Ухвала

від 05.12.2024 по справі 520/1163/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви без розгляду

05 грудня 2024 року Справа № 520/1163/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної прокуратури, в якому просив:

- визнати період навчання ОСОБА_1 в Українській Юридичній Академії (нині Національний юридичний університет "ім. Ярослава Мудрого") з 01.09.1988 р. по 30.06.1991 р. стажем державної служби;

- зобов`язати Харківську обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1 період його навчання в Українській Юридичній Академії (нині Національний юридичний університет "ім. Ярослава Мудрого") з 01.09.1988 р. по 30.06.1991 р. до стажу державної служби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі №520/1163/24 - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №420/7317/24.

04.11.2024 ОСОБА_1 подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі № 520/1163/24.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 по справі № 520/1163/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про зобов`язання вчинити певні дії.

27.11.2024 до Харківського окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний Суд» позивачем було подано заяву, в якій він просив:

- поновити строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами передбачений п. 1) ч. 1 ст. 363 КАС України;

- задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у адміністративній справі № 520/1163/24 та ухвалити нове рішення - задовольнити позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повністю;

- визнати період навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Українській Юридичній Академії (нині Національний юридичний університет «ім. Ярослава Мудрого») з 01.09.1988 р. по 30.06.1993 р. стажем державної служби;

- зобов`язати Харківську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910108) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період його навчання в Українській Юридичній Академії (нині Національний юридичний університет «ім. Ярослава Мудрого») з 01.09.1988 р. по 30.06.1993 р. до стажу державної служби;

- судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у сумі 968,98 грн. та 1453,44 грн. за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення, за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами -1162,77 грн. тобто у загальній сумі - 3585,19 грн. стягнути на користь позивача з відповідача;

- справу розглянути у загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1 ст.362 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами визначені статтею 363 КАС України.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, позивач посилається, зокрема, на те, що під час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції він заявляв клопотання (з яким не мав можливості звернутися до суду першої інстанції внаслідок того що проводилось спрощене провадження без виклику сторін у судове засідання): витребувати у відповідача - Харківської обласної прокуратури і дослідити в судовому засіданні бухгалтерські документи, які свідчать про те, що період навчання в Українській Юридичній Академії зараховувався позивачу для отримання процентної надбавки до заробітної плати в органах прокуратури за вислугу років з 08.08.1994 - дати присвоєння класного чину.

Вказані обставини, на думку позивача, підтверджувались відповіддю Харківської обласної прокуратури від 18.07.2023 №27-189ВИХ-23, яку суд, як письмовий доказ, не прийняв до уваги. У задоволенні клопотання про витребування у відповідача бухгалтерських документів, як зазначає позивач, йому було відмовлено з посиланням на необґрунтування вжиття заходів для самостійного отримання цих доказів.

За таких обставин, позивач самостійно звернувся до Харківської обласної прокуратури з запитом щодо надання інформації з цього питання.

Згідно отриманої відповіді Харківської обласної прокуратури від 24.10.2024 №27-165вих. надбавка до заробітної плати за вислугу років ОСОБА_1 нараховувалась з червня 1995 року по липень 2000 року. З неї проводилось утримання страхових внесків на обов`язкове пенсійне страхування згідно з чинним законодавством.

Одночасно, цим же листом позивачу надано інформацію щодо помісячних та загальних сум утримань із заробітної плати ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України (обов`язкове пенсійне страхування) з 1994 по 2000 роки.

Таким чином, як зазначає позивач, листом від 24.10.2024 №27-165 вих., на його думку, підтверджується, що позивачу нараховувалась надбавка до заробітної плати за вислугу років на підставі Положення про порядок виплати процентних надбавок за вислугу років до заробітної плати працівникам органів прокуратури, затвердженого Указом Президента України від 20.12.1991 р. № 11/91, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 19.08.1992 р. № 424/92; проведення утримання страхових внесків на обов`язкове пенсійне страхування з надбавки за вислугу років ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України з червня 1995 року по липень 2000 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України: підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Позивач посилається на те, що відповідь Харківської обласної прокуратури від 24.10.2024 № 27-165вих. ним отримано 24.10.2024, тобто після того як 07.10.2024 судове рішення Другого апеляційного адміністративного суду набрало законної сили. Дані викладені у вказаному письмовому доказі, на думку позивача, являються нововиявленою обставиною, яка не досліджувалась судом апеляційної інстанції і яка має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, виникли істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, які являються підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Зі змісту заяви вбачається, що у якості підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, позивач зазначає відповідь Харківської обласної прокуратури від 24.10.2024 № 27-165вих., яку ним отримано 24.10.2024.

Разом з тим, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач звернувся через автоматизовану систему "Електронний суд" лише 26.11.2024 (документ сформовано в системі 26.11.2024), тобто з пропуском 30-денного строку, встановленого статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

На обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даною заявою позивач посилається на те, що проживає у місті Харків, яке з 24.10.2024 по 26.11.2024 перебувало під постійними бомбардуваннями, що ускладнило своєчасне звернення до суду.

Суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України і останній триває й досі.

Проте, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку, Харківська міська територіальна громада з 15.09.2022 віднесена до територій можливих бойових дій. Отже, м. Харків не є територією, на якій ведуться активні бойові дії.

Судом встановлено, що позивач у клопотанні не зазначає жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали саме йому реалізувати своє право на звернення до суду в межах строку звернення, а лише вказує на загальні обставини щодо безпекової ситуації в м. Харкові, які стосуються всіх мешканців міста.

Суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021, яким, серед іншого, запроваджено функціонування підсистеми «Електронний суд», яка забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана позивачем через автоматизовану систему "Електронний суд". Документ сформовано в системі 26.11.2024.

Вказані обставини свідчать про наявність у позивача технічної можливості звернутися до суду, використовуючи електронні засоби зв`язку, незалежно від фізичних обмежень, спричинених бойовими діями, з урахуванням того, що система «Електронний суд» забезпечує постійний доступ до правосуддя, дозволяючи подавати процесуальні документи у будь-який час доби. Жодних доказів об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду із вказаною заявою, у тому числі відсутності доступу до мережі Інтернет та системи Електронний суд», позивачем не надано.

Суд, також, зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 ст. 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Аналогічна правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Наведена правова позиція також викладена Верховним Судом в постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22.

Враховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду із заявою, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом. Однак, позивачем не доведено причинного зв`язку між обставинами, викладеними ним на обґрунтування пропуску строку звернення до суду та зволіканням зі зверненням до суду із заявою у встановлені чинним КАС України строки.

При цьому, для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання заявником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Позивач, посилаючись на обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не вказав час, коли останні перестали існувати, тобто у зв`язку з чим у позивача з`явилась можливість звернутись до суду з заявою саме 26.11.2024, оскільки на той час воєнний стан не був скасований та всі інші обставини, які були викликані його введенням, вірогідно, продовжували існувати.

Щодо посилання позивача на ті обставини, що він звертався до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення 04.11.2024 та судом апеляційної інстанції його заяву було повернуто без розгляду лише 26.11.2024, суд зазначає наступне.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 р. (справа № 520/1163/24) було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 по справі № 520/1163/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про зобов`язання вчинити певні дії.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024, якою було залишено без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024.

Згідно зі статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України, за нововиявленими обставинами може бути переглянуте судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.

Водночас, за статтею 365 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ухваленого судом першої інстанції, має бути подана до цього ж суду.

У свою чергу, звернення позивача із заявою про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку, оскільки положеннями ч.1 ст.361 КАС України чітко визначено, що за нововиявленими обставинами може бути переглянуто судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили і така заява має бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин (п.1 ч.1 ст.363 КАС України).

Суд вважає, що позивач, будучи обізнаним зі встановленими процесуальним законодавством строками звернення до суду та підставами для їх поновлення, не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку. Позивачем не доведено та не підтверджено доказами, що саме через зазначені ним обставини, що виникли внаслідок введення воєнного стану на території України, останній був позбавлений можливості дотриматись строку, передбаченого ст.363 КАС України.

Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника і небажання реалізувати процесуальні права у спосіб, встановлений законом, не є поважною причиною пропуску строку.

Позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення до суду в межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дату, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про існування таких обставин (24.10.2024) та дату звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у даній справі (26.11.2024), з урахуванням приписів ст.ст.121, 363 КАС України, суд вважає, що відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду із даною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не доводять поважності підстав такого пропуску.

Частиною четвертою статті 366 КАС України встановлено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Керуючись положеннями ст.ст. 361-366, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відхилити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, вул. Б.Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001) про зобов`язання вчинити певні дії повернути заявникові без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях