Постанова

від 04.12.2024 по справі 380/22074/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22074/23 пров. № А/857/25176/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» та Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року (головуючий суддя Сидор Н.Т., м. Львів) у справі № 380/22074/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20.09.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 13229/13-01-04-07.

Позов обґрунтовує тим, що здійснюючи реєстрацію податкових накладних з порушенням строку, керувався нормами податкового законодавства, які забороняли застосовувати до платника податків штрафи за порушення податкового законодавства під час карантину. Крім цього, позивач наголошує, що камеральна перевірка повинна була охоплювати період від 09.04.2023 по 09.05.2023, однак як свідчить інформація наведена в акті перевірки, дата фактичного подання ТОВ для реєстрації найбільш пізньої податкової накладної №16 (дата виписки 07.02.2023) 16.03.2023. Інші податкові накладні, зазначені в акті перевірки, було подано позивачем для реєстрації в ЄРПН ще раніше, ніж 16.03.2023. Наведене, на переконання позивача, свідчить що камеральна перевірка була проведена з грубим порушенням порядку та строків визначених ПК України. Позивач вважає, що відповідач мав право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) не пізніше 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення, а саме до 19.09.2022, однак, відповідач виніс оскаржуване рішення лише 08.06.2023, тобто із пропуском строку, встановленого абз. 3 п. 102.1 статті 102 ПК України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 08.06.2023 № 13229/13-01-04-07 в частині визначення штрафної санкції в розмірі 22362 (двадцять дві тисячі триста шістдесят дві) гривні 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Скаргу обгрунтовує тим, що Законом №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо незастосування штрафів у зв`язку з мораторієм тимчасово не застосовується з 27.05.2022 року. Зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Оскільки позивач зареєстрував податкові накладні поза межами вказаного строку, тому, як вважає відповідач, ним правомірно було застосовано до позивача відповідні фінансові санкції у вигляді штрафу. Щодо порушення строку проведення перевірки в частині податкових накладних за 2019 рік, апелянт зазначає, що позивач помилково починає відлік з дати складання податкової накладної. Строк обчислюється з наступного дня реєстрації податкової накладної, а також, не враховано, що на зазначені правовідносини поширюється дія положень п.52 (2) підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до якого на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності передбачених ст.102 Податкового кодексу України.

Крім того, рішення суду першої інстанції оскаржив і позивач. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначає, що приймаючи рішення по справі та відмовляючи (частково) у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції не врахував, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення положення ПК України містили дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п.52-1 підрозд.10 розд. XX Перехідні положення ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п.69.2 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується. У той же час, положеннями п.56.21 ст.56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Таким чином, позивач вважає, що оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та обов`язків платника податків, суд має віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню законодавства на користь платника податків. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ « МКС Фасад» (код ЄДРПОУ 38700408).

За результатами перевірки складено акт від 09.05.2023 №12223/13-01-04-07/38700408.

Перевіркою встановлено, що позивач несвоєчасно здійснив реєстрацію податкових накладних, а саме: ПН №1 від 20.08.2019, дата реєстрації 18.09.2019, кількість днів затримки 3, штраф 10%; ПН №7 від 20.05.2022, дата реєстрації 18.07.2022, кількість днів затримки 4, штраф 10%; ПН №6 від 18.05.2022, дата реєстрації 18.07.2022, кількість днів затримки 4, штраф 10%; ПН №5 від 07.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, кількість днів затримки 15, штраф 10%; ПН №6 від 07.06.2022, дата реєстрації 15.07.2022, кількість днів затримки 15, штраф 10%; ПН №7 від 11.02.2022, дата реєстрації 15.08.2022, кількість днів затримки 32, штраф 30%; ПН №2 від 07.07.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість днів затримки 25, штраф 20%; ПН №5 від 29.07.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість днів затримки 10, штраф 10%; ПН №1 від 05.07.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість днів затримки 25, штраф 20%; ПН №4 від 18.07.2022, дата реєстрації 25.08.2022, кількість днів затримки 10, штраф 10%; ПН №1 від 07.07.2022, дата реєстрації 31.08.2022, кількість днів затримки 31, штраф 30%; ПН №1 від 01.08.2022, дата реєстрації 12.09.2022, кількість днів затримки 12, штраф 10%; ПН №14 від 30.06.2022, дата реєстрації 08.09.2022, кількість днів затримки 55, штраф 30%; ПН №21 від 07.09.2022, дата реєстрації 13.10.2022, кількість днів затримки 13, штраф 10%; ПН №1 від 07.12.2022, дата реєстрації 04.01.2023, кількість днів затримки 4, штраф 10%; ПН №7 від 19.12.2022, дата реєстрації 27.02.2023, кількість днів затримки 43, штраф 30%; ПН №16 від 07.02.2023, дата реєстрації 16.03.2023, кількість днів затримки 11, штраф 2%.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «МКС Фасад» (код ЄДРПОУ 38700408) відповідно до ст. 192, ст. 120-1, п. 201.10 ст. 201 та підпункту 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних штрафна санкція становить 260096,13 гривень.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області 08.06.2023 складено податкове повідомлення-рішення форми «Н» за №13229/13-01-04-07 на загальну суму штрафної санкції 260096,13 грн.

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №13229/13-01-04-07 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 13229/13-01-04-07 в частині визначення штрафної санкції в розмірі 22 362,00 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України).

Згідно з підп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз. 4 цього ж пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За своєю функціональною спрямованістю норма, викладена в абзаці 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/ або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 липня 2023 року у справі №520/1956/21.

Колегія суддів зазначає, що всі податкові накладні (за виключенням податкової накладної №1 (дата виписки податкової накладної №1 20.08.2019, дата реєстрації 18.09.2019) було зареєстровано в період (про який йдеться у згаданому вище висновку Верховного Суду) починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця 01.07.2023 року (включно), в якому завершується дія карантину, що відповідає вищезгаданій правовій позиції Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду та вказує на відсутність підстав для застосування до товариства штрафних санкцій.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що Головне управління ДПС у Львівській області порушило встановлений Законом порядок проведення камеральної перевірки, пропустило встановлений Законом строк для проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача, що зумовлює протиправність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, зокрема, провело камеральну перевірку не протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання позивачем податкової декларації (абзац перший пункту 76.3 статті 76 ПК України), адже, згідно із Законом така камеральна перевірка повинна була охоплювати період від 09.04.2023 по 09.05.2023, однак, як свідчить інформація наведена в Акті перевірки, дата фактичного подання ТОВ позивача для реєстрації найбільш пізньої податкової накладної №16 (дата виписки 07.02.2023) 16.03.2023, інші податкові накладні, зазначені в Акті перевірки від 09.05.2023 року, було подано позивачем для реєстрації в ЄРПН ще раніше ніж 16.03.2023.

Як слідує з Акту перевірки від 09.05.2023 року, відповідачем було проведено камеральну перевірку товариства щодо дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за наступні періоди: серпень 2019 року, лютий 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, грудень 2022 року, лютий 2023 року, що свідчить про те, що камеральна перевірка була проведена (09 травня 2023 року) поза межами граничного строку проведення камеральної перевірки.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно ототожнив строки встановлені для проведення камеральної перевірки щодо реєстрації ПК/РК в ЄРПН (яка може проводитися лише протягом 30 календарних днів що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та строки проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка може проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення положення ПК України містили дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п.52-1 підрозд.10 розд. XX Перехідні положення ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п.69.2 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

У той же час, положеннями п.56.21 ст.56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та обов`язків платника податків, суд має віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню законодавства на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми п.56.21 ст.56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків з боку контролюючого органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції недотримався принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права щодо розподілу обов`язку доказування та допустимості доказів, не надав оцінки наявним у справі документам, не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору відповідно до тих правових та фактичних підстав позову на які посилався позивач у суді першої інстанції, надав безпідставну та нічим необґрунтовану перевагу доводам та аргументам відповідача.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 380/22074/23 скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 13229/13-01-04-07, відповідно до якого за затримку реєстрації податкових накладних до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» (ЄДРПОУ 38700408) застосовано штраф у сумі 260 096 (двісті шістдесят тисяч дев`яносто шість) гривень 13 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний