ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/54/24 пров. № А/857/13888/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОнишкевича Т.В.,
суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Нора А.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПА-ГО» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
суддя у І інстанціїМикуляк П.П.,
час ухвалення судового рішенняне зазначено,
місце ухвалення судового рішенням. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення 13 травня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПА-ГО" (далі ТОВ "ПА-ГО") звернулося до адміністративного суду із позовом, у якому після доповнення своїх вимог просило:
1) скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС) №17016 від 10.11.2023 про визнання ТОВ ПА-ГО ризиковим платником податку;
2) скасувати рішення Комісії ГУ ДПС про зупинення та відмову реєстрації податкової накладної (далі ПН) №675, №676, №677, №678, №104, №105, №106, №107, №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116, №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126.
3) зобов`язати Державну податкової служби України (далі ДПС) зареєструвати спірні ПН у ЄРПН.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №260/54/24 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 10.11.2023 №17016 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано ГУ ДПС виключити ТОВ ПА-ГО з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №675 в ЄРПН №9787048/43484840 від 25.10.2023 та зобов`язано ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 року №675 фактичною датою її подання 03.10.2023.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС №9787047/43484840 від 25.10.2023 про відмову в реєстрації ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №676 в ЄРПР та зобов`язано ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №676 фактичною датою її подання 03.10.2023.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС №9787049/43484840 від 25.10.2023 про відмову в реєстрації ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №677 в ЄРПН та зобов`язано ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №677 фактичною датою її подання 03.10.2023.
Визнати протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС №9787050/43484840 від 25.10.2023 про відмову в реєстрації ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №678 в ЄРПН та зобов`язано ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН ТОВ ПА-ГО від 21.09.2023 №678 фактичною датою її подання 03.10.2023.
Визнано протиправними дії ГУ ДПС щодо зупинення реєстрації ПН ТОВ ПА-ГО:
- від 04.10.2023 №104, №105, №106, №107;
- від 05.10.2023 №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116;
- від 10.10.2023 №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126.
Зобов`язано ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН ТОВ ПА-ГО:
- від 04.10.2023 №104, №105, №106, №107;
- від 05.10.2023 №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116;
- від 10.10.2023 №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126 фактичною датою їх подання 16.10.2023.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що віднесення ТОВ «ПА-ГО» до ризикових платників податку відповідачем проведено всупереч вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН. Під час розгляду справи в суді відповідачі не надали доказів наявності у них податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих на реєстрацію ПН.
З метою відновлення прав та інтересів позивача та з метою дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС зареєструвати спірні ПН в ЄРПН днем їх фактичного подання.
У апеляційній скарзі ГУ ДПС просила скасувати вказане рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ ПА-ГО відмовити.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що cуд першої інстанції допустив численні порушення вимог процесуального права, що призвело до порушення прав контролюючого органу на участь у розгляду справи та з`ясування фактичних обставин справи у повному обсязі.
Звертає увагу на те, що Комісією ГУ ДПС не ухвалювалися рішення про відмову у реєстрації ПН №104, №105, №106, №107, №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116, №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126.
Суд першої інстанції в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України постановив ухвалу про залучення співвідповідача ДПС та про збільшення розміру позовних вимог ТОВ «ПА-ГО».
Враховуючи те, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а позивачем не надсилалась заява про збільшення розміру позовних вимог до ГУ ДПС , останній був позбавлений права на подання заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Cудом першої інстанції було безпідставного самостійно змінено предмет позову із скасування рішень по ПН на визнання протиправними дій ГУ ДПС, що призвело до розгляду вимог, які не були заявлені позивачем, а також не пов`язані із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.
Попри те, звертає увагу апеляційного суду, що рішення Комісії ГУ ДПС №17016 від 10.11.2023 про визнання ТОВ «ПА-ГО» ризиковим платником податку не могло бути скасованим, оскільки за наслідками розгляду поданих позивачем додаткових документів Комісією ГУ ДПС було прийнято рішення №4463 від 27.03.2024, яким встановлено відповідність ТОВ «ПА-ГО» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника, у зв`язку із чим рішення №17016 від 10.11.202 втратило чинність.
Щодо скасувати рішень Комісії ГУ ДПС про зупинення та відмову реєстрації ПН №675, №676, №677, №678 позивача скаржник наполягає на тому, що товариством не було надано у розпорядження контролюючого органу необхідних документів для підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію таких ПН, а отже висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.
Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду у режимі відеоконференції підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «ПА-ГО» відмовити.
Представник ТОВ «ПА-ГО» у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник ДПС, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ ПА-ГО за КВЕД є 46.34 Оптова торгівля напоями.
29.08.2022 ТОВ ПА-ГО (Постачальник) та ТОВ Дельта Груп (Покупець) уклали договір поставки №29-08/22, за умовами якого Продавець зобов`язувався передавати у власність Покупця товар партіями згідно з накладними у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язувався проводити оплату за товар та приймати його на умовах цього договору.
На виконання умов вказаного договору та вимог податкового законодавства ТОВ ПА-ГО сформувало ПН:
від 21.09.2023 №675, 676, 677, 678;
від 04.10.2023 №104, №105, №106, №107;
від 05.10.2023 №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116;
від 10.10.2023 №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126.
При цьому позивач надіслав вказані ПН на реєстрацію у ЄРПН:
від 21.09.2023 №675, 676, 677, 678 03.10.2023;
від 04.10.2023 №104, №105, №106, №107; від 05.10.2023 №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116; від 10.10.2023 №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126 16.10.2023.
За наслідками опрацювання контролюючим органом вказаних ПН позивач отримав квитанції, відповідно до яких такі були прийняті, однак їх реєстрацію у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН.
За результатами розгляду поданих ТОВ ПА-ГО повідомлень та документів Комісією ГУ ДПС були прийняті рішення від 25.10.2023:
№9787048/43484840 про відмову у реєстрації в ЄРПН ПН від 21.09.2023 №675 ;
№9787047/43484840 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН від 21.09.2023 №676;
№9787049/43484840 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН від 21.09.2023 №677;
№9787050/43484840 про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН від 21.09.2023 №678.
Щодо податкових накладних від 04.10.2023 №104, №105, №106, №107; від 05.10.2023 року №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116; від 10.10.2023 року №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126, які були надіслані 16.10.2023 та тим же днем були зупиненні, жодних рішень прийнято не було.
Окрім того, 10.11.2023 Комісія ГУ ДПС прийняла рішення №17016 про відповідність ТОВ ПА-ГО пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з огляду на наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК внаслідок відносин з контрагентом ТОВ Дельта Груп та ТОВ Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК.
Не погодившись з такими рішеннями і діями контролюючого органу, ТОВ ПА-ГО звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За приписами частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Оцінюючи доводи ГУ ДПС щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні спору, що розглядається, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені скаржником обставини не дають підстав для висновку про наявність таких порушень, які відповідають приписам частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже не можуть бути підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Оцінюючи доводи скаржника у частині скасувати судом першої інстанції рішення ГУ ДПС №17016 від 10.11.2023 про визнання ТОВ «ПА-ГО» ризиковим платником податку та зобов`язання ГУ ДПС виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, апеляційний суд виходить із такого.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок №1165).
За правилами до абзацу 3 пункту 6 Порядку №1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з абзацом 10 пункту 6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до абзацу 22 пункту 6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Приписами абзацу 26 пункту 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
Як встановлено у ході апеляційного розгляду, з урахуванням отриманих від ТОВ «ПА-ГО» інформації та копії документів від 18.03.2024 №1, Комісією ГУ ДПС було прийнято рішення №4463 від 27.03.2024 про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника (а.с. 233-234).
Відтак, на думку апеляційного суду, слід погодитися із доводами апелянта про те, що попереднє рішення Комісії ГУ ДПС №17016 від 10.11.2023, яке оспорюється ТОВ «ПА-ГО» у межах цієї справи, у зв`язку із наведеним втратило чинність, а отже не може бути скасоване у судовому порядку.
За правилами частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов переконання, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ПА-ГО» про скасувати рішення ГУ ДПС №17016 від 10.11.2023 про визнання позивача ризиковим платником податку, а відтак виключення товариства з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, відсутні.
Надаючи оцінку вирішенню судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «ПА-ГО» про скасувати рішення Комісії ГУ ДПС про зупинення та відмову реєстрації ПН №104, №105, №106, №107, №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116, №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126 суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Матеріали справи містять квитанції про зупинена відповідно до пункту. 201.16 статті 201 ПК та Порядку №1165 реєстрації у ЄРПН ПН 04.10.2023 №104, №105, №106, №107; від 05.10.2023 року №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116; від 10.10.2023 року №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126 у ЄРПН з огляду на те, що такі складені платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами контролюючого органу про те, що зазначені квитанції є лише електронними повідомленнями, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа. Зупинення реєстрації відбувається автоматично системою моніторингу, яка перевіряє ПН/РК, направлені на реєстрацію, на предмет відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій. При цьому вказане не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а отже не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) у розумінні положень пункту 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, зупинення реєстрації ПН не створює для позивача негативних наслідків у вигляді відмови у її реєстрації, оскільки платнику податку надано можливість, за умови подання достатнього пакету документів, повністю реалізувати своє право на реєстрацію ПН у порядку, встановленому Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок №520).
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Разом із тим, у ході апеляційного розгляду встановлено, Комісією ГУ ДПС не приймалося рішень про відмову у реєстрації ПН ТОВ ПА-ГО від 04.10.2023 №104, №105, №106, №107; від 05.10.2023 року №108, №109, №110, №111, №112, №113, №114, №115, №116; від 10.10.2023 року №117, №118, №119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126 у ЄРПН.
Таким чином, за встановлених обставин та наведеного правового регулювання, на переконання апеляційного суду, також відсутні і належні підстави для зобов`язання ДПС зареєструвати вказані ПН ТОВ ПА-ГО у ЄРПН
Щодо вирішення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ ПА-ГО про скасувати рішень Комісії ГУ ДПС про зупинення та відмову реєстрації ПН від 21.09.2023 №675, №676, №677, №678 апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.
Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі Порядок №1246).
За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
За правилами пп. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пунктом 3 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
За правилами пункту 9 вказаного Порядку 9 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
На переконання апеляційного суду, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що пропозиція контролюючого органу ТОВ «ПА-ГО» щодо надання пояснень та документів, які у подальшому склали підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації ПН, носили загальний характер без формування конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання спірних ПН.
На думку апеляційного суду, при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності свого рішення.
Разом із тим, за встановлених обставин вимоги контролюючого органу поставили платника податків у стан правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Відтак, апеляційний суд вважає, що недотримання контролюючим органом наведених вимог на етапі зупинення реєстрації ПН щодо належного оформлення квитанції вказує на протиправність рішень, прийнятих на наступному етапі рішень про відмову у реєстрації ПН у ЄРПН.
Як свідчать матеріали справи, на пропозицію контролюючого органу позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520, щодо кожної зупиненої ПН, до яких додано копії первинних документів, оформлених на виконання відповідних договірних відносин, у відповідності до вимог законодавства на підтвердження факту реального характеру господарських операцій.
При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а Верховний Суд вказував на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, на думку апеляційного суду, надані ТОВ «ПА-ГО» на пропозицію Комісії ГУ ДПС пояснення та первинні документи у достатній мірі відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та давали можливість прийняти рішення про реєстрацію зупинених ПН у ЄРПН.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних рішень Комісії ГУ ДПС від 25.10.2023 №9787048/43484840, №9787047/43484840, №9787049/43484840, №9787050/43484840, а отже про необхідність їх скасування.
При оцінці вирішення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «ПА-ГО» у частині зобов`язання ДПС зареєструвати ПН №675, №676, №677, №678 від 21.09.2023 у ЄРПН датою її подання апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відтак, з огляду на визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень Комісії ГУ ДПС від 25.10.2023 №9787048/43484840, №9787047/43484840, №9787049/43484840, №9787050/43484840 у ДПС з`являється об`єктивний обов`язок зареєструвати спірні ПН позивача №675, №676, №677, №678 від 21.09.2023 у ЄРПН, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову у повному обсязі. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та позов ТОВ «ПА-ГО» задовольнити частково.
На підставі приписів частин 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС та ДПС на користь ТОВ «ПА-ГО» сплачений при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3028,00х4 = 12112,00 грн у рівних частках, тобто по 6056 грн.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити частково.
Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №260/54/24 та позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПА-ГО» задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 жовтня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9787048/43484840, №9787047/43484840, №9787049/43484840, №9787050/43484840.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ПА-ГО від 21 вересня 2023 року №675, №676, №677, №678 датою їх подання на реєстрацію 03 жовтня 2023 року.
У задоволення решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПА-ГО відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПА-ГО (РНОКПП 43484840, 89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі по 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 4444106694, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52) та Державної податкової служби України (РНОКПП 43005393, 04053, Київська область, м. Київ, Львівська площа, 8).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 05 грудня 2024 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123556330 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні