Постанова

від 27.11.2024 по справі 926/5372/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа №926/5372/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів:Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача Твердохліб М. В.,

від відповідача Хлапоніна О. Р.,

розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства Чернівціобленерго б/н від 03.10.2024,

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024, суддя: Марущак І.В., м. Чернівці, повний текст рішення складено 13.09.2024,

у справі №926/5372/23

за позовом приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ,

до відповідача акціонерного товариства Чернівціобленерго, м. Чернівці,

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в сумі 87 247 635,81 грн. основного боргу, 813 008,46 грн. 3% річних, 683 871,22 грн. інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства Чернівціобленерго про стягнення 58 506 722,90 грн. заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019, з яких 51 320 013,22 грн. основного боргу, 4 916 215,90 грн. пені, 414 244,67 грн. 3% річних, 1539 923,54 грн. штрафу та 316 325,54 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору протягом червня-жовтня 2023 позивачем надано відповідачу послуги, обумовлені договором, на загальну суму 61340568,59 грн., які останній оплатив частково, внаслідок чого сума боргу склала 51 320 013,22 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу зазначені вище штрафні санкції та проценти річних.

У наступному позивачем збільшено позовні вимоги та додатково заявлено про стягнення за серпень 2023 (на підставі коригування до акту надання послуг) та за період з листопада по грудень 2023 на суму 100 480 029,69 грн, з яких: 87 453 201,03 грн. основна сума боргу, 8 907 254,22 грн. пеня, 2 622 614,76 грн. штраф, 813 008,46 грн. 3% річні, 683 871,22 грн. інфляційні втрати, а також 1 059 800,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовані ст. ст. 629, 610, 611, 193, 216, 230, 625 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства Чернівціобленерго на користь приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн.- сума основного боргу, 813 008,46 грн.- 3% річних, 683 871,22 грн. - інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн. витрат зі сплати судового збору з підстав невиконання відповідачем умов договору щодо оплати за надані послуги позивачем.

В решті позовних вимог провадження по справі закрито в зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, в розмір 205 565,22 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

04.10.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему електронний суд надійшла апеляційна скарга акціонерного товариства Чернівціобленерго б/н від 03.10.2024 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі №926/5372/23.

Апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 по справі №926/5372/23 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (код ЄДРПОУ 00130760) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) 813 008,46 грн.- 3% річних, 683 871,22 грн.- інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким зменшити до 694 658,71 грн. 3% річних та 550 677,42 грн. інфляційних втрат.

При цьому апелянт зазначає:

-АТ «Чернівціобленерго» не погоджується із заявленими позовними вимогами в частині стягнення компенсаційних платежів за прострочення планового (авансового) платежу;

-судом першої інстанції не було взято до уваги висновок Рівненської Торгово промислової палати від 28.11.2023 за №56.01/628, яким підтверджується факт настання форс-мажорних обставин, які є підставою для зменшення компенсаційних витрат.

У відзиві позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що невиконання або неналежне виконання зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає настання відповідальності згідно з приписами статей 611, 625 ЦКУ.

Також позивач зазначив, що саме лише посилання сторони в справі на наявність обставин непереборної сили та без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин.

Виходячи з вищенаведеного позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

У судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

29.07.2019 внаслідок реорганізації шляхом перетворення ДП відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» утворено НЕК «Укренерго» як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.

НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків вказаного ДП відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 статуту НЕК «Укренерго».

Відповідно до пункту 55 частини 1 статті 1, пункту 10 частини 1 статті 4, пункту 3 частини 1, 4 статті 33 Закону України Про ринок електричної енергії, НЕК Укренерго виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

ОСП надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг.

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП Про затвердження Кодексу системи передачі від 14.03.2018 №309 (надалі в тексті КСП) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно.

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладено між НЕК «Укренерго» та з відповідачем в повній відповідності з типовою формою.

Як встановлено господарськими судами, позивач та, відповідач є учасниками ринку електричної енергії. ПрАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній передач, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

26 червня 2019 року Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго (далі Виконавець, тепер приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго) та Акціонерне товариство Чернівціобленерго (далі Користувач) уклали Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 та додаткових угод від 26.06.2019, від 26.04.2021, від 06.07.2021, від 01.08.2022, від 20.12.2022.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього Договору.

Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

За змістом пунктів 2.3., 2.4. Договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2.5. Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості послуги;

до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості послуги.

Згідно пункту 2.6 Договору плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період.

У пунктах 2.7, 2.8 Договору сторони узгодили порядок розрахунків. Так, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуг та акти коригування до актів надання послуг у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Користувач здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем та повертає виконавцю.

Відповідно до пункту 2.9 Договору за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача.

Згідно з пункту 10.1. Договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.

Відповідно до пункту 10.6 Договору будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт надання послуг або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Пунктом 10.7 Договору передбачено, що рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу Доставлено у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Згідно з пунктом 3.3.2 Договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 3.2.1 Договору обов`язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

Відповідно до пунктів 6.8, 6.9 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо вони сталися не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

В пунктах 11.1 11.3 Договору визначено, що усі суперечки та розбіжності, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, у тому числі що стосуються його укладення, дії, виконання, змін, доповнень, припинення, сторони вирішують шляхом переговорів, якщо інше не передбачено цим Договором. Наявність спору, що виникає у зв`язку з цим Договором, не звільняє сторони від виконання їх зобов`язань відповідно до умов цього Договору. Спірні питання між користувачем та оператором системи передачі (ОСП), виконавцем розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та судом.

Відповідно до пункту 12.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2022. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами обох сторін (п. 13.1 Договору).

На виконання вимог п. 10.1. договору АТ Чернівціобленерго зверталося до НЕК Укренерго щодо надання планових обсягів та надавало відповідні повідомлення щодо планових обсягів послуг з передачі електричної енергії на червень-грудень 2023. У свою чергу НЕК Укренерго надавало рахунки за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Так, 25.05.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за червень 2023 в розмірі 95 000 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 договору позивачем надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 02.06.2023 №0517-03041 02/06/2023 на плановий обсяг 33250,000 МВт*год на суму 3 226 713,00 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений не пізніше 10.06.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 12.06.2023 №0517-03041 12/06/2023 на плановий обсяг 33250,000 МВт*год на суму 3 226 713,00 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений не пізніше 20.06.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 21.06.2023 №0517-03041 21/06/2023 на плановий обсяг 28500,000 МВт*год на суму 2 765 754,00 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений до 30.06.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 9 219 180,00 грн.

30.06.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуги за червень 2023 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 103257,856 МВт*год вартістю 10 020 555,37 грн. з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 07.07.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7. Договору до 15.07.2023.

Актом коригування від 20.10.2023 до акту надання послуги за червень 2023 року скориговано фактичний обсяг наданої послуги, який склав 103319,543 МВт*год, тобто вартість послуги збільшилась на 5 986,36 грн та становить з вказаної дати 10 026 541,73 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержаний останнім 20.10.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом коригування згідно з п. 2.7. договору до 15.11.2023.

Всупереч умовам договору про надання послуг відповідач оплатив послуги з простроченням, внаслідок чого ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго» нарахувало пеню, штраф і три проценти річних, виходячи із суми простроченої заборгованості, які НЕК «Укренерго» просить стягнути згідно з поданим у даній справі позовом.

Поряд з цим у справі, що розглядається, ПАТ НЕК Укренерго заявлено до стягнення заборгованість за червень 2023 на підставі акту коригування від 20.10.2023 до акту надання послуги за червень 2023 року, відповідно до якого вартість послуги збільшилась на 5 986,36 грн, яку позивач просить стягнути.

23.06.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за липень 2023 в розмірі 98 000 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 Договору позивачем було надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 03.07.2023 №0517-03041 03/07/2023 на плановий обсяг 34300,000 МВт*год на суму 3 932 426,40 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений не пізніше 10.07.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 12.07.2023 №0517-03041 12/07/2023 на плановий обсяг 34300,000 МВт*год на суму 3 932 426,40 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений не пізніше 20.07.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 21.07.2023 №0517-03041 21/07/2023 на плановий обсяг 29400,000 МВт*год на суму 3 370 651,20 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений до 31.07.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 11 235 504,00 грн.

31.07.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуг за липень 2023 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 103257,856 МВт*год вартістю 12 274 142,53 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 09.08.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7. Договору до 15.08.2023.

Актом коригування від 17.11.2023 до акту надання послуг за липень 2023 року скориговано фактичний обсяг наданої послуги, який склав 106913,201 МВт*год, тобто вартість послуги зменшилась на 16 757,87 грн та становить з вказаної дати 12 257 384,66 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержаний останнім 17.11.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом коригування згідно з п. 2.7. договору до 15.12.2023.

25.07.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за серпень 2023 в розмірі 97 500 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 Договору позивачем було надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 02.08.2023 №0517-03041 02/08/2023 на плановий обсяг 34125,000 МВт*год на суму 3 912 363,00 грн. з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений не пізніше 10.08.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 11.08.2023 №0517-03041 11/08/2023 на плановий обсяг 34125,000 МВт*год на суму 3 912 363,00 грн з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений не пізніше 20.08.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 21.08.2023 №0517-03041 21/08/2023 на плановий обсяг 29250,000 МВт*год на суму 3 353 454,00 грн з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 договору мав бути оплачений до 31.08.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 11 178 180,00 грн.

31.08.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуг за серпень 2023 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 109 721,618 МВт*год вартістю 12 579 364,06 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 08.09.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7. Договору до 15.09.2023.

Актом коригування від 27.12.2023 до акту надання послуг за серпень 2023 року скориговано фактичний обсяг наданої послуги, який склав 110792,976 МВт*год, тобто вартість послуги збільшилась на 122 829,06 грн та становить з вказаної дати 12 702 193,12 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержаний останнім 27.12.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом коригування згідно з п. 2.7. Договору до 15.01.2024.

25.08.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за вересень 2023 в розмірі 99 700 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 договору позивачем було надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 04.09.2023 №0517-03041 04/09/2023 на плановий обсяг 34895,000 МВт*год на суму 4 000 641,96 грн з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 10.09.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 12.09.2023 №0517-03041 12/09/2023 на плановий обсяг 34895,000 МВт*год на суму 4 000 641,96 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 20.09.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 21.09.2023 №0517-03041 21/09/2023 на плановий обсяг 29910,000 МВт*год на суму 3 429 121,68 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений до 30.09.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 11 430 405,60 грн.

30.09.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуги за вересень 2023 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 106153,464 МВт*год вартістю 12 170 282,34 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 10.10.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7. Договору до 15.10.2023.

25.09.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за жовтень 2023 в розмірі 111 000 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 договору позивачем було надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 02.10.2023 №0517-03041 02/10/2023 на плановий обсяг 38850,000 МВт*год на суму 4 454 074,80 грн з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 10.10.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 11.10.2023 №0517-03041 11/10/2023 на плановий обсяг 38850,000 МВт*год на суму 4 454 074,80 грн з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 20.10.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 23.10.2023 №0517-03041 23/10/2023 на плановий обсяг 33300,000 МВт*год на суму 3 817 778,40 грн з ПДВ, що відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений до 31.10.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 12 725 928,00 грн.

31.10.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуги за жовтень 2023 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 124790,627 МВт*год вартістю 14 306 995,80 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 08.11.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7. Договору до 15.11.2023.

25.10.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за листопад 2023 в розмірі 119 500 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 договору позивачем було надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 01.11.2023 №0517-03041 01/11/2023 на плановий обсяг 41825,000 МВт*год на суму 4 795 152,60 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 10.11.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 13.11.2023 №0517-03041 13/11/2023 на плановий обсяг 41825,000 МВт*год на суму 4 795 152,60 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 20.11.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 21.11.2023 №0517-03041 21/11/2023 на плановий обсяг 35850,000 МВт*год на суму 4 110 130,80 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений до 30.11.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 13 700 436,00 грн.

30.11.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуги за листопад 2023 року відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 145674,398 МВт*год вартістю 16 701 278,38 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 08.12.2023, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом згідно з п. 2.7. договору до 15.12.2023.

Актом коригування від 21.03.2024 до акта надання послуги за 30 листопада 2023 року скориговано фактичний обсяг наданої послуги, який склав 145356,047 МВт*год, тобто вартість послуги зменшилась на 36 498,30 грн та становить з вказаної дати 16 664 780,08 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержаний останнім 21.03.2024, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом коригування до 15.04.2024.

22.11.2023 відповідачем надано лист з плановими обсягами послуги за грудень 2023 в розмірі 150 000 МВт*год. Відповідно до п. 2.6 Договору позивачем було надано (сформовано):

для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 01.12.2023 №0517-03041 01/12/2023 на плановий обсяг 52500,000 МВт*год на суму 6 019 020,00 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 10.12.2023;

для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 12.12.2023 №ДУ-0011208/0517-03041 на плановий обсяг 52500,000 МВт*год на суму 6 019 020,00 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений не пізніше 20.12.2023;

для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 21.12.2023 №ДУ-0011946/0517 03041 на плановий обсяг 45000,000 МВт*год на суму 5 159 160,00 грн з ПДВ, що, відповідно до п. 2.5 Договору мав бути оплачений до 31.12.2023.

Загальна сума виставлених планових рахунків становить 17 197 200,00 грн.

31.12.2023 позивачем складено та надіслано відповідачу акт надання послуги за грудень 2023 року, відповідно до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 169112,667 МВт*год вартістю 19 388 429,05 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержано останнім 09.01.2024, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом до 15.01.2024.

Актом коригування від 28.03.2024 до акту надання послуги за 31 грудня 2023 року скориговано фактичний обсяг наданої послуги, який склав 168738,911 МВт*год, тобто вартість послуги зменшилась на 42 850,38 грн та становить з вказаної дати 19 345 578,67 грн з ПДВ. Зазначений акт надіслано відповідачу та одержаний останнім 28.03.2024, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Строк оплати за цим актом коригування згідно з п. 2.7. договору до 15.04.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019 протягом червня (в частині несплати за атом коригування), липня-грудня 2023 року, позивачем надано, а відповідачем отримано послугу на загальну суму 87 453 201,03 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання за Договором, позивач нарахував відповідачу пеню та штраф, вимоги за якими залишено без розгляду на підставі заяви позивача.

Стягнуті першою інстанцією інфляційні втрати в сумі 683 871,22 грн та 3% річних в сумі 813 008,46 грн. (ч. 2 ст. 625 ЦК України) є предметом апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2024 АТ Чернівціобленерго здійснено часткову оплату в сумі 200 000,00 грн за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується платіжною інструкцією №8 від 12.06.2024, призначення платежу: часткова оплата за грудень 2023 згідно акту коригування до акту надання послуг від 31.12.2023 за Договором № 0517-03041 від 26.06.2019.

Крім того, 30.08.2024 року відповідач сплатив на користь позивача 10 026 541,73 грн. в погашення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019 за червень 2023 року згідно акту коригування до акту надання послуг від 30.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №1628 від 30.08.2024.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 87 247 635,81 грн основного боргу не оскаржується і визнається сторонами.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України)

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань за договором, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати і 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Згідно наданих позивачем розрахунків розмір 3% річних - 813 008,46 грн, інфляційних втрат - 683 871,22 грн.

Щодо вимоги про стягнення 813 008,46 грн 3% річних та 683 871,22 грн інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України викладена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

У постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Апелянт посилався на те, що у позивача відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати планової вартості послуги як на заборгованість за грошовим зобов`язанням з оплати вартості послуги за правилами статті 625 ЦК України, оскільки договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління передбачено порядок розрахунків між сторонами у формі попередньої оплати послуги, тобто сплати авансу в рахунок майбутніх платежів, фактично за ненадані послуги, разом із тим ним визнається можливість нарахування компенсаційних виплат за прострочення здійснення розрахунку за фактично надані послуги на підставі акту приймання-передачі, у зв`язку чим просить зменшити розмір компенсаційних витрат на підставі проведеного ним розрахунку.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення 3% річних та інфляційних втрат, АТ Чернівціобленерго посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в пункті 68 постанови від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, відповідно до якої до надання однією із сторін правочину послуги (передачі товару, виконання робіт) внесена іншою стороною сума попередньої оплати за такі послуги (товар, роботу) не є грошовим зобов`язанням, за несвоєчасне виконання якого нараховуються 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 ЦК України, а є платежами наперед у рахунок майбутніх розрахунків, до яких положення частини 2 зазначеної статті ЦК не застосовуються.

Разом із тим, предметом спору у справі № 918/631/19 є стягнення заборгованості за форвардним контрактом, правовідносини за яким регулюються нормами про купівлю-продаж.

Проте, згідно з визначенням договору про надання послуг, наведеному у статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України послуги не мають чітко вираженого матеріального результату та споживаються в момент їх надання.

Хоча договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019, укладеним між сторонами у справі, передбачено частково попередню оплату, послуга позивача з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача (відповідача) у складі об`єднаної енергетичної системи України надається цілодобово кожного дня та в безперервному режимі, тобто позивач надає послуги, які відповідач споживає відразу у процесі її надання, що відрізняє ці правовідносини від правовідносин купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати.

Згідно з умовами договору № 0517-03041 від 26.06.2019, зазначені у ньому послуги надаються постійно, тобто на момент виникнення у відповідача обов`язку з оплати планових платежів, позивач вже надав послугу.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 року у справі № 903/989/21 зазначив, що з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 30.04.2024 у справі №914/12404/21, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Аргументи апелянта у цій частині судом відхиляються.

Щодо доводів АТ Чернівціобленерго про відсутність збитків, спричинених несвоєчасними розрахунками.

Згідно зі сталою судовою практикою Верховного Суду, на іншого учасника справи (позивача) не покладається обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Стягнення збитків є окремою грошовою вимогою і може не заявлятися кредитором, оскільки це вимагає доведення їх складу та розміру з боку кредитора, тоді як для стягнення штрафних санкцій кредитору потрібно довести лише факт прострочення, заперечення вини покладається на боржника. Заявлені в даній справі позовні вимоги спрямовані на компенсацію втрат, понесених позивачем з огляду на поручення АТ Чернівціобленерго строків оплати послуг.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Апелянт зазначає, що ним були долучені до матеріалів справи докази, які, на думку відповідача, підтверджують виникнення за договором форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, листом №39/924 від 02.03.2022 відповідач повідомив позивача про те, що воєнні дії впливають на можливість виконання Товариством умов Договору щодо своєчасної сплати коштів за послуги. До листа надано копію листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у якому йдеться про те, що визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву та запереченнях щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно розділу 7 Договору (в редакції Додаткової угоди) Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі Сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за цим Договором, і в цьому випадку цей Договір вважається припиненим у випадку досягнення Сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах цього Договору. Сторона, яка не може виконати зобов`язання за цим Договором, повинна письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу Сторону. Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися.

Відповідно до статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідач долучив до матеріалів справи копію Висновку Рівненської торгово - промислової палати №56.01/628 від 28.11.2023, яким підтверджується факт настання форс - мажорних обставини (обставини непереборної сили) в період з 01.01.2023, які тривають за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління №0517-03041 від 26.06.2019.

Оцінюючи надані відповідачем докази на підтвердження існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання ним своїх зобов`язань з оплати послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, суд зазначає, що відповідач не надав доказів неможливості здійснення ним господарської діяльності після 24.02.2022 та виконання договірних зобов`язань під час введеного воєнного стану, а навпаки матеріалами справи підтверджуються подальші систематичні оплати коштів за договором після вказаної дати.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач перебуває в кращому становищі порівняно з позивачем з огляду на запровадження воєнного стану. Оприлюднення листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, так і наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Відповідач не надав доказів того, що Товариство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна Товариства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати свою діяльність під час введеного воєнного стану.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Чернівецької області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства Чернівціобленерго - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 залишити без змін

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2024

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т. Б.

Якімець Г. Г.