Рішення

від 03.12.2024 по справі 320/12330/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Київ № 320/12330/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алвір» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Алвір» звернулось 04.08.2023 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 16.03.2024) до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2).

Просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 27.06.2023 № 9069358/43900953 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 31.05.2023 на суму 1120983, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% 186830, 50 грн. ТОВ «Алвір» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану ТОВ «Алвір» № 15 від 31.05.2023, дата подання 15.06.2023, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх надходження для реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Натомість представник позивача наголосив, що спірне рішення відповідача 1 не містить чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкової накладної, не має конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем з порушенням законодавства. Окрім того, оскаржуване рішення відповідача 1 позивач уважає незаконним, прийнятим за відсутності об`єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній, чим порушено його права платника податків.

Ухвалою від 25.04.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просили відмовити. Стверджували, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Зазначено, що у квитанції вказано конкретні підстави неприйняття податкової накладної, проте позивачем ні до контролюючого органу, ні до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. Крім того, ані при поданні пояснень до податкового органу, ані у позові до суду, позивач не посилався на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної для нього є незрозумілим, і що правова невизначеність створює для нього перешкоди для досягнення мети - реєстрації податкової накладної.

На пропозицію контролюючого органу, платником податку було направлено повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо зупинених податкових накладних. Відповідно ІКС «Податковий блок» до вказаних повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН № 15 від 31.05.2023 ТОВ «Алвір» надано документи. Повідомлення розглянуто Комісією ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняте рішення від 27.06.2023 № 9069358/43900953 про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, із зазначенням конкретної причини відмови в реєстрації, а саме: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: Недостатня кількість трудових ресурсів. Відсутні складські приміщення. Відповідно до поданих копій документів, ТОВ «Алвір» не надало документи стосовно зберігання товарів, а саме: «…недостатня кількість трудових ресурсів. Відсутні складські приміщення.».

На переконання контролюючого органу платником податків було порушено вимоги чинного законодавства, та не додержано алгоритм дій для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, таким чином комісією ГУ ДПС у Київській області правомірно прийнято рішення про відому в реєстрації податкової накладної у відповідності вимог чинного законодавства.

У зв`язку із цим контролюючий орган уважає недостатнім наданий позивачем обсяг первинних документів для підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції.

Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.

У відзиві заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено.

Від позивача надійшли додаткові пояснення.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвір» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 05.11.2020. Станом на день розгляду справи адресою місцезнаходження є: 07353, Київська обл., Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 30, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 43900953.

Видами діяльності позивача є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний) 41.10 Організація будівництва будівель 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін 43.39 Інші роботи із завершення будівництва 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах 81.29 Інші види діяльності із прибирання 93.11 Функціювання спортивних споруд 93.19 Інша діяльність у сфері спорту 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у..

Із матеріалів справи встановлено, що між позивачем (підрядник) та ТОВ «Гранд Бурже» (замовник, контрагент) укладено договір підряду №29/05/2023 від 29.05.2023 (далі - Договір) на загальну суму 2006263,39 грн., у т. ч. ПДВ 334377,23 грн. Предметом договору є поставка матеріалів та виконання робіт по підготовці основи та влаштуванню покриття на об`єкті: приміщення спортивного клубу, що у ТРК за адресою м. Буча, Бульвар Бірюкова, 2.

На виконання умов Договору, ТОВ «Гранд Бурже» 31.05.2023 перераховано на користь позивача передплату у сумі 1120983,00 грн., у т.ч. ПДВ - 186830,50 грн., що підтверджується платіжними дорученням від 31.05.2023 № 731.

За результатами вказаної фінансово-господарської операції позивачем складено податкову накладну від 31.05.2023 № 15 на загальну суму 1120983,00 грн., у т.ч. ПДВ - 186830,50 грн., усього обсяги постачання за основною ставкою 934152,50 грн., з кодом послуги 43.33 згідно з ДКПП, та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

15.06.2023 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9142879191, відповідно до якої податкову накладну від 31.05.2023 № 15 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 31.05.2023 № 15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.331, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=2.4839%, «Р»=150622.93. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем до контролюючого органу надіслано пояснення від 21.06.2023 вих. № 21/06 з відповідними доказами на підтвердження спірної господарської операції.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 27.06.2023 № 9069358/43900953 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.05.2023 № 15.

Відмова відповідача-1 в оскаржуваному рішенні мотивована наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У якості додаткової інформації зазначено: недостатня кількість трудових ресурсів. Відсутні складські приміщення.

Позивач оскаржив рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення від 17.07.2023 № 57665/43900953/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

Уважаючи рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За нормами пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

За положеннями пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до отриманого платником податків рішення комісії регіонального рівня операція, відображена у податковій накладній, відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку № 1165.

Згідно з вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 31.05.2023 № 15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.331, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=2.4839%, «Р»=150622.93. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції показника «D»=2.4839%, «Р»=150622.93, суд зазначає, що цей показник не може бути самостійною та єдиною підставою для віднесення господарської операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з підстав, зазначених вище.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За нормами пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанції показник «Р»=150622.93, де «Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.

Як свідчить зміст податкової накладної від 31.05.2023 № 15, у ній зазначена сума ПДВ у розмірі 186830,50 грн., у той час як контролюючий орган у квитанції відобразив показник «Р», який дорівнює « 150622.93».

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як зазначено у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У якості додаткової інформації зазначено: недостатня кількість трудових ресурсів. Відсутні складські приміщення.

Суд констатує, що позивачем до контролюючого органу були надані додаткові пояснення з відповідними документами для розблокування спірної податкової накладної, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Так, позивачем до контролюючого органу надіслано пояснення з відповідними підтверджуючими документами, що учасниками справи не заперечується.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що станом на дату направлення податкової накладеної від 31.05.2023 № 15 для проведення реєстрації, частина матеріалів придбаних позивачем для виконання робіт за Договором поставлена позивачу та зберігається у складських приміщеннях, які орендуються позивачем.

Частина товарів, необхідних для виконання Договору, замовлені у постачальників та внесено оплату за поставку таких товарів, які будуть доставлені у порядку та строки визначеними договорами поставки, укладеними між позивачем та постачальниками, а саме:

- з ТОВ «Форбо Флорінг Україна» (код ЄДРПОУ: 43622348) укладено договір поставки № PR-12 від 24.01.2022, рахунок №369 від 01.06.2023, платіжне доручення №703 від 02.06.2023, видаткова накладна №377 від 20.06.2023, доставку товару на склад ТОВ «Алвір» здійснював перевізник ФОП ОСОБА_1 , договір надання послуг №1 від 31.01.2023, акт виконаних робіт №3 від 20.06.2023, ТТН №40 від 20.06.2023;

- з ТОВ «Мегатрейд СМ» (код ЄДРПОУ: 36857040) рахунок №СФ-0000196 від 02.06.2023, платіжне доручення №706 від 02.06.2023, видаткова накладна №РН0000173 від 08.06.2023, доставку товару на склад здійснював ФОП ОСОБА_1 , договір №1 від 31.01.2023, акт надання послуг №2 від 08.06.2023, ТТН№173 від 08.06.2023;

- з постачальником-нерезидентом Forbo Eurocol Deutschland GmbH укладено контракт №17/2021 від 17.05.2021. Поставка імпортного товару відбувалась 21.06.2023 ВМД №23UА100110526694U3, Invoice №556442 від 14.06.2023, платіжне доручення №39JBKLN6 від 05.06.2023. Транспортно-експедиційні послуги були надані ТОВ «Європартнер Форвартінг» (код ЄДРПОУ: 40871616) згідно договору №12/05/2021 від 12.05.2021. Надання послуг підтверджується актом 90 від 22.06.2023, заявка на транспортно-експедиційні послуги №5823 від 12.06.2023, CMR №340500 від 19.06.2023.Товар був доставлений на склад ТОВ «Алвір»;

- у ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) на підставі рахунку №38 від 25.05.2023 було замовлено товар, необхідний для виконання Договору, вартість такого товару оплачена на підставі платіжного доручення №702 від 01.06.2023;

- у ТОВ «Укрплит» (код ЄДРПОУ: 41476644) на підставі рахунку №389 від 02.06.2023, замовлено товар, необхідний для виконання Договору, вартість якого оплачена на платіжним дорученням №704 від 02.06.2023 та №717 від 19.06.2023;

- у ТОВ «ТБД Олді» (код ЄДРПОУ: 24738845) на підставі рахунку №3187 від 21.06.2023, замовлено товар необхідний для виконання Договору, вартість якого оплачена за платіжним дорученням №720 від 21.06.2023.

Окрім того, з метою належного виконання Договору, позивачем у червні 2023 року було укладено договори з підрядними організаціями для виконання робіт по улаштуванню покриття, а саме з:

- ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , платник єдиного податку) договір підряду №6 від 26.06.2023;

- ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 , платник єдиного податку) договір підряду №5 від 26.06.2023;

- ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4 , платник єдиного податку) договір підряду №7 від 26.06.2023.

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, копії яких наявні в матеріалах справи, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У цьому випадку судом установлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. У той же час сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.

Крім того, відповідачами до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

У ході розгляду справи відповідачем-1 не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246,

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Із урахуванням викладено позов у частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірну ПН в ЄРПН підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжної інструкції від 31.07.2023 № 756 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у Київській області, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз указаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Із матеріалів справи слідує, що 27.07.2023 між адвокатським об`єднанням «Ю.Д.К.» в особі голови АО Кізік Анни Миколаївни та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 27/07/23.

Зміст договору є зрозумілим, не суперечить вимогам закону та відображує суть укладеного сторонами правочину, в частині надання позивачу професійної правничої допомоги. Містить положення про права та обов`язки об`єднання (розділ 2), порядок здійснення розрахунків (розділ 4), строк дії договору до 31.12.2033 включно або до моменту його розірвання.

Матеріали справи містять докази понесення позивачем цих витрат, зокрема, платіжну інструкцію від 31.07.2023 № 757 про сплату 5000, 00 грн. за надання разової правової допомоги згідно з рахунком № 28/07 від 28.07.2023 та договору № 27/07/23 від 27.07.2023.

Разом із тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Від відповідачів до суду надійшли заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (містяться у відзиві), за результатами вивчення змісту яких судом не встановлено неспівмірності цих витрат або їх завищення.

Стверджували необґрунтованість суми компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала наданим адвокатом послугам та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Головне управління ДПС у Київській області вважає, що позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

У своїх запереченнях щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат, посилались на критичну ситуацією в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дефіцит державного бюджету, постійним ухиленням від сплати податків суб`єктами господарювання та те, що кожна справа є на сьогодні бюджетоутворюючою та важливою для забезпечення інтересів держави та суспільства.

Ці твердження суд оцінює критично та зазначає, що жодних документально підтверджуючих доказів ухилення від сплати податків, зокрема позивача, суб`єкти владних повноважень відповідачі у справі, суду не надали. Їхні твердження ґрунтуються на припущеннях.

У контексті розглядуваної справи, суд відхиляє посилання відповідачів на те, що кожна справа є на сьогодні бюджетоутворюючою та важливою для забезпечення інтересів держави та суспільства, оскільки це суперечать завданням та основним засадам адміністративного судочинства, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу відповідачів, що предметом спору у цій справі є захист прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи позивача, від порушень з боку суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області, а не захист інтересів держави за зверненням відповідного суб`єкта владних повноважень в установленому законом порядку.

Такі твердження суб`єкта владних повноважень не забезпечують дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, є несправедливими по відношенню до платника податків позивача.

У той же час, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи, судом установлено порушення відповідачем 1 вимог частини другої статті 19 Конституції України.

Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, не відповідає положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про його скасування.

У розумінні пункту 10 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Як зазначалось вище, позивачем здійснено оплату 5000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, що підтверджено платіжною інструкцією від 31.07.2023 № 757.

Решта доводів, викладених у запереченнях, не спростовують висновків суду та встановлених обставин у частині документального підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене суд присуджує позивачеві 5000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алвір» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 27.06.2023 № 9069358/43900953 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2023 № 15.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Алвір» від 31.05.2023 № 15 датою її фактичного подання до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алвір» (код ЄДРПОУ: 43900953; місцезнаходження: 07353, Київська обл., Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 30) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 0 копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алвір» (код ЄДРПОУ: 43900953; місцезнаходження: 07353, Київська обл., Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 30) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 0 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.