Рішення

від 05.12.2024 по справі 380/23640/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 рокусправа № 380/23640/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (адреса: вул. Пачевського, 7, м. Золочів, Львівська область,80700; код ЄДРПОУ - 03196452) (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ - 43316386) (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 04.11.2024 року № ВП 73274479.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням суду від 07.04.2022 у справі №380/21868/21 зобов`язано управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Повідомлено, що судом видано виконавчий лист по справі та звернуто його до примусового виконання. Вказано, що виконання рішення суду здійснюється відповідно до порядку, визначеного постановою КМУ №538 від 07.05.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 року № 902 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду», а тому виплата коштів буде проведена у порядку черги при отриманні Державною казначейською службою України відповідного фінансування. Вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною і необґрунтованою, у зв`язку з чим просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначив, що листом боржник повідомив про потребу в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» у Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА. Таким чином рішення суду не виконане без поважних причин. Вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 року у справі №380/21868/21, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993. Зобов`язано управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

27.05.2022 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.

З примусового виконання вказаного виконавчого листа відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження № 73274479.

30.11.2023 Управління соціального захисту населення листом № 2133 у відповідь на відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору повідомив, що Постановою Кабінету Міністрів України № 538 від 07.05.2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 р. № 902» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 р. № 902 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році", якою визначена механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» (далі - бюджетні кошти), для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, судових витрат, а також сплати виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Управління соціального захисту населення Золочівської РДА повідомляє, що видатки на забезпечення виконання рішень суду та виплату виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" фінансуються в межах бюджетних призначень, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду». Станом на 01.11.2023 року управлінням соціального захисту населення Золочівської РДА подано потребу до Департаменту соціального захисту населення Львівської ОВА щодо суми коштів необхідної для оплати виконавчого збору, витрат і штрафів, накладеним державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». При виділенні коштів з Державного бюджету по КПКВК 2501290 (КЕКВ 2800), необхідних для забезпечення виплати за виконавчими провадженнями управлінням соціального захисту населення Золочівської РДА буде погашено заборгованість за вищевказаними постановами.

16.10.2024 року Відділом примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області скеровано вимогу Управлінню соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області.

18.10.2024 року Управління соціального захисту населення листом № 1997 у відповідь на вимогу державного виконавця повідомлено, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.08.2021 року № 902 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду» (зі змінами), якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач ОСОБА_1 включений у списки на виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги під № 516, згідно рішення суду (вх. №1788, 11.05.2022 р.). Станом на 01.10.2024 управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації подано потребу в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов?язань за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» у Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА. При надходженні коштів з державного бюджету управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації зобов?язується провести виплату ОСОБА_1 за відкритим виконавчим провадженням про примусове виконання виконавчого листа зазначеним у вимозі державного виконавця № 26718 від 16.10.2024 року.

04.11.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О., прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016.

За визначенням ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження". За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1). У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Зокрема, згідно з ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч.2 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас, для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що підставою для накладення штрафу на позивача слугувало невиконання ним рішення суду у справі №380/21868/21 в частині виплати ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 включений у списки на виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги під № 516, згідно рішення суду, що підтверджується листом Управління соціального захисту населення від 18.10.2024 року № 1997.

Поряд з цим, виплату такої суми позивач не здійснив.

Управління соціального захисту населення листом № 1997 повідомлено, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.08.2021 року № 902 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду» (зі змінами), якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду. Станом на 01.10.2024 управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації подано потребу в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов?язань за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» у Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА. При надходженні коштів з державного бюджету управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації зобов?язується провести виплату ОСОБА_1 за відкритим виконавчим провадженням про примусове виконання виконавчого листа зазначеним у вимозі державного виконавця № 26718 від 16.10.2024 року.

Таким чином, як на підставу щодо невиконання судового рішення у справі №380/21868/21, позивач вказує на відсутність фінансування необхідного на виплату коштів за судовими рішеннями.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Забезпечення виконання рішень суду (далі - бюджетні кошти), для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, судових витрат, а також сплати виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою КМУ від 26.08.2021 №902 (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Згідно з п.6 Порядку не допускається спрямування бюджетних коштів на здійснення видатків, які не пов`язані з напрямами, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та фінансуються за рахунок інших бюджетних програм.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку.

За правилами п.8 Порядку боржник формує окремі списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів, визначеної пунктом 5 цього Порядку (далі - списки).

Розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою. (п.9 Порядку).

Відповідно до п.10 Порядку боржник перераховує кошти стягувачу відповідно до визначених пріоритетності та черговості виконання рішень (списків).

Під час визначення потреби в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень на наступний місяць обов`язково враховується залишок непогашених грошових зобов`язань за рішеннями під час формування боржником окремих списків на наступний місяць.

Боржник бере бюджетні зобов`язання та проводить платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом.

Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 20 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.

Фінансування виплат за судовими рішеннями здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Суд зауважує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а.

З огляду наведене, суд вважає, що фактичне та у повному обсязі виконання позивачем судового рішення у справі №380/21868/21 можливе за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, доказів виділення боржнику коштів для виплати суми заборгованості матеріали справи не містять.

Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що невиконання рішення суду у повному обсязі в даному випадку обумовлене об`єктивними причинами, які не залежали від позивача.

Поряд з цим, суд враховує, що з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій (п.п.1,3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).

Тобто, державний виконавець був зобов`язаний та мав провести перевірку виконання судового рішення "боржником", оскільки підставою для накладення відповідного штрафу є саме невиконання рішення без поважних причин.

У свою чергу, відповідачем до суду не було надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що державний виконавець, після надходження вказаного вище листа позивача від 18.10.2024 року, витребував від нього відповідні пояснення, довідки або ж розрахунок, які необхідні для перевірки виконання ним судового рішення. Будь-яких заходів щодо оцінки причини невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Враховуючи, що позивачем не виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №380/21868/21 в частині виплати ОСОБА_1 грошової допомоги не з його вини, а через відсутність бюджетного фінансування, алгоритм отримання якого врегульовано державою у Порядку №902, суд дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладення штрафу від 04.11.2024 року, діяв необ`єктивно, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин невиконання судового рішення. Відтак, постанова про накладення штрафу від 04.11.2024 ВП №73274479 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду відзиву і жодних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та рішення. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивач витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, під час розгляду справи не здійснював.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

Позов Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (адреса: вул. Пачевського, 7, м. Золочів, Львівська область,80700; код ЄДРПОУ - 03196452) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ - 43316386) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу від 04.11.2024 року № ВП 73274479, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О., від 04.11.2024 року про накладення штрафу ВП № 73274479 на Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у розмірі 5100 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна