична особа з 01.09.2020, основний вид діяльності (за КВЕД): 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ «ДРАКАРІС.» подало до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), №9034412887 від 20.02.2024, в якій визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у сумі 96029,27 грн, з помісячною сплатою по 8002,44 грн з січня по листопад 2024 року та у сумі 8002,43 грн за грудень 2024 року.

ТОВ «ДРАКАРІС.» не сплатило самостійно визначене податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за жовтень 2024 року в сумі 8002,44 грн з граничним терміном сплати 02.12.2024, у зв`язку з чим 03.12.2024 позивач звернувся до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, про стягнення коштів за податковим боргом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 вказаної норми, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання платника податків протягом установленого строку.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу вимог пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Пункт 287.3 статті 287 ПК України передбачає, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем самостійно задекларовано належне до сплати податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2024 рік, у тому числі за жовтень 2024 року у сумі 8002,44 грн.

З урахуванням положень статті 287 ПК України, граничний термін сплати такого податкового зобов`язання настав 02.12.2024.

Станом на 02.12.2024 відповідне податкове зобов`язання відповідачем не сплачено, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, є узгодженим, та з 03.12.2024 набуло статусу податкового боргу відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Положення статей 42 та 58 ПК України визначають, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок, встановлений статтею 59 ПК України, та направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу «Ю» від 14.08.2023 №0002363-1307-0801.

За змістом вказаної податкової вимоги, станом на 13.08.2023 сума податкового боргу ТОВ ДРАКАРІС. з орендної плати з юридичних осіб становить 118441,47 грн.

Слід зазначити, що згідно з абзацом другим пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Водночас, статтею 283 КАС України встановлені особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, частиною першою якої передбачено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, стягнення коштів за податковим боргом.

Частинами четвертою та п`ятою статті 283 КАС України встановлено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Тобто, провадження у справах, порушених за заявою податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень в порядку статті 283 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінного від загального (позовного) провадження.

Суд зауважує, що спір про право в контексті застосування статті 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у частині першій статті 283 КАС України.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для звернення з відповідною заявою, або платник податків заперечує розмір або власне факт існування податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг.

Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесена заява органу доходів і зборів. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв`язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Так, відповідачем 05.12.2024 надано до суду платіжну інструкцію №505 від 04.12.2024 на підтвердження сплати податкового боргу у сумі 8 002 грн. 44 коп, які, як зазначив позивач, будуть зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України.

Водночас, предметом розгляду у справі за заявою податкового органу є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування заходів, перелічених у частині першій статті 283 КАС України.

У поданій заяві заявник заявив вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб саме за жовтень 2024 року у сумі 8002,44 грн, а відповідач надав належні та допустимі докази того, що податковий борг у зазначеній сумі та за вказаний період ним погашений, що вбачається з інформації про призначення платежу у платіжній інструкції №505 від 04.12.2024.

Водночас, стан розрахунків відповідача з бюджетом щодо інших податкових періодів та сум податкового боргу, їх наявність або відсутність, черговість виникнення та погашення поточних податкових зобов`язань, факт їх узгодження/неузгодження, факт здійснення податковим органом заходів з погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб щодо інших податкових (звітних) періодів, тощо, не входять до предмету доказування у даній справі, а у випадку наявності будь-яких з наведених обставин, останні свідчать про наявність між сторонами спору про право, що перебуває поза межами розгляду справи за заявою податкового органу, поданою в порядку статті 283 КАС України, щодо стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб саме за жовтень 2024 року у сумі 8002,44 грн.

Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 23.02.2023 по справі №640/17091/21 та від 12.04.2023 у справі № 380/6993/22 за змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд першої інстанції може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Закриття судом першої інстанції провадження на підставі статті 238 КАС України для цієї категорії справ не передбачено.

Враховуючи, що відповідачем надано належні та допустимі докази погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за жовтень 2024 року у сумі 8002,44 грн, а обставини щодо зарахування сплачених відповідачем коштів на погашення податкових зобов`язань перебувають поза межами спірних правовідносин та можуть свідчити про наявність спору про право, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242 - 246, 283 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАКАРІС.» (69019, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 210-А, кв. 10; код ЄДРПОУ 43786801) про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано 05.12.2024.

Суддя М.О. Семененко