Постанова

від 05.12.2024 по справі 810/2899/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 810/2899/16

адміністративне провадження № К/990/391/24, К/990/44590/23,

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/2899/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медвинське хлібоприймальне підприємство» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного (суддя: А. В. Шевченко) від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Є. В. Чаку, Н. М. Єгорова, А. Ю. Коротких) від 29 листопада 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольшаницький елеватор» (далі - ТОВ «Ольшаницький елеватор», Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Богуславського відділення Білоцерківської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відділення Інспекції, відповідач, податковий орган), в якому просило зобов`язати відповідача включити до системи електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку у розмірі 13 989 910,00 грн, збільшивши відповідно суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом протиправно не відображено в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13 989 910 грн. на виконання вимог Закону України «Про внесення змін в Податковий кодекс України про удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ, що призводить до необхідності позивача зайво сплачувати податок на додану вартість.

3. Справа розглядалась неодноразово судами різних інстанцій.

4. Постановою Київський окружний адміністративний суд від 03 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, позов задоволено.

Зобов`язано відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13 989 910 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

5. Постановою Верховного Суду від 17 січня 2023 року скасовані зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.1 Водночас, вказаною постановою Верховного Суду замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольшаницький елеватор» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Медвинське хлібоприймальне підприємство».

6. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд звернув увагу, що суди, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог не дослідили правовий статус відповідача, не встановили та не надали оцінку діям саме відповідача у цій справі - Богуславського відділення Білоцерківської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області; судами не з`ясовано, на який саме податковий орган покладено обов`язок щодо врахування або неврахування при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13 989 910 грн.

7. Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду 07 лютого 2023 року для розгляду справи визначено суддю Шевченко А.В.

8. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року суддя Шевченко А. В. прийняла справу до свого провадження, призначивши її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

9. Зазначеною ухвалою суд замінив Богуславське відділення Білоцерківської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Київській області), а також залучив до участі у справі в якості співвідповідача Державну податкову службу України (далі - відповідач 2, ДПС України).

10. В подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, позов задоволено у повному обсязі.

11. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, через систему «Електронний суд» 29 грудня 2023 року відповідач 2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

12. Згодом, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 03 січня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача 1, в якій останній просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

13. Ухвалами Верховного Суду від 15 січня 2024 року, 12 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

14. 12 лютого 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача 2, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

15. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

16. Відзивів від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у податковій декларації за червень 2015 року Товариство задекларувало у рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» податковий кредит у сумі 13 989 910 грн, який був сформований з жовтня 2014 року згідно з первинними документами позивача.

18. Товариство звернулось до Богуславського відділення з листом від 05 жовтня 2015 року № 165, в якому просило протягом наступних 10 днів зарахувати від`ємне значення з податку на додану вартість, яке було визначено в рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» в поданій декларації за червень 2015 року до рядку 9 «Сума від`ємного значення, на яку збільшується показник «Накл» Витяга з системи електронного адміністрування ПДВ»

19. Богуславське відділення листом від 18 листопада 2015 року № 777/10/15-03 повідомив позивача про підтвердження від`ємного значення в податковій декларації за червень 2015 року та склав інформаційну довідку по платнику від 28 серпня 2015 року № 165, якою підтверджено суми від`ємного значення, задекларовані в рядку 24 та/або рядку 31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, однак сума податкового кредиту так і не була внесена до системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

20. Ураховуючи наведене, Товариство звернулося до Головного управління ДФС України в Київські області з вимогою протягом наступних 10 днів зарахувати сформоване значення з податку на додану вартість, яке було визначено в рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» в поданій декларації за червень 2015 року до рядку 9 «Сума від`ємного значення, на яку збільшується показник «Накл» Витяга з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

21. Головне управління ДФС України в Київські області листом від 11 грудня 2015 року № 3247/10/10-36-15-01-19 повідомило платника про те, що збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється автоматично.

22. У зв`язку з тим, що автоматичного зарахування відповідної суми не відбулось, Товариство у червні 2016 року подало скаргу до Державної фіскальної служби України № 95, в якій просило включити до системи електронного адміністрування податку на додану вартість податковий кредит в сумі 13 989 910 грн, який сформований станом на 01 липня 2015 року із врахуванням результатів попередніх періодів.

23. Головне управління ДФС України в Київські області у зв`язку з дорученням Державної фіскальної служби України листом від 11 липня 2016 року № 1578/10/10-36-12 відмовило позивачу у включенні до системи електронного адміністрування податку на додану вартість податкового кредиту, оскільки збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється автоматично.

24. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виходячи зі змісту наведених норм ПК України, Порядку № 569 і Порядку № 966, сформовані позивачем у податковій декларації ПДВ за червень 2015 року показники мали бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, а саме на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13 989 910 грн.

26. При цьому, судами встановлено, що вирішення питання щодо врахування при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13 989 910 грн. належало саме до повноважень Державної фіскальної служби України правонаступником якої є Державна податкова служба України, а не її територіальних органів.

27. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з доводами скаржників про те, що справа № 810/2899/16 підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а відтак судом першої інстанції порушені процесуальні норми під час розгляду справи в суді, які полягали у розгляді справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

28. У той же час, суд апеляційної інстанції, вказував на те що розгляд справи у суді першої інстанції був повторний. Сторонами було надано письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

29. З огляду на викладене у сукупності, а також враховуючи те, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження не вплинув на остаточний результат апеляційного перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів вважала, що указані апелянтами посилання не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення із зазначених у апеляційних скаргах підстав.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Скаржники у своїх касаційних скаргах не погоджуються з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

31. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідачем 2 зазначено пункти

1 частини четвертої статті 328 КАС України, - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Відповідач-2 посилається на постанову Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 560/4074/20 та зазначає, що хоч і прийнято рішення не на користь податкового органу, однак у ній чітко визначено, що у разі дотримання всіх дій, які передбачені чинним законодавством України для передачі від реорганізованого платника податків до правонаступника суми на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, у ДПС виникає обов`язок забезпечити збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто при повністю правому врегулюванні даного питання і дотримання всіх дій платниками податків все відбулось автоматично. Однак позивачем проігноровано дані норми визначені в Постанові КМУ 569.

3 частини четвертої статті 328 КАС України, відсутній висновок Верховного Суду у застосуванні статті 200-1 Податкового кодексу України у правовідносинах зі збільшення показника податку в СЕА ПДВ при наявності зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних.

1 частина друга статті 353 КАС України не дослідження судами зібраних у справі доказів на предмет їх відповідності обставинам справи.

32. Додаткового, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що дана судова справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для контролюючого органу з огляду на те, що необґрунтоване збільшення показників в СЕА ПДВ призводить у подальшому до зниження надходжень з податку на додану вартість, в той час як ПДВ є бюджетоутворюючим податком, з чого слідує, що питання пов`язані з ПДВ є питаннями державного значення (частина п`ята стаття 328 КАС України).

33. Суди попередніх інстанцій не врахували того факту, що на етапі розгляду справи в суді касаційної інстанції по підприємству ТОВ «Ольшанський елеватор» (код ЄДРПОУ 38435063) відбулися реєстраційні зміни по підприємству, а саме реорганізація шляхом приєднання до ТОВ «Медвинське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 33927172). Скаржник звертає увагу на те, що нормами податкового законодавства передбачений відповідний механізм, щодо сум УНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, який не був дотриманий позивачем.

34. Відповідач 1 визначає підставами касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Надалі, доводи касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області повністю є аналогічними обґрунтуванням касаційної скарги ДПС України, тому повторному зазначенню не потребує.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

36. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01 січня 2015 року.

37. Згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

38. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі у тексті - Порядок № 569, тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

39. У пункті 1 Порядку № 569 зазначено, що система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

40. Згідно пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

41. Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (пункт 2 Порядку № 569).

42. Згідно пункту 9-1 Порядку № 569 сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

43. Відповідно до пункту 92 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

44. Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

45. Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали. Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком. Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

46. Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (який набрав чинності з 29 липня 2015 року) були внесені зміни до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, згідно з якими платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

47. Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу також викладений в іншій редакції. Так, підпунктами 2 та 4 цього пункту встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року / 20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року (підпункт 2); - до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку (підпункт 4).

48. В свою чергу до податкової звітності з ПДВ згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), належать: податкова декларація з ПДВ з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

49. Зміст наведених положень свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VIII, яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

50. При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.

51. Відтак 03 серпня 2015 року мали бути відновленні права платників податків на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року.

52. Як вже згадувалось вище, судами встановлено, що Товариством подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, у якій в рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» вказано податковий кредит у сумі 13 989 910 грн, який був сформований з жовтня 2014 року згідно з первинними документами позивача.

53. Обставин невизнання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року податковою звітністю або ж встановлення невідповідності задекларованих Товариством показників судами попередніх інстанцій не встановлено і відповідачі на такі не посилалися. В матеріалах справи також відсутні докази проведення контролюючим органом перевірки правомірності формування позивачем від`ємного значення, відображеного в декларації з ПДВ за червень 2015 року, та докази невизнання задекларованих сум.

54. При цьому, наведені вище обставини та висновки встановлювалися судами першої та апеляційної інстанцій при первинному розгляді даної справи і не ставилися під сумнів Верховним Судом при направлені справи на новий розгляд, тож не підлягають додатковому обґрунтуванню та доказуванню.

55. Водночас, відповідно до положень вищезазначеного Порядку № 569 система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

56. Проте ДФС (правонаступником якої є ДПС України) не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ суми від`ємного значення, яка була відображена позивачем в податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року (зокрема рядку 24).

57. Отже, оскільки станом на час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції (листопад 2023 року) відповідачі не подали суду належні та допустимі докази автоматичного збільшення у СЕА ПДВ суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, - на 13 989 910 грн., суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

58. Враховуючи наведене, зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних скарг відповідачів відсутні.

59. З приводу посилань скаржників на те, що нормами податкового законодавства передбачений відповідний механізм, щодо сум УНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, який не був дотриманий позивачем колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не може надавати оцінку обставинам, що не були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій. Скаржник не посилався на зазначені обставини ані в апеляційній скарзі, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ані у відзиві на позовну заяву та винесення рішення судом першої інстанції.

60. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

61. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких суд надавав оцінку обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

62. Інші доводи зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

63. У контексті оцінки доводів касаційних скарг Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

64. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

65. Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд, ураховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення.

66. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 810/2899/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов