Постанова

від 05.12.2024 по справі 161/15683/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 рокуСправа № 161/15683/24 пров. № А/857/28453/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2024 року (суддя Шестерній В.Д.,м.Луцьк, повний текст складено 22 жовтня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради (далі - Департамент, Міська рада відповідно) в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 24.07.2024 №МУА (далі - Постанова) і провадження у справі закрити.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному дворі паркуються власники житла та нежитлових приміщень будинку. Водночас, співробітниками Комунального підприємства «Луцькспецкомунтранс» (далі - КП) самовільно та з порушенням чинного законодавства встановлено у дворі будинку контейнери для збирання відходів, які розміщені безпосередньо біля стін житлового будинку. Вважає, що місце розміщення або облаштування контейнерів для збирання побутових відходів не відповідає вимогам законодавства, оскільки контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально- профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м, проте така відстань не дотримана.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Водночас, позивачем подано заяву про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішення суду у справі №161/21620/24. Зазначає, що позовна заява у справі №161/21620/24 подана з підстав незаконного розміщення контейнерного майданчика у м.Луцьку за адресою Градний узвіз 2 та зобов`язанням його знесення та приведення вивільненої земельної ділянки у належний санітарний стан.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що таке задоволенню не підлягає, так як рішення суду за результатами розгляду справи №161/21620/24 буде поширювати свою дію на майбутні можливі спірні відносини, однак не на ті, що стали підставою для звернення до суду із цим позовом, так як відповідна подія уже відбулася.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану Постанову.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 24.07.2024 інспектором з паркування Департаменту Глушком І.Г. винесено Постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та накладено на неї штраф у розмірі 340 грн (а.с.6, 53).

Зі змісту цієї Постанови видно, що 23.07.2024 о 17:35, за адресою: м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 2, особа, яка керувала транспортним засобом Mini Cooper Countryman, д.н.з. НОМЕР_1 (далі ТЗ), порушила правила стоянки, а саме: здійснила стоянку ТЗ ближче 5 метрів від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання відходів, чим порушила пункт 15.10 «е» «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР).

Згідно з пунктом 15.10 «е» ПДР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), стоянка забороняється ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень статті 14-2 КУпАП інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: 1) дату порушення; 2) місце розташування транспортного засобу; 3) географічні координати; 4) місце розташування контейнерів; 5) відстань від транспортного засобу до контейнерів (1,037 метра); 6) час вчинення порушення (а.с.47-52).

Фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу Samsung SMA546Е/DS, про що зазначено в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, зі змісту позову скаржник не заперечує обставини паркування її ТЗ 23.07.2024 з порушенням вимог ПДР.

В позовній заяві позивачка не заперечувала тієї обставини, що відстань припаркованого транспортного засобу до контейнерів становила менше 5 метрів. Представник позивачки в судовому засіданні також визнав цю обставину.

Щодо доводів скаржника про невідповідність вимогам законодавства місця розміщення або облаштування контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, то позивач посилалася на пункт 2.8 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.03.2011 №145 (далі - ДСН), відповідно до абзацу 1 якого контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Так, ДСН визначено, що :

- контейнер для зберігання побутових відходів (контейнер) - металева або пластикова ємність, призначена для збирання та зберігання побутових відходів, виготовлена згідно з вимогами державних стандартів (пункт 1.1);

- у разі застосування планово-подвірної системи збирання побутових відходів на об`єктах благоустрою населених пунктів мають бути виділені спеціально обладнані майданчики для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів (контейнерні майданчики) із зручними під`їздами для сміттєвозів (пункт 2.6) ;

- контейнерні майданчики повинні мати водонепроникне тверде покриття та бути обладнані навісами, огорожею та ізольовані від об`єктів обслуговування населення, господарських дворів і магістральних вулиць смугою зелених насаджень шириною не менше 1,5 м, не повинні бути прохідними для пішоходів і транзитного руху транспорту (пункт 2.7);

- контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. На території садибної забудови населених пунктів відстань від контейнерних майданчиків до меж присадибних ділянок зі сторони вулиць повинна складати не менш як 5 м. Місця розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів на присадибній ділянці та відстань від них до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Спірні питання щодо місць розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством (пункт 2.8);

- місця розташування контейнерних майданчиків на об`єктах благоустрою населених пунктів визначаються у складі проектів будівництва житлових і громадських будівель і споруд, а для території садибної забудови - у складі проектів детальних планів цих територій (пункт 2.9).

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України «Про управління відходами» (далі Закон №2320-IX) під час проектування житлових та нежитлових будинків передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання побутових відходів, урн для збирання побутових відходів. Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування, зупинки громадського транспорту та інші об`єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками для роздільного збирання побутових відходів, урнами для збирання побутових відходів.

Системний і логічний аналіз вищевказаних правових норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття контейнерного майданчика та сукупності контейнерів для збирання відходів, висуваючи до першого додаткові і особливі умови його облаштування (проектування, будівництва, розміщення тощо).

З відповіді директора Департаменту житлово-комунального господарства Міської ради від 29.08.2024 №19.1-11/820 (а.с.44) вбачається, що на вул. Градний Узвіз, 2 в м. Луцьку розміщені контейнери для збору твердих побутових відходів. Останні встановлені там відповідно до Схеми санітарного очищення міста Луцька, затвердженої рішенням виконавчого комітету Міської ради від 18.12.2018 №840-1.

Додатком №1.4 до Схеми санітарного очищення міста Луцька (а.с.54-65) передбачено встановлення на вул. Градний Узвіз в м. Луцьку 3 (трьох) контейнерів об`ємом 1,1 м. куб. (порядковий номер 363).

Наведене узгоджується з положеннями підпункту 3.2.1 пункту 3.2 «Правил благоустрою міста Луцька», затверджених рішенням Міської ради від 29.07.2009 №44/2, відповідно до яких порядок збирання, розміщення, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів визначають виконавчі органи Міської ради шляхом виготовлення схеми санітарної очистки міста або, за її відсутності, встановлення режимів збирання, перевезення та захоронення відходів з визначенням виконавців послуг зі збирання, перевезення та захоронення відходів.

З наявних у матеріалах справи фотографій місця розташування контейнерів (а.с.9, 43, 47-52) видно, що останні являють собою сукупність контейнерів для збирання твердих побутових відходів.

Так, як слушно зауважує позивач, розміщення контейнерів поза межами визначених контейнерних майданчиків Правилами благоустрою не передбачено. Разом з тим, розміщення контейнерів на вул. Градний Узвіз в м. Луцьку в конкретному місці прибудинкової території, яке визначено Схемою санітарного очищення міста Луцька, за умови відсутності облаштованого контейнерного майданчика, саме по собі не свідчить про невідповідність місця їх (контейнерів) розміщення або облаштування вимогам законодавства в розумінні пункту 15.10 «е» ПДР.

Проте, на час виникнення спірних відносин, переконання позивача про те, що розміщення контейнерів на вул. Градний Узвіз в м. Луцьку вчинено з порушенням відповідних вимог, ще не дає підстави не виконувати вимоги пункту 15.10 ПДР. В протилежному випадку, одне лише переконання водія про невідповідність встановленого знаку чи можливість невиконання встановлених вимог правил ПДР призведе до хаосу на дорогах.

Лише після того, як позивачем в належний та законний на це спосіб, буде доведено, що сміттєві контейнери у спірному місці встановлені безпідставно, можна буде стверджувати про її правоту та неправомірність дій уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до розглядуваного виду адміністративної відповідальності.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що Постанова є правомірною.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим О. І. Мікула Повне судове рішення складено 05 грудня 2024 року.