Рішення

від 29.10.2024 по справі 643/9395/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/9395/24

Провадження № 2/643/4327/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря судового засідання Нікітенко В.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 в якому просять : припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012 площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити , що розмір частки ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- становить , тобто 0,025 га; визначити, що розмір частки ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 - становить ,тобто 0,025 га, визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- становить ,тобто 0,050 га; визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- в порядку спадкування за законом; визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , право власності на частку -0,025 га земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- в порядку спадкування за законом.

В обгрунтовання позовних вимог позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 24.12.2020 складено відповідний актовий запис № 20976, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Позивачі , ОСОБА_1 (до шлюбу Кривошап) та ОСОБА_2 (до шлюбу Кривошап), є рідними доньками померлої ОСОБА_4 . За життя мати заповіт не склала, а тому позивачі є спадкоємцями першої черги за законом.

14.04.2021 з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 позивачі звернулись з відповідною заявою до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, на підставі чого П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу № 405/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67502079), що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 64343624 від 14.04.2021.

Інші спадкоємці, які звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, відсутні.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1291/02-31 від 18.06.2024, прийнятою державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Авер`яновою Людмилою Петрівною, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,- після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_4 , на підставі того, що земельна ділянка належить ОСОБА_4 та відповідачу, ОСОБА_3 , на підставі спільної сумісної власності, тобто без визначення часток у власності, у зв`язку з чим неможливо встановити розмір спадкового майна частки земельної ділянки. Саме через це позивачі вимушені звернутись до суду із даною позовною заявою.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та прохали позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві, просили слухати справу у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 викладені у позовній заявім обставини та позовні вимоги визнала в повному обсязі ,не заперечувала проти позовних вимог та просила слухати справу у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази у справі, приходить до наступного висновку.

Відповідно дост .4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зіст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи є невідчужуваними та непорушними.

Згідно зст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 24.12.2020 складено відповідний актовий запис № 20976, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Позивачі ОСОБА_1 (до шлюбу Кривошап) та ОСОБА_2 (до шлюбу Кривошап), є рідними доньками померлої ОСОБА_4 , що підтверджується :копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 24.11.21р.; копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 ;свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 ; копією свідоцтва про смерть НОМЕР_6 ; копією свідоцтва про шлюб; свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_7 ; копією свідоцтва про одруження НОМЕР_8 ;копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_9 .

За життя мати заповіт не склала, а тому позивачі є спадкоємцями першої черги за законом.

14.04.2021 з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 позивачі звернулись з відповідною заявою до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, на підставі чого П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу № 405/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67502079), що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 64343624 від 14.04.2021.

Інші спадкоємці, які звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, відсутні.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1291/02-31 від 18.06.2024, прийнятою державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Авер`яновою Людмилою Петрівною, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,- після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_4 , на підставі того, що земельна ділянка належить ОСОБА_4 та Відповідачу, ОСОБА_3 , на підставі спільної сумісної власності, тобто без визначення часток у власності, у зв`язку з чим неможливо встановити розмір спадкового майна частки земельної ділянки.

20.02.1982 ОСОБА_4 набула право власності на 5/10 частин нерухомого майна, а саме: домоволодіння з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.02.1982 Одинадцятою Харківською державною конторою, р.№ 3-611, що підтверджується довідкою про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна № 1137508 від 13.09.2023, виданою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Згідно даної довідки співвласником вищевказаних будинків і надвірних будівель є відповідач ОСОБА_3 з аналогічною часткою власності 5/10.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 607603 та додатку до нього ОСОБА_4 на підставі рішення 36 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 30.09.2009 № 217/09 набула право спільної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 ,- спільно з ОСОБА_3 без визначення часток, тобто право спільної сумісної власності.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-930016202023 від 17.10.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012 була зареєстрована 29.04.2010, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власниками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , частки не визначені.

Отже, станом на сьогодні у спільній сумісній власності перебуває земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , у який не визначені частки співвласників майна.

Позивачі мають бажання та намір оформити спадщину та набути право власності на належну їм частку у спільному майні, проте не можемо цього зробити, оскільки частки співвласників є не визначеними, що, як зазначено у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позбавляє можливості встановити розмір спадкового майна.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 355 ЦК України: майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Стаття 377 ЦК України регламентує наступне: до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленомустаттею 364цього Кодексу.

Згідност. 372 ЦК України,майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Положеннями ч. 1 ст. 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року вказано, що зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Пунктом 17 постановиПленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватно власності» від 22.12.1995 року № 20 розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім`ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при надбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності. Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Таким чином, судом встановлено , що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012 належить спадкодавцю ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. З урахуванням того, що чинним законодавством встановлена презумпція рівності часток власників, частки у праві власності на будівлі, що розташовані на цій земельній ділянці, є рівними, то і частки у праві спільної власності на саму земельну ділянку між спадкодавцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також є рівними, тобто по 1/2 частини.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що задля можливості вільної реалізації свого права на володіння, користування та розпорядження належним позивачам майном, необхідним є визначення часток співвласників у цьому майні.

Згідно ст.ст. 1216-1218ЦК України:Спадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225, ч. 1 ст. 1226 цього Кодексу, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах

Положеннями ст. 1261, ч. 1 ст. 1267 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Як зазначено вище, ми, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обидві є доньками померлої ОСОБА_4 , а отже мають однакове право на спадкування, а їх частки у спадщині є рівними.

З урахуванням того, що при визначенні часток чинним законодавством встановлена презумпція рівності часток співвласників, суд вважає за законне та обґрунтоване визнання права власності на частку земельної ділянки за кожною, тобто по від половини земельної ділянки.

Що стосується визначення часток у праві спільної сумісної власності, то, з урахуванням того, що у спільній сумісній власності перебуває вся земельна ділянка, у якій не визначені частки співвласників,суд вважає законним та обґрунтованим визначення часток у розмірі 1/4 частки кожному із позивачів та 1/2 частку відповідачу.

Крім того, аналізуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, враховуючи, що частка позивачів у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку за цим рішенням визначена в розмірі 1/4 частки і відповідно право власності не могло бути зареєстроване за позивачами , суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом по 1/4 частці земельної ділянки , оскільки в даному випадку спадкоємці позбавлені можливості реалізувати своє право на спадщину у іншій спосіб, а від так відповідно дост.16 ЦК Україницивільне право останніх підлягає захисту в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.4,11,12,81,89,90,264-268,293,315,317 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012 площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити, що розмір частки ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- становить , тобто 0,025 га.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- становить . тобто 0,025 га.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- становить .,тобто 0,050 га.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , право власності на частку, тобто 0,025 га. земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , право власності на частку, тобто 0,025 га. земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:034:0012, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ,- в порядку спадкування за законом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м.Харкова.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Майстренко О.М.