Ухвала

від 05.12.2024 по справі 420/4803/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа №420/4803/19

адміністративне провадження №К/990/46328/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів -Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року

у справі №420/4803/19

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2024 року на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі №420/4803/19 , предметом спору в якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 травня 2019 року №0002744914, №0002764914, №0002704914, №0002694914, №0002754914, №0002644914 та від 15 травня 2019 року№0002774914.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2021 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та прийнято нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2019 року №0002774914. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0002744914, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємства і організації, що перебувають у державній власності, в частині донарахованої суми грошового зобов`язання, у загальній сумі 10 888 495 гривень (за податковими зобов`язаннями - 8 710 796 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 177 699 гривень). Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0002764914, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послу), в частині донарахованої суми грошового зобов`язання, у загальній сумі 11 388 861,25 гривень (за податковими зобов`язаннями - 9 111 089 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 277 772,25 гривень). У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ». Залишено без задоволення касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №480/7174/21 скасовано в частині відмови позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0002744914 (про донарахування податкових зобов`язань зі сплати податку на прибуток за основним платежем, на суму 7 524 737,00 гривень та відповідних штрафних санкцій); податкового повідомлення -рішення від 14 травня 2019 року №0002764914 (про донарахування податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість за основним платежем, на суму 7 747 416,00 гривень та відповідних штрафних санкцій); податкового повідомлення -рішення від 14 травня 2019 року № 0002704914 (у частині нарахування ПДФО з додаткового блага та відшкодування працівникам вартості товарів); податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2019 року № 0002694914, № 0002754914, № 0002644914 та в цій частині справу направлено на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2021 року залишено без змін.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 травня 2019 року №0002694914, №0002754914. Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 14 травня 2019 року №0002694914 про нарахування податкового зобов`язання по військовому збору за основним платежем у розмірі 45 659,37 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11 414,83 грн і пені у сумі 27 325,33 грн. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 травня 2019 року №0002754914 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, але у касаційній скарзі не конкретизовано та не обґрунтовано підставу касаційного оскарження з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2024 року, якою касаційна скарга була повернута скаржнику.

Крім того, частини перша та друга статті 329 КАС України передбачають, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом апеляційної інстанції 11 квітня 2024 року, а дана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 02 грудня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на її подачу, визначеного КАС України.

Разом із цим, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на можливість поновлення строку звернення до суду у разі його пропуску з поважних причин.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Крім того, посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Одночасно суд зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, Суд звертає увагу податкового органу на непоодинокі випадки достатньо тривалого доставлення (понад 20 днів) поштової кореспонденції надісланої на адресу Суду за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта».

При цьому, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ «Укрпошта», між іншими населеними пунктами різних областей України строк пересилання поштових відправлень становить лише 4-6 днів (інформація з сайту https://www.ukrposhta.ua/ua/normalna-dostavka).

Частина друга статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу.

Пункт 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними;

Відтак законодавець обмежив Суд у строках в частині вирішення питання про відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, зокрема за результатами усунення недоліків касаційної скарги.

Вказані процесуальні обмеження та тривале доставлення поштової кореспонденції надісланої на адресу Суду за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» декілька раз призвело до того, що касаційні скарги були повернуті або скаржникам було відмовлено у відкритті касаційного оскарження до того, як до суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги подане заявником касаційної скарги в межах процесуальних строків.

Суд акцентує увагу податкового органу на тому, що відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Враховуючи, що податковий орган зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, і, як показує практика, факт тривалого доставлення поштової кореспонденції надісланої учасниками справи на адресу Суду за допомогою поштового оператора «Укрпошта», Суд вважає за необхідне звернути увагу податкового органу на необхідності надсилати документи до Суду за допомогою електронного кабінету з метою дотримання процесуальних строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд наголошує на тому, що відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

В той же час Суд вказує на те, що у випадку якщо податковий орган на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху подав документи в паперовій формі, останній має повідомити Суд про причини неможливості подання таких документів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Крім того, у такому випадку податковий орган має невідкладно за першої можливості через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему повідомити Суд про виконання вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання документів до суду в паперовій формі за допомогою поштового оператора.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі №420/4803/19 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер