Рішення

від 04.12.2024 по справі 280/5851/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Справа № 280/5851/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» (далі ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.01.2024, а саме: №208010702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1232465,00 грн, в тому числі 985972,00 грн за податковими зобов`язаннями та 246493,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №308010702, яким до позивача застосовано штраф в загальній сумі 46491,50 грн за платежем додаток на додану вартість, прийняті на підставі акту перевірки № 6592/08-01-07-02/33701276 від 31.10.2023, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві вказує, що відповідно до «Політики бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій в TOB «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ»», яка є Додатком №1 до Наказів «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики» у період з 01.07.2017 по 30.06.2023, при продажу або іншому вибутті запасів оцінка їх здійснюється за методом середньозваженої собівартості. Стверджує, що метод середньозваженої собівартості дозволяє більш рівномірно відображати в обліку собівартість реалізованих товарів або продукції. Цей метод полягає) визначенні середньої ціни запасів, які вибувають. Переваги: при застосуванні цього методу чистий прибуток буде мати середнє значення, яке найбільш відповідає фактичному: метод полегшує роботу і не вимагає детального обліку руху за кожною одиницею товарів. Зауважує, що відповідач не прийняв до уваги використання позивачем методу середньозваженої собівартості при продажу запасів (товарів), тому дійшов до безпідставних висновків про реалізацію товарів нижче ціни їх придбання. Відповідно до вказаного, вважає, що висновки акту перевірки ГУ ДІІС у Запорізькій області від 31.10.2023 № 6592/08-01-07-02/33701276 про порушення TOB «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 985972 грн є необгрунтованими, відповідно позивач не допускав і порушення п. 201.1. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових протягом граничного терміну. Крім того, наголошує, що під час нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 02.01.2024 № 308010702 згідно з п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України відповідач не врахував приписи п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 26.06.2024 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою судді від 02.07.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16 липня 2024 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 11 липня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» подав відзив (вх. №32383), в якому пояснює, що в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині реалізації товарів нижче ціни їх придбання, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 985972 грн. При цьому, підприємством не надавались документальні підтвердження: технологічні карти та/або технологічний процес, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та інші документи, що слугувало у переведенні у бухгалтерському обліку придбаних за однією позицією (назвою) товару та переведені в іншу позицію (назву) товару. Зазначає, що відповідач звертався до позивача з письмовим запитом від 11.10.2023 № 3/07-02 про надання документів, а саме надання технологічних карт та/або надання доказів проведення технологічного процесу, накладних-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та інші документи, що слугувало у переведенні у бухгалтерському обліку придбаних за однією позицією (назвою) товару та переведені в іншу позицію (назву) товару, в той же час такі підтверджуючи документи підприємством під час перевірки надані не були, про що був складений акт від 24.10.2024 № 1086/08-01-07-02. Не надані витребувані документи і під час адміністративного оскарження результатів перевірки. Таким чином, на думку відповідача, підприємством не здійснювалось ніякі технологічні процеси, які б могли вплинути на ціну товарів. Крім того, стверджує, що ГУ ДПС у Запорізькій області, всупереч твердженню позивача, прийнято до уваги використання останнім методу середньозваженої собівартості при продажу запасів (товарів). Зауважує також, що за результатами проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства під час реєстрації податкових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» за період з 01.07.2017 по 30.06.2023 встановлено, що на порушення вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових, а саме: березень серпень 2018 року, квітень, жовтень, листопад 2019 року, січень, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, січень, березень 2021 року. Підкреслює, при цьому, що аналіз норм Податкового кодексу України свідчить, що за не реєстрацію податкових накладних, складених за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), платник податків не звільнявся від відповідальності (постанова Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №600/2658/20-а). З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

16 липня 2024 року судом вирішено підготовче засідання по справі відкласти на 22серпня 2024року.

22 серпня 2024 року судом продовжено строк підготовчого продовження на 30 діб та відкладено підготовче засідання по справі на 19вересня 2024 року.

19 вересня 2024 року судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 30 вересня 2024 року.

У підготовчому засіданні, призначеному на 30 вересня 2024 року, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 жовтня 2024 року.

10 жовтня 2024 року у судовому розгляді судом оголошена перерва до 26 листопада 2024 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Клопотань, заяв про відкладення судового засідання та/або розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи у порядку письмового провадження Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, із підстав, викладених у відзиві, долученому до матеріалів справи.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 15.08.2005. Видами діяльності позивача є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

На підставі направлень від 03.10.2023 №2373 №2374, №2375, №2376, №2377, №2378 та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.1 ст.77 з урахуванням вимог пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Запорізької області було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового, валютного, іншого законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.07.2017 по 30.06.2023, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №6592/08-01-07-02/33701276 від 31.10.2024.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» податкового законодавства, зокрема:

2. п.188.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 985972,00грн, у т.ч. за відповідні податкові періоди: квітень 2018 року на суму 82009 грн; травень 2018 року на суму 84276 грн; червень 2018 року на суму 93424 грн; липень 2018 року на суму 39666 грн; серпень 2018 року на суму 4641 грн; квітень 2019 року на суму 39533 грн; жовтень 2019 року на суму 84828 грн; листопад 2019 року на суму 61161 грн; січень 2020 року на суму 316169 грн; квітень 2020 року на суму 3650 грн; серпень 2020 року на суму 29416 грн; вересень 2020 року на суму 51456 грн; жовтень 2020 року на суму 3965 грн; листопад 2020 року на суму 61256 грн; січень 2021 року на суму 10510 грн; березень 2021 року на суму 20012 грн;

3. п. 201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну.

Не погодившись з висновками акту перевірки, 14.12.2023 позивач подав заперечення до акту перевірки, проте отримав лист-відповідь відповідача від 28.12.2023 № 52351/6/08-01-07-02-04, яким заперечення залишені без задоволення, а висновки акту без змін.

На підставі висновків Акту та наведених вище порушень відповідачем 02.01.2024 були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення:

№208010702 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1232465,00 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 985972,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 246493,00 грн;

№308010702 форми «ПН», яким до позивача застосовано штраф в розмірі 5% обсягу постачання (без податку на додану вартість) за платежем: додаток на додану вартість в загальній сумі 46491,50 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржених рішень, між сторонами відсутній.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (ст. 4 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим Кодексом України; податкова інформація (п.п. 83.1.2); експертні висновки (п.п. 83.1.3); судові рішення (п.п. 83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим Кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п. 83.1.6).

Відповідно до п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПК України розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 цього Кодексу.

Пунктами 198.1 та 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 21.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно з абз. 11 п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями п.120-1.2. ст.1201 ПК Україна передбачено, що у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовані тим, що перевіркою первинних документів (видаткових накладних), даних Єдиного реєстру податкових накладних та оборотів рахунків бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено реалізацію товарів нижче ціни їх придбання. Детальна інформація в розрізі періодів, цін придбання та продажі, видаткових та податкових накладних, контрагентів, наведена в додатку 11 до Акту перевірки.

Так, на підставі видаткових та податкових накладних встановлено придбання ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у липні 2017 року, січні та лютому 2018 року у ТОВ «ВТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 38146352) та ФОП ОСОБА_1 (податковий номер 2427212353) феросиліцію ФС-65 за цінами від 37000,00 грн за тонну до 59540,00 грн за тонну без ПДВ. В бухгалтерському обліку позивачем придбання феросиліцію ФС-65 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у бухгалтерському обліку придбаний феросиліцій ФС-65 в кількості 43,38 т на суму 2353960 грн переведено у феросиліцій ФС-65 (фіз. вага=22,0 т) в кількості 43,38 т на суму 2353960 грн, що відображено Кт рахунку 281 феросиліцій ФС-65 на Дт рахунку 281 - феросиліцій ФС-65 (фіз. вага=22,0 т) у кількості 43,382 т на суму 2353960 грн.

На підставі видаткових та податкових накладних встановлено реалізацію ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у березні 2018 року ТОВ «ВТО ГРУП» феросиліцій ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) у кількості 43,382 т на суму 1995572,00 грн. В бухгалтерському обліку позивача реалізація (списання) феросиліцію ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у сумі 2353960,00 грн без ПДВ, Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 1995572,00 грн без ПДВ, Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 у сумі 1995572,00 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у березні 2018 року здійснено продаж (реалізацію) феросиліцій ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) у кількості 43,382 т на суму 1995572,00 грн (вартість 46000,00 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 2353960,00 грн (середня ціна 54261,21 грн за тонну без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що на підставі видаткових та податкових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбавало у січні 2018 року та лютому 2018 року у ТОВ «ВТО ГРУП» ферохром ФХ850 20 т за ціною 85650,00 грн. В бухгалтерському обліку позивача придбання ферохрому ФХ850 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На підставі видаткових та податкових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбаває у серпні та листопаді 2017 року у ТОВ «ВТО ГРУП» ферохром ФХ800 24 т ціною 70000,00 грн та 1,25 т за ціною 63000,00 грн. В бухгалтерському обліку позивача придбання ферохрому ФХ850 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що позивач у бухгалтерському обліку придбаний ферохром ФХ850 20 т на суму 1713000,00 грн та ферохром ФХ800 20 т на суму 1219500,00 грн на загальну суму 2932500,00 грн переведено у ферохром ФХ800А-6 40 т на суму 2932500,00 грн, що відображено Кт рахунку 281 ферохром ФХ850 20 т та ферохром ФХ800 20 тон на суму 2932500,00 грн на Дт рахунку 281 ферохром ФХ800А-6 40,0 т на суму 2932500,00 грн.

В подальшому, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» реалізовано ТОВ «ВТО ГРУП» 08.05.2018 ферохром ФХ800А-6 20 т за ціною 52000,00 грн за тонну на суму 1040000,00 грн та 04.06.2018 20 т за ціною 50200,00 грн за тонну на суму 1004000,00 грн, на загальну суму 2044000,00 грн. В бухгалтерському обліку реалізація (списання) ферохрому ФХ800А-6 відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у сумі 2932500,00 грн без ПДВ, Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 2044000,00 грн без ПДВ, Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 «Результат операційної діяльності» у сумі 2044000,00 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у травні, червні 2018 року здійснено продаж (реалізацію) ферохром ФХ800А-6 у кількості 40 т на суму 2044000,00 грн (середня ціна 73312,50 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 2932500,00 грн (середня ціна 51100,00 грн за тонну без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

До того ж перевіркою було встановлено, що на підставі видаткових та податкових накладних позивач придбавав на протягом 2017-2018 років у ТОВ «ВТО ГРУП» феромолібден FeMo-60 за цінами від 400,00 грн до 680,0 грн за кг. В бухгалтерському обліку ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбання феромолібдену FeMo-60 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у бухгалтерському обліку придбаний феромолібден FeMo-60 в кількості 6880 кг на суму 4033837,00 грн переведено у феромолібден FeMo-60 тн 1,958 т на суму 1111376,00 грн, феромолібден FeMo-60-2 тн 3,592 т на суму 2132800,00 грн, феромолібден FeMo-65 0,93 т на суму 552161,00 грн, феромолібден FeMo-70-2 тн 0,4 т на суму 237500,0 грн, на загальну суму 4033837,00 грн. В бухгалтерському обліку відображено Кт рахунку 281 феромолібден FeMo-60 в кількості 6880 кг на загальну суму 4033837,00 грн, на Дт рахунку 281 феромолібден FeMo-60 тн 1,958 т на суму 1111376,00 грн, феромолібден FeMo-60-2 тн 3,592 т на суму 2132800,00 грн, феромолібден FeMo-65 0,93 т на суму 552161,00 грн, феромолібден FeMo-70-2 тн 0,4 т на суму 237500,00 грн на загальну суму 4033837,00 грн.

ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» реалізовано ТОВ «ВТО ГРУП» феромолібден FeMo-60 тн 1,958 т на суму 1059030,00 грн, феромолібден FeMo-60-2 тн 3,592 т на суму 1935899,00 грн, феромолібден FeMo-65 0,42 т на суму 243138,00 грн, феромолібден FeMo-70-2 тн 0,4 т на суму 220520,00 грн, всього на суму 3458587,00 грн. В бухгалтерському обліку реалізація (списання) зазначеного товару відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у загальній сумі 4033837,00 грн без ПДВ; Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 3458587,20 грн без ПДВ; Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 «Результат операційної діяльності» у сумі 3458587,20 грн.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у березні-серпні 2018 року здійснено продаж (реалізацію) феромолібдену FeMo-60 тн 1,958 т на суму 1059030,00 грн, феромолібдену FeMo-60-2 тн 3,592 т на суму 1935899,00 грн, феромолібдену FeMo-65 0,42 т на суму 243138,0 грн, феромолібдену FeMo-70-2 тн 0,4 т на суму 220520,00 грн, всього на суму 3458587,0 грн (середня ціна 542949,30 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 4033837 грн (середня ціна 586313,52 грн за тонну без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

Також на підставі аналізу видаткових та податкових накладних перевіркою встановлено придбання позивачем на протягом 2018-2019 років у ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець ФМн-75 за цінами від 62500,00 грн до 67000,00 грн за тонну. В бухгалтерському обліку ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбання феромарганцю ФМн-75 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На підставі видаткових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбавало 01.12.2019 у ФОП ОСОБА_1 феромарганець 78% за ціною 17000,00 грн за тонну. В бухгалтерському обліку позивача придбання феромарганцю 78% відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у бухгалтерському обліку придбаний феромарганець ФМн-75 в кількості 51,779 т на суму 3383911,00 грн та феромарганцю 78% в кількості 0,642 т на суму 14169,00 грн на загальну суму 3429371,16 грн переведено у феромарганець 78% Р10 в кількості 4,421 т на суму 267534,00 грн, феромарганець 78% Р35 в кількості 8 т на суму 518936,00 грн та феромарганець 80% в кількості 40,0 т на суму 2611610,00 грн. В бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Кт рахунку 281 феромарганець ФМн-75 в кількості 51,779 т на суму 3383911,00 грн та феромарганцю 78% в кількості 0,642 т на суму 14169,00 грн на Дт рахунку 281 феромарганець 78% Р10 в кількості 4,421 т на суму 267534,00 грн, феромарганець 78% Р35 в кількості 8 т на суму 518936,00 грн та феромарганець 80% в кількості 40,0 т на суму 2611610,00 грн на загальну суму 33980080,00 грн.

У подальшому, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» реалізовано ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець 78% Р10 в кількості 5 т на суму 201500,00 грн (з урахуванням залишків на 01.01.2019 - 0,579 т на суму 31291,16 грн), феромарганець 78% Р35 в кількості 8 т на суму 249260,00 грн та феромарганець 80% в кількості 40,0 т на суму 2051000,00 грн, всього на суму 2501760,00 грн. В бухгалтерському обліку реалізація (списання) зазначеного товару відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у сумі 3429371,16 грн без ПДВ, Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 2501760,00 грн без ПДВ, Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 «Результат операційної діяльності» у сумі 2501760,00 грн.

Таким чином, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» протягом 2019 року здійснено продаж (реалізацію) феромарганцю 78% Р10 в кількості 5 т на суму 201500,00 грн (з урахуванням залишків на 01.01.2019 - 0,579 т на суму 31291,16 грн), феромарганцю 78% Р35 в кількості 8 тон на суму 249260,00 грн та феромарганцю 80% в кількості 40,0 тон на суму 2051000,00 грн, всього на суму 2501760,00 грн (середня ціна 47203,02 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 3429371,16 грн (середня ціна 64822,88 грн за тонну без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

З Акту перевірки також вбачається, що на підставі видаткових та податкових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбавало протягом 2020 року у ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець ФМн-75 за цінами від 57000,00 грн до 60000,00 грн за тонну. В бухгалтерському обліку позивача придбання феромарганцю ФМн-75 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На підставі видаткових накладних позивач 25.03.2020 придбавав у ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець 78% за ціною 37000,00 грн за тонну. В бухгалтерському обліку ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбання феромарганцю 78% відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у бухгалтерському обліку придбаний феромарганець ФМн-75 в кількості 60,3 т на суму 3486008,85 грн та феромарганцю 78% в кількості 14 т на суму 518000,00 грн, всього 74,3 т на суму 4004008,85 грн переведено у феромарганець 78% Р10 в кількості 14 т на суму 518000,00 грн, феромарганець 80% в кількості 53 т на суму 3090633,85 грн та феромарганець 88% в кількості 7,292 т на суму 395375,00 грн, всього 74,292 т на суму 4004008,85 грн. В бухгалтерському обліку відображено Кт рахунку 281 феромарганець ФМн-75 в кількості 60,3 т на суму 3486008,85 грн та феромарганцю 78% в кількості 14 т на суму 518000,00 грн, всього 74,3 т на суму 4004008,85 грн на Дт рахунку 281 феромарганець 78% Р10 в кількості 14 т на суму 518000,00 грн, феромарганець 80% в кількості 53 т на суму 3090633,85 грн та феромарганець 88% в кількості 7,3 т на суму 395375,00 грн, всього 74,292 т на суму 4004008,85 грн.

У подальшому, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» реалізовано ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець 78% Р10 в кількості 14 т на суму 506100,00 грн, феромарганець 80% в кількості 53 т на суму 2421000,00 грн та феромарганець 88% в кількості 7,292 т на суму 334110,00 грн, всього 74,292 т на суму 3261210,00 грн. В бухгалтерському обліку реалізація (списання) зазначеного товару відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у сумі 4004008,85 грн без ПДВ, Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 3261210,0 грн без ПДВ, Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 «Результат операційної діяльності» у сумі 3261210,00 грн.

Таким чином, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» протягом 2019 року здійснено продаж (реалізацію) феромарганцю 78% Р10 в кількості 14 т на суму 506100,00 грн, феромарганцю 80% в кількості 53 т на суму 2421000,00 грн та феромарганець 88% в кількості 7,292 т на суму 334110,00 грн, всього 74,292 т на суму 3261210,00 грн (середня ціна 43897,19 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 4004008,85 грн (середня ціна 53889,76 грн за тону без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

Крім цього, перевіркою встановлено, що на підставі видаткових та податкових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбавало протягом 2019 року у ТОВ «ВТО ГРУП» феросиліцій ФС-65 за цінами від 50000,00 грн до 65454,00 грн за тонну. В бухгалтерському обліку позивача придбання феросиліцій ФС-65 відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» у бухгалтерському обліку придбаний феросиліцій ФС-65 в кількості 40 т на суму 2436970,00 грн переведено у феросиліцій ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) в кількості 41,052 т на суму 2436970,00 грн, що відображено Кт рахунку 281 феросиліцій ФС-65 на Дт рахунку 281 - феросиліцій ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т).

У подальшому, позивачем реалізовано ТОВ «ВТО ГРУП» феросиліцій ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) в кількості 41,052 т на суму 849776,40 грн. В бухгалтерському обліку ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» реалізація (списання) феросиліцій ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у сумі 2436970,00 грн без ПДВ, Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 849776,40 грн без ПДВ, Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 «Результат операційної діяльності» у сумі 849776,40 грн.

Таким чином, в ході перевірки відповідач дійшов висновку, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» здійснено продаж (реалізацію) феросиліцію ФС-65 (фіз. вага = 22,0 т) у кількості 41,052 т на суму 849776,40 грн (вартість 20700,00 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 2436970,00 грн (середня ціна 59363,00 грн за тонну без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі видаткових накладних позивач придбавав протягом 2020 року у ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець 78% за ціною від 37000,00 грн за тону до 45000,00 грн за тону. В бухгалтерському обліку ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» придбання феромарганцю 78% відображено наступним чином: Дт рах 281 «Товари на складі» Кт рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Згідно з оборотом рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» встановлено, що позивач у бухгалтерському обліку придбаний феромарганець 78% в кількості 41,768 т на суму 1808511,00 грн переведено у феромарганець 78% Р10 в кількості 21 т на суму 913550,00 грн, феромарганець 78% Р20 в кількості 20 т на суму 870061,00 грн та феромарганець ФМн78РА-1 ДСТУ 3547-97 в кількості 0,768 т на суму 24900,00 грн, всього 41,768 т на суму 1808511,00 грн, що відображено Кт рахунку 281 феромарганець 78% в кількості 41,768 т на суму 1808511,00 грн на Дт рахунку 281 феромарганець 78% Р10 в кількості 21 т на суму 913550,00 грн, феромарганець 78% Р20 в кількості 20 т на суму 870061,00 грн та феромарганець ФМн78РА-1 ДСТУ 3547-97 в кількості 0,768 т на суму 24900,00 грн, всього 41,768 т на суму 1808511,00 грн.

У подальшому, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» в січні 2021 року реалізовано ТОВ «ВТО ГРУП» феромарганець 78% Р10 в кількості 21 т на суму 861000,00 грн, феромарганець 78% Р20 в кількості 20 т на суму 770000,00 грн та феромарганець ФМн78РА-1 ДСТУ 3547-97 в кількості 0,768 т на суму 42240,00 грн, всього 41,768 т на суму 1673240,00 грн. В бухгалтерському обліку реалізація (списання) зазначеного товару відображено наступним чином: Дт рах 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт рах 281 «Товари на складі» у сумі 1808511,00 грн без ПДВ, Дт рах 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 1673240,00 грн без ПДВ, Дт рах 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт рах 791 «Результат операційної діяльності» у сумі 1673240,00 грн.

Таким чином, ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» протягом 2019 року здійснено продаж (реалізацію) феромарганець 78% Р10 в кількості 21 т на суму 861000,00 грн, феромарганець 78% Р20 в кількості 20 т на суму 770000,00 грн та феромарганець ФМн78РА-1 ДСТУ 3547-97 в кількості 0,768 т на суму 42240,00 грн, всього 41,768 т на суму 1673240,00 грн (середня ціна 40060,33 грн за тонну без ПДВ), який придбано на суму 2436970,00 грн (середня ціна 43298,96 грн за тонну без ПДВ), тобто нижче ціни придбання.

Судом також встановлено та позивачем не спростовано, що в ході проведення перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області посадовим особам ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» надано запит від 11.10.2023 № 3/07-02 з проханням надати пояснення та документальні підтвердження технологічні карти та/або технологічний процес, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та інші документи, що слугувало у переведенні у бухгалтерському обліку придбаних за однією позицією (назвою) товару та переведені в іншу позицію (назву) товару. ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» листом від 24.10.2023 № 91 (вх. від 25.10.2023 №54060/6), із зазначеного питання надано пояснення, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом. Наказом про облікову політику позивача дозволено проводити реалізацію та її відображення у бухгалтерському обліку, однорідних або споріднених номенклатур товарів за однією номенклатурною назвою, з обов`язковою перевіркою балансу у межах загальної назви групи товарів за УКТ ЗЕД.

При цьому підприємством не надавались документальні підтвердження: технологічні карти та/або технологічний процес, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та інші документи, що слугувало у переведенні у бухгалтерському обліку придбаних за однією позицією (назвою) товару та переведені в іншу позицію (назву) товару.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач звертався до позивача з письмовим запитом про надання документів, а саме надання технологічних карт та/або надання доказів проведення технологічного процесу, накладних-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та інші документи, що слугувало у переведенні у бухгалтерському обліку придбаних за однією позицією (назвою) товару та переведені в іншу позицію (назву) товару, в той же час такі підтверджуючи документи підприємством під час перевірки надані не були, про що був складений акт від 24.10.2024 №1086/08-01-07-02. Не надані витребувані документи ані під час адміністративного оскарження результатів перевірки, а також до матеріалів справи під час розгляду справи у суді.

Таким чином, підприємством не здійснювалось ніякі технологічні процеси, які б могли вплинути на ціну товарів.

Крім того, суд наголошує, що позивачем жодним чином не обґрунтовано твердження щодо не прийняття ГУ ДПС у Запорізькій області до уваги використання підприємством методу середньозваженої собівартості при продажу запасів (товарів).

Встановлені в ході перевірки обставини та порушення наведених вимог ПК України жодним чином не спростовані позивачем в ході розгляду справи, при цьому, судом позивачу надавалась така можливість та відкладались підготовчі засідання за його клопотанням, однак позивачем не надано жодного доказу в спростовування висновків податкового органу.

Таким чином, суд вважає, що під перевірки встановлено та позивачем не спростовано, що в порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» здійснило реалізацію товарів нижче ціни їх придбання, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 985972,00грн, у т.ч. за відповідні податкові періоди: квітень 2018 року на суму 82009,00 грн; травень 2018 року на суму 84276,00 грн; червень 2018 року на суму 93424,00 грн; липень 2018 року на суму 39666,00 грн; серпень 2018 року на суму 4641,00 грн; квітень 2019 року на суму 39533,00 грн; жовтень 2019 року на суму 84828,00 грн; листопад 2019 року на суму 61161,00 грн; січень 2020 року на суму 316169,00 грн; квітень 2020 року на суму 3650,00 грн; серпень 2020 року на суму 29416,00 грн; вересень 2020 року на суму 51456,00 грн; жовтень 2020 року на суму 3965,00 грн; листопад 2020 року на суму 61256,00 грн; січень 2021 року на суму 10510,00 грн; березень 2021 року на суму 20012,00 грн.

У зв`язку з встановленими вище порушеннями, відповідач дійшов також висновку, що за результатами проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства під час реєстрації податкових накладних ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» за період з 01.07.2017 по 30.06.2023 на порушення вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, Порядку №1307 встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових, а саме: березень серпень 2018 року, квітень, жовтень, листопад 2019 року, січень, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, січень, березень 2021 року (детальний розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість за не реєстрацію податкових накладних доданий до податкового повідомлення-рішення від 02.01.2024 №208010702).

Позивач в обґрунтування позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2024 №208010702 посилається лише на неврахування контролюючим органом при прийнятті спірного рішення приписів п. 52-1 підрозділу 10 розділу 20 ПК України.

З цього приводу суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Відповідно до п. 111.2 ст. 112 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Положеннями ст. 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно із абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що нездійснення платником податку на додану вартість протягом граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Водночас, з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами), від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за нездійснення протягом граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій його застосування із 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за нездійснення протягом граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі по тексту - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений п. 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, пп. 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24.03.2022 внесено зміни у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп.у 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (підлягає застосуванню з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) пп. 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2260-IX платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абз. 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у редакції Закону № 2260-IX визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, вищенаведеною нормою права, яка підлягає застосуванню з 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2024 по справі № 460/21543/23.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання вартості над фактичною ціною, що саме доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовано.

В той же час, як зазначено вище, пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ І КОМПАНІЯ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 18, код ЄДРПОУ 33701276) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак