Постанова

від 05.12.2024 по справі 420/19733/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19733/24Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024р. Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду із позовом до Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді ТОВ, у якому просило:

- стягнути з Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді ТОВ на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 42 702,5грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 093,12грн..

В обґрунтування позовних вимог Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю зазначило, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і відповідач не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік складає 43 795,62грн., з яких адміністративно-господарська санкція 42 702,5грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1 093,12грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді ТОВ на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 42 702,5грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 093,12грн., Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Одеська міська ТГ, ГУК в Од.обл./ м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA618999980313191230000015744, Код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу:*;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Не погодившись із даним судовим рішенням, Аудіторсько-консалтингова фірма «Грантьє» у вигляді ТОВ подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи адміністративний позов Одеського обласного відділення ФСЗОІ, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було виконано у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і він не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому позивачем правомірно застосовано до відповідачі адміністративно-господарські санкції та нараховано пеню за порушення термінів сплати таких санкцій.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до розрахунку Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді ТОВ у 2023 році 10 осіб, підприємство мало працевлаштувати 1 особу з інвалідністю.

Однак, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність у 2023 році становить 0 осіб (а.с.14).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 42 702,5грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1 093,12грн..

Зазначені санкції в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум в примусовому порядку.

Перевіряючи наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості нарахованої позивачем, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Положеннями ч.2 ст.19 вказаного Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Приписами ч.6 ст.19 Закону №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю (ч.7 ст.19 Закону №875-XII).

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані (ч.8 ст.19 Закону №875-XII).

Згідно із ч.12 ст.19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (ч.13 ст.19 Закону №875-XII).

У відповідності до ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Так, згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України)..

Відповідно до змісту ч.2 ст.218 ГК України, вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено та направлено відповідачу розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають у зв`язку з невиконання нормативу робочих місяць для працевлаштування осіб з інвалідності (а.с.10, 14).

Також 9.04.2024р. позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію, у якій адресант просив сплатити адміністративно-господарські санкції (а.с.12-13).

У зв`язку з тим, що товариство зазначені санкції не сплатило, ФСЗОІ звернувся до суду.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що до постановлення Одеським окружним адміністративним судом ухвали про відкриття провадження, Аудіторсько-консалтингова фірма «Грантьє» у вигляді ТОВ сплатила на користь Одеського обласного відділення ФСЗОІ адміністративно-господарські санкції у розмірі 43 795,62грн., що підтверджується платіжною інструкцією за №109 від 12.07.2024р..

Отже, з урахуванням того, що відповідачем добровільно сплачено адміністративно-господарські санкції та пеню, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для примусового стягнення вищевказаних сум з підприємства.

Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вказані обставини не дослідив та дійшов помилкового висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог Одеського обласного відділення ФСЗОІ.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Аудіторсько-консалтингової фірми «Грантьє» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко