РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 листопада 2024 року м. Рівне№460/27571/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивач: ОСОБА_1 ,
позивача: представник Тищук К.П.,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доМлинівської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (даліпозивач) звернувся до суду із позовом до Млинівської селищної ради Рівненської області (далівідповідач), в якому просив суд із врахуванням заяви про зміну предмета позову:
визнати протиправним та скасувати рішення Млинівської селищної ради №3047 від 07.11.2023 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 ",
поновити ОСОБА_1 з 07.11.2023 на посаді секретаря Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області,
стягнути з Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулуз 08.11.2023 по дату винесення судового рішення.
звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з 01.12.2020 він обіймав посаду секретаря Млинівської селищної ради. 07 листопада 2023 Млинівською селищною радою ухвалено рішення №3047, згідно якого було затверджено протокол №2 від 07.11.2023 засідання лічильної комісії Млинівської селищної ради про результати голосування щодо дострокового припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради. Даним рішенням було вирішено достроково припинити повноваження та звільнити секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 з 07 листопада 2023. Позивач вважає рішення про його звільнення необґрунтованим, незаконним та таким, що порушує його право на проходження служби в органах місцевого самоврядування. З наведених підстав позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення про дострокове припинення його повноважень, поновити його на посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 08 грудня 2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.01.2024.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказано, що оспорюване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними. З вказаних підстав, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач не скористався своїм правом відповідно до КАС України та не подав до суду відповідь на відзив.
Підготовче засідання призначене на 03.01.2024 не відбулося у зв`язку відпусткою головуючого судді.
Ухвалою суду від 15.01.2024 підготовче засідання відкладено на 30.01.2024.
26.01.2024 від представника відповідача надійшла заява про виклик свідків.
Ухвалою суду від 26.01.2024 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
29.01.2024 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
29.01.2024 від представника позивача надійшла заява про виклик свідків.
Ухвалою суду від 30.01.2024 розгляд справи відкладено до 07.02.2024, у зв`язку із клопотанням сторін.
Від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних
Протокольною ухвалою суду від 07.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено до 06.03.2024.
22.02.2024 від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
01.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача про виклик свідків.
Від представника відповідача 04.03.2024 надійшли заперечення щодо заяви про зміну предмету позову.
06.03.2024 надійшла заява про виклик свідків.
Представник позивач подав до суду 06.03.2024 письмові пояснення на заперечення представника відповідача на заяву про зміну предмету позову.
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 06.03.2024 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 20.03.2024.
В судовому засіданні від 20.03.2024 представник позивача просив суд заяву про збільшення позовних вимог залишити без задоволення, а заяву про зміну предмете позову просить задовольнити
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 20.03.2024 судом заслухано думку сторін та за результатами заяви про збільшення позовних вимог залишино без задоволення, заяву про зміну предмете позову прийнято.
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 20.03.2024 розгляд справи відкладено на 10.04.2024.
Представник відповідача від 28.03.2024 подав клопотання про виклик свідків.
В судовому засіданні 10.04.2024 представник позивача уточнив клопотання про виклик свідків та просив суд викликати в судове засідання тільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 10.04.2024 клопотання представника позивача про виклик в судове засідання свідків - задоволено частково та визначено викликати у судове засідання ОСОБА_3 , а щодо свідка ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання.
В судовому засіданні від 10.04.2024 представник відповідача просив задовольнити клопотання про виклик свідків.
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 10.04.2024 вирішено клопотання від 26.01.2024 про виклик свідків залишити без розгляду.
Протокольного ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 10.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2024 на стадії розгляду клопотань.
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 24.04.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням представника відповідача до 21.05.2024.
21.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_2
21.05.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Ухвалою суду від 27.05.2024 розгляд справи відкладено на 11.06.2024.
04.06.2024 від представника відповідача надійшли до суду заперечення на заяву про виклик свідка ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 11.06.2024 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_2
11.06.2024 протокольною ухвалою суд без виходу до нарадчої кімнати вирішив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті на 02.07.2024.
Розгляд справи неодноразова відкладався у зв`язку із клопотанням сторін.
Ухвалою суду від 26.09.2024 суд вирішив викликати в судове засідання яке відбудеться 09.10.2024 свідків, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
В судовому засіданні від 09.10.2024 було допитано свідків а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 09.10.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2024.
Судове засідання призначене на 06.11.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності головуючого судді.
Ухвалою суду від 08.11.2024 розгляд справи відкладено на 20.11.2024.
Ухвалою суду від 20.11.2024 розгляд справи відкладено на 26.11.2024.
Протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 26.11.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням представника відповідача після закінчення дослідження доказів, перед стадією судових дебатів на 29.11.2024.
29.11.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, як представники відповідача були присутні при розгляді справи та надавали свої пояснення та додаткові докази, то суд вирішив з метою дотримання принципу процесуальної справедливості, який вимагає, зокрема, надання гарантії права бути заслуханими усім особам, яких стосується результат провадження, а також дотримання принципу доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про необхідність продовження розгляду справи на стадії судових дебатів за наявною явкою сторін.
Окрім того, суд зазначає, що керівник органу місцевого самоврядування не позбавлений права особисто представляти орган, так як йому відомо про обставини справи, з підстав участі у прийнятті оскаржуваного рішення, Поважних причин не прибуття в судове засідання орган місцевого самоврядування до суду не надав, за даних обставин з метою не затягування розгляду справи суд вирішив продовжити розгляд справи без участі представників відповідача.
В судовому засіданні 29.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Заслухавши сторін, та пояснення свідків, з`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до рішення Млинівської селищної ради 8-го скликання 1 сесії від 01.12.2020 № 04 було затверджено протокол №4 від 01.12.2020 року засідання лічильної комісії Млинівської селищної ради про результати голосування щодо обрання секретаря Млинівської селищної ради та обрано секретарем Млинівської селищної ради на строк повноважень Млинівської селищної ради Міщанюка Олександра Володимировича депутата Млинівської селищної ради.
На підставі вище вказаного рішення був здійснений запис за порядковим номером 10 в трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 .
29 вересня 2023 до Млинівської селищної ради було скероване подання Млинівського селищного голови про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 , обґрунтовуване необхідністю дострокового припинення повноважень секретаря ради відсутністю останнього на робочому місці внаслідок тимчасової втрати працездатності (безперервного перебування на лікарняному).
Відповідно до розпорядження Млинівського селищного голови від 27.10.2023 №340 було скликано 46 сесію Млинівської селищної ради 8 скликання 07 листопада 2023 року. Серед питань, що були винесені на розгляд 46 сесії Млинівської селищної ради, зокрема значилось: 2. Про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 .
01 листопада 2023 до Млинівської селищної ради було скероване нове подання Млинівського селищного голови про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 з обґрунтовування необхідності дострокового припинення повноважень секретаря ради, підписанням останнім від імені голови Млинівської селищної ради договору оренди земельної ділянки із ПрАТ «Рівнеобленерго» (кадастровий номер земельної ділянки 5623886600:02:001:0289), зосередження в руках ОСОБА_1 земельних питань та відмовою надання депутатам документів по порядку денному сесії селищної ради.
02 листопада 2023 відбулося засідання Постійної Комісії з питань прав людини, законності, духовності, депутатської діяльності та етики. Протоколом за №16 вирішено винести на розгляд 46 сесії Млинівської селищної ради VIII скликання питання щодо дострокового припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 .
07 листопада 2023 Млинівською селищною радою ухвалено рішення №3047, згідно якого затверджено протокол №2 від 07.11.2023 засідання лічильної комісії Млинівської селищної ради про результати голосування щодо дострокового припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради. Даним рішенням вирішено:
- достроково припинити повноваження та звільнити секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 07 листопада 2023;
- виключити ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Млинівської селищної ради.
Позивач стверджує, що прийняте рішення є безпідставним та необґрунтованим та просить суд скасувати рішення Млинівської селищної ради №3047 від 07.11.2023 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 ".
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Конституції України).
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. Отже, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Частина перша ст.143 Конституції України встановлює, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), законами України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі ЗУ №280/97-ВР) та від 7 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - ЗУ №2493-III), Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок №100).
Стаття 3 ЗУ №2493-III встановлює наступні посади в органах місцевого самоврядування є:
виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно зі ст.7 ЗУ №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до ст.8 ЗУ №2493-III є:
додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;
додержання прав та свобод людини і громадянина;
збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;
постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;
сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;
шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Відповідно до ст.4 ЗУ №280/97-ВР, яка встановлює такі принципи його здійснення в Україні: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.25 ЗУ №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада відповідно до ч.1 ст.46 ЗУ №280/97-ВР проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Відповідно до ч.12 ст.46 ЗУ №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Згідно з ч.17 ст.46 ЗУ №280/97-ВР сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Пунктом 4 частини першої ст.26 ЗУ №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання про обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
За рішенням відповідної ради відповідно до ч.5 ст.50 ЗУ №280/97-ВР повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені.
Відповідно до положень ст.47 ЗУ №280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.
Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.
Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.
Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
В матеріалах справи наявне Рішенням Млинівської селищної ради від 23 грудня 2020 року № 45, яким затверджено Регламент роботи Млинівської селищної ради VIII скликання.
Відповідно до ст. 11 зазначеного Регламенту Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії ради складаються з пленарних засідань ради і засідань постійних комісій ради.
Пунктом 2 ст. 18 Регламенту передбачено, що розпорядження про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення шляхом його розміщення на офіційному сайті Млинівської селищної ради не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Проекти рішень ради, інші документи, що виносяться на розгляд ради, надаються депутатам не пізніше як за п`ять днів до сесії, а у виняткових випадках в день проведення засідання. У разі проведення позачергової сесії за день до проведення засідання з розглядом проекту рішення постійними комісіями ради (п.1 ст. 19 Регламенту).
Статтею 21 Регламенту визначено, що пропозиції з питань порядку денного можуть вноситися селищним головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян. Проект порядку денного сесії готується секретарем селищної ради з урахуванням поданих пропозицій і оприлюднюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічного інформації». Доповіді, співдоповіді, довідкові матеріали і проекти рішень з питань, що виносяться на розгляд ради, готуються постійними комісіями, депутатами, що їх внесли, секретарем ради, апаратом селищної ради, або тимчасовими контрольними комісіями, які утворюються сесією для підготовки конкретного питання. При підготовці питань, що виносяться на розгляд ради, проводиться необхідна дорадча робота виконавчого комітету, постійних та тимчасових контрольних комісій ради, постійно діючих комісій виконкому, вивченням окремих пунктів на підприємствах, в організаціях та установах. З найбільш важливих питань за рішенням ради, вивчається думка громадськості. Після реєстрації і розгляду питань селищним головою матеріали передаються на розгляд постійній комісії чи кільком постійним комісіям ради. При цьому встановлюється термін розгляду в комісіях не пізніше, ніж за 1 (один) день та підготовки висновків з внесеного питання й проекту рішення. Проекти рішень підлягають обов`язковому погодженню із причетними до їх виконання виконавчими органами селищної ради, а у разі потреби - з іншими органами. Погодження проекту рішення проводиться з установами, організаціями і службовими особами, які мають безпосереднє відношення до питань, що порушуються в проекті. При цьому зазначається посада, ініціали і прізвище особи, яка візує проект рішення, а також дата візування. Голови відповідних профільних постійних комісій візують проекти рішень після засідань постійних комісій. Відповідальність за зміст проекту рішення в однаковій мірі несуть всі особи, які його погодили. Погодження проектів рішень оформляється окремим аркушем погодження /або на зворотному боці останнього аркуша першого примірника (оригіналу). Комісія на своїх засіданнях розглядає пропозицію і проект рішення від виконавця. При необхідності комісія залучає до розгляду питання фахівців відповідної галузі. Комісія має право вносити зміни до проекту рішень, а також підготувати свій проект рішення. За дорученням селищного голови, секретаря ради, голови постійної комісії апарат ради проводить попередню правову оцінку поданих матеріалів. Проекти нормативно-правових актів, рішень селищної ради, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. (ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Порядок денний сесії затверджується радою на пленарному засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
За приписами ст. 24 Регламенту з обговорюваних питань рада приймає рішення. Рішення ради не повинно суперечити Конституції України і чинному законодавству. Рішення ради з кожного питання приймається на пленарному засіданні.
Статтею 25 Регламенту визначено, що на засіданні ради рішення з питань, що розглядаються, приймаються відкритим поіменним голосуванням. У випадках, передбачених Конституцією та законами України, цим Регламентом, або за рішенням ради прийняття рішень проводиться таємним голосуванням, крім випадків коли законом передбачена інша форма голосування. Для забезпечення роботи пленарних засідань обираються робочі органи сесії з числа депутатів: лічильна комісія; секретаріат сесії.
Кількісний та особовий склад лічильної комісії і секретаріату сесії затверджується більшістю депутатів від їх загального складу. Пропозиції щодо персонального складу лічильної комісії та секретаріату можуть вносити селищний голова, секретар, голови постійних комісій, депутатські групи (фракції) та депутати. Лічильна комісія зі свого складу обирає голову і секретаря. Рішення лічильної комісії приймаються більшістю голосів її членів. Голова лічильної комісії організовує роботу комісії. Рішення лічильної комісії оформляються протоколами, які належним чином оформлені та підписані передаються головою лічильної комісії секретарю селищної ради, невідкладно після закінчення пленарного засідання.
Таємне голосування обов`язково проводиться при виборах секретаря ради та у випадку дострокового припинення повноважень селищного голови, секретаря відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Час і місце таємного голосування, порядок його проведення визначається лічильною комісією згідно з цим Регламентом і оголошується головою лічильної комісії. Видача бюлетенів здійснюється безпосередньо перед голосуванням. Бюлетені для таємного голосування є документами суворої звітності, виготовляються під контролем лічильної комісії в кількості, що відповідає загальному складу ради плюс один для селищного голови. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протоколи, які підписуються головою і секретарем комісії, після чого голова лічильної комісії оголошує результати таємного голосування. При голосуванні на сесії підрахунок голосів здійснює лічильна комісія обрана з числа депутатів ради у складі трьох чоловік.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу ради. При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається голос селищного голови. Після чого підписуються селищним головою, а у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» і даним Регламентом секретарем ради або головуючим на сесії. За дорученням ради прийняті рішення можуть бути допрацьовані апаратом ради з внесенням стилістичних поправок, які не змінюють зміст прийнятого рішення. Рішення ради вступають в силу з моменту прийняття, якщо не встановлено інший термін введення їх в дію. Рішення селищної ради підлягають обов`язковому оприлюдненню не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа на офіційному веб-сайті селищної ради (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Згідно п. 4 ст. 32 Регламенту повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради (ч. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
З матеріалів справи слідує, що 02 листопада 2023 на засіданні постійної комісії з питань прав людини, законності, духовності, депутатської діяльності та етики було розглянуто питання про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради. На комісії були присутні всі члени комісії, а також позивач.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що на засіданні комісії, селищний голова ознайомив присутніх із новим проєктом рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради та поданням від 01.11.2023, де передумовою дострокового звільнення секретаря слугував його підпис на договорі оренди землі з ПрАТ «Рівнеобленерго» від 10.11.2022. На пояснення позивача про те, що обґрунтування проєкту рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, а також, що службового розслідування з приводу ніби то незаконного підпису на договорі оренди землі, ні голова, ні члени комісії жодним чином не відреагували.
Також судом було допитано свідка ОСОБА_2 , яка в період спірних правовідносин перебувала на посаді начальника відділу земельних відносин Млинівської селищної ради. Свідок ОСОБА_2 повідомила суду, що відповідно до рішення Млинівської селищної ради було передано в оренду земельну ділянку ПрАТ «Рівнеобленерго». В подальшому на адресу селищної ради надійшов проект договору оренди земельної ділянки від ПрАТ «Рівнеобленерго». Після його перевірки на предмет відповідності прийнятому рішенню та вимогам чинного законодавства, договір був переданий на підпис керівництву. Враховуючи, що в той період селищний голова перебував у відпустці, договір на підпис був переданий секретарю Млинівської селищної ради, який виконував обов`язки тимчасово відсутнього голови. З приводу наявності прізвища та ініціалів голови в реквізитах договору, то свідок зазначила, що зазвичай в таких випадках, після підписання договору, працівниками відділу робляться відповідні виправлення шляхом зачеркування прізвища та ініціалів та проставляння прізвища та ініціалів посадової особи, яка здійснила підписання документа. Однак через необачність працівників відділу даного виправлення у вказаному договорі здійснено не було.
З приводу втручання секретаря Млинівської селищної ради в роботу відділу та зосередження в своїх руках земельних питань, то свідок повідомила, що будь-якого втручання в роботу відділу з боку позивача не було. Між відділом та секретарем ради існували звичайні робочі правовідносини. Їй не відомо про факти, щоб позивач тим чи іншим способом втручався в роботу відділу.
Також представником Позивача було подано клопотання про долучення додаткових доказів. В обґрунтування якого було зазначено, що 06.09.2024 року ОСОБА_1 , під час здійснення своїх депутатських повноважень, було подано заяву до Млинівської селищної ради щодо ознайомлення із матеріалами 46 сесії селищної ради. В ході ознайомлення було виявлено, що по рішенню № 3047 від 07.11.2023 «Про дострокове припинення секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 » не відбулось голосування.
Дана обставина, на думку позивача, засвідчуються тим що, згідно протоколу 46 сесії VIII скликання Млинівської селищної ради (том 1) (сторінки 8 -9) до рішення № 3047 доданий лише Протокол таємного голосування. Також про те, що рішення проголосоване не було свідчить відсутність заяви ОСОБА_1 про конфлікт інтересів, адже він мав би відмовитись від голосування письмово, оскільки вирішувалось питання припинення його повноважень, як секретаря селищної ради, хоча відповідна заяви при здійсненні таємного голосування була подана та міститься в матеріалах 46 сесії.
В підтвердження даної позиції до клопотання було долучено фотокопії Протоколу лічильної комісії для проведення таємного голосування № 1 від 07.11.2023 року та протоколу 46 сесії VIII скликання Млинівської селищної ради (том 1).
При допиті свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні підтвердили, що окремого голосування за рішення № 3047 на сесії селищної ради, що відбулося 07.11.2023 року, не проводилось.
Дані обставини, на думку суду, є прямим порушенням положень п. 5 статті 25 п.2 статті 24 Регламенту роботи Млинівської селищної ради.
Як вбачається із протоколу постійної комісії, а також оскаржуваного рішення, то вони не містять відомостей про обговорення діяльності позивача на посаді в контексті конкретних випадків і обставин. Натомість обговорення стосувалося єдиного рішення достроково звільнити з посади без права на надання позивачем пояснень. Такий спосіб не узгоджується з принципом верховенства права, обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.
Окремо суд констатує, що матеріали справи не містять доказів, якими б засвідчувався факт того, що відповідно до подання голови Млинівської селищної ради від 01.11.2023 № 3473 були проведені внутрішні службові розслідування із прийняттям відповідних рішень.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач допустив порушення абзацу дев`ятого ст.9 ЗУ №2493-III, згідно з яким посадова особа місцевого самоврядування має право вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї.
Відповідно до ст.74 ЗУ №280/97-ВР органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі ст.75 ЗУ №280/97-ВР органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.
Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
Отже, загальними підставами дострокового припинення повноважень посадової особи місцевого самоврядування є порушення Конституції України чи законів, обмеження прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих їм повноважень
Водночас ст.71 ЗУ №280/97-ВР встановлює гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб.
Зокрема, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з ч.3 ст.50 ЗУ №280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради:
1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;
2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;
4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів;
5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;
6) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов`язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов`язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
10) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов`язані з діяльністю ради та її органів.
Секретар сільської ради відповідно до ч.4 ст.50 ЗУ №280/97-ВР може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.
Суд врахував, що в оскарженому рішенні відповідача вказано, що дане рішення обґрунтовується положеннями ч. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», абз. 3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», поданням Млинівського селищного голови від 01.11.2023 та доповненням до подання; погодженням постійної комісії з питань прав людини, законності, духовності, депутатської діяльності та етики.
Абзац 3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначає, що служба в органах місцевого самоврядування припиняється у разі: порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону). В чому проявляється порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування оскаржуване рішення не пояснює.
Посилання представників відповідача, що по факту підробки документу проводиться досудове слідство, то суд констатує, що з витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань проводиться досудове слідство по даному факту, відомостей про притягнення позивача до кримінальної відповідальності чи закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про вручення підозри чи скерування обвинувального акту до суду.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.20 ЗУ №2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією або стосовно яких набрало законної сили рішення суду щодо визнання їх активів або активів, набутих за їх дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.
Спірне рішення відповідача не містить жодних посилань на застосування вказаної статті 20 Закону.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16 квітня 2020 року в справі №495/5105/17 щодо подібних правовідносин (обставини дострокового припинення повноважень секретаря сільської ради за умов відсутності в рішенні про припинення повноважень секретаря міської ради достатніх підстав або мотивів дострокового припинення повноважень: не вказано в чому саме проявилося невиконання чи неналежне виконання нею як секретарем ради службових обов`язків, що могло бути підставою для визнання її роботи незадовільною, не зазначено жодної передбаченої статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" підстави припинення публічної служби, яка би давала можливість прийняти обґрунтоване рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради) зазначив наступне.
Одночас за приписами ЗУ №2493-III є спеціальними до спірних правовідносин, які виникли з приводу проходження особою публічної служби, а тому мають пріоритетне застосування. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до ст.20 ЗУ №2493-III перелік підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування, який не є виключним, має бути юридичною підставою для прийняття відповідного рішення ради про дострокове припинення повноважень секретаря ради.
Посада секретаря ради є виборною, на яку особа обирається сільською, селищною, міською радою. Тому при визначенні підстав і критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї (дострокового припинення повноважень) відповідна рада має певну дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.
При цьому, здійснення таких дискреційних повноважень, як дострокове припинення повноважень секретаря ради, має відбуватися в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
Правова (справедлива) процедура, яка спрямована на справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи, якраз передбачає вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. У разі відсутності таких вимог, які й власне виступають критеріями правомірності дій суб`єкта владних повноважень у спеціальних законах, такими критеріями якраз можуть виступати приписи частини другої статті 2 КАС України, які спрямовані на обмеження дискреції суб`єкта владних повноважень.
Вказані приписи передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Саме обґрунтоване рішення спрямоване на захист особи від свавілля, тобто орган повинен зазначити причини його прийняття, навести підстави та достатні аргументи для його прийняття. Обґрунтоване рішення - показати стороні, що її дійсно почули, а також воно дає можливість особі оскаржити його, що й визначає справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи.
Верховний Суд не погодився, що норми спеціального закону частини п`ятої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають виникнення будь-яких умов (наявність або відсутність дисциплінарного порушення, тощо), як на підставу для дострокового припинення повноважень. Тому дійшов висновку про протиправність дій суб`єкта владних повноважень, якщо вирішуючи питання про дострокове припинення повноважень секретаря ради та приймаючи відповідне рішення не наведено достатніх підстав дострокового припинення повноважень секретаря ради.
Керуючись вказаними в ст.2 КАС України критеріями, суд дійшов висновку, що рішення про дострокове припинення повноважень позивача, як секретаря ради, прийняті необґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) суб`єкта владних повноважень.
Згідно з ч.ч.1-5 ст.59 ЗУ №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
У заявлених правовідносинах ні подання голови Млинівської селищної ради, ні протокол постійної комісії, ні оскаржуване рішення не містять відомостей про не належне виконання службових обов`язків позивачем. Також дані обставини не підтверджено жодним доказом, що містять матеріали справи. Отже, не доведено дотримання вказаної вище норми закону.
Тому суд дійшов висновку, що спірне рішення протиправне та підлягає скасуванню у повному обсязі.
Абзац перший ст.235 КЗпП встановлює, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді, з якої його протиправно звільнили відповідач спірним рішенням. Однак датою такого поновлення є наступний робочий день після незаконного звільнення, а саме 08.11.2023.
Абзац другий ст.235 КЗпП визначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до окремих положеннях п.2 розділу II Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.
З довідки від 28.12.2023 відповідача про середню заробітну плату ОСОБА_1 вбачається, що за останні два місяці його середня заробітна плата складає 1676,45 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень, 45 коп.).
Період вимушеного прогулу позивача з 08.11.2023 (перший неробочий та неоплачений) і до 29.11.2024 (дата судового вирішення спору ухваленням рішення по суті позовних вимог) становить 278 робочих днів, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 466053,10 (278 робочих днів х 1676,45 грн).
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду підлягає до негайного виконання в частині: поновлення посаді секретаря Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області з 07.11.2023, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №2340/3023/18, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено належними та допустимими доказами дотримання вимог законодавства щодо звільнення позивача з посади. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував неправомірність спірного рішення відповідачів, знайшли своє повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду також відсутні
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Млинівської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Млинівської селищної ради №3047 від 07.11.2023 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Млинівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 з 07.11.2023 на посаді секретаря Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області.
Стягнути з Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулуз 08.11.2023 по 29.11.2024 в розмірі 466053,10 грн.
Допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Млинівська селищна рада Рівненської області (вул. Степана Бандери, 1,смт Млинів,Рівненська обл., Дубенський р-н,35100, ЄДРПОУ/РНОКПП 04386338)
Повний текст рішення складений 05 грудня 2024 року
Суддя У.М. Нор
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123550689 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
У.М. Нор
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні