Рішення

від 02.12.2024 по справі 344/8195/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8195/24

Провадження № 2/344/2403/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

02 грудня 2024 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря Ласки І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» уклало Договір № 72936 з ОСОБА_1 , за яким вона отримала суму кредиту у розмірі 8 000 грн 00 копійок. Договір було укладено строком до 06 червня 2018 року.

Згідно пункту 5.2. Договору ОСОБА_1 зобов`язалася за користування кредитом сплачувати 143,150 % річних від суми кредиту, у розрахунку 0,392 % на добу. Розмір платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідно до пункту 5.4. Договору, становить 552 грн 96 коп.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, загальна сума всіх платежів ОСОБА_1 з урахуванням процентів за користування кредитом становить 13 271 грн 04 коп., відповідно до розрахунку: 552 грн. 96 коп. (сума платежу один раз на тиждень в рахунок повернення кредиту та сплати процентів) х 24 (кількість платежів за Договором) = 13 271 грн 04 коп.

За пунктами 5.1., 5.4. Договору, сплата суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіку платежів, а саме один раз на тиждень до «06» червня 2018 року.

У період часу з 21 червня 2018 року по 16 травня 2019 року ОСОБА_1 в рахунок повернення кредиту та процентів за користування кредитом сплатила Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» 2 702 грн 00 коп.

Станом на 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 не виконала зобов`язання, передбачені Договором, а саме не сплатила Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» заборгованість з повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 10 569 грн. 04 коп.: 8 000.00 (тіло кредиту) + 5 271.04 (проценти за користування кредитом за період з 20 грудня 2017 року по 06 червня 2018 року) 2702,00 (сума сплачена в рахунок повернення кредиту та процентів за користування кредитом) = 10 569 грн. 04 коп.

Відповідно до Договору за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» пеню у розмірі, що не перевищує 50% суми наданого кредиту. Загальна сума несплаченої пені за Договором ОСОБА_1 складає 4000 грн 00 коп. відповідно до розрахунку: 8000,00 (сума кредиту отримана ОСОБА_1 ) /2 = 4000 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» у зв`язку з невиконанням зобов`язань, передбачених Договором, у розмірі 14 569 грн 04 коп., що складається з: 10 569,04 (заборгованість з повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом за період з 20 грудня 2017 року по 06 червня 2018 року) + 4000,00 (сума пені) = 14569 грн 04 коп.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 72936 від 20 грудня 2017 року у загальному розмірі 14569,04 грн та витрати по оплаті судового збору (а.с. 1-2).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2024 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 12).

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 13-14).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, просить позов задовольнити повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 39-40).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, відповідач викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло. Від відповідача не надходило в установлений судом строк заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явилася у судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 02 грудня 2024 року прийнята відповідна ухвала (а.с. 62).

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, було укладено Договір № 72936, за яким вона отримала суму кредиту у розмірі 8 000 грн 00 копійок. Договір було укладено строком до 06 червня 2018 року (а.с.3-7).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 за період з 20 грудня 2017 року по 06 червня 2018 року становить 14569,04 грн, що складається з: 8 000.00 (тіло кредиту) + 5 271.04 (проценти за користування кредитом за період з 20 грудня 2017 року по 06 червня 2018 року) + 4000,00 (сума пені) 2702,00 (сума сплачена в рахунок повернення кредиту та процентів за користування кредитом) = 14569 грн 04 коп (а.с.8).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», є юридичною особою, дата реєстрації 28 травня 2021 року (а.с. 9).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої-другоїстатті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 Цивільного кодексу України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом пункту 1 частини другоїстатті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 629 Цивільного кодексу України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір № 72936 від 20 грудня 2017 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогамЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Загальні умови виконання зобов`язань визначеностаттею 526 Цивільного кодексу України.

Так, участині першій статті 526 Цивільного кодексу Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина першастатті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, щопорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дочастини першої статті 611 Цивільного кодексу України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України,особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання у повному обсязі,у зв`язку з чим утворилася заборгованість за укладеним договором, що у загальному розмірі становить 14459,04 грн

У порядку виконання процесуального обов`язку відповідача, унормованого частиною третьою статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, з доведення належним чином виконання обов`язків перед позивачем з виплати заборгованості за укладеним договором не надано доказів виплати вказаної суми заборгованості, а також доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 77 від 12 січня 2024 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 3028,00 грн (а.с. 10).

Позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до статей 509, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610-612, 625, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81,89,141, 259,263-265,268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», код ЄДРПОУ 37422865, заборгованість за договором № 72936 від 20 грудня 2017 року у загальному розмірі 14569,04 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», код ЄДРПОУ 37422865, судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», код ЄДРПОУ 37422865, місцезнаходження: 04074 м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 24, корпус 2, офіс 412.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті 02 грудня 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 06 грудня 2024 року.

Суддя Мелещенко Л.В.