Ухвала

від 05.12.2024 по справі 520/32448/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 грудня 2024 року Справа № 520/32448/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду у м. Харкові заяву представника позивача про поновлення процесуального строку подання адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не проведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум у розмірі 70870,80 грн., виходячи з грошового забезпечення, яке перераховано на виконання судового рішення по справі № 520/2247/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору, у розмірі 968, 96 грн., сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали суду від 02.12.2024 року від представника позивача надійшла заява, відповідно до якою представник позивача просив поновити позивачу строк звернення до суду з позовом в рамках справи № 520/32448/24 та відкрити провадження.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що ГУДСНС України в Харківській області на виконання Рішення по справі №520/2247/24 було перераховано ОСОБА_1 09.10.2024 заборгованість з грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 27.04.2020 що є різницею між отриманим грошовим забезпеченням, неналежно обрахованим за ПКМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зі змінами, які були внесені ПКМУ від 21.02.2018 року № 103 та перерахованим грошовим забезпеченням за первинною редакцією п.4 ПКМУ 704.

Таким чином, у судовому порядку позивач підтвердив своє право на те, що його грошове забезпечення повинно обраховуватись за механізмом первинної редакції п.4 ПКМУ 704.

Отже, тільки після виконання відповідного судового рішення у позивача виникло право на перерахунок вихідної допомоги, котра повинна обраховуватись з грошового забезпечення, обрахованого за первинною редакцією п.4 ПКМУ 704. Позивач звернувся з відповідного питання до відповідача, у відповідь отримано лист від 21.11.2024, яким відмовлено у вказаному.

Відтак, до моменту виконання рішення по справі № 520/2247/24 позивач не міг вирішити питання про перерахунок грошового забезпечення.

Розглядаючи подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Із запитом щодо виплати позивачу ОГД при звільненні, котрий звільнився 27.04.2020 р., представник позивача звернувся до відповідача 18.11.2024 (вх. № 65/19179). Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Отже, лише з листопада 2024 року позивач почав вчиняти активні дії щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу ОГД при звільненні. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В даному випадку, отримуючи грошові суми під час звільнення та будучи достовірно обізнаним з розміром виплачених сум, позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав з підстав, викладених у позові, та своєчасно звернутися з цим позовом, однак позивач не навів жодної об`єктивної підстави стосовно неможливості його звернення до відповідача для з`ясування складових отриманих сум грошового забезпечення.

Також позивачем не зазначено та не надано жодного доказу неможливості звернення у період з 27.04.2020 р. по 18.11.2024 за правовою допомогою, гарантованою йому статтею 20 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Суд зазначає, що той факт, що із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивач звертався до відповідача 18.01.2024 (вх. № 65/695) та отримав відповідь листом від 22.01.2024 за № 65020-628/65190 (вказані обставини розглядались ХОАС, рішення від 29.02.2024 № 520/2247/24) та 18.11.2024 (вх. № 65/19179) щодо виплати ОГД при звільненні - не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав.

Зазначені дати 18.01.2024 та 18.11.2024 свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.

Посилання представника позивача на розгляд справи №№ 520/2247/24 суд вважає недоречним, оскільки саме з дня у якому позивач мав би отримати, але не отримав або отримання одноразової грошової допомоги у неналежному розмірі, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та про складові грошового забезпечення які бралися до її розрахунку.

В силу частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява вважається поданою без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу та відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України має бути повернута позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст.169 КАС України).

Згідно ч. 8 цієї статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача на виконання ухвали про залишення позову без руху - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 05.12.2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.