Рішення

від 27.11.2024 по справі 320/43489/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року № 320/43489/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Клочко М.О.

представника позивача Спаська І.М.,

представника позивача Вільчинська Н.І.,

представника позивача Шегера І.П.,

представника відповідача Лукашенко Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Голосіївський» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Голосіївський" (попередня назва ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський») (надалі Позивач/ТОВ "Укравто Голосіївський») з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (надалі Відповідач/ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС у м. Києві від 16.08.2023 №00537200702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на суму 286008,00 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч вісім грн. 00 коп.); від 16.08.2023 №00537210702, яким зобов`язано зменшити від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 5852387,00 грн. (п`ять мільйонів вісімсот п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят сім грн. 00 коп.); від 16.08.2023 №00537190702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1488264,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 372066,00 грн., всього 1860330,00 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч триста тридцять грн. 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на необґрунтованість висновків Акту документальної планової виїзної перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022 (надалі Акт перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022) щодо порушень "Укравто Голосіївський» вимог податкового законодавства. Відповідно до доводів Позивача жодних порушень вимог податкового законодавства про які вказує Відповідач в Акті перевірки, ТОВ "Укравто Голосіївський» не вчиняло, залишкова вартість адміністративної будівлі, яка була списана у 2020 році, відповідала даним бухгалтерського обліку Позивача. Як наслідок, висновки контролюючого органу щодо заниження ТОВ "Укравто Голосіївський» податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок заниження залишкової вартості основного засобу є безпідставними та такими, що не підтверджені жодними належними доказами з боку Відповідача.

У той же час, Позивач зазначає про необґрунтованість посилань податкового органу на результати попередніх податкових перевірок Позивача як на докази порушення ТОВ "Укравто Голосіївський» податкового законодавства у перевіряємий період, оскільки такі акти перевірки не є правовими документами, які встановлюють відповідальність суб`єкта господарювання, а винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення оскаржені та скасовані в судовому порядку. Відтак, акти попередніх перевірок, які не стосуються перевіряємого періоду з 01.10.2019 р. по 30.09.2021 р., не можуть бути належними та допустимими доказами порушення з боку Позивача податкової дисципліни у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 відкрито провадження у справі №320/43489/23 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, останній вказує на правомірність висновків Акта перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022 на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Посилаючись на Акт планової податкової перевірки "Укравто Голосіївський» №131/26-15-14-07-01-10/14333225 від 06.06.2018 р. (перевіряємий період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.), Відповідач вказує, що в ході даної перевірки контролюючим органом було встановлено, що станом на 01.04.2011 р. Позивачем було проведено дооцінку основних активів. На суму дооцінки було збільшено первісну вартість основних активів.

Під час даної перевірки, податковий орган дійшов до висновку про порушення Позивачем вимог податкового законодавства, що полягало у заниженні Позивачем фінансового результату до оподаткування, відображеного у р.03 додатку РІ у частині амортизаційних відрахувань на суму дооцінки основних засобів на загальну суму 2821262,00 грн.

Вказане порушення мало місце у зв`язку із зазначенням першочергово у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ кв. 2011 р. та у подальшому у всіх наступних деклараціях залишкову вартість основних засобів, станом на 01.04.2011 р., у значно більшому розмірі 69 млн. грн. ніж попередньо, з урахуванням того, що у податковому обліку до складу доходів суму дооцінки засобів внесено не було.

Відтак, матеріалами вказаної податкової перевірки встановлено факт дооцінки основних засобів "Укравто Голосіївський» та невідображення у податковому обліку, у складі доходів суми дооцінки.

Крім того, у своєму відзиві Відповідач зазначає про те, що матеріалами попередніх перевірок не встановлено знецінення активів ТОВ "Укравто Голосіївський» на загальну суму 7 441320,00 грн., в тому числі 01.01.2013 р. на суму 2946721,00 грн., 29.12.2014 р. на суму 4494599,00 грн., що вплинуло на заниження суми залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, під час ліквідації нерухомого майна «Адміністративний корпус» на загальну суму 7441320,00 грн., в тому числі І кв.2020 року в сумі 7441320,00 грн.

Як наслідок, в порушення вимог Податкового кодексу України (надалі ПК України), "Укравто Голосіївський» занижено різниці, які виникають при ліквідації необоротних активів. 12 листопада 2024 року протокольною ухвалою судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

У період з 29.12.2021 по 10.02.2022, ГУ ДПС у м. Києві було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Укравто Голосіївський» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021 роки, валютного за період з 01.10.2019 по 30.09.2021 роки та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведено перевірки, складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 17.02.2022 №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 (далі Акт перевірки), в якому було зафіксовано виявлені в ході проведення перевірки порушення Позивача, зокрема:

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 286 008,00 грн.;

2. п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 5 852 387,00 грн.;

3. п.189.9 ст.189 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1488264,00 грн., в тому числі за березень 2020 в сумі 1488264,00 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу щодо порушень "Укравто Голосіївський» вимог податкового законодавства, зафіксованих в Акті перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022, Позивачем було подано до ГУ ДПС у м. Києві Заперечення №101 від 24.06.2022 на вказаний Акт перевірки.

Розглянувши Заперечення на Акт перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022, листом №28441/І/26-15-07-02-03-09 від 10.08.2023 р. ГУ ДПС у м. Києві повідомило "Укравто Голосіївський» про залишення висновків Акту перевірки без змін, а заперечень без задоволення.

16.08.2023 ГУ ДПС у м. Києві було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №00537200702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на суму 286 008,00 грн.;

- №00537210702, яким зобов`язано зменшити від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 5 582387,00 грн.;

- 00537190702, яким збільшено суму грошового зобов`язання та нараховано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1860 330,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями рішеннями від 16.08.2023 №00537200702, №00537210702, 00537190702, "Укравто Голосіївський» було подано до ДПС України скаргу про їх скасування.

Розглянувши скаргу Позивача, ДПС України було прийнято рішення №28855/6/99-00-06-01-01-06 від 28.09.2023 про залишення скарги ТОВ "Укравто Голосіївський» без розгляду.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень, Позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

ТОВ "Укравто Голосіївський» до 2020 року був власником двоповерхової будівлі Адміністративного корпусу, що входив до складу майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд.4, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстром речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав та обмежень №34605548 від 06.03.2015.

Згідно Інвентарної картки обліку основних засобів №1, вказана двоповерхова будівля Адміністративний корпусу була введена в експлуатацію 01.12.1995, первісна балансова вартість будівлі складала 680 625,49 грн.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, у період з 2010 по 2015 роки, ТОВ "Укравто Голосіївський» проводило глобальну реконструкцію споруд, що входять до майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, у тому числі й двоповерхової будівлі Адміністративного корпусу, внаслідок чого Позивачем було проведено дооцінку основних засобів, що було відображено у бухгалтерському обліку.

Зокрема станом на 01.04.2011 внаслідок проведення Позивачем дооцінки, залишкова вартість основних засобів була збільшена до 69 млн. грн.

У подальшому Позивачем було проведено знецінення двоповерхової Адміністративної будівлі відповідно до МСФЗ (IAS 36) «Знецінення активів» на суму 7441320,00 грн.

24.03.2020 ТОВ "Укравто Голосіївський» було ліквідовано двоповерхову будівлю адміністративного корпусу, про що складено Акт списання від 24.03.2020 №АС00-000014. Ліквідація будівлі була відображена в бухгалтерському та податковому обліку відповідно до діючого в Україні законодавства та списана з балансу за бухгалтерською залишковою вартістю у розмірі 3535890,59 грн.

У свою чергу, на бухгалтерську залишкову вартість в сумі 3535890,59 грн. Позивачем був нарахований податок на додану вартість, складена податкова накладна №3052 від 24.03.2020, яка зареєстрована в реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документа: 9078957918. Зобов`язання з податку на додану вартість були відображені Позивачем в декларації з ПДВ за березень 2020 року, про що зазначено в Акті перевірки.

У той же час, Відповідач, посилаючись на результати попередніх податкових перевірок ТОВ "Укравто Голосіївський» вказує про порушення Позивачем податкового законодавства, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, а також заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у перевіряємий період з 01.10.2019 по 30.09.2021, у зв`язку з чим податковим органом були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022 податковий орган вказує, що ТОВ "Укравто Голосіївський» в І кв. 2020 відображено в додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І кв. 2020 від 08.05.2020 №9099516925 наступні показники:

- код.1.1.2 «Сума залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта (пункт 138.1 ст.138 розділу ІІІ ПК України)» - 3535891,00 грн.;

- код.1.2.2 «Сума залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст.138 розділу ІІІ ПК України, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта (пункт 138.2 ст.138 розділу ІІІ ПК України)» - 6275174,00 грн.

Відповідно до пояснень ТОВ "Укравто Голосіївський» розбіжність виникла за рахунок перевищення первісної вартості основних засобів в бухгалтерському обліку порівняно з податковим у зв`язку з тим, що у 2014 році Позивачем було проведено знецінення основних засобів в бухгалтерському обліку відповідно до вимог МСФЗ (ІАS 36) «Знецінення активів» через складну військово-політичну ситуацію в країні.

У свою чергу, посилаючись на висновки попередньої податкової перевірки Позивача, зафіксовані в Акті перевірки №131/26-15-14-07-01-10/14333225 від 06.06.2018 р. (перевіряємий період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.), Відповідач вказує про те, що вказаною перевіркою встановлено, що при здійсненні розрахунку суми амортизаційних відрахувань за І квартал 2011 року ТОВ "Укравто Голосіївський» взято залишкову вартість основних засобів у сумі 22614781,00 грн., метод нарахування амортизації «прямолінійний», залишкова вартість на кінець І кварталу 2014 року становила 22187660,00 грн. Одночасно з цим, у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та у подальших податкових звітних періодах залишкову вартість основних засобів на 01.04.2011 у звітних документах вказано у значно більшому розмірі, а саме - 69 млн. грн. Як вказав Позивач, що не було спростовано відповідачем зростання вартості основних засобів на 47 млн. грн. пояснюється проведенням Позивачем їх дооцінки з одночасним відображенням обсягу в рядку 330 «Інший додатковий капітал» звіту. Згідно з балансом на 2011 рік, рядок 330 «Інший додатковий капітал», розмір дооцінки склав 47,4 млн. грн. Перевіркою встановлено, що підприємство витрати з придбання основних засобів у сумі 47 млн. грн. не здійснювало, амортизацію нараховано на суму дооцінки основних засобів. Крім того, до перевірки не надано документального підтвердження витрат за 2015-2017 роки, які вплинули на суму амортизаційних відрахувань, у зв`язку з чим встановлено відхилення між даними бухгалтерського обліку та додатку РІ по сумам амортизації, з урахуванням того, що у податковому обліку до складу доходів суму дооцінки засобів внесено не було. В результаті викладеного, за висновками акту перевірки, ТОВ "Укравто Голосіївський» у порушення п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України занижено фінансовий результат до оподаткування, відображений у р. 03 додатку РІ (у результаті чого занижено показник р. 1.1.1 на 165311,00 грн. та завищено показник р. 1.2.1 на 2655951,00 грн.) у частині амортизаційних відрахувань на суму дооцінки основних засобів на загальну суму 2821262,00 грн.

Вказане порушення мало місце з огляду на зазначення першочергово у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та у свій подальших деклараціях залишкову вартість основних засобів на 01.04.2011 у звітних документах вказано у значено більшому розмірі 69 млн. грн., ніж попередньо, з урахуванням того, що у податковому обліку до складу доходів суму дооцінки засобів внесено не було.

Відповідно до доводів Відповідача матеріалами вказаної вище податкової перевірки встановлений факт дооцінки основних засобів та невідображення Позивачем у податковому обліку, у складі доходів суми дооцінки.

Водночас, відповідно до Інвентарної карти обліку основних засобів №1 на обліку у Позивача обліковувалась двоповерхова будівля адміністративного корпусу, введена в експлуатацію 01.12.1995 з первісною балансовою вартістю 680525,49 грн., в якій зазначено, що за період введення в експлуатацію були здійснені добудови, модернізації, дооцінки та здійснені уцінки на загальну суму 7441320,00 грн., у тому числі 01.01.2013 на загальну суму 2946721,00 грн., 29.12.2014 р. на загальну суму 4494599,00 грн.

Згідно з Актом списання №АС00-000014 від 24.03.2020 двоповерхову будівлю адміністративного корпусу було ліквідовано та списано з обліку у зв`язку із непридатністю до використання. Залишкова вартість за даними бухгалтерського обліку на момент списання становила 3535891,00 грн. На вказану залишкову вартість Позивачем було нараховано податок на додану вартість та зареєстровано відповідну податкову накладну.

У той же час, Відповідач вказує про те, що актами попередніх перевірок ТОВ "Укравто Голосіївський» №131/26-15-14-07-01-10/14333225 (перевіряємий період з 01.01.2015 по 31.12.2017), №24/26-15-05-02-04/14333225 від 20.01.2020 (перевіряємий період 01.01.2018 по 30.09.2019) збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та витрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включеної до витрат звітного періоду відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності не виявлено.

Таким чином, матеріалами попередніх перевірок не встановлено знецінення активів ТОВ "Укравто Голосіївський» на загальну суму 7441320,00 грн., у тому числі 01.01.2013 на суму 2 946721,00 грн., 29.12.2014 на суму 4494599,00 грн., що вплинуло на заниження суми залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності під час ліквідації нерухомого майна, а саме Адміністративного корпусу на загальну суму 7 441320,00 грн., у тому числі за І кв. 2020 в сумі 7441320,00 грн.

Враховуючи вказане вище, відповідно до доводів контролюючого органу, в порушення п.44.1 п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 ПК України, ТОВ "Укравто Голосіївський» занижено різниці, які виникають при ліквідації необоротних активів на загальну суму 7441320,00 грн., у тому числі за І кв. 2020 в сумі 7441320,00 грн.

Вказані вище обставини, на переконання податкового органу, підтверджують правомірність винесених ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 16.08.2023 р. №00537200702, №00537210702, 00537190702.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши обставини справи, суд критично ставиться до доводів Відповідача щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на таке.

Щодо посилань Відповідача на висновки актів попередніх податкових перевірок Позивача №131/26-15-14-07-01-10/14333225 (перевіряємий період з 01.01.2015 по 31.12.2017), №24/26-15-05-02-04/14333225 від 20.01.2020 (перевіряємий період 01.01.2018 по 30.09.2019) як на докази, що підтверджують порушення ТОВ "Укравто Голосіївський» вимог податкового законодавства, що вплинули на заниження Позивачем суми балансової вартості двоповерхової будівлі адміністративного корпусу як об`єкта основних засобів на суму 7441320,00 грн. та, як наслідок, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податок на прибуток у перевіряємий період з 01.10.2019 р. по 30.09.2021 р., суд вважає за необхідне вказати, що акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом порушення Позивачем норм податкового законодавства, оскільки в силу норм ПК України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення відповідної перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків.

Акт перевірки є документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/16006/18 від 17.04.2020 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 р., позовні вимоги ТОВ "Укравто Голосіївський» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі Акту перевірки №131/26-15-14-07-01-10/14333225 від 06.06.2018, задоволено у повному обсязі, спірні податкові повідомлення-рішення скасовані.

Як вбачається зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/16006/18 від 17.04.2020 р., що набрало законної сили, надаючи оцінку доводам податкового органу щодо заниження Позивачем фінансового результату до оподаткування, відображеного у р. 03 додатку РІ у частині амортизаційних відрахувань на суму дооцінки основних засобів, адміністративний суд вказав, що враховуючи визначення контролюючим органом вказаного порушення 06.06.2018 (дата складання акту), а також період у часі, в якому мало встановлене контролюючим органом порушення - ІІ квартал 2011 року, - виходячи з положень п.102.1 ст.102 ПК України, ТОВ «Укравто Голосіївський» є вільним від такого грошового зобов`язання.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, Окружним адміністративним судом міста Києва, у межах справи №826/16006/18, вже надавалась правова оцінка доводам податкового органу щодо заниження Позивачем фінансового результату до оподаткування, відображеного у р. 03 додатку РІ у частині амортизаційних відрахувань на суму дооцінки основних засобів та встановлено, що нарахування штрафних санкцій за вказане правопорушення здійснено Відповідачем, поза межами строків давності, що передбачені ст.102 ПК України, а відтак прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення є незаконними.

У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №640/12171/20 від 09.08.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 р., адміністративний позов ТОВ "Укравто Голосіївський» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00001840502 від 20.02.2020, винесеного ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту перевірки №24/26-15-05-02-04/14333225 від 20.01.2020, також задоволено у повному обсязі, спірне податкове повідомлення-рішення скасоване.

Відповідно до ст.129 та 1291 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення «Рябих проти Росії»).

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово. Так, у справі «Христов проти України» Суд констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

У справах щодо України, Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і не переборного характеру (рішення у справах «Салов проти України», «Проценко проти України», «Кравченко проти Росії»). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (рішення у справі «Сутяжник проти Росії»).

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, можна зробити висновок, що державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та беруть участь у спорах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, повинні діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу «належного урядування», своїх власних внутрішніх процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення та уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

З огляду на вказане, суд вважає, що посилання Відповідача на порушення податкового законодавства, допущені Позивачем у ІІ кв. 2011 року, яким судами першої та апеляційної інстанцій вже надавалась правова оцінка у межах адміністративної справи №826/16006/18, як на підставу обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.08.2023 №00537200702, №00537210702, 00537190702, винесених Відповідачем на підставі Акту перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022, з метою повторного слухання і постановлення нового рішення щодо обставин, що мали місце у 2011 році, є порушенням принципу правової визначеності.

Щодо доводів Відповідача про не підтвердження актами попередніх податкових перевірок Позивача факту відображення дооцінки та знецінення нерухомого майна, зокрема двоповерхової будівлі Адміністративного корпусу на загальну суму 7441320,00 грн. у податковому обліку, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Інвентарної карти обліку основних засобів №1, на обліку ТОВ "Укравто Голосіївський» обліковувалась двоповерхова будівля адміністративного корпусу, введена в експлуатацію 01.12.1995, первісна балансова вартість якої складала 680625,49 грн. Згідно інформації, зазначеній у інвентарній карті, в ході експлуатації зазначеної будівлі, окрім добудови, модернізації, дооцінки, Позивачем була також здійснена уцінки даної двоповерхової будівлі Адміністративного корпусу на загальну суму 7 441320,00 грн., зокрема: 01.01.2013 р. на суму 2946721,00 грн., 29.12.2014 р. на суму 4494599,00 грн.

Тобто, з вказаного вбачається, що не заперечується сторонами, уцінка двоповерхової будівлі адміністративного корпусу на загальну суму 7441320,00 грн., була здійснена ТОВ «Укравто Голосіївський» у 2013 та 2014 роках.

Водночас, як вбачається зі змісту відзиву Відповідача, податковий орган самостійно вказує про те, що акти попередніх податкових перевірок Позивача №131/26-15-14-07-01-10/14333225 від 06.06.2018 та №24/26-15-05-02-04/14333225 від 20.01.2020 стосуються перевіряємих періодів починаючи з 01.01.2015 по 31.12.2017 та з 01.01.2018 по 30.09.2019 відповідно. Тобто, періодів, які стосувались господарської діяльності Позивача після проведення уцінки нерухомого майна.

У той же час, у ході розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що не заперечувалось Відповідачем, перевірка Позивача за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року, в межах якої б досліджувалось питання правомірності відображення чи невідображення Позивачем у податковому обліку проведеної уцінки двоповерхової будівлі адміністративного корпусу на загальну суму 7441320,00 грн., податковим органом не проводилась, будь-яких актів перевірки не складалось, податкові повідомлення-рішення не виносились.

Відповідно до положень ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на акти попередніх перевірок Позивача як на докази, що підтверджують порушення ведення ТОВ "Укравто Голосіївський" бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що перевірявся (з 01.10.2019 по 30.09.2021) згідно Акту перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022. На переконання суду такі акти попередніх перевірок не можуть бути належними доказами у розумінні КАС України, оскільки взагалі не стосуються предмета доказування у даній справі.

У той же час, суд погоджується з доводами Позивача на рахунок того, що як до 01.01.2015 так і після, ТОВ "Укравто Голосіївський" здійснювало формування балансової вартості основних засобів в податковому обліку відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п.152.10 ПК України (у редакції до 01.01.2015 р.) якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов`язані з придбанням зазначених активів. Норми цього пункту не застосовуються до операцій, стосовно яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку.

Тобто, вказаною нормою, до 01.01.2015, було чітко визначено, що переоцінка (уцінка/дооцінка) основних засобів, проведена у бухгалтерському обліку платником податку на прибуток, не впливала на податковий облік.

Таким чином, у Позивача був відсутній обов`язок при проведенні уцінки чи дооцінки основних засобів згідно з правилами бухгалтерського обліку до 2015 року відображати доходи чи витрати в податковому обліку.

Водночас, 01.01.2015 набув чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно якого система оподаткування податком на прибуток змінилася, в т. ч. в частині відображення уцінок/дооцінок основних засобів.

Відповідно до пп.134.1.1 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України.

Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст.138 ПК України.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму амортизації основних засобів або нематеріальних активів, нарахованої відповідно до П(С)БО або МСФЗ (п.138.1 ПК), та зменшується на суму амортизації основних засобів або нематеріальних, розрахованої відповідно до п.138.3 (п.138.2 ПК України)

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється за правилами П(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп.14.1.138, 138.3.2 138.3.4 ПК України. При цьому застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені П(С)БО, крім «виробничого» методу (пп.138.3.1 ПК).

Згідно з п.11 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення», для цілей розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ПК України балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст. 144 146 та 148 розд. III ПК у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Таким чином, з 01.01.2015 через визнання різниць уцінки/дооцінки основних засобів, визнані у складі прибутку, збитку звітного періоду, також не впливали на значення об`єкта оподаткування, як і до 01.01.2015, що свідчить про відсутність у Позивача правових підстав для віднесення бухгалтерської дооцінки/уцінки основних засобів до визначення балансової вартості основних засобів в податковому обліку.

Щодо доводів податкового органу про заниження ТОВ "Укравто Голосіївський" різниці, що виникла при ліквідації необоротних активів на загальну суму 7 441320,00 грн., в тому числі за І кв. 2020 року в суму 7441320,00 грн. та як наслідок, заниження Позивачем податку на додану вартість, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2020 ТОВ "Укравто Голосіївський" було ліквідовано двоповерхову будівлю адміністративного корпусу через проведення глобальної реконструкції станції технічного обслуговування, про що складено Акт списання від 24.03.2020 №АС00-000014. Залишкова вартість за даними бухгалтерського обліку на момент списання становила 3535891,00 грн.

Відповідно до податкової накладної №3052 від 24.03.2020 ТОВ "Укравто Голосіївський" здійснено нарахування податку на додану вартість на залишкову вартість двоповерхової будівлі адміністративного корпусу на суму 3535891,00 грн.

Водночас, в Акті перевірки №10174/26-15-07-02-03-03/14333225 від 17.02.2022, Відповідач вказує про те, що матеріалами попередніх податкових перевірок збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включеної до витрат звітного періоду відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, не встановлено.

Крім того, як зазначає податковий орган, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень №34605548 від 06.03.2015 р., об`єкт нерухомого майна, зокрема будівлі адміністративного корпусу належить ТОВ "Укравто Голосіївський" на підставі державної реєстрації від 27.02.2015.

Тобто, за матеріалами попередніх перевірок, не встановлено знецінення активів ТОВ "Укравто Голосіївський" на загальну суму 7441320,00 грн., в тому числі 01.01.2013 р. на суму 2 946721,00 грн., 29.12.2014 на суму 4494599,00 грн., що вплинуло на заниження залишкової вартості об`єкта основних засобів, під час ліквідації будівлі адміністративного корпусу на суму 7441320,00 грн., в тому числі за І кв.2020 року в сумі 7441320,00 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками контролюючого, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки в ході розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що ліквідація двоповерхової будівлі адміністративного корпусу була відображена Позивачем в бухгалтерському та податковому обліку відповідно до діючого в Україні законодавства та списана з балансу за залишковою вартістю.

Враховуючи відсутність необхідності коригувати до 01.01.2015 податковий облік, залишкова вартість двоповерхової будівлі адміністративного корпусу в податковому обліку на момент списання склала 6275173,87 грн., а в бухгалтерському обліку 3535890,59 грн.

Таким чином, формування балансової вартості основних засобів, яка підлягала амортизації для податкового обліку проводилось ТОВ "Укравто Голосіївський" відповідно до положень діючого на той час законодавства, що було підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №826/16006/18 від 17.04.2020, а отже не потребує додаткового доказування.

У той же час, відповідно до зі ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Під час дослідження судом обставин існування в особи права власності, необхідним є першочергово встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама собою державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до пояснень Позивача, що не спростовано Відповідачем, ТОВ "Укравто Голосіївський" проводило з 2010 по 2015 року глобальну реконструкцію споруд, що входять до майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4. Внаслідок проведених реконструкцій змінились площі об`єктів майнового комплексу, що призвело до необхідності їх державної реєстрації по закінченню реконструкції в 2015 році.

Таким чином, проведення Позивачем 27.02.2015 державної реєстрації права власності на майновий комплекс (до складу якого входив Адміністративний корпус) лише засвідчує вже набуте ним право власності на цей майновий комплекс.

З огляду на вказане вище, суд критично ставиться до посилань контролюючого органу на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2015 №34605548 як на підставу для висновків про відсутність факту знецінення ТОВ "Укравто Голосіївський" активів у 2013-2014 роках та, як наслідок, заниження суми залишкової вартості.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що формування балансової вартості основних засобів проводилось ТОВ "Укравто Голосіївський" у відповідності до діючого законодавства України, суд приходить до висновку про недоведеність з боку Відповідача вчинення ТОВ "Укравто Голосіївський" порушень законодавства в частині заниження фінансового результату до оподаткування, а саме заниження різниць, які виникають при ліквідації необоротних активів на загальну суму 7441320,00 грн.

Як наслідок, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.08.2023 №00537200702 та №00537210702, згідно яких Позивачу донараховано грошові зобов`язання з податку на прибуток, а також зобов`язано Позивача зменшити від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України (станом на дату виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг регламентовано ст.188 цього Кодексу. А саме база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до п.189.9 ст.189 ПК України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно із пп.14.1.9 п.14.1 ст.14 ПК України, залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу

Нормативно-правові норми, які регулюють відносини у сфері бухгалтерського обліку, розрізняють списання активу та ліквідацію активу. Так, відповідно до п.33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 07 «Основні засоби», об`єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активом.

Згідно п.41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, об`єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визначення активом.

З контексту наведених норм матеріального права вбачається, що ліквідація (списання) платником податку основного виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням для цілей оподаткування податком на додану вартість у відповідності до п.198.9 ст.189 ПК України розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

З матеріалів справи вбачається, у відповідності до вимог п.189.9 ст.189 ПК України, ТОВ "Укравто Голосіївський" на бухгалтерську залишкову вартість в сумі 3535890,59 грн. був нарахований податок на додану вартість в сумі 707178,12 грн., складена податкова накладна №3052 від 24.03.2020, яка своєчасно зареєстрована в реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документа: 9078957918. Також своєчасно відображені зобов`язання з ПДВ в декларації з ПДВ за березень 2020 р., про що Відповідачем самостійно зазначено в Акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами Позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.08.2023 №00537190702 згідно якого Позивачу донараховано грошові зобов`язання з податку на додану вартість та, як наслідок, наявності правових підстав для його скасування.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень

У той же час, суд звертає увагу, що Відповідачем як суб`єктом владних повноважень на якого КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень, під час розгляду адміністративної справи не доведено перед судом правомірності донарахування Позивачу грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податок на прибуток, а також зобов`язання Позивача зменшити від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, внаслідок чого, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.08.2023 №00537200702, №00537210702, №00537190702 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 57 970,12 грн, який в силу положень КАС України підлягає відшкодуванню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 16.08.2023 №00537200702, №00537210702, №00537190702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравто Голосіївський» (ідентифікаційний код: 14333225, адреса: 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд.4) судовий збір у сумі 57 970,12 грн (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят грн 12 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 05.12.2024

Суддя Панченко Н.Д.