Постанова

від 02.12.2024 по справі 917/1823/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 грудня 2024 року Справа № 917/1823/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача Бейлик М.Б.;

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Хоум-Нет» на рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2024, повний текст якого складено 30.09.2024 у справі №917/1823/23 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажтелекомсистем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова

компанія «Хоум-Нет»

про стягнення 1 770 202,78 грн заборгованості по розрахунках,

інфляційних втрат та річних

В жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтажтелекомсистем» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Хоум-Нет» (надалі в тексті Компанія) 940 314,54 грн заборгованості по розрахунках згідно укладеного Договором підряду №1607000478/6 від 09.11.2016, 643 275,43 грн інфляційних втрат та 186 612,81 грн -3% річних.(т.1, арк.справи 1-4).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.10.2023 справу №917/1823/23 передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.(т.1, арк.справи 42-43).

За наслідками розгляду справи №917/1823/23 Господарський суд Вінницької області рішенням від 19.09.2024 позов задоволив повністю, присудивши до стягнення з Компанії на користь Товариства 940 314,54 грн заборгованості по розрахунках, 643 275,43 грн інфляційних втрат, 186 612,81 грн -3% річних та 26 553,04 грн витрат зі сплати судового збору.(т.2, арк.справи 217-220).

Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі виник з підстав неоплати Відповідачем вартості виконаних робіт за Актом №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, підписання якого як і факт виконання робіт за таким Актом Компанією заперечується.

Однак, будь-яких доказів в заперечення обсягу та вартості виконаних робіт згідно із Актом №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 28.12.2017 Відпові-дачем не надано. Водночас факт підписання Акту №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року директором ТОВ «НПК «Хоум-Нет» Романченко Зоєю Миколаївною стверджується висновком судової експертизи

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт Акт №1/478, Акт №2/478, Акт №4/478, Акт №5/478. Натомість Відповідачем не надано суду доказів повної оплати вартості робіт, виконаних згідно Договору. Місцевий господарський суд також дійшов висновку про правомірність нарахованих Позивачем 643 275,43 грн інфляційних втрат та 186 612,81 грн -3% річних на суму заборгованості.

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2024 та ухвалити в нове рішення про відмову у задоволенні позову.(т.3, арк. справи 1-8).

Обґрунтовуючи скаргу Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене без оцінки всіх обставин справи та наданих доказів, що призвело до неправильного застосу-ванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Основними доводами апеляційної скарги Відповідача є наступні:

- предмет та підстави позову в даній справі розглядалися Верховним Судом у справі №917/318/21, в якій справу було повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд. Однак при поверненні справи на новий розгляд, господарський суд Полтавської області залишив позовну заяву Позивача без руху та надав час для усунення недоліків. Разом з тим, Позивач не усунув недоліки, тому позовна заява була залишена без розгляду і повернена Товариству, згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.11.2022;

- звертаючись з позовом у даній справі, Позивач не усунув недоліки, які були підставою для залишення позову без розгляду. Разом з тим, приймаючи позовну заяву до провадження, суд першої інстанції спотворив пряму норму процесуального законодавства та принципи справедли-вості господарського судочинства, які запобігають зловживанню процесуальними правами;

- при ухваленні оскаржуваного рішення від 19.09.2024 судом першої інстанції, внаслідок відсутності необхідних доказів, не було об`єктивно досліджено питання щодо настання строку оплати Відповідачем відносно виконання робіт Позивачем відповідно до графіку виконання, узгодженого відповідно до п.3.4. договору; щодо введення саме сторонами об`єкта в експлуата-цію, питання щодо відсутності доказів, які б свідчили про виконання робіт в грудні 2017 року відповідно до умов договору №1607000478/6 від 09.11.2016 (додана до позовної заяви копія акту виконаних робіт №5/478 за грудень 2017 року містить посилання на інший номер договору), а також в позовній заяві відсутнє посилання на наявність у Позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви;

- Відповідач також заперечує весь процес як факт виконання робіт Позивачем за спірним договором так і факт існування цього акту в належному вигляді. Скаржник зауважує, що невико-нані роботи, які Позивач зазначив в спірному Акті, Відповідач дороблював самотужки, оскільки є Генеральним підрядником та перед своїм замовником АТ «Укртрансгаз» відповідає за про-строчення великими штрафними санкціями;

- Позивачем не надано суду ні документів, що передують, ні документів, що завершують роботу, а ці документи є обов`язковими для виконання таких робіт, що спростовує виконання робіт Позивачем за спірним актом;

- в матеріалах справи міститься підтвердження Генерального Замовника, що об`єкт в експлуатацію введений в 2019 році, тобто через два роки після дати вказаної в акті Позивача, що також ставить під сумнів реальне виконання Товариством робіт;

- судом першої інстанції не враховано, що відстрочка в 60 днів встановлюється не після підписання актів КБ-2в, а після підписання проміжних актів та в разі наявності всіх складових, а саме виконання робіт у відповідності до графіку виконання робіт та підписання проміжних актів. Таким чином, місцевий суд при ухваленні рішення невірно розтлумачив/змінив пункти Договору щодо строку оплати, що призвело до ухвалення незаконного рішення так як строк оплати не настав;

- суд відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи не зазначив про причини такої відмови в оскаржуваному рішенні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №917/1823/23 та призначено до розгляду на 02.12.2024.(т.3, арк. справи 19).

19.11.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив, в якому Товариство просить залишити апеляційні скарги Компанії на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.09.2024 та на додаткове рішення від 15.10.2024 у справі №917/1823/23 без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.(т.3, арк.справи 33-37).

Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено клопотання Товариства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.3, арк.справи 42-43, 51).

Через систему «Електронний суд» від Компанії до суду надійшли:

- 28.11.2024 відповідь на відзив (т.3, арк.справи 53-55);

- 22.11.2024 клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника Відповідача у щорічній основній відпустці тривалістю 24 календарні дні з 25.11.2024 по 18.12.2024.(т.3, арк.справи 47).

Порадившись на місці колегія суддів відхилила клопотання про відкладення розгляду справи, виходячи з того, що юридична особа, відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України, приймає участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Матеріали справи не містять доказів існування перешкод для забезпечення Компанією участі в судовому засіданні іншого представника адвоката або здійснення само-представництва.

Порадившись на місці, враховуючи, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вирішила розпочати розгляд апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.12.2024, представник Позивача надав свої пояснення щодо поданої Товариством апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2016 ТОВ «Будмонтажтелекомсистем»-підрядник та ТОВ «НПК «Хоум-Нет»-замовник уклали Договір підряду №1607000478/6 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик та власними силами виконати в повному обсязі роботи по об`єкту: «Ремонт кабельної лінії зв`язку системи управління та зв`язку магістрального газопроводу Союз та Кременчук-Богородчани на ділянці НПП 1/5-ВЗ Задніпровська НПП 2/1 (будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електро-передач) (код ЄЗС ДК 021:2015-45231000-5) відповідно до чинних нормативних документів, проектної, технічної та кошторисної документації, а Замовник зобов`язується на умовах Договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Ціна Договору становить 5 277 085 грн. 50 коп.(з урахуванням ПДВ) в тому числі ПДВ 879514,25 грн.(п.2.1. Договору).

Сторони погодили пунктами 5.1.-5.3. Договору порядок проведення розрахунків за виконання робіт, а саме:

- протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору Компанія сплачує Товариству авансовий платіж у розмірі 20% від ціни Договору (з урахуванням ПДВ 20%);

- розрахунки у розмірі до 75% від ціни Договору (з урахуванням ПДВ 20%) з Товариства здійснюються Компанією частково поетапно по факту виконаних робіт відповідно до графіку виконання робіт протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних документів (актів приймання-передачі на поетапні роботи), а остаточний розрахунок у розмірі до 75% від ціни Договору (з урахуванням ПДВ 20%) здійснюється ТОВ «НПК «Хоум Нет» на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3);

- остаточний розрахунок за виконані роботи по Договору у розмірі 5% від суми відповідного акту буде здійснений ТОВ «НПК «Хоум-Нет» після закінчення всіх робіт, перед-бачених Договором протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту введення об`єкта в експлуатацію.

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2016, а в разі виконання сторонами зобовязань щодо розрахунків до їх повного виконання. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.(т.1, арк.справи 8-10).

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження факту виконання робіт Позивачем надано до суду обопільно підписані та скріплені відтисками печаток сторін Акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 3 911 454,24 грн:

1) Акт №1/478 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017р. на суму 1 163 293, 20 грн від 31.05.2017 року;

2) Акт №2/478 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017р. на суму 1 033 998, 53 грн від 09.06.2017 року;

3) Акт №4/478 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017р. на суму 387 317, 54 грн від 30.09.2017 року;

4) Акт №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. на суму 1 326 844, 97 грн від 28.12.2017 року.(т.1, арк.справи 12-23).

З даних актів вбачається, що загалом виконано та прийнято робіт на суму 3 748 014,54 грн, що становить суму всіх вищезазначених актів за вирахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ.

Виконуючи зобов`язання за Договором підряду, Компанія частково, в сумі 2 807 700,00 грн оплатила вартість виконаних робіт, що стверджується платіжними дорученнями: №58 від 11.11. 2016 на суму 557 700,00 грн; №318 від 21.06.2017 на суму 300 000,00 грн; №84 від 13.10.2017 на суму 600 000,00 грн; №85 від 13.10.2017 на суму 600 000,00 грн; №6080 від 02.02.2018 на суму 100 000,00 грн; №9970 від 26.08.2020 на суму 650 000,00 грн.(т.1, арк.справи 26-31).

Таким чином, станом на 30.10.2023 заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані роботи склала 940 314,54 грн.

В зв`язку з невиконанням Відповідачем в добровільному порядку взятих на себе зобов-язань за Договором підряду щодо оплати виконаних робіт, Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідачів 940 314,54 грн заборгованості за виконані, але не оплачені роботи. Крім того, Товариством також нараховано та заявлено до стягнення з Компанії 643 275,43 грн інфляційних втрат та 186 612,81 грн -3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.09.2024 позов задоволено в повному обсязі.(т.2, арк.справи 217-220).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Позивача на рішення суду першої інстанції безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду.

Згідно вимог ч.1-2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) госпо-дарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.6 та ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контр-агента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором, згідно статті 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямо-вана на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов-язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України, яка кореспондується з ст.173 ГК України в силу госпо-дарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учас-никами) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується з ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання (ч.2 ст.193 ГК України).

Як встановлено апеляційним судом, правовідносини сторін виникли на основі договору підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, пере-робку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.(ст.837 ЦК України).

За приписами ч. 1, 2 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником, відповідно до ч. 4, 6 ст.882 ЦК України, оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 ст.9 названого Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифіку-вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З огляду на вищезазначене, документами, які підтверджують, як виконання Позивачем зобов`язання з виконання робіт за Договором, так і виникнення у Відповідача зобов`язання з їх оплати є Акти виконаних робіт, які є первинними бухгалтерськими документами та засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість таких робіт.

Матеріали справи свідчать, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень, вересень та грудень 2017 року підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками ТОВ «Будмонтажтелекомсистем» та ТОВ «НПК «Хоум-Нет», що стверджує прийняття останнім робіт без зауважень.

З тексту відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги вбачається, що Компанія заперечує факт виконання робіт Позивачем саме в грудні 2017.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що факт підписання Акту №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. директором ТОТ «НПК «Хоум-Нет» Романченко Зоєю Миколаївною підтверджується висновком експертів КНДІСЕ від 13.06.2024 №4506/14-32/4507/24-33 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі №917/1823/23. Цим же висновком підтверджується проставляння на спірному акті того ж кліше печатки відповідача, що міститься і на інших актах приймання-передачі робіт, зобов`язання за якими Відповідачем не заперечується.(т.2, арк.справи 53-76).

При цьому, наявність відтиску печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, суди, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорю-ваний документ та проставлено печатку.(Подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18).

Однак, матеріали справи не містять, а Скаржником не додано доказів втрати печатки підприємства чи доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що проставляння відповідачем печатки на спірному акті приймання-передачі робіт, за відсутності доказів її втрати, є додатковим аргументом на підтвердження факту прийняття таких робіт, оскільки Акт №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року підписано без жодних зауважень та заперечень.

Крім того, матеріали справи не містять, а Відповідачем не надано доказів, які б стверджували наявність у нього зауважень щодо якості виконаних робіт чи їх вартості, або про відмову замовника від договору підряду чи відмову від підписання актів виконаних робіт.

При цьому, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц та у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі №23/236.

Щодо неврахування судом першої інстанції клопотання Відповідача про призначення повторної експертизи, то колегія суддів зауважує, що ст.1 Закону України «Про судову експерт-тизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду представник позивача не має спеціальних знань та не може надавати оцінку висновку експерта.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до частини першої статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових екстаз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призна-чення судових експертиз та експертних досліджень» 08.10.1998 №53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослід-ження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним. Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер. (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду у складі Касацій-ного господарського суду від 25.08.2021 у справі №920/639/17).

Разом з тим, з висновку експерта, що міститься в матеріалах справи вбачається, що судовим експертом надано вичерпну відповідь на усі поставлені судом запитання

При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що клопотання про призначення експертизи було подано представником Відповідача (т.1, арк.справи 124-126) із зазначенням питань, які необхідно поставити судовому експерту при проведенні експертизи. Разом з тим, невдоволення відмовою у проведенні повторної експертизи Скаржник зводить до незгоди з висновком експерта та необхідністю проведення повторної експертизи, при цьому з доповненням досліджуваних питань новими.

Стосовно твердження відповідача про те, що експертом не було досліджено всі зразки підписів та про те, що не усі умовні позначення за результатами експертного дослідження йому зрозумілі слід зазначити, що пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що достатність та якість наданих для прове-дення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця. Отже, взяття експертом до уваги зразків підпису, що містяться в Договорі підряду, Додатковій угоді до договору, Актах приймання виконаних будівельних робіт не може бути підставою для сумнівів у правильності висновку експерта, адже підписи директора Компанії на цих документах Відповідачем не оспорюються.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що Відповідач не був позбавлений можливості надати суду експертний висновок, проведений на його замовлення як до призначення у справі судової експертизи, так і до винесення судового рішення.

Щодо твердження Відповідача про неподання Позивачем проміжних документів, які під-тверджують настання строку оплати актів приймання-передачі на поетапні роботи, акту введення об`єкта в експлуатацію, колегія суддів враховує наступне.

Як зазначалося раніше, між сторонами було укладено ряд Актів приймання виконаних будівельних робіт, серед яких Акт №1/478 за травень 2017р., Акт №2/478 за червень 2017р., Акт №4/478 за вересень 2017р. та оспорюваний Акт №5/478 за грудень 2017р.

Однак, матеріали справи не містять, а Скаржником не надано суду доказів складання сторонами проміжних документів при підписанні Актів за травень, червень та вересень 2017р., існування яких не заперечується Компанією та вартість виконаних робіт за якими була нею оплачена.

Крім того, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані пояснення про самостійне завер-шення Скаржником робіт, зазначених в Акті за грудень 2017р., адже матеріали справи не містять, а Скаржником не надано суду належних доказів виконання робіт згідно Акту за грудень 2017р. безпосередньо Компанією, рівно як і не надано доказів існування та виконання договірних зобов`язань іншими юридичними особами щодо спірного обсягу робіт.

Колегія суддів також вважає правильним відхилення судом першої інстанції покликань Відповідача на інший номер Договору в оспорюваному Акті №5/478 приймання виконаних буді-вельних робіт за грудень 2017р. як таких, що не заслуговують на увагу з мотиву виявленої судом технічної помилки, оскільки найменування об`єкта у вказаному Акті відповідає умовам Договору підряду №1607000478/6 від 09.11.2016, однак в Акті міститься посилання на договір №160700047/6 від 09.11.2016, тобто пропущена цифра « 8» перед похилою лінією.

Знову ж таки, Скаржником не надано суду доказів укладення з Позивачем іншого договору №160700047/6 від 09.11.2016, на який міститься посилання у спірному Акті за грудень 2017 року.

Враховуючи обставини справи, підтверджений факт виконання Позивачем будівельних робіт за договорами підряду та наявність у Відповідача заборгованості з оплати виконаних робіт, колегія суддів вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з Відповідача на користь Позивача 940 314,54 грн.

Щодо посилань Скаржника на рішення у справі №917/318/21, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до постанови Верховного Суду від 21.07.2022, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №917/318/21 скасовані, а справа направлена на навий розгляд до госпо-дарського суду Полтавської області.

Передаючи справу на новий розгляд. Верховний суд обґрунтував скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій відмовою Відповідачу (ТОВ «НПК «Хоум-Нет») у призначенні судової експертизи без достатніх правових підстав.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.08.2022 у справі №917/318/21 позовну заяву було залишено без руху та надано Позивачеві (ТОВ «Будмонтаж-телекомсистем») строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше трьох днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Однак, у встановлений судом строк Позивач недоліки позовної заяви не усунув, що стало підставою для залишення позовної заяви по справі № 917/318/21 без розгляду згідно з ч.13 ст.176 ГПК України.

Фактично справа №917/318/21 не закінчилась прийняттям будь-якого рішення, адже кінцеве рішення у справі ухвалене не було. А тому, висновки викладені Верховним судом при розгляді справи №917/318/21 не враховуються колегією суддів.

При цьому, відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 25.05.2023 у справі №917/318/21, що міститься в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, апеляційним судом встановлено, що ТОВ «НПК «Хоум-Нет», який був Відповідачем у справі №917/318/21 (як і у справі, що переглядається апеляційним судом) було подано клопотання про відстрочку виконання судового рішення, що на переконання апеляційного суду стверджує про обізнаність Відповідача з існуванням простроченої заборгованості.

Перевіряючи правомірність вимоги Позивача про стягнення 643 275,43 грн інфляційних втрат та 186 612,81 грн -3% річних, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних передбачено ст.625 ЦК України і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи підстави стягнення з Відповідача інфля-ційних втрат та річних, які нараховані на суму основної заборгованості за Договором підряду, Позивач посилається на ч.2 ст.625 ЦК України.

Крім того, як стверджується фактичними обставинами справи зобов`язання Відповідача за Договором є простроченим, позаяк останній не здійснив остаточного розрахунку за виконані роботи в обумовлений у п.5.2. Договору строк за спливом 60 календарних днів від дати під-писання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Враховуючи, що несплачений основний борг становить від 20% до 75% від ціни позову, то обов`язок оплати вартості виконаних робіт в силу п.5.2. Договору виник по спливу 60 календар-них днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в. Тобто відповідне зобов`язання є простроченим на 61 календарний день від дати підписання Акту №5/478 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. від 28.12.2017, відтак прострочення виникло з 27.02.2018.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунки здійснені Товариством та судом першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованим та арифметично правильним розрахунок проведений місцевим господарським судом.

Відтак, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 643 275,43 грн інфляційних втрат та 186 612,81 грн -3% річних.

На переконання апеляційного суду всі доводи апеляційної скарги на рішення госпо-дарського суду Вінницької області від 19.09.2024 розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого госпо-дарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,276,282,284,287 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Хоум-Нет» на рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2024 у справі №917/1823/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №917/1823/23 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.