Постанова

від 25.11.2024 по справі 909/368/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа № 909/368/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) Савчук О.В. (керівник) (в режимі відеоконференції, присутня у Господарському суді Івано-Франківської області)

від відповідача Мельник Р.Д. (керівник) (в режимі відеоконференції, присутній у Господарському суді Івано-Франківської області)

розглянувши апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» від 30 серпня 2024 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року (повний текст підписано 15.08.2024), суддя Рочняк О.В.

у справі №909/368/24

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради», м. Івано-Франківськ

до відповідача Громадської організації «Захист-Є», м. Івано-Франківськ

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування 10 000 грн моральної шкоди

в с т а н о в и в :

18 квітня 2024 року Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Громадської організації «Захист-Є» про:

-зобов`язання припинити поширення недостовірної інформації та порушення ділової репутації;

-зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: спростувати всю опубліковану недостовірну інформацію про позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача та принести офіційні вибачення за опублікування недостовірної інформації та порушення неділової репутації позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача;

-стягнення 10 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року у справі №909/368/24 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Судом встановлено, що інформація, поширена відповідачем, стосувалася проведеного позивачем аукціону на закупівлю товарів (меблів) медичного призначення. На підставі наявних у матеріалах справи доказів та з урахуванням наданих сторонами пояснень, проаналізувавши кожний пост (відео) відповідача, суд дійшов висновку про те, що висловлювання відповідача не містять в собі тверджень, які можливо було б розцінити як порушення честі, гідності чи ділової репутації позивача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради"; а за висловлення відповідачем оціночних суджень, відповідно до ст.30 Закону України "Про інформацію", він не може бути притягнутий до відповідальності. Суд у рішенні зазначає, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність причинного зв`язку між діями відповідача (поширення інформації (постів)) та шкодою позивача, завданою його діловій репутації (зменшення рівня конкурентоспроможності підприємства на ринку надання медичних послуг, ускладнення у процесі планування та оголошення публічних закупівель, зменшення кількості відвідування пацієнтів, масове розірвання працівниками підприємства трудових договорів тощо), відтак, суд дійшов висновку про відсутність складу юридичного правопорушення щодо поширення недостовірної інформації, а тому і відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недостовірною інформації та її спростування, оскільки така інформація не порушує особисте немайнове право позивача. Разом з тим, суд звертає увагу, якщо особа вважає, що певні оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку (абз. 2 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію"), тобто законодавством України передбачено спосіб захисту прав шляхом надання права на відповідь з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначив, що позивач не обґрунтував, в чому саме полягає порушення (приниження) його ділової репутації, а отже не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є обов`язковою умовою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди. Щодо вимоги про зобов`язання припинити поширення недостовірної інформації та порушення ділової репутації, суд зазначив, що заявлення вимоги про запобігання порушенню права у майбутньому суперечить принципу захисту судом порушених прав осіб.

Не погоджуючись частково з рішенням суду першої інстанції позивач Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року у справі №909/368/24 в частині відмови в позові про зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: спростувати всю опубліковану недостовірну інформацію про позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача, а також стягнення 10 000 грн моральної шкоди та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задоволити. Зокрема, зазначає, що ГО «Захист-Є», починаючи з грудня 2023 року, систематично порушувала ділову репутацію КНП «ЦПМКДД», шляхом опублікування в соціальній мережі Фейсбук на своїй офіційній сторінці недостовірної інформації про КНП «ЦПМКДД», а саме про укладений підприємством договір №424 від 08.11.2023 року на закупівлю меблів медичного призначення, чим перешкоджала його роботі, наданню пацієнтам якісної медичної допомоги та виконанню обов`язку по оновленню матеріально-технічної бази. Усю опубліковану відповідачем інформацію апелянт вважає недостовірною, такою, що не відповідає дійсності. Наголошує, що зі змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-10-18-010729-а від 05.01.2024 вбачаються формальні порушення, а саме: не долучення учасником переліку (реєстру) наданих документів у складі пропозиції учасника; копій свідоцтва про державну реєстрацію про внесення до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення на всю продукцію, що пропонується до закупівлі (по суті документ про державну реєстрацію долучено, але він мав іншу назву Сертифікат відповідності), при цьому, жодних порушень в частині визначення ціни, забезпечення принципів добросовісної конкуренції, максимальної економії, відкритості та прозорості; недискримінації; запобігання корупційним діям і зловживанням не встановлено. На думку скаржника, поширення відповідачем недостовірної інформації про КНП «ЦПМКДД» спричинило недовіру пацієнтів до закладу та небажання звертатись на обстеження до лікарів, порушення відповідачем ділової репутації підприємства також вплинуло на кадрові питання позивача, а саме: спричинило масове розірвання медичними працівниками трудових відносин із підприємством. Апелянт також зазначає, що внаслідок опублікування спірних постів із недостовірною інформацією у читачів ГО «Захист-Є» складається хибне враження про діяльність та наміри закладу позивача, виникають безпідставні підозри у вчиненні представниками підприємства корупційних правопорушень, що спричиняє агресію та неповагу по відношенню до підприємства та його адміністрації, а також моральні переживання. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача припинити поширення недостовірної інформації та порушення ділової репутації КНП «ЦПМКДД» та зобов`язання відповідача принести офіційні вибачення позивачу за опублікування недостовірної інформації та порушення ділової репутації КНП «ЦПМКДД», шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі «Фейсбук» на офіційній сторінці відповідача, апелянт не оскаржує, з огляду правову позицію Верховного Суду щодо неналежності такого способу захисту прав.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем його прав, зокрема, ділової репутації. Серед іншого також вказує на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту (позовна вимога щодо «принести офіційні вибачення…»).

Судові засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції здійснювалися в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської області на підставі клопотань представників сторін та відповідних ухвал суду.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року у справі №909/368/24 в частині відмови в позові про зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: спростувати всю опубліковану недостовірну інформацію про позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача, а також стягнення 10 000 грн моральної шкоди та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задоволити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 18.10.2023 в електронній системі закупівель за індивідуальним електронним номером закупівлі UА-2023-10-18-010729-а Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" (замовник) було опубліковано оголошення про проведення закупівлі медичного обладнання та виробів медичного призначення різні (33192000-2 Меблі медичного призначення). Усі документи замовника та учасників, а також скан-копія договору №424 та додаткові угоди до нього, були завантажені в електронну систему закупівель на електронному майданчику "Рrozorro" за посиланням prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-10-18-010729-а.

08.11.2023 між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" (постачальник) укладено договір №424 від 08.11.2023, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався у строк, зазначений в п.5.1 договору, поставити замовникові товар, зазначений в специфікації на поставку товару, яка є невід`ємною частиною договору, а замовник прийняти і оплатити товар, а згідно з п.1.2 договору найменування товару: ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (33192000-2 Меблі медичного призначення).

Як вказує відповідач, Громадською організацією "Захист-Є" на сайті NGL media виявлено публікацію від 17.11.2023 про те, що "Мерія Івано-Франківська замовила медичні меблі зі значною переплатою". В цій публікації було зазначено: "Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" уклало угоду на 18,8 млн грн з київською компанією "Протек солюшнз Україна" на поставку медичних меблів. При цьому вартість різних типів меблів, порівняно з цінами виробника, завищена від 40% до 90% від ціни виробника в якого дані меблі закуплялися. Київське ТОВ "Протек солюшнз Україна" отримало підряд без конкуренції, оскільки виявилось єдиним учасником торгів. ...". З метою перевірки вказаної закупівлі на її прозорість ГО "Захист-Є" звернулася із письмовими заявами до уповноважених та контролюючих органів, а також керівник громадської організації був на особистому прийому в керівника Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради".

Так, ГО "Захист-Є" звернулася із листом вих.№676/25112023 від 25.11.2023 до Державної аудиторської служби України, в якому повідомила аудиторській службі, що громадською організацією було виявлено на порталі "Рrozorro" публічну закупівлю - UA-2023-10-18-010729-а, в якій побачили багато невідповідностей, у зв`язку з чим громадська організація просила посприяти у проведенні аудиту даної закупівлі.

Також ГО "Захист-Є" звернулася до Львівського територіального управління НАБУ із заявою вих.№679/27112023 від 27.11.2023 про вчинення кримінального правопорушення.

Листом №003100-16/14674-2023 від 18.12.2023 Державна аудиторська служба України повідомила громадській організації, що надала доручення Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області забезпечити належне дослідження зазначених у заяві питань.

Львівське територіальне управління НАБУ повідомило ГО "Захист-Є" про те, що 19.12.2023 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Денис Т.М. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000624 за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" під час публічних закупівель медичних меблів.

24.12.2023 ГО "Захист-Є" у соціальній мережі "Фейсбук" опубліковано пост такого змісту: "Чекаємо на розслідування від НАБУ щодо закупівлі медичного обладнання за завищеними цінами комунального некомерційного підприємства Івано-Франківської міської ради", який позивач просить спростувати (далі - Публікація №1).

Відповідно до листа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області №130917-14/2771-2023 від 25.12.2023, Управління повідомило ГО "Захист-Є" про те, що відповідно до наказу від 21.12.2023 №90-з Управлінням прийнято рішення про початок проведення моніторингу вищевказаної закупівлі, за результатами якого буде складено висновок про результати моніторингу закупівлі та оприлюднено в електронній системі закупівель в установлені законом строки.

Як вбачається із змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-10-18-010729-а від 05.01.2024, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Протек Солюшнз Україна" встановлено порушення вимог абзаців 2, 5 п.п. 2 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178, абз. 2 п. 2 та абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі". З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 08.11.2023 №424 (розірвання договору, спосіб розірвання мають обрати сторони) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

10.01.2024 Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" (замовник) та ТОВ " Протек Солюшнз Україна " (постачальник) уклали додаткову угоду №2 до договору №424 від 08.11.2023, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди розірвати Договір №424 від 08.11.2023.

19.02.2024 відповідачем на своїй сторінці в мережі Фейсбук опубліковано пост, в якому вказано: "Вітаємо громаду Івано-Франківська! Із перемогою у розмірі - 18 млн. грн. Все таки вони не наважилися їх "розпиляти". Сьогодні прийшла відповідь на наш запит, що усі договірні відносини із посередником, який мав закупити медичне обладнання в українського виробника - відсутні! В даному випадку було задіяно "превентивні" заходи у вигляді заяви про вчинення кримінального правопорушення та відкрите кримінальне провадження у НАБУ. Це дало змогу відповідним посадовим особам розірвати договір, щоб уникнути більш суворої кримінальної відповідальності. А для нас це збереження коштів громади! У зв`язку з цим ми будемо клопотати про те, щоб частину із збережених коштів з 18 млн. грн. направили для допомоги ЗСУ! Правозахисна організація "Захист-Є" і надані буде виявляти та запобігати розкраданню або незаконному заволодінню коштів громади Івано-Франківської ОТГ!" (далі - Публікація №2).

19.02.2024 ГО "Захист-Є" на своїй сторінці в мережі Фейсбук опублікувала пост "Нам вдалося все таки відвоювати запланованих до розпилу 18 млн. грн.!" (далі - Публікація №3).

26.02.2024 відповідачем на своїй сторінці в мережі Фейсбук опубліковано відео розмови керівника ГО "Захист-Є" з керівником Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради", в якому фрази, висловлені керівником ГО "Захист-Є" про «відсутність на "Прозорро" договору" та "Якимось чином хотілося наваритися на цій закупівлі безпосередньо Вам" позивач просить спростувати (далі - Публікація №4).

11.03.2024 ГО "Захист-Є" на своїй сторінці в мережі Фейсбук опубліковано пост наступного змісту: "Цікаво куди були спрямовані збережені фінанси, які не встигли "розпиляти", як думаєте?" (Публікація №5).

18.03.2024 ГО "Захист-Є" на своїй сторінці в мережі Фейсбук опублікувала пост наступного змісту: "Сьогодні відбулася запланована зустріч з керівником управління західного офісу держаудитслужби в Івано-Франківській області щодо моніторингу та висновку на відповідну заяву Правозахисної організації "Захист Є". У заяві ми просили перевірити на додержання вимог законодавства щодо публічної закупівлі медичного обладнання КНП "ЦПМКДД" на 18,8 млн.грн. За висновком держаудитслужба зобов`язала розірвати договір між замовником і постачальником, так як замовник самостійно встановив вимоги у тендерній документації, але постачальник ці ж вимоги не виконав. На нашу думку це було створено навмисно, щоб не допустити інших учасників до тендеру. Крім того дана публічна закупівля відбулась без використання електронної системи "Прозорро", а це дає додаткові підстави для більш ретельної перевірки даної закупівлі ..." (далі - Публікація №6).

Під постами та відео відповідача розміщено ряд коментарів користувачів.

Позивач вказав на те, що публікація відповідачем своїх постів спричинило агресію та неповагу по відношенню до підприємства позивача та його адміністрації, а також моральну шкоду позивачу, в підтвердження чого надав суду довідку №85/69-79 від 28.03.2024, з якої вбачається, що: у листопаді 2023 року трудовий договір з КНП "ЦПМКДД" розірвало 6 медичних працівників; у березні 2024 року трудовий договір з КНП "ЦПМКДД" розірвало 11 медичних працівників та 15 медичних працівників написали заяви на звільнення, що припадає на квітень 2024 року; у лютому 2024 року відвідування пацієнтів у КНП "ЦПМКДД" порівняно з листопадом 2023 року зменшилося на 17%.

Також позивач надав інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відповідно до яких, за результатами пошуку щодо КНП "ЦПМКДД" та ОСОБА_1 не було знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

У квітні 2024 року КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» звернулося до суду з цим позовом до ГО «Захист-Є» про:

-зобов`язання припинити поширення недостовірної інформації та порушення ділової репутації;

-зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: спростувати всю опубліковану недостовірну інформацію про позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача та принести офіційні вибачення за опублікування недостовірної інформації та порушення неділової репутації позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача;

-стягнення 10 000 грн моральної шкоди.

Частиною 1 ст.269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

-зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: спростувати всю опубліковану недостовірну інформацію про позивача, шляхом опублікування поста чи відеозвернення у соціальній мережі "Фейсбук" на офіційній сторінці відповідача;

-стягнення 10 000 грн моральної шкоди.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги позивача, переглянувши справу та дослідивши наявні у ній докази, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне:

Статтею 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб (ст.68 Конституції України).

За змістом ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та інш.), передбачених статтею 10 Конвенції, пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20).

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч.1 ст.91 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством (ч.1 ст.201 ЦК України).

Відповідно до ст.200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Поряд з тим, в силу ст.2 ЗУ «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Статтею 5 ЗУ «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1,2 ст.7 ЗУ «Про інформацію»).

У відповідності до ч.1 ст.91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У ст.30 ЗУ «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Європейський суд з прав людини зазначав, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/10429/18).

При вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною, має бути визначено характер такої інформації та з`ясовано, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. У свою чергу, фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанова Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №910/19082/16).

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.

Разом з тим, позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статей 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

За змістом положень статей 14, 269 ГПК України передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Разом із тим, у частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Принцип змагальності (ст.13 ГПК України) і принцип рівності сторін (ст.7 ГПК України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Як встановлено судом першої інстанції, спірна інформація, поширена відповідачем ГО «Захист-Є», що є громадською організацією, метою якої є задоволення та захист законних, національних, соціальних, економічних, історичних, культурних, спортивних, творчих прав та інтересів людини і громадянина, а також моніторинг виборчого процесу та спостереження за ним, на усіх видах виборів та інших спільних інтересів громадян, та така інформація стосувалася проведеного позивачем аукціону на закупівлю товарів (меблів) медичного призначення.

Метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.10 вказаного Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Частинами 1,6 ст.11 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою (ч.9 ст.11 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст.20 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Частиною другою ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачені відомості, які повинні міститися в тендерній документації. Частинами третьою, четвертою вказаної статті встановлено, що тендерна документація може містити також і іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей (ч.9 ст.26 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо зокрема, учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей (абз.5 п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Згідно з ч.1 ст.33 ЗУ «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до п.35 постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Особливості) для проведення відкритих торгів із застосуванням електронного аукціону повинно бути подано не менше двох тендерних пропозицій. Електронний аукціон проводиться електронною системою закупівель відповідно до статті 30 Закону.

Пунктом 36 Особливостей передбачено, що якщо була подана одна тендерна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначених замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкриває всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей, не проводить оцінку такої тендерної пропозиції та визначає таку тендерну пропозицію найбільш економічно вигідною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону.

Замовник розглядає таку тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п`ятої - дев`ятої, одинадцятої, дванадцятої, чотирнадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п`ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.

Відповідно до п.40 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Пунктом 41 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей.

Так, судом встановлено, що позивач, як замовник аукціону у встановленому законом порядку 18.10.2023 опублікував оголошення про проведення аукціону на придбання товарів медичного обладнання та виробів медичного призначення.

20.10.2023 учасником Senso dynamics LLL подано пропозицію на аукціон, яка за рішенням замовника 21.10.2023 не задоволена.

26.10.2023 учасником ТОВ «Протек Солюшнз Україна» подано пропозицію на аукціон, яку задоволено замовником та 01.11.2023 опубліковано повідомлення про намір укласти договір з переможцем аукціону (ТОВ «Протек Солюшнз Україна»).

08.11.2023 між Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Протек Солюшнз Україна» (постачальник) укладено договір №424 від 08.11.2023, який оприлюднено в електронній системі закупівель.

За висновком Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-10-18-010729-а від 05.01.2024, проведеного за зверненням ГО «Захист-Є», виявлено порушення вимог абзаців 2, 5 п.п.2 п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", а саме: не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону та зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 08.11.2023 №424 (розірвання договору, спосіб розірвання мають обрати сторони) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Порушення усунуто шляхом розірвання договору 23.01.2024. Вищенаведена інформація оприлюднена в електронній системі закупівель.

Разом з тим, дослідивши зміст поширеної відповідачем інформації (постів, відео) суд встановив, що публікація відповідача №1 від 24.12.2023 "Чекаємо на розслідування від НАБУ щодо закупівлі медичного обладнання за завищеними цінами комунального некомерційного підприємства Івано-Франківської міської ради" розміщена за наслідками повідомлення відповідача Львівським територіальним управлінням НАБУ про те, що 19.12.2023 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000624 за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" під час публічних закупівель медичних меблів. Отже, відповідач фактично проаналізував інформацію, яка була надана йому НАБУ, а відтак така інформація є достовірною.

Публікації відповідача №2 та №3 є інформацією про проведену ГО "Захист-Є" роботу, яка містить власну суб`єктивну думку щодо спірної ситуації та є оціночними судженнями у формі критичного висловлювання. Фактично у спірних постах відповідачем застосовується висловлювання з певним перебільшенням щодо самостійної оцінки своїх дій стосовно здійсненої позивачем закупівлі меблів медичного призначення та розірвання договору №424 від 08.11.2023, однак, такі висловлювання не виходять за межі оціночного судження, які б вимагали спростування.

При розмежуванні фактичних тверджень та оціночних суджень вислови аналізуються, виходячи із загального контексту (у спірному випадку публікації). Дослідивши вислови відповідача (публікації №2, №3) у корелятивному взаємозв`язку зі змістом публікації, враховуючи загальний контекст, у якому вони були викладені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі є оціночними судженнями відповідача.

Щодо публікації №4 та фрази керівника відповідача "Ні, договору, до речі нема", судом встановлено, що така висловлена в контексті розмови щодо з`ясування обставин підставності перерахунку коштів у розмірі 8 000 000 грн, які сплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Україна» за виконання робіт (придбання товару), які отримані позивачем до моменту розірвання договору №424 від 08.11.2023; тобто мова йшла про відсутність договору саме на 8 000 000 грн., а не про відсутність на сайті "Прозорро" самого договору №424 від 08.11.2023. Тому твердження відповідача "Ні, договору, до речі нема", яке стосувалося правовідносин щодо договору на 8 000 000 грн, є достовірним.

Щодо іншої фрази керівника відповідача: «Тому що, якимось чином хотілося наваритися на даній закупівлі», на уточнююче запитання керівника позивача "Кому?" він відповів "Ну, безпосередньо Вам, Ви ж є керівником", знову ж таки представник відповідача на запитання керівника позивача: "Ви це стверджуєте на основі чого?" відповів: "Я не стверджую".

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що фраза відповідача "Якимось чином хотілося наваритися на цій закупівлі безпосередньо Вам" є неточним формулюванням, висловленим відповідачем, яке не містить в собі тверджень, які можливо було б розцінити, як порушення честі, гідності чи ділової репутації саме позивача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради". Вказані висловлювання керівника відповідача є відображенням його власної оцінки дій посадової особи Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради" та є висловленням аналізу та сприйняття спірної ситуації, яка виникла щодо проведеної закупівлі товарів, а суб`єктивне розуміння тексту інтерв`ю позивачем не можуть бути розцінені в межах цієї справи, як неправомірні дії відповідача, що направлені на підрив ділової репутації позивача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради".

Щодо публікації відповідача №5 "Цікаво куди були спрямовані збережені фінанси, які не встигли "розпиляти", як думаєте?", така викладена у питальній формі та не містить фактичних даних, а тому не підлягає спростуванню. Питання це форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. Вказане речення за своєю семантико-лінгвістичної конструкцією є питальними реченнями, про що свідчить наприкінці речень знак питання "?". Питальним реченням є речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді.

Крім цього, фраза відповідача у Публікації №6 "Крім того дана публічна закупівля відбулась без використання електронної системи "Прозорро", а це дає додаткові підстави для більш ретельної перевірки даної закупівлі ...", яка є предметом для спростування, є помилковим твердженням відповідача, оскільки як встановлено судом вище, публічна закупівля медичного обладнання та виробів медичного призначення різні (33192000-2 Меблі медичного призначення) відбулася з використанням електронної системи "Прозорро", однак за результатами проведеного Держаудитслужбою моніторингу цієї закупівлі виявлено порушення, які усунуто шляхом розірвання 23.01.2024 договору №424 від 08.11.2023. Отже, такий договір розірвано на виконання проведеної Держаудитслужбою перевірки вказаної закупівлі, а не внаслідок вчинених відповідачем тих чи інших дій. Довідка позивача про звільнення працівників та зменшення кількості відвідувачів жодним чином не підтверджує, що наслідком цього є вказана вище публікація (фраза) відповідача.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висловлювання відповідача не містять в собі тверджень, які можливо було б розцінити як порушення честі, гідності чи ділової репутації позивача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради", а за висловлення відповідачем оціночних суджень, відповідно до ст.30 ЗУ «Про інформацію», останній не може бути притягнутий до відповідальності.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність причинного зв`язку між діями відповідача (поширення інформації (постів)) та шкодою позивача, завданою його діловій репутації (зменшення рівня конкурентоспроможності підприємства на ринку надання медичних послуг, ускладнення у процесі планування та оголошення публічних закупівель, зменшення кількості відвідування пацієнтів, масове розірвання працівниками підприємства трудових договорів тощо).

Отже, в даному випадку відсутній склад юридичного правопорушення щодо поширення недостовірної інформації, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недостовірною інформації та її спростування, оскільки така інформація не порушує особисте немайнове право позивача.

Разом з тим, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, якщо особа вважає, що певні оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку (абз.2 ч.2 ст.30 ЗУ «Про інформацію»). Тобто законодавством України передбачено спосіб захисту прав шляхом надання права на відповідь з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Також позивач оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні 10 000 грн моральної шкоди.

Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/1111/18.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди, не подано доказів наявності причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою (зниження престижу, ділової репутації тощо) та вини останнього в її заподіянні; позивач не обґрунтував, в чому саме полягає порушення (приниження) його ділової репутації, а отже не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є обов`язковою умовою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року у справі №909/368/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» без задоволення.

Матеріали справи №909/368/24 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 02 грудня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.