Постанова

від 04.12.2024 по справі 460/4217/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4217/24 пров. № А/857/21116/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року (головуючий суддя Дуляницька С.М., м.Рівне) у справі №460/4217/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Радів-агро» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

22.04.2024 позивач (Приватне підприємство «Радів-агро») звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправним рішення Головного управління ДПС у Рівненській області, викладене в листі №2188/6/17-00-04-03-09 від 05 березня 2024 року щодо не підтвердження Приватному підприємству «Радів-агро» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік; зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Приватне підприємство «Радів-агро» як платника податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку.

Позов обґрунтовує тим, що позивач щорічно, починаючи з 2012 року, підтверджує свій статус платника єдиного податку четвертої групи. Вказує, що 18.02.2024 позивач засобами електронного зв`язку за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок направив до ГУ ДПС у Рівненській області (Млинівський район) всі документи, передбачені п.п.298.8.1 п. 298.8 ст. 298, п. 297-1.1 ст. 297-1 (розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання платників єдиного податку) Податкового кодексу України, що підтверджується відповідними відмітками про прийняття звітності та квитанціями № 2. Звертає увагу, що у позивача відсутнє зобов`язання подавати до ГУ ДПС у Рівненській області звітну податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на поточний рік щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 5624686700:01:003:0003 та 5624686700:01:003:0304, оскільки такі земельні ділянки за рішенням власника ПП «Радів-агро» тимчасово не використовуються для посіву сільськогосподарських культур у зв`язку із неможливістю їх обробітку через часткове заліснення, а відтак щодо них сплачується податок на майно в частині земельного податку, а не єдиний податок. Позивач вважає, що виконав вимоги декларування за місцем знаходження земельних ділянок та подав до ГУ ДПС у Рівненській області (Рівненський район, 1712) податкову (звітну) декларацію з плати за землю (земельний податок). Позивач сплатив земельний податок за вказані земельні ділянки. Також, вказує, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Зазначає, що відповідач виїзної документальної перевірки не проводив, та на підставі виїзної документальної перевірки не приймав рішення про анулювання шляхом виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, як того вимагає пункт 299.10 статті 299 ПК України. Анулювання реєстрації особи платником податків четвертої групи можливе лише за рішенням контролюючого органу, яке приймається за результатами виїзної документальної перевірки, оскільки відповідні порушення можуть бути встановлені виключно за результатами такої перевірки, які фіксуються у відповідному акті.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДПС у Рівненській області, оформлене листом від 05 березня 2024 року №2188/6/17-00-04-03-09 щодо відмови Приватному підприємству «Радів-агро» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області підтвердити Приватному підприємству «Радів-агро» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та видачі відповідної довідки.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку на 2024 рік ПП «Радів-агро» 18.02.2024 подало податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи. Вказує, що абзацами 1-5 пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Однак, ПП «РАДІВ-АГРО» не подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки (кадастрові номери 5624686700:01:003:0003 та 5624686700:01:003:0304), що розташовані на території Дядьковицької ТГ Рівненської області до Рівненської ДПІ (1712) ГУ ДПС у Рівненській області. Звертає увагу, що в Державному реєстрі речових прав зазначено, що договори оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (категорія землі 01.03) з кадастровим номером 5624686700:01:003:0003 укладено 01.09.2021 року, дата державної реєстрації правочину 14.11.2022 року, з кадастровим номером 5624686700:01:003:0304 укладено 20.04.2023 року, дата державної реєстрації правочину 25.04.2023 року. Зазначає, що відповідно до п.297-1.1 ст.297-1 Податкового кодексу України платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов`язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. Зважаючи на викладене вище, апелянт вважає, що ПП «РАДІВ-АГРО» не підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Приватне підприємство «Радів-агро» зареєстроване як юридична особа 13.10.2008 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності (КВЕД) - 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач є сільськогосподарським виробником, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Рівненській області (Млинівський район) та зареєстрований як платник єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Рівненській області про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи від 12.07.2023 року.

Статус платника єдиного податку позивач підтверджує щорічно, починаючи з 2012 року (довідка №1548/15-20 від 04.07.2012 року, видана Млинівською міжрайонною державною інспекцією Рівненської області Державної податкової служби) в тому числі, шляхом подання до ГУ ДПС у Рівненській області (Млинівський район) податкової звітності, передбаченої п.п. 298.8.1. п. 298.8. ст. 298 Податкового кодексу України.

07 березня 2024 року Приватне підприємство «Радів-агро» отримало лист Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області №2188/6/17-00-04-03-09 від 05 березня 2024 року, в якому повідомлялося про те, що відповідач не підтверджує позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Як вбачається із зазначеного листа, підставою для такого рішення стало не подання позивачем відповідно до п.п 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що розташовані на території Дядьковицької ТГ Рівненської області, до Рівненської ДПІ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, листом вих. № 24 від 12 березня 2024 року позивач направив відповідачу пояснення, у яких посилався на подання всієї звітності.

Однак, 18 березня 2024 року листом №2643/6/17-00-04-03-09 відповідач повідомив, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України позивач мав надати звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками, в тому числі розрахунком загального мінімального зобов`язання, за місцем знаходження земельної ділянки, а саме до Рівненської ДПІ.

Вважаючи, що рішення відповідача щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік суперечить податковому законодавству, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України передбачено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до абз.4, п.291.4, ст.291 Податкового кодексу, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, в т.ч. на четверту групу - сільськогосподарські товаровиробники, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 статті 298 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи зазначає, що позивачу не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на підставі пп. 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України - платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Разом з тим, 18 лютого 2024 року позивач засобами електронного зв`язку за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок направив до ГУ ДПС у Рівненській області (Млинівський район) всі документи, передбачені п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, п. 297-1.1 ст. 297-1 (розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання платників єдиного податку) Податкового кодексу України, а саме: Загальну декларацію платника єдиного податку четвертої групи: Додаток №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи; Додаток №3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік» до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи; Звітну декларацію платника єдиного податку четвертої групи; Додаток №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи; Додаток №3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік» до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи; Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік.

Факт отримання вказаних документів ГУ ДПС у Рівненській області (Млинівський район.1710) підтверджується відповідними відмітками про їх прийняття та квитанціями №2 (реєстраційний номер № 9032929259 та реєстраційний номер №9032931141).

Апеляційний суд наголошує, що позивач надав звітні відомості стосовно всіх земельних ділянок, які знаходяться у його власності та користуванні. Зокрема, у поданих документах фігурують ділянки, що знаходяться у Млинівському районі Рівненської області, а також дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Дядьковицької ТГ Рівненсько району Рівненської області, а саме за кадастровим номером - 5624686700:01:003:0003, площею - 2,911 га та кадастровим 5624686700:01:003:0304, площею - 3,9607 га. Зазначений факт підтверджується відомостями про земельні ділянки за вищевказаними кадастровими номерами, що містяться у п.1.1.228 та п.1.1.264 декларації платника єдиного податку четвертої групи, п.1.1.228 та п.1.1.264 додатку №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, п.1.701 та п. 1.702 Додатку №3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік» до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, у позивача відсутнє зобов`язання подавати до ГУ ДПС у Рівненській області (Рівненський район, 1712) звітну податкову декларацію з єдиного податку на поточний рік щодо вищезазначених земельних ділянок, оскільки такий єдиний податок із них не сплачується.

Так, як вбачається із Рішення власника Приватного підприємства «Радів -агро» №13 від 13 грудня 2023 року, земельні ділянки у нових масивах за кадастровим номером 5624686700:01:003:0003, площею - 2,911 га, та кадастровим 5624686700:01:003:0304, площею - 3,9607 га тимчасово не використовуються для посіву сільськогосподарських культур у зв`язку із неможливістю їх обробітку через часткове заліснення.

Аналізуючи п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, колегія суддів вказує, що якщо платник єдиного податку четвертої групи не використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, він не звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку.

Відповідно до п. 46.5. ст.46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560 (з наступними змінами та доповненнями) затверджено форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Керуючись п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України та вищенаведеним наказом, позивач виконав вимоги щодо декларування за місцем знаходження земельних ділянок та подав до ГУ ДПС у Рівненській області (Рівненський район, 1712) податкову (звітну) декларацію з плати за землю (земельний податок), що підтверджується квитанцією №2 (реєстраційний номер № 9055409085) від 12 березня 2024 року.

Більше того, позивач сплатив земельний податок за вказані земельні ділянки, що підтверджується платіжною інструкцією №11976 від 12 березня 2024 року.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Оскільки вся податкова звітність, надіслана позивачем до ГУ ДПС у Рівненській області (Млинівський район) та до ГУ ДПС у Рівненській області (Рівненський район), є прийнятою у повному обсязі, твердження апелянта про неподання податкової звітності не відповідає дійсності.

Крім того, згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-11 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Положеннями Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, згідно передбаченого Податковим кодексом України порядку.

Так, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Отже, контролюючим органом повинна бути проведена документальна перевірка платника податків та прийнято рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги, передбачені Податковим кодексом України.

Разом з тим, апелянтом не надано доказів проведення документальної перевірки позивача, в ході якої виявлено невідповідність позивача вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-11 статті 291 Податкового Кодексу України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи свідчить про недоведення податковим органом дотримання ним як суб`єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також доводить безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо непідтвердження позивачеві статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача підтвердити статус Приватного підприємства «Радів-агро» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та видачі відповідної довідки.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 460/4217/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний