Постанова

від 03.12.2024 по справі 903/825/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Справа № 903/825/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Гвоздевич О.О. адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги від 19.11.2024

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ на ухвалу господарського суду Волинської області, постановлену 01.10.24р. суддею Шум М.С. у м.Луцьку у справі № 903/825/24

за позовом (згідно із позовною заявою) договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СК ТРЕЙД ОЙЛ, м.Луцьк

про стягнення 4 318 280 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 до суду через АТ Укрпошта надійшла позовна заява від 23.09.2024 №17-СД, яка підписана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ Богданом Киричиком.

Позивачем в заяві зазначено: договір про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ.

В прохальній частині позову зазначено:

стягнути з ТОВ СК ТРЕЙД ОЙЛ на користь договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ 4 318 280 грн. 41 коп. в т. ч. 4 034 000 грн. 00 коп. основного боргу, 197 079 грн. 41 коп. втрат від інфляції та 87 201 грн. 00 коп. 3% річних;

стягнути з ТОВ СК ТРЕЙД ОЙЛ витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 774 грн. 21 коп.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.10.2024 у справі №903/825/24 у відкритті провадження за позовною заявою від 23.09.2024 №17-СД, яка підписана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ Богданом Киричиком відмовлено.

Так, суд з посиланням на ст.ст. 4, 45, 55, 175 ГПК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 №757/43355/16-ц, вказав, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що договір є юридичним фактом, не наділений господарською процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у господарському процесі. Тому відповідний позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у господарському процесі, яка пред`явила позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору. Суд взагалі не може розглядати спір відповідачем у якому зазначено договір. Відтак, суб`єктний склад сторін повинен бути приведений у відповідність до норм чинного законодавства. А тому суд відмовив у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із винесеною ухвалою, договір про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 - Уповноважена особа ТОВ НАДРОВИДОБУВАННЯ, 41894346 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.2024 у справі № 903/825/24 задовольнити, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.10.2024 у справі №903/825/24 - скасувати, направити справу для розгляду до суду першої інстанції - Господарський суд Волинської області.

Так, з посиланням на Закон України «Про інвестиційну діяльність», ст. 1130 Цивільного кодексу України, зауважує, що однією з основних ознак договору про спільну діяльність є те, що учасники такого договору набувають права та обов`язки перед третіми особами. Отже, спільна діяльність передбачає наявність спільної мети та вчинення дій спільними зусиллями сторін назовні, а не тільки права та обов`язки сторін договору щодо одна одної.

Крім того, з посиланням на п. 64.6. ст. 64 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» , ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» від 23.03.2017 № 1982-VIII зазначає, що ДСД знаходиться на обліку у контролюючих органах, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість, ДСД здійснює експортну діяльність, ДСД здійснює господарську діяльність відповідно до отриманих ліцензій - дозволів, а саме: Ліцензія на право зберігання пального та внесено до реєстру суб`єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням.

Виходячи із викладеного, ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВІД 27.04.2018 № 1 - УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА ТОВ «НАДРОВИДОБУВАННЯ», 41894346 (індивідуальний податковий номер 100009204, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 79 с. Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44614), суб`єкт господарювання без створення юридичної особи, здійснює свою діяльність на підставі Договору на здійснення спільної діяльності (про спільну інвестиційну діяльність) № 1 від 27.04.2018, Закону України «Про інвестиційну діяльність» та чинного законодавства України.

Крім того, 18.11.2024 скаржником було подано доповнення до апеляційної скарги з додатками.

У яких зазначає, що ухвала Господарського суду Волинської області про відмову у відкритті провадження у справі від 01.10.2024 є безпідставною, оскільки позивач здійснює господарську діяльність, має відкриті рахунки в установі банку, що підтверджується Довідкою про рух коштів та набув права і обов`язки перед третіми особами, TOB «СК ТРЕЙД ОЙЛ», що підтверджується укладеним договором поставки, отриманням палива дизельного згідно видаткових накладних відповідно до реєстру документів «Надходження товарів і послуг» та зареєстрованими податковими накладними у Єдиному реєстрі податкових накладних, про, що свідчить реєстр податкових накладних), а також підписаним Актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2023.

Суд вважає, що такі доповнення підлягають залишенню без розгляду, з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Суд бере до уваги, що оскаржена ухвала прийнята 01.10.2024, а тому в силу ч. 1 ст. 256 ГПК України, строк на його апеляційне оскарження закінчився 11.11.2024.

Тобто, такі доповнення подані скаржником з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 266 ГПК України та не подано клопотання про поновлення пропущеного строку.

Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, вказані доповнення до апеляційної скарги, слід залишити без розгляду.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.

Представник відповідача не заявився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся заздалегідь та належним чином, про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, явка обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

Представник скаржника підтримала доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задоволити.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

27.09.2024 до суду через АТ Укрпошта надійшла позовна заява від 23.09.2024 №17-СД, яка підписана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ Богданом Киричиком.

Позивачем в заяві зазначено: договір про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ.

В прохальній частині позову зазначено:

стягнути з ТОВ СК ТРЕЙД ОЙЛ на користь договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ 4 318 280 грн. 41 коп. в т. ч. 4 034 000 грн. 00 коп. основного боргу, 197 079 грн. 41 коп. втрат від інфляції та 87 201 грн. 00 коп. 3% річних;

стягнути з ТОВ СК ТРЕЙД ОЙЛ витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 774 грн. 21 коп.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.10.2024 у справі №903/825/24 у відкритті провадження за позовною заявою від 23.09.2024 №17-СД, яка підписана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ Богданом Киричиком відмовлено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Разом з тим, згідно із ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. На вказану норму і посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі, зазначаючи про те, що він може бути позивачем у господарському процесі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ст. 53 ГПК України перелічує органи та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків) у порядку статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діє від імені та в інтересах неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а у разі припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи - в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку.

Колегія суддів звертає увагу, що договір про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ не відноситься до переліку осіб визначених ст. 53 ГПК України, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, що спростовує його доводи викладені в апеляційній скарзі.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, 27.04.2018 між Комунальним підприємством «ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС» Волинської обласної ради, юридична особа, що створена та діє на підставі законодавства України, іменоване надалі «Сторона-1», в особі директора Столяра Василя Андрійовича, який діє на підставі Статуту, з одного боку, і Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДРОВИДОБУВАННЯ», юридична особа, що створена та діє на підставі законодавства України, іменована надалі «Сторона-2» або «Інвестор», в особі директора Власюка Володимира Михайловича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено договір на здійснення спільної діяльності №1 (про спільну інвестиційну діяльність), відповідно до якого уповноважують від імені Сторін - Уповноважену особу (Управителя майна) ТОВ «НАДРОВИДОБУВАННЯ», і на якого, згідно з умовами цього договору покладено обов`язок підписувати усі документи, які пов`язані з веденням спільних справ та нарахуванням, утриманням та внесенням податків і зборів до бюджету з рахунку спільної діяльності на підставі повноважень, які надані йому від учасників спільної діяльності цим Договором, які у разі спільного згадування іменуються Сторонами або Учасниками, а окремо Сторона або Учасник у відповідних відмінках. Разом з тим, вони погодили, що укладенням цього договору про спільну інвестиційну діяльність не створюється новий суб`єкт права (юридична особа), а лише встановлюються права та обов`язки учасників договору. Договір про спільну діяльність укладений для досягнення спільної мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються, на основі об`єднання вкладів учасників.

Крім того, сторони визначили, що відповідно до п.п.3.2.24, 3.2.25 договору представництво інтересів сторін договору у відносинах з третіми особами, державними та іншими контролюючими органами. Пред`явлення претензій, позовів, представництво від імені спільної діяльності в судах здійснює уповноважена особа.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що із змісту договору на здійснення спільної діяльності №1 (про спільну інвестиційну діяльність) від 27.04.2018 позивачем у даній справі мало бути зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ , як уповноважена особа за Договором про спільну діяльність від 27.04.2018, а не договір про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ, як вказує скаржник.

Аналогічна позиція щодо саме такого порядку найменування відповідача у справі міститься у постанову Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №810/2406/18.

Крім того, ст. 45 ГПК України визначено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як убачається із матеріалів справи, в позовній заяві від 23.09.2024 №17-СД, яка підписана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ Богданом Киричиком, позивачем у справі зазначено договір про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ, що не відповідає приписам ГК України та ГПК України.

В прохальній частині позову зазначено стягнути з ТОВ СК ТРЕЙД ОЙЛ на користь договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ, що також не відповідає приписам чинного законодавства України.

Договір є юридичним фактом, на підставі якого виникають господарські зобов`язання, проте договір не може бути стороною будь-якого спору, права чи інтереси якого порушено і на захист прав чи інтересів якого подано позовну заяву до суду.

При цьому, слід відзначити, що перебування договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ на обліку у контролюючих органах, здійснення ним експортної діяльності (акредитація на митниці), наявність й нього ліцензії на право зберігання пального, внесення до реєстру суб`єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінним камінням не наділяють його статусом належного позивача у господарському процесі відповідно до норм ГПК України.

Відповідно до ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2018 №757/43355/16-ц зазначила, що розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що договір є юридичним фактом, не наділений господарською процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у господарському процесі. Тому відповідний позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у господарському процесі, яка пред`явила позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору.

Колегія суддів звертає увагу, що господарський суд взагалі не може розглядати спір відповідачем або позивачем у якому зазначено договір.

За наведеного колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області від 01.10.2024 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 - уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРОВИДОБУВАННЯ на ухвалу господарського суду Волинської області від 01.10.24 у справі № 903/825/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 01.10.24 у справі № 903/825/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу № 903/825/24 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "05" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.