Ухвала від 05.12.2024 по справі 403/131/21

Справа № 403/131/21

Номер провадження 1-кп/383/27/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021121150000058 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Березівка Устинівськогорайону Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, немаючого судимостей,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває вищевказана справа.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження №12021121150000058 від 17.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.185, ч.3 ст.185КК України згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність його діяння.

Вказане клопотання прокурор мотивує тим, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 3028 грн.)є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.

Прокурор наголошує, що внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону. Згідно з обвинувальним актом, за першим епізодом ОСОБА_4 інкримінується вчинення крадіжки металобрухту чорних металів загальною вартістю 324,00 грн і такі дії кваліфікувались за ч. 1 ст. 185 КК України та за другим епізодом інкримінується вчинення крадіжкиметалевих деталей загальною вартістю 318,00 грн і такі дії кваліфікувались за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто загальна сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімуми доходів громадян,який діяв на момент вчинення діяння, а тому вказані діяння підпадають декриміналізації. Тому просила закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 ..

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив його задовольнити, надав згоду на закриття стосовно нього кримінального провадження за ч. 1, ч. 3 ст. 185 КК Україниз нереабілітуючої підстави у зв`язку з декриміналізацією вчинених ним діянь.

Представник потерпілого Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» Міністерства юстиції України будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання до суду не з`явився по невідомій суду причині.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, від неї до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності де вказала, що до обвинуваченого претензій ні майнового, ні морального характеру немає, просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який не заперечує щодо закриття провадження щодо нього з підстав передбачених п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, заслухавши прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка) та таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення за наступних обставин.

Так, 15.02.2021 року близько 09 год. 00 хв. маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 прийшов до непрацюючої, неогородженої споруди водо насосної станції інвентарний №1030001, яка є власністю Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37) та яка знаходиться в межах села Інгульське Кропивницького району (колишній Устинівський район) Кіровоградської області.

В подальшому ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, продовжуючи свій злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, за допомогою молоту який приніс із собою, використовуючи фізичну силу рук, умисно пошкодив бетонні плити, з яких в подальшому таємно викрав металобрухт чорних металів, у виді металевих прутів загальною вагою 72 кг. Вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1190/21-27 від 25.03.2021 року складає 324 грн. 00 коп.

Надалі викраденим металобрухтом ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» на суму 324 грн. 00 коп.

Крім цього, ОСОБА_4 15.03.2021 року близько 17 год. 00 хв. маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, прийшов до огородженої території домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 .

В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, підійшов до дверей нежитлового будинку та продовжуючи свій злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування предмету, використовуючи фізичну силу рук, витягнув скобу із основи одвірок, в ході чого пошкодив запірний механізм та проник до середини приміщення. Надалі ОСОБА_4 перебуваючи в середині нежитлового будинку ОСОБА_5 користуючись відсутністю господаря домоволодіння та сторонніх громадян, діючи умисно,з корисливих спонукань, повторно, таємно викрав із кімнати кухні металеві деталі двох плит пічного опалення, загальною вагою 63 кг. 600 гр. вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №4489/21-27 від 25.03.2021 року складає 318 грн. 00 коп.

Викраденим металобрухтом ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_5 на суму 318 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Аналогічні вимоги обов`язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння, містяться устатті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенції) яка є частиноюнаціональногозаконодавстваУкраїни та в практиці Європейського суду з прав людини (далі Європейський суд).

Так, у рішенні у справіScoppola v. Italy (№ 2) (2009) Європейський суд поклав в основу правової позиції щодо тлумачення частини першої статті 7 Конвенції те, що в європейському та міжнародному масштабі склався консенсус стосовно обов`язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння.

На підтвердження вказаного висновку Європейський суд посилався на частину 1 статті 49 Хартії основних прав Європейського Союзу 2000 року (далі - Хартія), яка містить імперативну вимогу щодо зворотної дії в часі закону, який передбачає більш м`яке покарання, а також - на тлумаченняцьогоположення Судом ЄвропейськогоСоюзу в рішенні у справіSilvioBerluskoniandOthers (2005), де зазначено, що в цій справі до заявників не був застосований не просто закон, який пом`якшує покарання, а закон, що насправді скасовував караність діяння. Таким чином, Європейський суд визначив, що попри свій буквальний зміст частина перша статті 49 Хартії передбачає й обов`язковість зворотного застосування закону, який скасовує злочинність діяння. ВисновокЄвропейського суду у справіScoppola v. Italy (№ 2) (2009) про те, що частина перша статті 7 Конвенції включає також і позитивну гарантію ретроактивного застосування до особи закону, що скасовує злочинність діяння, зобов`язує застосовувати практику Європейського суду, якою забезпечується дотримання принципу верховенства права і законності, згідно зі статтями8,9 КПК України.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Частиною 1 статті 51 КУпАП України передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за вказаним Законом, особа несе адміністративну відповідальність за ст. 51 КК України, у випадку якщо вартість чужого майна, яке вона викрала шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму висновку, викладеному у постанові у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21 провадження № 51-2555кмо24) зазначила, що Закон № 3886-IX, яким внесені зміни дост. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогост. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначенийст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886- IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України,якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділу IV Податкового кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно ст.7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2021рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі2270,00грн.

Таким чином, кваліфікуючи адміністративні або кримінальні правопорушення у 2021 році використовується сума одного неоподатковуваного мінімуму, який у цьому році встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, тобто 1135,00 грн.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України 15.02.2021 року та викрав майно на загальну суму 324,00 грн. Також, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України 15.03.2021 року та викрав майно на загальну суму 318,00 грн.

Таким чином, сума викраденого майна, за кожним кримінальним правопорушенням, які інкриміновані ОСОБА_4 , в даному конкретному випадку, складає менше ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння таких кримінальних правопорушень, тобто менше ніж 2270 грн., а тому відповідно до вимог Закону України№3886-ІХ такі протиправні діяння не є кримінально-караними на теперішній час.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Враховуючи, що під час здійснення судового провадженняобвинуваченийнадав своюзгодуна закриттякримінального провадженнящодо нього зпідстави, передбаченої п.4-1ч.1ст.284КПКУкраїниісудомвстановлено, що ОСОБА_4 обвинувачуєтьсяу вчиненнідіянь, кримінальна протиправність яких була встановлена законом, що втратив чинність, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, а кримінальне провадження закрити у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Цивільний позов не заявлено.

Документально підтверджені процесуальні витрати у загальному розмірі 686,44 грн. за проведення судових товарознавчих експертиз № 1190/21-27 від 25.03.2021 року та №4489/21-27 від 25.03.2021 року, слід віднести за рахунок держави.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, а саме:

- металобрухт вагою 63 кг. 600 грам, який повернуто під розписку потерпілій ОСОБА_5 , підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_5 ;

- металобрухт вагою 72 кг. підлягає поверненню потерпілому Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)";

- дві частини металевого молоту, які здано до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області, підлягають знищенню.

Заходи забезпечення кримінального провадження та запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та під час розгляду справи в суді не обирались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 395, 479-2 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження №12021121150000058 від 17.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 3 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати у загальному розмірі 686,44 грн. за проведення судових товарознавчих експертиз віднести за рахунок держави.

Речові докази, а саме:

- металобрухт вагою 63 кг. 600 грам повернути потерпілій ОСОБА_5 ;

- металобрухт вагою 72 кг повернути потерпілому Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)";

- дві частини металевого молоту знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 06.12.2024 року о 08 год. 40 хв.

Суддя ОСОБА_1