КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2024 року Київ справа №320/27975/23
Київський окружний адміністративний суд складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив :
До Київського оокружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №8817974/38092187 від 16 травня 2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27 квітня 2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області №8817973/38092187 від 16 травня 2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 28 квітня 2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов?язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану позивача №1 від 27 квітня 2023 р. датою її направлення - 08 травня 2023 року та податкову накладну, подану позивачем №2 від 28 квітня 2023 р. датою її направлення - 08 травня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 січня 2021 р. між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС ЕЛЕКТРОНІКС» (Покупець) укладено договір поставки №11.01.2021. На виконання цього договору оформлено первинні документи та складено податкові накладні, які своєчасно подано на реєстрацію до ЄРПН. Втім, реєстрацію документів було зупинено з підстав відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На виконання пропозиції податкового органу подати пояснення та копії документів позивачем засобами електронного сервісу M.E.DOC направлено до відповідача-1 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Однак за результатами опрацювання податковим органом прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів. При цьому форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкресленими. Однак в порушення зазначених вимог спірні рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення і підкреслення конкретних документів, які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містять. Будь-яких обставин для визнання позивача ризиковим не існує, проте податковим органом прийнято спірні рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Також, ГУ ДПС у м. Києві подало клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши вказане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідач вважає, що правою підставою для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є положення частини четвертої статті 12 КАС України, якою визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, зокрема, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Натомість, суд зазначає, що предмет спору у даній справі не підпадає під вказане правило, оскільки в межах цієї справи позивач не оскаржує жодне рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, предмет спору у цій справі стосується оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак на підставі таких рішень не може бути заявлена жодна вимога про стягнення грошових коштів.
У зв`язку з цим, суд вважає, що процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.
Також суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, про які вказує позивач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.
Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня. 2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 листопала 2006 р.(скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.
Отже, підстави для здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» зареєстроване як юридична особа за адресою: 08130, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Ф, код ЄДРПОУ: 38092187.
Основними видами діяльності позивача згідно КВЕД є: 30.30 - виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; 27.40 - виробництво електричного освітлювального устаткування; 43.21 - електромонтажні роботи; 46.47 - оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.52 - оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 78.10 - діяльність агентств працевлаштування; 78.20 - діяльність агентств тимчасового працевлаштування; 78.30 - інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.59 - роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.91 - роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 70.21 - діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; 74.30 - надання послуг перекладу; 33.14 - ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 22.29 - виробництво інших виробів із пластмас; 26.12 - виробництво змонтованих електронних плат; 26.51 - виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; 26.70 - виробництво оптичних приладів і фотографічного устаткування; 27.12 - виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; 27.90 - виробництво іншого електричного устаткування; 33.13 - ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.
Товар для ТОВ "БІС ЕЛЕКТРОНІКС" було придбано у Rochester Electronics LLC (країна реєстрації США) згідно Контракту №RCL-020921 від 02 вересня 2021 р., а саме:
1)Мікросхема BGA7024,135-1 - отримано на підставі ВМД №23UA100290790162U6 від 26 квітня 2023 р. Послуги з митного оформлення ВМД №23UA100290790162U6 отримано від ФОП ОСОБА_1 згідно Договору доручення Nє 27/09/21 від 27 вересня 2021 р., рахунку на оплату Nє 203 від 26 квітня 2023 р. та акту виконаних робіт Nє 203 від 26 квітня 2023 р. Послуги сплачено в повному обсязі 27 квітня 2023 р. платіжним дорученням Nє 1403. Товар доставлено ТОВ "АВА ЕКСПРЕС" згідно рахунку Nє 230443 від 26 квітня 2023 р., з яким оформлено Договір транспортного експедирування Nє1-28102021 від 28 жовтня 2021 р. Надання послуг підтверджує акт виконаних робіт Nє 230443 від 26 квітня 2023 р. Послуги з доставки сплачені 27 квітння 2023 р. платіжним дорученням Nє 1404.
2) Мікросхема NCV2931DT-5.0RKG та Транзистор FGH30N6S21 - отримано на підставі ВМД 23UA100290790316U4 від 28 квітня 2023 р. Послуги з митного оформлення ВМД Nє 23UA100290790316U4 отримано від ФОП ОСОБА_1 згідно Договору доручення Nє 27/09/21 від 27 вересня 2021 р., рахунку на оплату Nє 209 від 28 квітня 2023 р. та акту виконаних робіт Nє 209 від 28 квітня 2023 р. Послуги сплачено в повному обсязі 01 травня 2023 р. платіжним дорученням Nє 1406. Товар доставлено перевізником ТОВ "АВА ЕКСПРЕС" згідно рахунку Nє 230451 від 28 квітня 2023 р., з яким оформлено Договір транспортного експедирування Nє 1-28102021 від 28 жовтня 2021 р. Надання послуг підтверджує акт виконаних робіт Nє 230451 від 28 квітня 2023 р. Послуги з доставки сплачені 01 травня 2023 р. платіжним дорученням Nє 1407.
11 січня 2021 р. між позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС ЕЛЕКТРОНІКС» (Покупець) укладено договір поставки №11.01.2021.
На виконання договору у подальшому позивачем складено рахунок на оплату № 1 від 27 квітня 2022 р. на суму 435 786,48 грн. 27 та 28 квітня 2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС ЕЛЕКТРОНІКС» здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжною інструкцією від 28 квітня 2023 р. № 1495 на суму 81 150 грн та платіжною інструкцією від 27 квітня 2023 р. №1291 на суму 354 636,48 грн. В подальшому, позивачем складено видаткову накладну №1 від 28 квітня 2023 р. на суму 435 786,48 грн.
За результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну від 27 квітня 2023 р. №1 на суму на суму 354 636,48 грн, в тому числі ПДВ 59 106,08 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
08 травня 2023 р. позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9103519149, відповідно до якої податкову накладну від 27 квітня 2023 р. № 1 прийнято, але її реєстрацію зупинено.Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу Україниреєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.".
Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій стосовно податкової накладної від 27 квітня 2023 р. № 1. Копії цих документів наявні в матеріалах справи, їх досліджено судом.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 8817974/38092187 від 16 травня 2023 р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 27 квітня 2023 р. № 1.
В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем-1 зазначено про ненадання платником податку копій документів: надання платником податку копій документів, складених. Із порушенням законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Комісії з питань розгляду скарг ДПС України.
24 травня 2023 р. Комісією з питань розгляду скарг ДПС України прийнято рішення № 45480/38092187/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Крім того, на виконання договору у подальшому позивачем складено рахунок на оплату № 1 від 27 квітня 2022 р. на суму 435 786,48 грн. 27 та 28 квітня 2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС ЕЛЕКТРОНІКС» здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжною інструкцією від 28 квітня 2023 р. № 1495 на суму 81 150 грн та платіжною інструкцією від 27 квітня 2023 р. №1291 на суму 354 636,48 грн. В подальшому, позивачем складено видаткову накладну №1 від 28 квітня 2023 р. на суму 435 786,48 грн.
За результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну від 28 квітня 2023 р. № 2 на суму на суму 81 150,00 грн., в тому числі ПДВ 13 525,00 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
08 травня 2023 р. позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9104035470, відповідно до якої податкову накладну від 28 квітня 2023 р. № 2 прийнято, але її реєстрацію зупинено.Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу Україниреєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.".
Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій стосовно податкової накладної від 28 квітня 2023 р. № 2. Копії цих документів наявні в матеріалах справи, їх досліджено судом.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 8817973/38092187 від 16 травня 2023 р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 квітня 2023 р. № 2.
В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем-1 зазначено про ненадання платником податку копій документів: надання платником податку копій документів, складених. Із порушенням законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Комісії з питань розгляду скарг ДПС України.
24 травня 2023 р. Комісією з питань розгляду скарг ДПС України прийнято рішення № 45448/38092187/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Позивач вважає ці дії і рішення відповідачів протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, яка набула чинності з 1 лютого 2020 р., серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис.гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4,де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
За приписами п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до вимог п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до вимог п. 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з вимогами п. 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 р. затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків в ЄРПН (далі - Порядок № 520).
Відповідно до вимог п. 4 цього Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі наведений у пункті 5 Порядку № 520 та може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з вимогами п. 6 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд зазначає, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження реалізації товару та спроможності здійснювати господарську діяльність за податковою накладною, реєстрацію якої було зупинено.
Як вказано у спірному Рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до вимог п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з вимогами п. 11 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд зазначає, що при зупиненні реєстрації податкової накладної, податковий орган не навів конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній, не зазначено у зв`язку із чим отримані від підприємства документи свідчать про відсутній необхідної інформації для реєстрації податкової накладної.
Суд зазначає, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, згідно з висновком суду, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 16 листопада 2020 р. у справі № 640/17687/19.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як підтверджується матеріалами справи, після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних від 27 квітня 2023 р. № 1 та від 28 квітня 2023 р. №2 було подано до податкового органу письмові пояснення разом з доданими документами за переліком, зазначеному в додатках до письмових пояснень.
Податковий орган зазначає про те, що позивачем не надавалися документи, при цьому встановити, що саме повинен надати був платник податків, але не надав після прийняття податковим органом рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної, матеріали справи не містять.
У той же час суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували кількісні та вартісні показники господарських операцій і були достатніми для реєстрації податкових накладних від 27 квітня 2023 р. № 1 та від 28 квітня 2023 р. №2.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не доведено правомірності прийняття свого рішення. Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення відповідача-1 щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 27 квітня 2023 р. № 1 та від 28 квітня 2023 р. №2.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача від 27 квітня 2023 р. № 1 та від 28 квітня 2023 р. №2 датою її фактичного отримання, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивача від 27 квітня 2023 р. № 1 та від 28 квітня 2023 р. №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 27 квітня 2023 р. № 1 та від 28 квітня 2023 р. №2, чим порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ними доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 були протиправними. Право позивача на реєстрацію податкової накладної порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 8052 грн. 00 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 8052 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України пропорційно.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 8817974/38092187 від 16 травня 2023 р.про відмову у реєстрації податкової накладної від 27 квітня 2023 р. № 1.
Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 38092187, адреса: вул. Велика Кільцева, 4-Ф, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130)від 27 квітня 2023 р. №1 на суму 354 636 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ 59 106 грн. 08 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 8817973/38092187 від 16 травня 2023 р.про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 квітня 2023 р. № 2.
Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 38092187, адреса: вул. Велика Кільцева, 4-Ф, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130) від 28 квітня р. №2 на суму 81 150 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 13 525 грн. 00 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 38092187, адреса: вул. Велика Кільцева, 4-Ф, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260, адреса: вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151) судовий збір у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.
Стягнути на користь позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТВЕЛЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 38092187, адреса: вул. Велика Кільцева, 4-Ф, с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) судовий збір у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Суддя Горобцова Я.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123549335 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Горобцова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні