Постанова

від 05.12.2024 по справі 360/876/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року справа №360/876/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року у м. Дніпро) у справі № 360/876/24 (суддя в І інстанції Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Управління), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 по 28.03.2016, із компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії; дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії з 28.02.2012 по теперішній час у невстановленому законом розмірі, із встановленням особливостей: "Не підлягає місцевим перерахункам, призначено за рішенням суду у твердому розмірі", без проведення перерахунків та індексації пенсії; призупинення виплати пенсій позивачу з 01.06.2021.

- зобов`язати відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, за період з 07.10.2009 до 27.02.2012, з 01.08.2014 по 28.03.2016 та з 01.06.2021, з одночасним проведенням на загальних підставах з 07.10.2009 по теперішній час, перерахунку та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок на АТ «Ощадбанк» (Дніпровська філія).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач, громадянин України, пенсіонер за віком, платник податків, не працює, з 15.01.2002 постійно проживає за кордоном, знаходиться на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.

Виплату пенсії за віком позивачу спочатку припинено з 15.01.2002 у зв`язку з виїздом на місце проживання зарубіжних країн, що позивач оскаржила у суді.

На виконання постанови Слов`яносербського районного суду Луганської області, що набрала законної сили, від 01.11.2012 у справі № 2-а-72/12, Управлінням ПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області позивачу відновлено та виплачувалася пенсія за віком, починаючи з 28.02.2012.

Розмір пенсії станом на липень 2014 року становив 1581,91 грн.

З серпня 2014 року виплату пенсії знову припинено, тому що у смт. Слов`яносербськ, який перебуває на тимчасово неконтрольованій території України, органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що оскаржено позивачем у суді: справа № 757/8677/15-а, справа № 419/2836/16-а.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 419/2836/16-а (ЄДРСР № 64007596) позовні вимоги про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.08.2012 до 28.03.2016 - залишені без розгляду, на підставі пропуску шестимісячного терміну звернення до суду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №:419/2836/16-а (ЄДРСР № 64007602) відповідач зобов`язаний прийняти позивача на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсій за віком, з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 29.03.2016.

Надалі, згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії від 20.01.2017 № 8000, (версія 4.50-9 /ф10 від 12.01.2017) пенсія позивачу була протиправно зменшена та склала 1483,21 грн.

Пенсія виплачувалася у незмінному розмірі 1483,21 грн до 30.09.2017. Відповідно до протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії від 24.02.2021 розмір пенсії з 01.03.2021 становив 4363,73 грн.

З 01 червня 2021 року виплату пенсії було припинено без попереднього повідомлення на підставі закінчення строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Повідомлення про припинення виплати пенсії досі пенсіонером не отримано.

Надалі позивачем було подано 15.01.2022 органу ПФУ через представника за довіреністю заяву про виплату пенсії на банківський рахунок, з додатком нового закордонного паспорта, чинного до 02.07.2031, однак, пенсію позивачу не відновлено.

Повторні звернення позивача у 2022-2023 роках на гарячу лінію органу ПФУ щодо відновлення виплати пенсії не привели до жодного результату.

Нові заяви позивача у січні 2024 року на вебпорталі ПФУ про поновлення виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009, залишені без задоволення, з посиланням на обов`язок особистого звернення пенсіонера (фізичної явки) до органу ПФУ.

Позивач вважав, що бездіяльність відповідача щодо відновлення та виплати пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсій з 28.02.2012 у невстановленому законом розмірі, без проведення перерахунків та індексації пенсії, є протиправними, порушують конституційне право позивача на соціальне забезпечення у старості, що потребує судового захисту.

Ухвалою місцевого суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 по 28.03.2016, із компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії; дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії з 28.02.2012 по теперішній час у невстановленому законом розмірі, із встановленням особливостей: "Не підлягає місцевим перерахункам, призначено за рішенням суду у твердому розмірі", без проведення перерахунків та індексації пенсії; зобов`язання відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, за період з 07.10.2009 до 27.02.2012, з 01.08.2014 по 28.03.2016, з одночасним проведенням на загальних підставах з 07.10.2009 до 31.05.2021, перерахунку та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок на АТ «Ощадбанк» (Дніпровська філія) - залишено без розгляду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зупинення нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії за віком з 01.06.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії за віком з 01.06.2021 на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.

Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивача вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо передчасності позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснювати з 01.06.2021 на загальних підставах, перерахунок та індексацію пенсії за віком, відповідно до норм Закону № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат , передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості за пенсією з урахуванням перерахунку та індексації пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії, урахуванням раніше виплачених сум.

Представник позивача зазначає, що оскільки відповідач раніше вже не проводив нарахування та виплату пенсії за віком позивачу на загальних підставах, згідно з нормами Закону № 1058-IV, то наслідком визнання протиправним бездіяльності відповідача щодо проведення перерахунку/індексації пенсії позивачу у справі має бути рішення про зобов`язання відповідача провести перерахунок/індексацію пенсії при поновленні виплати пенсії з 01.06.2021, і така вимога не є передчасною.

Інакше рішення свідомо не призведе до відновлення порушеного права, і кількість звернень позивача до суду може бути необмеженою.

Також висновок суду у справі щодо передчасності вимог позивача про виплату одночасно з поновленням пенсії компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії з 01.06.2021 зроблено без урахування висновків щодо застосування норм права у таких правовідносинах у рішеннях Верховного Суду. Відповідач не здійснив компенсацію втрати доходу за затримку виплати пенсії на виконання судових рішень у колишніх справах позивача: справа № 2-а-72/12, (ЄДРСР № 27197857), справа №: 419/2836/16-а (ЄДРСР № 64007602) .

На підставі наведеного представник позивача просив скасувати рішення місцевого суду в частині:

відмови від задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати позивачу з 01.06.2021 на загальних підставах, перерахунок та індексацію пенсії за віком, відповідно до норм Закону № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів, що перебувають пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості за пенсією з урахуванням перерахунку та індексації пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії;

відмови у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення.

Винести нову постанову про задоволення позовних вимог у зазначених частинах.

Абзац третій резолютивної частини рішення змінити, виклавши його у такій редакції:

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01.06.2021, відповідно до норм Закону № 1058-IV, на банківський рахунок, відкритий на АТ «Ощадбанк».

В інших частинах рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24 (резолютивна частина) просив залишити без зміни.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилався на наступне.

На виконання постанови Слов`яносербського районного суду Луганської області від 01.11.2012 у справі №2-а-72/012 управлінням Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області ОСОБА_2 відновлено нарахування пенсії за віком, яка виплачувалась на банківській рахунок, починаючи з 28.02.2012.

З серпня 2014 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено у зв`язку з тим, що смт. Слов`яносербськ було окуповано та управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області не здійснювало свої повноваження. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 419/2836/16-а зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області поставити ОСОБА_2 на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсії за віком, з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 29.03.2016.

На виконання постанови суду управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області взято ОСОБА_2 на пенсійний облік з 29.03.2016.

Згідно матеріалів електронної пенсійної справи, на теперішній час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Луганської області як отримувач пенсії за віком.

Нарахування та виплату пенсії позивачу призупинено з 01.06.2021, у зв`язку із закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

28 січня 2024 року ОСОБА_2 , через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, звернулась із заявами про перерахунок пенсії Зміна виплатних реквізитів та Зміна особистих даних.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заяви позивача від 28.01.2024 відпрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За наслідком розгляду заяв позивача від 28.01.2024, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №909270139108 від 06.02.2024 відмовлено ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії.

30 січня 2024 року ОСОБА_2 , через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, звернулась із заявою про поновлення виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача від 30.01.2024 відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

За наслідком розгляду заяви позивача від 30.01.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №909270139108 від 07.02.2024 про відмову у поновленні виплати пенсії згідно заяви від 30.01.2024 №515, оскільки ОСОБА_2 , не надала документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, які у зв`язку з агресією Російської Федерації проживають за кордоном та заява подана через вебпортал електронних послуг, що не передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами).

У вказаному рішенні Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зазначено, що пунктом 2.23 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном, додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання/перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально та документ про посвідчення факту, що особа є живою.

Отже, жодну заяву позивача, ні від 28.01.2024, ні від 30.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не розглядало, рішення за наслідком розгляду заяв - не приймало.

Розмір пенсії ОСОБА_2 обчислено із страхового стажу 33 роки 05 місяців 27 днів. Заробітну плату обчислено за нормами статті 40 Закону № 1058-IV за період з 01.06.1979 по 31.07.1984. Коефіцієнт страхового стажу склав 0,33417, індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 2,24292.

Апелянт зазначає, що у зв`язку з тим, що паспорту громадянина України у ОСОБА_2 не має, а також у зв`язку із закінченням 25.05.2021 строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 24.05.2001 органом 1200, у зв`язку з непідтвердженням належності ОСОБА_4 до громадянства України, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.06.2021 припинено.

Останнім місяцем нарахування та виплати пенсії позивачу є травень 2021 року у сумі 4363,73 грн.

З 01.06.2021 та по теперішній час пенсія позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, тому суму заборгованості за вказаний період надати неможливо.

Між цим відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Так, в позовній заяві від 31.07.2024 позивач просить відновити та виплатити пенсію, починаючи з 07.10.2009 по 27.02.2012, з 01.08.2014 по 28.03.2016 та з 01.06.2021.

Судом першої інстанції зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії за віком з 01.07.2021 (тобто майже після трирічного пропуску строку).

Щодо негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення всієї суми заборгованості пенсійний орган зазначає, що оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача відновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.

Щодо покладення судових витрат на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Наголошує на відсутності правових підстав для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24 поновити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком з 01.06.2021 на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк».

Крім того, звертає увагу, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області заяви позивача від 28.01.2024 та 30.01.2024 не розглядалась, будь-яке рішення за наслідком розгляду заяв ОСОБА_2 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не приймалось.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може нести відповідальність (бути відповідачем по даній адміністративній справі) та бути зобов`язаним до вчинення тих чи інших дій.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не порушувало права та інтереси позивача, не опрацьовувало заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та не приймало спірного рішення.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладених в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (місце проживання: Brenner street 117/8, Tiberias, 14388, Israel).

Позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до пенсійного посвідчення від 16.05.2013.

На виконання постанови Слов`яносербського районного суду Луганської області від 01.11.2012, справа №2-а-72/012, яка набула чинності, управлінням Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області позивачу відновлена та виплачувалась на банківські рахунки пенсія за віком, починаючи з 28.02.2012.

29 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в якому просила визнати незаконними дії УПФУ в Новоайдарському районі та зобов`язати УПФУ в Новоайдарському районі поставити її на пенсійний облік за матеріалами електронних пенсійних справ, здійснювати виплату пенсій за віком, з урахуванням доплат та надбавок, включаючи надбавку дітям війни.

Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року у справі № 419/2836/16-а задоволено частково. Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року у справі № 419/2836/16-а - скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.08.2014по 28.03 2016 - залишено без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року у справі № 419/2836/16-а задоволено частково. Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року у справі № 419/2836/16-а - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області поставити ОСОБА_2 на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсій за віком, з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 29.03.2016. В решті у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови суду управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області взято ОСОБА_2 на пенсійний облік з 29.03.2016.

Згідно матеріалів електронної пенсійної справи, на теперішній час, ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Луганської області як отримувач пенсії за віком.

Нарахування та виплату пенсії позивачу призупинено з 01.06.2021, у зв`язку із закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

28 січня 2024 року ОСОБА_2 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, звернулась із заявами про перерахунок пенсії Зміна виплатних реквізитів та Зміна особистих даних.

Заяви позивача від 28.01.2024 відпрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За наслідком розгляду заяв позивача від 28.01.2024, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №909270139108 від 06.02.2024 відмовлено ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії.

30 січня 2024 року ОСОБА_2 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, звернулась із заявою про поновлення виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача від 30.01.2024 відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

За наслідком розгляду заяви позивача від 30.01.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення № 909270139108 від 07.02.2024 про відмову у поновленні виплати пенсії згідно заяви від 30.01.2024 № 515, оскільки ОСОБА_2 , не надала документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, які у зв`язку з агресією Російської Федерації проживають за кордоном та заява подана через вебпортал електронних послуг, що не передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами).

З наданих відповідачем довідок про нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 суд встановив, що останнім місяцем нарахування та виплати пенсії є червень 2021 року.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача в частині призупинення виплати пенсій позивачу з 01.06.2021 та зобов`язання відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, з 01.06.2021, перерахунку та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону №1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок на АТ «Ощадбанк» (Дніпровська філія).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Згідно статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється :

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, даною нормою визначено перелік підстав, за яких виплата пенсії припиняється.

Також зазначена норма вимагає від територіальних органів ПФУ конкретного рішення із зазначенням обґрунтування підстав для зупинення.

Відповідачем не надано суду доказів прийняття обґрунтованого рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 .

Посилання відповідача на закінчення строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, є неприйнятні судом, оскільки жодним нормативно-правовим актом, яке регулює питання пенсійного забезпечення, не визначено такої підстави.

З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачеві пенсії.

Щодо звернення позивача із заявами після припинення виплати пенсії.

Відповідно до вимог частини другої статті 49 Закону № 1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Статтею 46 Закону № 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1 в редакції, чинній на момент звернення).

Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) (пункт 1.1 Порядку № 22-1).

Відповідно до приписів пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність припинення виплати пенсії з 01.07.2021, тому правильним є висновок, що подальші звернення позивача із заявами спрямовані лише на поновлення своїх прав та свідчить про вчинення активних дій, а тому не можуть оцінюватись відповідачем, як самостійні підстави для не поновлення виплати пенсії.

Водночас, нормами Порядку № 22-1 не встановлено обмеження щодо кількості подачі заяв про поновлення виплати пенсії у разі протиправного зупинення її виплати.

У відзиві на позов та додаткових поясненнях відповідач не наводить жодних доказів того, що: наявна вина позивача у припиненні виплати пенсії; підстава, яка зумовила припинення пенсії, була правомірною (конституційною); існують положення закону, який зобов`язує позивачу вживати будь-які дії (подавати заяви, ініціювати позови до суду тощо) для поновлення виплати пенсії, виплата якої була їй припинена Пенсійним фондом України.

На підставі викладеного, окружний суд дійшов правильного висновку, що припинення виплати пенсії відбулось не з вини пенсіонера, а з вини пенсійного органу за відсутності відповідних підстав, тобто у спірних правовідносинах не застосовується трирічний строк для поновлення виплати пенсії, передбаченого частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV, так як такий строк застосовується лише до випадків неотримання пенсії з вини пенсіонера.

Слід наголосити, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з проханням поновити виплату пенсії, проте йому відмовлено в такому поновленні.

Наведе свідчить про те, що така поведінка держави в особі її компетентних органів по відношенню до пенсіонерів, які є громадянами України та проживають за межами України, не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України».

Невиконання державою покладених на неї обов`язків щодо соціального забезпечення та захисту громадян породжує масові звернення до суду з позовами про визнання неправомірними дій органів пенсійного фонду, що, серед іншого, підриває довіру громадян до належного виконання всіма суб`єктами владних повноважень своїх функції та до можливості отримати в старості з боку держави в обмін на свою трудову діяльність справедливий соціальний захист.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, з одночасним проведенням на загальних підставах, перерахунку та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, слід зазначити таке.

Питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101% (в редакції з 01.01.2016 103%), у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватись позивачу, належить до повноважень (обов`язку) пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум. При цьому у разі незгоди з діями відповідача щодо розміру нарахованої індексації, позивач не позбавлений права звернутися до суду.

У справі № 815/1226/18 Велика Палата Верховного Суду висловилася також щодо питання проведення індексації пенсії у справах щодо поновлення пенсії громадянам України, які проживають за кордоном, та дійшла наступних висновків:

«питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101%, у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачці, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум, то у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду. Відтак, вимоги позивача щодо проведення індексації пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з огляду на те, що призначення, виплата чи припинення виплат пенсії, перерахунок пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.

У межах спірних правовідносин поновлення виплати позивачу раніше призначеної пенсії не відбулось, відповідач не вчиняв будь-яких дій, пов`язаних із розрахунком її розміру, як і не визначав у який спосіб здійснювати виплату поновленої пенсії, у зв`язку з чим підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень провести перерахунок пенсій в судовому порядку та здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, наразі відсутні.

Правомірність визначення конкретного розміру пенсії позивачу може бути перевірена судом лише після поновлення нарахування та виплати пенсії.

Щодо вимог про виплату компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

За статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-III).

Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У той же час статтею 4 Закону № 2050-IIIпередбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19 та від 23.03.2023 у справі № 520/2020/19.

Своєю чергою, зі змісту норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 можна дійти висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Слід зазначити, що наразі пенсія позивачу не виплачується, тому відсутні підстави вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вимоги про індексацію втрати частини доходів та компенсацію втрати частини доходів є передчасними.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком з 01.06.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення, оскільки за наданою відповідачем довідкою від 01.10.2024 № 2568/04-16 пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась в останній раз у травні 2021 року.

Тобто, позивачу припинено виплату пенсії з 01.06.2021.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» (далі Постанова № 988) реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1.

Згідно до додатку 1 до Постанови № 988 утворено Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі та управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з зареєстровано юридичну особу публічного права - Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41246506) 26 липня 2021 року припинено в результаті реорганізації, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461).

З урахуванням викладеного, судами встановлено, що позивач з 01.06.2021 не отримує пенсію з вини Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Частиною другою статті 46 Закону № 1058 встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У цій справі суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення нарахування пенсії позивачу, а тому суми пенсії, невиплачені позивачу, мають бути виплачені йому за минулий час без обмеження будь-яким строком правонаступником Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Наведене також спростовує доводи апеляційної скарги відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогами з 07.10.2009 по 27.02.2012, з 01.08.2014 по 28.03.2016 та з 01.06.2021.

Крім того, як було зазначено вище місцевим судом у відповідній частині позовну заяву залишено без розгляду.

Суд в ухвалі від 14 жовтня 2024 року зазначив, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, приписи частини третьої статті 123 КАС України, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, позовні вимоги в частині періодів з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 до 28.03.2016 підлягають залишенню без розгляду.

Посилання відповідача про необхідність позивача звернутись із новою заявою про поновлення пенсії, є безпідставними з мотивів, викладених судом вище.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо поновлення нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.06.2021.

Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо решти позовних вимог слід зазначити, що оскільки нарахування пенсії позивачу припинено з 01.06.2021, суд не може надати оцінку правильності нарахування пенсії ОСОБА_2 з 01.06.2021, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку щодо передчасності даних позовних вимог.

З огляду на зазначене, у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01.06.2021 перерахунок та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону №1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок на АТ «Ощадбанк» (Дніпровська філія) слід відмовити.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

За наслідками розгляду цієї справи та часткового задоволення позовних вимог колегія суддів цілком погоджується з судом першої інстанції, який не вбачав підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Доводи апеляційної скарги представника позивача не спростовують такого висновку.

Щодо посилання представника на те, що місцевий суд без урахування висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного суду від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а, від 15.02.2018 у справі № 820/6514/17 (зразкова постанова), дійшов висновку про передчасність вимог про проведення перерахунку та індексації пенсії, з компенсацією втрати частини доходу за затримку виплати пенсії, обставинам спірної справи не відповідає.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини та фактичні обставини в цій справі є відмінними.

Щодо посилання пенсійного органу на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції судового збору.

Оскарженим рішенням стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

За ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені позивачем.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційних скарг, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 360/876/24 залишити без змін.

Повне судове рішення 05 грудня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

І. В. Геращенко