Рішення

від 29.11.2024 по справі 340/6458/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6458/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» (адреса: просп. Промисловий, 14, м. Кропивницький, 25031; код ЄДРПОУ 36617706)

до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030)

про визнання протиправним та скасування рішення.

ТОВ «КАПРО ОЙЛ» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару UA901020/2024/000141/1 від 23.09.2024 та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000440 від 23.09.2024.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до контракту №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019, укладеного з TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia позивач придбав пальмову продукцію. Для митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до відповідача подано митну декларацію, в якій позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Позивач зазначає, що під час митного оформлення товарів відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення на його думку є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Митним кодексом України .

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

.

ТОВ "КАПРО ОЙЛ" уклало з ТRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia контракт № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 на поставку пальмової продукції.

Згідно умов пункту 2.1. даного контракту поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках на кожну окрему партію товару.

В межах виконання умов контракту на підставі Додатку №254 від 13.07.2022 постачальник зобов`язався поставити Рафінований Дезодорований Вибілений (РДВ) пальмову олію індонезійського або малоазійського походження у кількості 500 метричних тон за ціною 1065 доларів США. Постачальник зобов`язався поставити товар на умовах DАР порт Ізіміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Позивачем подано до митниці декларацію де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту), щодо товарів, які імпортуються. відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 254 , а саме: 1065 доларів США.

Відповідно до вимог частини 2 статті 53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи:

- контракт № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019;

- додаток до Контракту №254;

- інвойси;

- платіжне доручення про оплату ;

- біржові котирування;

- автотранспортна накладна CMR;

- супровідний документ Т1;

- розрахунок ціни (калькуляція);

- документ, що підтверджує вартість;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедеційних послуг;

- договір на перевезення;

- доповнення до контракту;

- сертифікат якості;

- декларація про походження товару.

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

Представник відповідача зазначає у відзиві, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.

Поставка товару здійснюється згідно контракту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019. Відповідно до пункту 1.6 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту.

Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №254 від 13.07.2022 до контракту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 обумовлено ціну товару, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що рафінована дезодорована вибілена пальмова олія індонезійського та/ або малоазійського походження становить 1065 дол США за одну метричну тонну.

Обґрунтовуючи збільшення митної вартості, відповідачем вказано, що розрахунок вартості товару був здійснений за другорядним методом та грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях співставних з урахуванням заявленого коду УКТ ЗЕД на рівні 1,3344 USD за кілограм. Інформація взята з митного оформлення ідентичного товару за МД від 13.05.2024 №UA 24UA112080003717U2 та №UA 24UA112080003753U3.

Відповідно до статті 58 Кодексу, митною вартістю товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої (частини десятої) цієї статті.

З урахуванням зазначеного, на думку відповідача, в поданих до митного оформлення документах неможливо здійснити перевірку правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару, оскільки відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.

Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до Розділу III. Митна вартість товарів та методи її визначення, частини 3 статті 53 Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості Митного кодексу України, декларанта було ознайомлено, що протягом 10 календарних днів йому необхідно надати (за наявності) додаткові документи, а у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, наприклад: документи, що містять відомості про вартість перевезення, страхування оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) пор поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Також декларанта було ознайомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (наприклад, документи, що містять відомості про вартість окремих складових заявленої митної вартості); відповідно до положень статті 254 Митного кодексу України, з метою перевірки заявлених у поданій до митній декларації відомостей, йому необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару .

Декларантом ТОВ "Капро Ойл" у відповідь на запит митного органу було повідомлено, що інших документів ніж зазначені у МД №24UA901020007099U3 відсутні.

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України та подав нову митну декларацію, за якою товари були випущені у вільний обіг. Не погоджуючись із такими висновками щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи документи дають з упевненістю стверджувати про можливість правильно та достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору.

Так, митна вартість пальмової олії визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 254 поставка пальмової олії здійснена за ціною 11065 доларів США за одну метричну тонну на умовах DАР порт Ізміт, Туреччина згідно ІНКОТЕРМС 2010. Митна декларація МД №24UA901020007099U3 подана позивачем містить митну вартість з розрахунку 1065 доларів США за одну метричну тонну. В Інвойсах (рахунку на оплату товару) митна вартість зазначена з розрахунку 1065 доларів США. Згідно платіжних доручень оплата за товар також здійснена з того ж розрахунку.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів слід зазначити те, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53, 254 МК України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

При цьому слід звернути увагу і на те, що митним органом не було обґрунтовано те, яким чином ненадані позивачем додатково витребувані документи, могли б вплинути на визначену митну вартість товару.

З огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картку відмови, суд зазначає, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню..

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA901020/2024/000141/1 від 23.09.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000440 прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 6056 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» (адреса: просп. Промисловий, 14, м. Кропивницький, 25031; код ЄДРПОУ 36617706) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030) про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару UA901020/2024/000141/1 від 23.09.2024 та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000440 від 23.09.2024.

Стягнути з Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» (код ЄДРПОУ 36617706) судовий збір у розмірі 6056 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бу ти оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК