Рішення

від 04.12.2024 по справі 380/19993/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 рокусправа № 380/19993/24м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Д.П.Інвест» до Державної екологічної інспекції у Львівській області, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Корди Володимира Васильовича про визнання протиправними дій, скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Д.П.ІНВЕСТ" (адреса: вул. Лисенка, 29, м. Пустомити, Львівський район, Львівська область,81100; код ЄДРПОУ 30741934, далі позивач) до Державної екологічної інспекції у Львівській області (адреса: вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 38057086, далі - відповідач 1), начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Корди Володимира Васильовича (вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026, далі - відповідач 2) з вимогами (з врахуванням уточнених позовних вимог):

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області та начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря-старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Корди В.В. щодо встановлених порушень за результатами проведеного з 27.08.2024 року по 09.09.2024 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) приватного підприємства «Д.П. ІНВЕСТ», що викладенні в акті від 09 вересня 2024 року за № 11/05/33 .

визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській за №8-05 від 12.09.2024 р. щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства по ПП «Д.П.ІНВЕСТ».

В своєму позові, позивач покликається на незаконність винесеного припису та протиправність дій щодо встановлених в акті порушень. В обґрунтування таких тверджень покликається на невідповідність визначених відповідачами критеріїв, за яких позивач зобов`язаний проходити оцінку впливу на довкілля та вказує на те, що свою діяльність підприємство здійснювало задовго до набуття чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", а відтак його застосування є неправомірним. Також, покликається на невідповідність дійсності висновків відповідачів, щодо наявності джерел викидів, які не враховані у дозволі на викиди забруднюючих речовин. Крім цього, вказує на неправомірність дій відповідачів, оскільки під час перевірки таким здійснювалось дослідження питань та витребування документів, по питаннях, які не входили до предмету перевірки.

Позивачем було подано додаткові пояснення, у яких він підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи щодо протиправності оскаржуваного припису та дій відповідачів.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Львівським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою суду від 30.09.2024 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 07.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.

Представник відповідача-1, 24.10.2024 подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.12.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

В.о. начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області видано направлення №11 від 26.08.2024 р. на проведення позапланового заходу, Державною екологічною інспекцією у Львівській області в особі начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря ОСОБА_1 , начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) інструментально лабораторного контролю старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Боднарчук Т.В., заступник начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря- старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Папіж Г.Б., головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря ОСОБА_2 , головних спеціалістів відділу інструментально-лабораторного контролю Мицюк О.В., Джигирей В.О., ОСОБА_3 в період з 27.08.2024 року по 09.09.2024 року за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря у формі перевірки Приватного підприємства «Д.П. ІНВЕСТ».

Державною екологічною інспекцією у Львівській області в особі начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Кривінського В.М., головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю Джигирея В.О., головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_3 в період з 27.08.2024 року по 09.09.2024 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Приватного підприємства «Д.П. ІНВЕСТ», за результатами якого складено акт від 09 вересня 2024 року за № 11/05/33.

В акті перевірки, екологічна інспекція прийшла до висновку, що на виробничому майданчику позивача є джерела викидів, які не враховані у дозволі на викиди забруднюючих речовин, зокрема це: твердопаливний паровий котел ДКВр 10-13 2021 року, два газових парових котли Viessman М75С124, два газових котли Mavitec 2019 року, дизельгенератор та біофільтр. В результаті чого порушено вимоги ч.5, 6 ст.11 Закону України № 2707 «Про охорону атмосферного повітря».

Також, в акті перевірки вказано, що позивачем здійснюється планова діяльність з виробництва м`ясокісткового, пір`яного та кров`яного борошна, що відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Зокрема, визначив категорії за якими необхідна така оцінка, що включають установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва, установки, в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин, виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки сировини тваринного походження (крім молока) продуктивністю виходу готової продукції понад сімдесят п`ять тон на добу, об`єкти оброблення відходів, що не є небезпечними, потужністю менше ста тон на добу, що свідчить про порушення позивачем ст. 3, ч. 3 ст. 17 ЗУ 2059 (Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») через відсутність оцінки впливу на довкілля.

Окрім цього, в акті перевірки вказано, на порушення позивачем абз.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки позивачем у встановлений термін не надано інформації, необхідної для повного, об`єктивного та неупередженого здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до запиту №05-2971 від 28.08.2024 р., що є невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

На підставі вказаного акту, 12.09.2024 р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області було винесено припис за №8-05 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, в якому позивачу приписано:

1. Не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану, підготувати документи в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами існуючими та новоствореними об`єктами з урахуванням даних, які отримані в результаті проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об`єкті /промисловому майданчику за адресою: м. Пустомити, Львівського району, Львівської області, вул. Лисенка, 29.

2. З моменту отримання припису, усунути порушення, що полягає в плановій діяльності за відсутності висновку оцінки впливу на довкілля.

3. До 01.10.2024 р. надати інформацію не подану згідно листа №05-2971 від 28.08.2024 р., а саме: накази про призначення відповідальних осіб за охорону навколишнього природного середовища; документи, що підтверджують дату введення в експлуатацію технологічних ліній пір`яного борошна, м`ясо-кісткового борошна, кров`яного борошна та інформацію щодо взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справляти шкідливий вплив на здоров`я людей.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису, суд відзначає про наступне:

Щодо пункту 1 припису, що стосується підготовки не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану, документів в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами існуючими та новоствореними об`єктами з урахуванням даних, які отримані в результаті проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об`єкті /промисловому майданчику за адресою: м. Пустомити, Львівського району, Львівської області, вул. Лисенка, 29.

Обґрунтування такої вимоги пов`язане із встановленим Державною екологічною інспекцією порушення позивачем ч.5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пп.3 п.1 Постанови КМ України від 18.03.2022 №314. Зокрема, що на виробничому майданчику Підприємства є джерела викидів, які не враховані у дозволі на викиди забруднюючих речовин, зокрема це: твердопаливний паровий котел ДКВр 10-13 2021 року, два газових парових котли Viessman М75С124, два газових котли Mavitec 2019 року, дизельгенератор та біофільтр, що на думку Відповідача, порушує порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу.

З долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що 30.03.2017 року приватним підприємством «Д.П.ІНВЕСТ» отримано дозвіл за №4623610100-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого Департаментом екології та природних ресурсів за погодженням з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області строком з 30.03.2017 р. по 30.03.2027 р.

Серед джерел у вказаному дозволі, вказано паровий котел Viessman М75С124, який є ідентичним котлам вказаним Державною екологічною інспекцією як джерела, що не враховані в дозволі. З пояснень позивача вбачається, що такі котли було змонтовано у зв`язку із виходом з ладу старого котла Viessman М75С124, що є ідентичними по всіх своїх характеристиках та параметрах котлу, визначеному в дозволі №4623610100-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 30.03.2017р. Встановлення ж двох котлів, пов`язане з метою забезпечення безперебійності виробничих процесів в яких задіяний вказаний вище котел і у випадку виходу з ладу одного котла задіюється інший. З пояснень позивача вбачається, що одночасне використання таких котлів є недоцільним з огляду на відсутність такої потреби та технологічно неможливим.

Щодо твердопаливного парового котла ДКВр 10-13 2021 року випуску, позивач надав пояснення та документи на підтвердження проведення на момент перевірки пуско-налагоджувальних робіт такого котла, які на дату завершення перевірки не були завершені (а.с.93-96). Наведені обставини були повідомлені підприємстовм до завершення перевірки разом із наданням відповідних підтверджуючих документів (а.с.86-89).

Щодо вказаних двох газових котлів Mavitec, позивач відзначає, що ці котли не є газовими та не є стаціонарними джерелами викидів, оскільки такі є варочними котлами для переробки продуктів тваринного походження, які працюють на пару. Пара, яка виходить з них в процесі їх роботи конденсовується в конденсаторі повітряного охолодження та очищується в трубі очисної хімколони та полі фільтрації, які обидва є стаціонарними джерелами викидів, що вказані в Дозволі. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел.

Частиною 5 ст. 11 цього Закону, визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг.

Частин 6 цієї ж статті визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг.

В той же час, статтею 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено що, джерело викиду об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Таким чином, щоб класифікувати будь-яке обладнання як джерело викиду, має бути встановлений факт надходження від нього в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Це може бути встановлено шляхом здійснення інструментально-лабораторного контролю.

Проте, в акті перевірки жодних доказів проведення таких вимірювань не наведено. Окрім того, відповідачем не подано доказів здійснення інструментально-лабораторного контролю таким джерелом викиду.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 12 вересня 2019 року у справі № 440/3838/18, «….для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.».

Отже, відповідач при здійснені заходу контролю мав визначити, ідентифікувати обладнання та обсяг і вид забруднюючих речовин, яке виробляє саме обладнання об`єкту контролю.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 420/6935/19.

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, акт перевірки від 09.09.2024 №11/05/33 не містить інформації про порушення приписів, встановлених дозволом №4623610100-10 від 30.03.2017р, оскільки останній не містить інформації про виявлені забруднюючи речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи певних об`єктів відповідача, оскільки не визначено тип та хімічний склад забруднюючої речовини не вчинено дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань, не проводились дослідження чи експертиза для з`ясування чи дійсно здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з вказаних в акті джерел викидів.

Під час перевірки деяке обладнання не експлуатувалось, як зазначено в самому акті перевірки це дизельгенератор, який інспекцією також віднесений до джерела викидів.

З цього приводу, суд відзначає, що відповідно підпункту 1-2 пункту 1 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону атмосферного повітря», тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід`ємною частиною об`єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року.

Отже, чітких конкретизуючих даних щодо фактичного здійснення суб`єктом перевірки на момент її проведення та складання відповідного акту № 11/05/33від 09.09.2024р. щодо правопорушення у сфері природоохоронного законодавства акт не містить, а відтак, на думку суду, окреслені у акті обставини не можуть безумовно свідчити про вчинення суб`єктом господарювання певних порушень на момент здійснення перевірки, та відповідно про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.

На думку суду, акт № 11/05/33 від 09.09.2024 р. відображає лише дії працівників контролюючих органів та містить їх суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, які не підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому є неналежним доказом порушення зі сторони ПП «Д.П.ІНВЕСТ», вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Крім цього, судом встановлено, що 05.09.2024 р. позивачем було отримано декларацію за №085752/24 про провадження господарської діяльності. Дозвільним документом, згідно вказаної декларації є дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 року № 314, право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі подання декларації про провадження господарської діяльності, без отримання документів дозвільного характеру, крім видів господарської діяльності, діяльність яких наведених у Додатку 2 до вказаної постанови.

Відповідно до п.3 цієї ж Постанови, суб`єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.

Таким чином, наведеною постановою встановлено строк протягом якого суб`єкт господарювання повинен звернутись до відповідних органів з метою отримання дозвільних документів після припинення чи скасування воєнного стану, без зупинення самою діяльності суб`єктів господарювання.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність висновків в цій частині та скасування пункту 1 припису.

Щодо пункту 2 припису про усунення порушень, що полягає в плановій діяльності за відсутності висновку оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Правові та організаційні засади оцінки впливу господарської діяльності на довкілля встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 1 статті 2 цього ж Закону передбачає, що оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" визначено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 11 цього ж Закону, звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

За приписами ч.2ст.17 Закону № 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Цією ж статтею визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"- лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності (пункт 22 частини другої та пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03вересня 2020 року у справі№ 460/1094/19 та від 04 вересня 2020 року у справі №460/1160/19, від 18 жовтня 2022 року у справі № 580/2808/21.

За змістом вказаних норм починаючи з 18 грудня 2017 року перед початком планової діяльності відповідно до виду, передбаченого частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2059-V111, суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати висновок про оцінку впливу на довкілля та отримати рішення про провадження планової діяльності.

Як зазначалось, за приписами ч.2 ст.17 Закону №2059-V111 дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім таких випадків:

- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 22 частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля");

- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").

З долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що приватне підприємство «Д.П. ІНВСЕТ» зареєстроване 15.02.2000 р. Основним видом діяльності підприємства є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. Діяльність підприємства з переробки побічних продуктів тваринного походження та виготовлення на їх основі пір`яного, кров`яного та м`ясо-кісткового борошна здійснюється на виробничих потужностях об`єкту, придбаного у 2014 році.

30.03.2017 року приватним підприємством «Д.П.ІНВЕСТ» отримано дозвіл за №4623610100-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого Департаментом екології та природних ресурсів за погодженням з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області строком з 30.03.2017 р. по 30.03.2027 р.

Також, до матеріалів справи долучено отримані експлуатаційні дозволи на потужності з переробки неїстівних продуктів тваринного походження від 16.11.2020 р, 15.11.2021 р., 17.11.2022 р., 17.11.2023 р., виданих Головним управлінням Держспоживслужби у Львівській області.

З наведеного вбачається, що на момент набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», ПП «Д.П.ІНВЕСТ» уже здійснювало свою діяльність.

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає проведення оцінки впливу на довкілля для підприємств, господарська діяльність яких планувалась (планується) і не здійснювалась на момент набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», який введено в дію - 18.12.2017. При цьому оцінка впливу на довкілля потрібна до прийняття рішення про впровадження суб`єктом господарювання планової діяльності. Тобто Закон, передбачає оцінку впливу на довкілля до початку планової діяльності, однак Закон не передбачає обов`язку проведення оцінки впливу для діючих підприємств.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що чинне законодавство передбачає проведення оцінки впливу на довкілля для підприємств, господарська діяльність яких планувалась (планується) і не здійснювалась на момент набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - 18.06.2017.

Слід наголосити, що допущення суб`єктом господарювання порушень вимог природоохоронного законодавства, у тому числі, в частині обов`язку одержати висновок з оцінки впливу на довкілля, має бути належним чином аргументовано у матеріалах перевірки.

В акті №11/05/33 зазначено, що ПП «Д.П.ІНВЕСТ» здійснює діяльність на установках для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, в галузях сільського господарства, лісівництва та водного господарства, установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, визначені Законом України «Про управління відходами».

Відповідно до ч.1 ст.1 Розділу І цього Закону, об`єкт оброблення відходів - установка, інженерна споруда або інший об`єкт, що використовується для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів; установка спалювання відходів - будь-яка стаціонарна або мобільна технічна одиниця та обладнання, призначене для термічного оброблення відходів, з відновленням утворюваного при горінні тепла або без нього, з метою видалення шляхом спалювання за допомогою окислення, а також інших процесів термічного оброблення, таких як піроліз, газифікація, плазмовий процес, якщо речовини, що утворюються в результаті термічного оброблення, у подальшому спалюються; установка сумісного спалювання відходів - будь-яка стаціонарна або мобільна технічна одиниця, призначена для виробництва енергії або виробництва матеріальних продуктів, яка використовує відходи як звичайне або додаткове паливо або в якій відходи проходять термічне оброблення з метою видалення шляхом спалювання за допомогою окислення, а також інших процесів термічного оброблення, таких як піроліз, газифікація, плазмовий процес, якщо речовини, що утворюються в результаті термічного оброблення, у подальшому спалюються.

Підпунктом 5 пункту 2 статті 2 Закону України «Про управління відходами», визначено, що дія цього Закону не поширюється на побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, обіг яких регулюється Законом України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про управління відходами» дія цього Закону не поширюється на побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, обіг яких регулюється Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи та самого акту Державної екологічної інспекції у Львівській області № 11/05/33, основним видом діяльності ПП «Д.П. ІНВЕСТ» є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

Акт перевірки не містить доказів, що підприємство здійснює вид діяльності на установках для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва. З наявних в матеріалах справи документів вбачається використання для виготовлення кінцевої продукції ПП «Д.П.ІНВЕСТ» побічних продуктів тваринного походження, що не призначені для споживання людиною і які одержують при забої та переробці птиці.

Також, в акті, складеному за результатами позапланового заходу вказано, що ПП «Д.П.ІНВЕСТ» здійснює діяльність на установках, в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин».

Згідно з пунктом 7 частини 3статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає хімічну промисловість: - установки для виробництва вибухових речовин; - установки, в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин; - зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази).

Правові та організаційні засади гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання, зокрема встановлює вимоги щодо гігієни, маркування, пакування та представлення кормів, регулює відповідні суспільні відносини між операторами ринку та органами державної влади визначені Законом України «Про безпечність та гігієну кормів».

Відповідно до підпункту 29 пункту 1 статті 1 Розділу І цього Закону, терміни та їх визначення вживаються в такому значенні: кормові добавки - речовини, мікроорганізми або препарати, інші ніж кормовий матеріал або премікси, які спеціально додаються до корму або води з метою виконання однієї чи декількох з таких функцій: задоволення поживних потреб тварин, забезпечення сприятливого впливу на характеристики кормів, продуктів тваринного походження, екологічні наслідки тваринницької діяльності, продуктивність та благополуччя тварин, зокрема шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів чи колір декоративних рибок та птахів, здійснення кокцидіостатичної чи гістомоностатичної дії.

З матеріалів справи та долучених документів вбачається, що Державною екологічною інспекцією не підтверджено, що продукція (кормові збагачувачі та м`ясо-кісткове борошно), що виготовляється ПП «Д.П.ІНВЕСТ», виготовляються з використанням установок в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин.

Крім цього, суд зазначає, що у позивача відсутній обов`язок щодо отримання висновків з оцінки впливу на довкілля, оскільки останнє не здійснює діяльності в хімічній промисловості.

В складеному за результатами планового заходу акті, Державна екологічна інспекція вказує про віднесення діяльності ПП «Д.П.ІНВЕСТ» до об`єктів оброблення відходів, що не є небезпечними, потужністю менше 100 тонн на добу.

Закон України «Про управління відходами» визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч.1 ст.1 Розділу І Закону України «Про управління відходами» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про управління відходами» дія цього Закону не поширюється на побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, обіг яких регулюється Законом України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту.

З матеріалів справи вбачається, що для виготовлення кінцевої продукції ПП «Д.П. ІНВЕСТ» використовує побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, обіг яких регулюється Законом України "Про побічні продукти тваринного походження», що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про управління відходами» даним законом не регулюється. Використання такої сировини підтверджується витягами з Опису процесу виготовлення продукції ПП «Д.П.ІНВЕСТ».

Також, в акті зазначено, що ПП «Д.П.ІНВЕСТ» здійснює виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки: сировини тваринного походження (крім молока) продуктивністю виходу готової продукції понад 75 тонн на добу.

Відповідно до п.8 частини 3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яка визначає другу категорію видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, та включає виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки: сировини тваринного походження (крім молока) продуктивністю виходу готової продукції понад 75 тонн на добу відноситься до харчової промисловості.

Відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не справляє шкідливого впливу на здоров`я людини та є придатним для споживання.

Пунктом 92 цієї ж статі визначено, що харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання людьми або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим.

До харчових продуктів належать напої (у тому числі вода питна), жувальні гумки та будь-які інші речовини, що навмисно додані до харчового продукту під час виробництва, переробки або обробки. До харчових продуктів також належить вода питна, якщо вона перетнула (залишила) місце, яке є пунктом відповідності якості питної води у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Цією ж нормою визначено, що термін "харчовий продукт" не включає: корми; живих тварин, якщо вони не призначені для введення в обіг з метою споживання людиною; рослини до збирання врожаю; лікарські засоби у значенні, наведеному в Законі України "Про лікарські засоби"; косметичну продукцію у значенні, наведеному в Технічному регламенті на косметичну продукцію, затвердженому Кабінетом Міністрів України; тютюн у значенні, наведеному в Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення", та тютюнові вироби у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"; наркотичні засоби у значенні, наведеному в Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками, внесеними до неї згідно з Протоколом 1972 року), та психотропні речовини у значенні, наведеному в Конвенції про психотропні речовини 1971 року; залишки та забруднюючі речовини; медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем долучено до матеріалів справи звіти про виробництво продукції за період з січня 2023 р. по грудень 2023 р., за 2023 р. та за період з січня 2024 р. по вересень 2024 р., в яких зазначено назву виду продукції: борошно дрібного та грубого помелу та гранули з м`яса чи субпродуктів м`ясних, непридатних для вживання людиною, шкварки. Дані зазначених звітів також підтверджують неприналежність продукції позивача до продуктів харчування та відсутність зазначених у акті обсягів виробництва продукції.

Враховуючи вищенаведене, діяльність ПП «Д.П. ІНВЕСТ», яка розпочалась до моменту введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та яка не підпадає під визначення частинами другою і третьою статті 3 Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» не потребує проведення оцінки впливу на довкілля.

За таких обставин, висновки акту в цій частині є протиправними, а пункт 2 припису підлягає скасуванню.

Щодо пункту 3 припису, яким передбачено надати до 01.10.2024 р. інформацію не подану згідно листа ДЕІ №05-2971 від 28.08.2024 р., а саме: накази про призначення відповідальних осіб за охорону навколишнього природного середовища; документи, що підтверджують дату введення в експлуатацію технологічних ліній пір`яного борошна, м`ясо-кісткового борошна, кров`яного борошна та інформацію щодо взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справляти шкідливий вплив на здоров`я людей, суд відзначає про наступне.

Згідно частини 8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

На підставі аналізу вищенаведених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що припис органу державного нагляду (контролю) виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

При цьому, суд звертає увагу, що припис повинен містити вимогу про усунення порушень, а не зміст самих порушень, оскільки виноситься припис у випадку виявлення порушень, які зафіксовані актом перевірки.

Як встановлено судом, п.3 оскарженого припису не направлений на усунення порушень вимог законодавства. Припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребувати необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Необхідність надання документів, що висвітлена безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 11.06.2019 по справі № 802/793/16-а та від 22.01.2019 по справі № 816/1481/17.

За таких обставин, пункт 3 припису підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що наведені в акті перевірки обставини не є беззаперечним доказом наявності порушень позивачем вимог природоохоронного законодавства, оскільки містять неточності, суперечності та з наведеного в акті перевірки неможливо встановити, що на території позивача, допущені порушення природоохоронного законодавства.

При прийнятті рішення суд не може керуватись припущеннями, а досліджує подані учасниками справи докази. Відповідачем не додано як до акту перевірки, так і під час розгляду адміністративної справи належним чином складених доказів наявності порушень природоохоронного законодавства позивачем під час ведення господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області та начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря-старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Корди В.В. щодо встановлених порушень за результатами проведеного з 27.08.2024 року по 09.09.2024 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) приватного підприємства «Д.П. ІНВЕСТ», що викладенні в акті від 09 вересня 2024 року за № 11/05/33, суд відзначає наступне.

Як визначено п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася та містить власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого суб`єктом владних повноважень приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта та викладених у ньому висновків перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, що і в даному випадку було зроблено судом при дослідженні вимоги щодо оскарження припису.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у спорах між суб`єктами господарювання та контролюючими органами (постанови від 10.09.2013 № 21-237а13, від 09.12.2014 № 21-511а14, від 07.07.2015 № 21-334а15, від 03.11.2015 № 21-99а15, від 17.11.2015 № 21-4133а15).

Аналогічні висновки також містяться і в постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 у якій судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відзначає, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат, то згідно ст.139 КАС України такі відшкодовуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної екологічної інспекції у Львівській області, як особи, що приймала оскаржуваний припис.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства "Д.П.ІНВЕСТ" (вул. Лисенка, 29, м. Пустомити, Львівський район, Львівська область, 81100; код ЄДРПОУ - 30741934) до Державної екологічної інспекції у Львівській області (вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 38057086), начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Корди Володимира Васильовича (вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026) про визнання протиправними дій та скасування припису - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській за №8-05 від 12.09.2024 р. щодо дотримання Приватним підприємством «Д.П.ІНВЕСТ» вимог природоохоронного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Приватного підприємства «Д.П.ІНВЕСТ» 3028 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна