Рішення

від 27.11.2024 по справі 520/2872/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2024 року № 520/2872/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Марини Лук`яненко,

за участі:

секретаря судового засідання - Дениса Гузь,

представника відповідача - Анни Шевченко,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРТІЛІАС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРТІЛІАС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00315370707, №00315020707, №00315290707.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00315370707, №00315020707, №00315290707.

Постановою Верховного Суду від 08.04.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позов обґрунтовано протиправністю висновків акту перевірки, на підставі якого контролюючим органом було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Висновки відповідача про порушення Товариством вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам, є необґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та спростовуються наявними у позивача первинними документами про реальність господарської операції, які, у свою чергу, свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

В судовому засіданні як на підставу задоволення позовних вимог представник позивача послалася на те, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені податковим органом без урахування усіх обставин у с праві, а отже є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими, відповідають чинному податковому законодавству України.

Обґрунтовуючи відзив, відповідач наголошує на тому, що придбаний позивачем автомобіль у перевіряємому періоді в господарській діяльності останнього не використовувався; Товариство у спірному періоді взагалі не здійснювало господарської діяльності та не отримувало доходів від його безпосередньої діяльності, яка пов`язана з оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що, як стверджує контролюючий орган, свідчить про використання транспортного засобу поза межами господарської діяльності позивача та, як наслідок, наявність встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України обов`язку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Направляючи справу на новий розгляд Верховним судом зазначено, що обставини фактичного (реального) здійснення Товариством господарської діяльності судами не досліджувалися, будь-якої оцінки доводам контролюючого органу щодо неотримання доходу від провадження діяльності судами не надано. Натомість, як вбачається зі змісту Акта перевірки, кошти для сплати за автомобіль отримані від засновника Товариства як поворотна фінансова допомога, а не як результат господарської діяльності.

На виконання постанови Верховного суду судом витребувано пояснення та докази на підтвердження обставин фактичного (реального) здійснення Товариством господарської діяльності, а також документи щодо отримання та повернення коштів для сплати за автомобіль отриманих від засновника Товариства як поворотна фінансова допомога.

В наданих поясненнях представник позивача не заперечував, що у період з серпня по вересень 2021 року підприємство не отримувало прибуток та фактично не здійснювало господарську діяльність, однак ця обставина не впливала на їх право придбати автомобіль за рахунок поворотної фінансової допомоги, а враховуючи що підприємство використовувало транспортний засіб для здійснення господарської діяльності і зареєструвало податкову накладну, воно мало право претендувати на податковий кредит з ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Товариство, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, основним видом діяльності якого згідно КВЕД є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 69.10 Діяльність у сфері права 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Позивач 10 серпня 2021 року придбав у ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» автомобіль Toyota Land Cruiser 3,5 10 AT-PREMIUM за договором поставки транспортного засобу №5091/21.

На підставі рахунків на оплату № 3250 від 10 серпня 2021року та № 3379 від 17 серпня 2021 року Товариством здійснено оплату на адресу ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» на загальну суму 2 694 215,00 грн, у т. ч. ПДВ 449 035,83 грн.

Суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» на адресу ТОВ «ФЕРТІЛІАС» та зареєстрованим в ЄРПН за серпень 2021 року на загальну суму 2 694 214,99 грн у т. ч. ПДВ 449 035,83 грн, включено до податкового кредиту (р.10.1 колонка Б) податкової декларацій з ПДВ за серпень 2021 року.

На підставі наказу № 2 від 08 вересня 2021 року «Про введення в експлуатацію основних засобів» транспортний засіб Toyota Land Cruiser 3,5 10AT-PREMIUM введений у експлуатацію з метою подальшого використання у господарській діяльності підприємства та відповідно до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за типовою формою №ОЗ-1 та даними картки рахунку 105 «Автомобілі» перебуває на балансі підприємства з 08 вересня 2021 року.

У період з 29 листопада 2021 року по 03 грудня 2021 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року в податковій декларації з податку на додану вартість (вх. від 20 жовтня 2021 року № 9311075063) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 10 грудня 2021 року № 23370/20-40-07-07-09/41497507.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

-п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України (далі також ПК України), занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до Державного бюджету (р. 18) за вересень 2021 року на суму 18 293,00 грн;

-п. 198.5 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за вересень 2021 року на суму 449 036,00 грн;

-п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за вересень 2021 року на суму 1 366,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки 28 грудня 2021 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №00315020707, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 22866,25 грн, в тому числі за основним платежем 18293,00 грн, штрафні санкції 4573,25 грн;

- №00315290707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 561 295, 00 грн, в тому числі сума завищення 449036,00 грн, штрафні санкції 112259,00 грн;

- №00315370707 , яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 366, 00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Абзацом шостим пункту 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

А отже, підприємство могло включати суму податку на додану вартість (ПДВ) за купівлю автомобіля до податкового кредиту за серпень 2021 року, якщо виконуються наступні умови, визначені Податковим кодексом України (ПКУ):

- придбання автомобіля для використання у господарській діяльності. Підтвердженням цього можуть бути документи, що засвідчують цільове використання авто (договори, акти виконаних робіт, службові записки тощо);

- наявність належно оформленої податкової накладної;

- факт реєстрації податкових накладних;

- фактичне використання для оподатковуваних операцій.

Досліджуючи обставини фактичного (реального) здійснення Товариством господарської діяльності судом встановлено наступне:

ТОВ «ФЕРТІЛІАС» (ЄДРПОУ 41497507) придбало автомобіль Toyota Land Cruiser 3,5 10 AT-PREMIUM за договором поставки транспортного засобу №5091/21 від 10.08.2021р.з ТОВ «АВТО-ПЛАЗА»

На підставі рахунку на оплату № 3250 від 10.08.2021 та № 3379 від 17.08.2021 ТОВ «ФЕРТІЛІАС» здійснено попередню оплату на адресу ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» (податковий номер 32618769) на загальну суму 2 694 215,00 грн., у т. ч. ПДВ 449 035,83 грн.

Суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» на адресу ТОВ «ФЕРТІЛІАС» та зареєстрованим в ЄРПН за серпень 2021 року на загальну суму 2 694 214,99 грн у т. ч. ПДВ 449 035,83 грн, включено до податкового кредиту (р.10.1 колонка Б) податкової декларацій з ПДВ за серпень 2021 року.

На підставі наказу № 2 від 08.09.2021 року «Про введення в експлуатацію основних засобів» транспортний засіб Автомобіль Toyota Land Cruiser 3,5 10AT-PREMIUM, введений у експлуатацію з метою подальшого використання у господарській діяльності підприємства та відповідно до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за типовою формою №ОЗ-1та даним картки рахунку 105 «Автомобілі» перебуває на балансі підприємства з 08.09.2021р.

Із моменту введення в експлуатацію на вказаний автомобіль нараховується амортизація, що підтверджується карткою бухгалтерського рахунку 131 «Знос (амортизація) необоротних активів».

В судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог представник відповідача послався на те, що перевіркою встановлено, що з моменту вводу в експлуатацію (08.09.2021) основних засобів (автомобіля Toyota Land Cruiser 3,5 10АТ-Premium) відсутнє отримання ТОВ «ФЕРТІЛІАС» доходів від діяльності, що пов`язана з оптовою торгiвлею зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин. Відсутність власних (орендованих) складських приміщень, відсутність залишків ТМЦ, які б придбавались з метою подальшого продажу; та безпосередньої участі придбаного автомобіля у господарській діяльності ТОВ «ФЕРТІЛІАС», при тому що загальний пробіг автомобіля з моменту введення в експлуатацію і по дату інвентаризації (29.11.2021р.) склав 11186 км (пробіг на дату придбання автомобіля склав 8 км) згідно з договором купівлі продажу транспортного засобу (поставки) від 10.08.2021 № 5091/21, що в середньому за період з 09.08.21 по 29.11.21 складає 157 кілометрів на день. При цьому згідно з даними ЄРПН та податкової звітності з ПДВ за період серпень-вересень 2021 року у підприємства ТОВ «ФЕРТІЛІАС» відсутня фінансово-господарська діяльність з реалізації товарів (робіт, послуг), тобто відсутня діяльність спрямована на отримання будь-якого доходу. Оскільки придбаний автомобіль не бере участі у діяльності підприємства, що пов`язана з оптовою торгiвлею зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин, спрямована на отримання доходу, то такі необоротні активи та товари не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

У відповідь на запит ТОВ «Фертіліас» повідомило щодо придбання та списання ПММ, а також те, що придбаний автомобіль Тоуоtа Lапd Сгuіser 3,5 10АТ-Premium використовується в господарській діяльності підприємства для пересування керівника по справам підприємства, у тому числі з метою доставки до місця відрядження та назад згідно з наказами № 4 від 01/10/2021, № 5 від 05/10/2021, № 6 від 01 /11/2021, № 7 від 12/11/2021, № 9 від 06/12/2021, тобто у жовтні грудні 2021 року.

Проте за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 92 «Адміністративні витрати» за вересень 2021 року, наданої до перевірки, дебетовий оборот складає 9 540,63 грн, з яких: комісія за банківські послуги 199, 24 грн, оренда приміщень та витрати на комунальні послуги 1 922, 70 грн, єдиний соціальний внесок 1 337,80 грн, зарплата директора 6080,89 гривень. Інших витрат за період - вересень 2021 року перевіркою не встановлено.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що підприємством автомобіль отриманий 07 вересня 2021р. згідно видаткової накладної № 1572 від 07.09.2021р., введений в експлуатацію згідно акта №1 від 08.09.2021р., отже, на початок перевіряємого періоду (на 01.09.2021р.) балансова вартість основних має нульовий показник.

Балансова вартість основного засобу визначена станом на 30.09.2021р., що підтверджується карткою рахунку 105, що надана при перевірці, тоді як при нарахуванні податкових зобов`язань з ПДВ, передбачених п. 198.5 ст. 198 ПК України контролюючий орган посилається на балансову вартість станом на 01.09.2021р., без урахування того, що до балансової вартості основного засобу також віднесені: вартість автомобілю (придбаного з ПДВ), вартість додаткового обладнання (придбаного з ПДВ), сума сплаченого збору про набуття права власності (сплаченого без ПДВ).

Відповідно до наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 16.11.2021р. за № 8642-п, періодом, що перевіряється визначено вересень 2021р.

Наказ на перевірку датовано 16.11.2021р., фактично на перевірку контролюючий орган прийшов 29.11.2021р.

29.11.2021р. підприємством проведено інвентаризацію основних засобів підприємства за результатами якої складено інвентаризаційний опис необоротних активів від 29.11.2021 р. за № 1, у якому вказані показники одометра автомобіля марки «Toyota» із показником 11186 км.

Під час перевірки, контролюючий орган має право використовувати виключно ті дані, які стосуються періоду перевірки.

Зважаючи на період перевірки у контролюючого орану відсутні підстави для використання показників одометру, які утворилися у жовтні - листопаді 2021р., для обґрунтування своїх доводів щодо результатів перевірки за вересень 2021р.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що вказані показники одометра виникли в ході використання автомобіля протягом жовтня-листопада 2021р.

Вказаний автомобіль використовувався директором для поїздок у службові відрядження до м. Києва. Зазначене підтверджується наказами ТОВ «ФЕРТІЛІАС» за № 4 від 01.10.2021р., № 5 від 05.10.2021р., № 6 від 02.11.2021р., № 7 від 12.11.2021р., № 9 від 06.12.2021р., № 10 від 10.12.2021р.

Необхідність поїздок обумовлена тим, що ТОВ «ФЕРТІЛІАС» вело перемовини із ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД», код ЄДРПОУ 23744453, щодо укладання договору оренди. В наслідок чого укладено протокол про наміри щодо укладання договору оренди будівлі від 05.10.2021р. та додаток № 1 до вказаного протоколу. Після укладення протоколу про наміри від 05.10.2021р.. переговорний процес тривав ще до кінця грудня 2021р.

Тож на думку суду, підприємство мало право придбати транспортний засіб за рахунок поворотної фінансової допомоги, навіть якщо воно тимчасово не отримує прибуток від діяльності. За умови, якщо підприємство використовує транспортний засіб для здійснення господарської діяльності і реєструє податкову накладну, воно може претендувати на податковий кредит з ПДВ, а якщо обсяг податкового кредиту перевищує податкові зобов`язання, може формувати від`ємне значення з ПДВ.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Водночас із цим, застосування судом сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартів доказування, згідно з якими: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування; у спірних правовідносинах обмежено як визначеними п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України вимогами до змісту повідомлення платника податків про втрату первинних документів (рівно як і до змісту повідомлення про неможливість вивезення первинних документів) (у силу яких в повідомленні платник податків зобов`язаний зазначити лише обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, але не обтяжений обов`язком подання доказів у підтвердження цих обставин), так і фізично доступними джерелами здобуття об`єктивних даних про безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між факторами ведення бойових дій та втратою первинних документів, а також надзвичайно істотними і суттєвими правовими наслідками для інтересів держави у сфері податкової справи (незмінна на майбутнє та постійна у часі заборона на проведення документальної перевірки у разі прийняття контролюючим органом рішення (вчинення управлінського волевиявлення) про застосування до платника податків п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України).

Окреслені вище фактори у поєднанні з проголошеним у приписах ст.8 Конституції України верховенством права призводять до виникнення у суб`єкта владних повноважень - контролюючого органу у спірних правовідносинах обов`язку неухильного дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України та доведення поза розумним сумнівом факту фізичної здатності учасника суспільних відносин - платника податків або пред`явити первинні документи через відсутність обставин втрати первинних документів (знищення, викрадення тощо), або пред`явити первинні документи через відсутність обставин неможливості вивезення первинних документів з місця їх зберігання (знаходження тощо).

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що факт використання автомобіля директором ТОВ "Фертіліас" для укладання договорів та ведення перемовин стосовно їх укладання підтверджує його зв`язок із господарською діяльністю підприємства.

При цьому суд зазначає, що не використання автомобіля, як підставу на яку посилається відповідач, у господарській діяльності, не впливає на сам факт формування податкового кредиту, оскільки сам факт невикористання тягне за собою збільшення податкового зобов`язання у відповідному звітному періоді.

А тому, суд приходить до висновку, що підприємство документально підтвердило використання автомобіля в господарській діяльності, а податкова накладна за серпень 2021 року належним чином зареєстрована, а тому сума ПДВ за його придбання могла бути включена до податкового кредиту за вересень 2021 року.

Водночас, суд зазначає, що відповідно статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про проведення перевірки платника, а також на час проведення контрольного заходу не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Таким чином, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 04 січня 2024 року у справі № 420/16150/21, від 13 вересня 2024 року у справі № 160/14683/21.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправним акта індивідуальної дії, прийнятого за її наслідками.

Також, суд зазначає, що згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У спірних правовідносинах перевірку позивача (наказ №8642-п від 16.11.2021р.) проведено всупереч дії мораторію, встановленому пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України що, відповідно, нівелює її наслідки.

Відтак, прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 28.12.2021 за №00315370707.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 28.12.2021 за №00315020707.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 28.12.2021 за №00315290707.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Повний тест рішення виготовлено та підписано - 06.12.2024 року.

Суддя Марина Лук`яненко