Рішення

від 28.11.2024 по справі 610/2908/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2908/24

провадження № 2/610/1050/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.11.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 610/2908/24 (провадження № 2/610/1050/2024) за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «УКРЦЕМЕНТ» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди земельної ділянки зі сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки у розмірі 3484,73 грн.; розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.03.2008 на земельну ділянку, площею 5,1943 га, кадастровий номер 7123787200:02:001:0476 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХР № 052306, виданого Балаклійським районним відділом земельних ресурсів 27.04.2005, їй належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,1943 га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273. 21.03.2008 між та Закритим акціонерним товариством «РАЙАГРОБУД» (на теперішній час ПАТ ПП «УКРЦЕМЕНТ») було укладено договір оренди земельної ділянки № 5, який зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.05.2008 за № 0108688300136. У відповідності до розділу «Строк дії договору» договір укладений на 49 років. Договором передбачено, що орендна плата вноситься у розмірі 1,57 % від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 750,00 грн. на рік у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 1 березня наступного року. Відповідач порушив свої зобов`язання за Договором оренди зі сплати орендної плати за 2018-2023 роки, який зобов`язаний був сплатити на користь Позивача: орендну плату за 2021 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі 1142,16 грн.; орендну плату за 2022 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі 1142,16 грн.; орендну плату за 2023 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі 1200,41 грн. Таким чином, у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість за Договором оренди зі сплати орендної плати за 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі 3484,73 грн. Вважає, що Відповідачем істотно порушено умови Договору оренди, а саме: Відповідачем у визначені Договором оренди строки не сплачено на користь Позивача оренду плату за 2021, 2022 та 2023 роки, що відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК та п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК є підставою для розірвання Договору оренди за рішенням суду.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 14.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання по розгляду позовної заяви.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 28.10.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Острась В.Ю. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив задовольнити вимоги у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення. Уточнив позовні вимоги, зазначивши, про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021, 2022 та 2023 роки.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, відзиву не подано.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту, серії ХР № 052306, виданого 27.04.2005 Балаклійським районним відділом земельних ресурсів, на підставі розпорядження Балаклійської районної державної адміністрації від 26.12.2002 № 360, належить земельна ділянка площею 6,1843 га, з яких 5,1943 га рілля, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273, 0,9900 га пасовища, кадастровий номер № 6320284000:03:000:0344, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на землях Міловської сільської ради.

21.03.2008 між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ЗАТ «Райагробуд», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки № 5, площею 5,1943 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, який зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК30.05.2008.

Відповідно до відповіді № 932675 від 28.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЗАТ «Райагробуд» змінило назву на Приватне акціонерне товариство Промислова компанія «УКРЦЕМЕНТ».

Відповідно до розділу «Предмет договору» Договору оренди земельної ділянки від 21.03.2018, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування Земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Міловської сільської ради Балаклійського району.

Згідно з розділом «Об`єкт оренди» вказаного Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка, площею 5,1943 га ріллі. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 47743,85 грн.

Розділом «Строк оренди» Договору оренди передбачено, що договір укладений на 49 років.

Як вбачається з розділу «Орендна плата» Договору оренди, орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1,57 % від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки і становить 750,00 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 01 березня наступного року. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

З розділу «Зміна умов договору і його припинення» Договору оренди вбачається, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Представник позивача вказує, що відповідач орендну плату за земельну ділянку не виплачував протягом 2018-2023 років.

Також представником позивача надано детальний розрахунок заборгованості по орендній платі, яка становить за 2021 рік 1142,16 грн., за 2022 рік 1142,16 грн., 2023 рік 1200,41 грн., а всього 3484,73 грн. Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки відповідачем він не спростований та не надано суду доказів сплати орендної плати позивачу за 2021-2023 роки.

Частиною першою статті 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду зазначила, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, має право зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, провадження № 61-41932сво18.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, а також у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Представник позивача не заперечує договірних відносин між ОСОБА_2 та ПАТ ПП «Укрцемент» щодо оренди земельної ділянки, в той час обґрунтовуючи підстави для дострокового припинення договору оренди, зазначив, що відповідач систематично протягом 2021-2023 років не виплачує позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою, що на його думку є підставою для розірвання договору оренди землі. Відповідач заперечень з цього приводу суду не надав.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із визначення основної мети підприємницької діяльності - отримання прибутку та визначення суті договору оренди, слідує, що смислом оренди є отримання орендарем у користування певного, відсутнього в його власності майна для використання цього майна в своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, а для орендодавця - отримання плати за надання такого майна в користування.

Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більше ніж двох років, безумовно, свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Отже, встановивши, що відповідачем у 2021-2023 роках орендна плата по Договору оренди землі від 21.03.2018 не була виплачена позивачу, що є істотним порушенням відповідачем умов договору, наявні юридичні підстави для розірвання спірного договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено порушення її прав та яка суттєва шкода її інтересів спричинена внаслідок дій відповідача щодо несплати орендної плати у строки встановлені Договором оренди та відповідач має заборгованість перед нею по орендній платі за 2021-2023 роки, що свідчить про наявність передбаченого у ст. 651 ЦК України істотного порушення відповідачем договору оренди, необхідного для його розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд вважає даний позов доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, позивач у позові зазначила про витрати на правничу допомогу, зазначила орієнтовну суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., але докази щодо витрат на правову допомогу не надала.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат за клопотанням представника позивача адвоката Острася В.Ю.

Суд зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. ст. 1, 13, 21 ЗУ «Про оренду землі», ст. 526 ЦК України керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «УКРЦЕМЕНТ» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки № 5 від 21.03.2008, на земельну ділянку площею 5,1943 га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273, що розташована за межами населених пунктів на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Райагробуд», зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ХРФ ДП ЦДЗК 30.05.2008, номер запису 040868300136.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «УКРЦЕМЕНТ» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 21.03.2008 зі сплати орендної плати у розмірі 3484,73 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят чотири грн. 73 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «УКРЦЕМЕНТ» на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Встановити представнику позивача строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Промислова компанія «УКРЦЕМЕНТ», юридична адреса: 64205, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, вул. Геологічна, б. 12.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2024 року.

Суддя В. М. Тімонова