Ухвала

від 05.12.2024 по справі 480/2286/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 грудня 2024 р. Справа № 480/2286/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23

за позовом Фермерського господарства "Палун"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 задоволено позов Фермерського господарства "Палун" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі №480/2286/23 - неповажними.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску.

Головним управлінням ДПС у Сумській області подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. Наголошує на тому, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 року №108 "Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ", згідно якого місто Суми Сумської міської територіальної громади було віднесено до території можливих бойових дій з 06.03.2024 року. Разом з тим у строк повторного звернення відповідачем з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду (з 27.05.2024 по 15.11.2024) в Сумській області було оголошено 788 повітряних тривог, 1729 загроз артобстрілу, 226 повідомлень про вибухи, в результаті авіаударів є влучання в об`єкти енергетичної та промислової інфраструктури міста Суми та Сумської області. Зауважує, що протягом червня-липня 2024 року застосовувались графіки погодинних відключень електроенергії, через що виникають періодичні збої різних електронних підсистем та інтернету, якими користується Державна податкова служба України та її територіальні підрозділу у своїй роботі.

Перевіривши доводи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

З матеріалів електронної справи встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято Сумським окружним адміністративним судом 26.02.2024 в порядку спрощеного позовного провадження.

Із апеляційною скаргою відповідач звернувся вперше 25.03.2024.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024 зазначена апеляційна скарга була повернута заявнику, оскільки не підписана особою, яка має право звертатись до суду від імені Головного управління ДПС у Сумській області.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали отримана Головним управлінням ДПС у Сумській області 10.04.2024, з урахуванням п. 5 ч. 5 ст. 251 КАС України.

19.04.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області вдруге подано апеляційну скаргу, яка містила клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 поновлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 - залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 80 коп.

03.05.2024 представником Головного управління ДПС у Сумській області подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 - на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Згідно довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Сумській області 13.05.2024 о 20:46 год.

23.05.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" повторно подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю на даний час коштів на рахунку відповідача для сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 480/2286/23 за позовом Фермерського господарства "Палун" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто скаржнику.

15.11.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області втретє подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Щодо доводів відповідача про введення в країні воєнного стану, необхідно зауважити, що, дійсно, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач до повторного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження так і не надав доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про воєнний стан від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 27.02.2024 (дата отримання рішення суду першої інстанції) по 15.11.2024 (звернення із апеляційною скаргою втретє).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 27.03.2023 у справі № 160/4767/22.

Щодо посилань апелянта на обстріли, відсутність електрозабезпечення, то вони є необґрунтованими/недоведеними та загальними, оскільки апелянтом не надано жодних доказів, як то актів знеструмлення, з урахуванням того, що строк апеляційного оскарження пропущено не на декілька днів.

Доводи відповідача про неможливість подання апеляційної скарги у більш стислий строк у зв`язку з ускладненням організації робочого процесу колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС у Сумській області є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС у Сумській області в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), які могли здійснювати свою роботу в дистанційному порядку.

Таким чином, труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19, від 02.03.2023 по справі № 400/12891/21.

Окрім того, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач не надав.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного строку.

Так, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції та дати отримання його копії відповідачем (27.02.2024) до звернення з апеляційною скаргою втретє (15.11.2024), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" №11681/85).

Поновлення судом строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначеного, не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 18.04.2022 у справі №380/3597/21, від 29.09.2022 у справах № 640/1896/21, № 340/2274/22.

Також, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

Посилання відповідача на практику Європейського Суду з прав людини щодо уникнення надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2022 №560/15534/21.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи (позивача), яка діяла добросовісно.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому заява задоволенню не підлягає.

Згідно довідки про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Сумській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25.11.2024 року о 21:35 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали є 26.11.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2024по справі № 480/2286/23 за позовом Фермерського господарства "Палун" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій