Постанова

від 05.12.2024 по справі 420/19127/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19127/24

Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Дата і місце ухвалення 27.09.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 85 927 гривень 84 копійки;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно у загальній сумі 125 256 гривень 15 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 85927,84 грн., зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 125256,16 грн. за період з 01.03.2018 року по 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Представник відповідача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість доводів апелянта, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та наказом від 01.07.2020 року № 133 виключена зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення (а.с. 42-45).

ОСОБА_1 звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, проте доказів розгляду заяви суду не надано (а.с. 25-28).

Позивач вважає, що за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення мала проводитись із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та виплачена у сумі 85927,84 грн., а за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року мала бути виплачена індексація-різниця 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 125256,16 грн.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 вказаного Закону встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III (далі Закон № 2017-III) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 2017-III виключно законами України визначаються, зокрема, величина порогу індексації грошових доходів громадян. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01.01.2016 року.

Тож, з 01.01.2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок № 1078, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 15.03.2018 року) передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.03.2018 року) оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 року абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078, норми яких є тотожними, передбачають, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова № 1013).

Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 02.04.2021 року (далі постанова КМУ від 31.03.2021 року № 278) у пункті 5 Порядку № 1078 в абзаці першому слово «(окладів)» замінено словами «(посадових окладів)».

Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15.03.2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Підпунктом 2 пункту 3 постанови КМУ від 31.03.2021 року № 278 абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: «У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.».

Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року діяв у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Підпунктом 1 пункту 3 постанови КМУ від 31.03.2021 року № 278 у пункті 5 Порядку № 1078 в абзаці шостому слово «(окладів)» замінено словами «(посадових окладів)».

Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 року № 1013.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Пунктом 4 постанови КМУ від 31.03.2021 року № 278 пункт 10-2 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: «10-2. Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.».

У відповідності до п. 3 Постанови № 1013 Кабінетом Міністрів України постановлено: Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - постанова КМУ № 1294).

Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - постанова КМУ № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що питання щодо застосування наведених положень Порядку № 1078 та постанови КМУ № 1013 з урахуванням постанов КМУ №№ 1294, 704 було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом.

Так, згідно усталеної практики Верховного Суду, зокрема, але не виключно, постанови від 01 червня 2023 року у справі № 120/13635/21-а, від 15 червня 2023 року у справі № 120/6277/22, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 28 серпня 2023 року у справі № 420/17338/22, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Верховний Суд дійшов висновку, що з 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав військовослужбовець.

Також, згідно висновків Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах від 23 червня 2022 року у справі № 120/2399/21-а, від 27 червня 2022 року у справі № 420/5976/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 20 жовтня 2022 року у справі № 400/426/21, від 30 березня 2023 року у справі № 380/16409/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 380/12370/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 380/19089/21, від 24 травня 2023 року у справі № 380/15640/21, від 03 серпня 2023 року у справі № 380/23487/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 380/20441/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 380/2872/21, враховуючи те, що з 01 січня 2008 року затверджені постановою КМУ № 1294 посадові оклади військовослужбовців до 01 березня 2018 року (дата набрання чинності постанови КМУ № 704) не змінювалися, то відповідно до приписів Порядку № 1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

При цьому, зокрема, згідно висновків Верховного Суду у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 420/18162/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 420/9187/21, від 04 травня 2023 року у справі № 380/5811/21, від 24 травня 2023 року у справі № 380/15640/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 380/20441/21, норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже, січень 2016 року не став для них місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).

Крім того, згідно установленої практики Верховного Суду, зокрема, постанови від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 420/7118/21, від 09 березня 2023 року у справі № 160/6645/21, від 30 березня 2023 року у справі №380/11408/21, від 03 серпня 2023 року у справі № 380/23487/21, від 12 жовтня 2023 року у справі № 560/5132/21, у період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101 відсоток до 01.01.2016 року чи 103 відсотки після 01.01.2016 року, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 15 червня 2023 року у справі № 120/6277/22, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 28 серпня 2023 року у справі № 420/17338/22, від 18 жовтня 2023 року у справі № 200/5343/22, від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/9726/20, серед іншого, ВС зазначав, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Щодо поточної індексації, Верховний Суд вказав, що право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Також, ВС дійшов висновку, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Верховний Суд зазначив наступне.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, ВС дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

На підставі системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078, Верховний Суд дійшов висновку, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу військовослужбовця, належить вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

У цьому контексті ВС зауважив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Верховний Суд вказав, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 ведуть мову про суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися у березні 2018 року, якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.

З огляду на це, суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, а не березня 2018 року.

Застосовуючи наведені вимоги чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин та висновки Верховного Суду до обставин даної справи, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною, при цьому в силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача та приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити конкретно визначений загальний розмір індексації з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а саме у сумі 85927,84 грн., задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 4 Порядку № 1078 у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Таким чином, відповідач має врахувати наведені положення при виплаті позивачу індексації за спірний період.

З урахуванням установленої практики Верховного Суду у даній категорії справ, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з одночасним визначенням січня 2008 року, як базового місяця для проведення індексації.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково та зобов`язав відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, що суд першої інстанції помилково не визначив розмір індексації-різниці, на яку має право позивач.

Суд першої інстанції лише послався на наведені вище висновки Верховного Суду, однак, зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Проте, такі висновки суду першої інстанції по суті справи суперечать наведеним вище постановам Верховного Суду, на які послався у своєму рішення суд першої інстанції.

Так, згідно наведеної установленої практики Верховного Суду, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними, у справах такої категорії належить вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Суд першої інстанції у даній справі не встановив обставини, що мають значення для вирішення даної справи, зокрема, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, а також не перевірив, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

В свою чергу, з метою офіційного з`ясування всіх обставин справи, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року було витребувано у відповідача, зокрема, довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 02.07.2020 року із зазначенням окремо розміру посадового окладу та кожного складового грошового забезпечення.

За результатами дослідження наданих відповідачем на виконання ухвали суду копій документів, колегією суддів встановлено наступне.

З довідки Військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення позивача за період проходження служби від 21.11.2024 року №446, вбачається:

- грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року, яке виплачено у березні 2018 року, становило 8277,36 грн., грошове забезпечення за березень 2018 року, з урахуванням підвищення, становило 8690,33 грн., розмір підвищення грошового забезпечення 412,97 грн.

Також, колегією суддів встановлено, що сума можливої індексації позивача у березні 2018 року складає 4463,15 грн. (1762 (прожитковий мінімум) х 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін, визначена на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу).

За таких обставин, оскільки підвищення доходу позивача у березні 2018 року складає 412,97 грн., а сума можливої індексації позивача у березні 2018 року складає 4463,15 грн., колегія суддів приходить до висновку, що позивач в період з 01.03.2018 року по 20.07.2020 року має право на отримання суми індексації-різниці в розмірі 4050,18 грн., яка розраховується, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Водночас, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для нарахування щомісячно індексації у сумі 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року у загальній сумі 125256,16 грн. відсутні, оскільки ця сума розрахована позивачем без урахування розміру підвищення доходу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що бездіяльність відповідача є протиправною та відповідач підлягає зобов`язанню нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4050,18 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 20.07.2020 року відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача частково знайшли своє підтвердження, однак, здійснені позивачем розрахунки не враховують суму підвищення доходу позивача та положення п. 4 Порядку № 1078.

Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а резолютивна частина рішення суду першої інстанції зміні у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року змінити, виклавши абзац п`ятий резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4050,18 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.07.2020 року відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 05.12.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька