Рішення

від 05.12.2024 по справі 904/4331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4331/24

За позовом Фізичної особи-підприємця Зубкова Дмитра Анатолійовича, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Фізична особа-підприємець Зубков Дмитро Анатолійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" в якому просить суд:

- стягнути заборгованість за договором перевезення вантажу № 23/1873 від 05.12.2023 у розмірі 522 451, 93 грн, з яких: основний борг у розмірі 464 689, 40 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 279, 25 грн, пеня у розмірі 57 762, 53 грн, 3% річних у розмірі 4 787, 71 грн та з урахуванням до суми заборгованості суми основного зобов`язання, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних (на підставі ст. 625 ЦК України) та пені (на підставі пункту 6.7 Договором перевезення вантажу № 23/1873 від 05.12.2023) за кожен день прострочення до повного виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»;

- розірвати Договір перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023, у зв`язку з істотним порушенням його умов з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»

Ухвалою суду від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

18.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.10.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Через систему електронний суд 23.10.2024 від Фізичної особи-підприємця Зубкова Дмитра Анатолійовича надійшла відповідь на відзив.

07.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023 в частині повної та своєчасної оплати за перевезений товар.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

ТОВ «Металургійний завод «ДНІПРОСТАЛЬ» стверджує, що на виконання умов 5.7 договору позивач не надав первинні документи.

Відповідач зазначає, що відповідно до поштового опису вкладення у цінний лист , що міститься в матеріалах справи, позивач направив акти не відповідачу у даній справі ТОВ «МЗ «Дніпросталь», а ТОВ «Інтерпайп Україна». До того ж у ТОВ «Інтерпайп Україна» юридична та фактична адреса: м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1 а, а пакет оригіналів направлено на адресу: м. Дніпро, вул. Каштанова, 35.

Також, в самому описі в графі «найменування предметів» міститься лише перелік актів, однак, ідентифікувати інші документи (рахунки, ттн, заявки), направлення яких вимагає п.5.7 Договору, не має можливості. Дана обставина ставить під сумнів надсилання позивачем всіх необхідних первинних документів, що повинні підтверджувати перевезення вантажу відповідно Договору.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

ФОП Зубков Д.А. зазначає, що умови документообігу між позивачем та відповідачем за Договором встановлено підпунктами пункту 2.13 Договору, та під час його дії за вимогою відповідача Сторонами застосовувався документообіг виключно у електронному вигляді.

Відтак, у відповідача наявний безперервний (як у період належного виконання умов Договору обома Сторонами, так і після 08.05.2024, коли односторонніми діями відповідача позивач був незаконно позбавлений доступу до документів, розміщених на платформі за посиланням https://tender.interpipe.biz (пункт 2.6 Договору) доступ до усіх документів, що складались Сторонами Договору під час його дії: актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків, ТТН, заявок тощо, на які позивач посилався у своїй позовній заяві.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.12.2023 між Фізичною особою-підприємцем Зубковим Дмитром Анатолійовичем (далі позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (далі відповідач, Клієнт) було укладено договір перевезення вантажу № 23/1514 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському/приміському/міжміському та/або міжнародному сполученні, відповідно до узгоджених Сторонами Додатків до Договору та/або Заявок. Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Клієнтом вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Клієнт зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з пунктом 1.2 договору Перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантажів Клієнта, найменування та характеристика вантажу, вага (нетто, брутто) вартість перевезення і маршрут перевезення яких зазначається у Додатках/Заявках до цього Договору.

Клієнт зобов`язується надати Перевізнику інформацію необхідну для виконання Перевізником своїх зобов`язань по даному Договору. Перелік інформації, необхідної для своєчасного надання Перевізником своїх послуг зазначається Сторонами у відповідних Додатках та/або Заявках.

Виконання зобов`язань за цим Договором здійснюються відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (CMR), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв, Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - КДПГ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - МДП), Європейської угоди, що стосується екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (далі - ESTR), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Закону України «Про транспорт», Статуту автомобільного транспорту, Цивільного та Господарського кодексів України та інших чинних нормативних актів України (пункт 2.1 договору).

Пунктами 2.4-2.5 договору сторони встановили, що на кожне перевезення Клієнт надає Перевізнику Заявку. У заявці зазначається така інформація: найменування Клієнта та Перевізника, номер та дата договору; маршрут, вартість послуг (тарифу) перевезення та умови перевезення; необхідний тип транспортного засобу (тип напівпричепа, об`єм); адреса місця завантаження, дата та час прибуття (подачі) транспортного засобу для завантаження; контактна особа, відповідальна за завантаження та її телефон; найменування та характеристика вантажу, вага вантажу (нетто, брутто); необхідні пристосування для кріплення вантажу; умови роботи з митницею, адреса і код пункту митного оформлення, складу тимчасового зберігання та інші пов`язані з цим відомості; точна адреса митниці призначення із зазначенням повного найменування складу тимчасового зберігання та/або агенції; адреса місця розвантаження (адреса і код пункту митного оформлення, складу тимчасового зберігання), дата та час прибуття (подачі) транспортного засобу для розвантаження; контактна особа, відповідальна за розвантаження та її телефон; додаткова інформація (додаткові вимоги до транспортного засобу, вимоги щодо дотримання митних правил і проходження прикордонного контролю; допоміжні та супутні послуги тощо).

Клієнт подає Заявку шляхом її розміщення на платформі за посиланням https://tender.interpipe.biz. Перевізник підтверджує прийняття Заявки до виконання шляхом її акцепту через особистий електронний кабінет Перевізника, дата акцепту Заявки є датою підтвердження виконання зобов`язань за такою Заявкою. У Заявці Перевізник зазначає номери транспортних засобів, наданих для перевезення, а також інші необхідні відомості (дані щодо водія, засоби зв`язку, тощо). Зміни до Заявки вносяться шляхом її коригування. У разі, якщо Перевізник відмовився від прийнятої заявки, Клієнт має право застосувати до Перевізника штрафні санкції, передбачені п. 6.3 цього Договору. Перевізник не вправі передавати логін та пароль від особистого електронного кабінету третім особам, а у разі їх втрати та/або виявлення факту передачі третім особам та/або будь-яке неправомірне використання зобов`язаний звернутись до адміністратора платформи та отримати нові логін та пароль. Електронна Заявка має однакову силу із оригіналом та є дійсною і законною до моменту надання Перевізником оригіналу такого документа. Перевізник надає Клієнту оригінал Заявки оформленої належним чином одночасно з Актом приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.6 договору).

Дата прийняття вантажу до перевезення та вартість вантажу визначається відповідно до відомостей товарно-супровідних документів на вантаж (пункт 2.7 договору).

Згідно з пунктом 2.10 договору датою надання послуг вважається дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, за умови, надання документів, передбачених п. 5.7 цього Договору. Обов`язок складання Акту покладається на Перевізника. Після завершення надання послуг Перевізник протягом 5 (п`яти) робочих днів надає Клієнту два примірники підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг. Клієнт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Акту приймання-передачі наданих послуг, повинен підписати його або в цей же строк надати мотивовану відмову від його підписання.

У разі, якщо надані Перевізником документи містять недоліки та/або оформлені неналежним чином, Перевізник зобов`язаний за першою вимогою Клієнта надати виправлені документи. Строк приймання послуг, наданих Перевізником, збільшується пропорційно часу прострочення надання Перевізником всіх документів, передбачених цим Договором, в такому випадку Клієнт звільняється від відповідальності за порушення строків оплати, штрафні санкції не застосовуються, три відсотки річних та індекс інфляції не нараховується та не виплачуються Клієнтом.

Акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний однією Стороною, вважається недійсним, та надані послуги вважаються такими, що не прийняті Клієнтом та не передавалися Перевізником. Підписанням цього Договору Сторони встановлюють, що особи, які будуть підписувати Акти приймання-передачі наданих послуг та інші документи, які стосуються виконання цього Договору, повинні мати відповідні повноваження на таке підписання. У випадку відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від імені Перевізника вищезазначені документи, Клієнт має право не сплачувати за надані Перевізником послуги та відмовитися від їх приймання.

Пунктом 2.13 договору встановлено, що Сторони прийшли до згоди про можливість застосування електронного документообігу при виконанні умов цього Договору, з урахуванням нижченаведених умов:

Сторони при застосуванні електронного документообігу зобов`язані дотримуватись вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють ці правовідносини. В будь-якому випадку Сторони застосовують чинні нормативно-правові акти щодо електронного документообігу, які діють станом на момент вчинення певної дії. Електронний документообіг між Сторонами здійснюється за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY», який розміщено в мережі Інтернет за посиланням URL: https://my.signy.online.

Сторони погодились, що документи, які видаються під час виконання умов Договору, зокрема: заявка на послуги, рахунок на оплату, акт приймання-передачі наданих послуг та транспортні документи (ТТН або інші документи, передбачені чинним законодавством України), можуть бути оформлені в електронному вигляді. При цьому, для належного оформлення транспортних документів в електронному вигляді Перевізник зобов`язаний забезпечити наявність кваліфікованого електронного підпису у осіб, які фактично будуть здійснювати перевезення вантажу.

Документи, що складені в електронному вигляді мають однакову юридичну силу з документами, складеними у паперовому вигляді. Перелік документів, які оформляються в електронному вигляді в процесі виконання умов цього Договору, може бути переглянутий за додатковим письмовим погодженням Сторін шляхом укладання відповідної угоди.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 договору вартість послуг (тарифу) перевезення вантажів визначається Сторонами у Додатках до цього Договору та/або Заявках.

Загальна сума цього Договору визначається як загальна вартість послуг, наданих за весь період його дії на підставі оформлених Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 5.6 договору встановлено, строк оплати послуг, наданих Перевізником, становить 45 календарних днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг та отримання Клієнтом всіх оригіналів документів, зазначених у п. 5.7 даного Договору.

Для проведення розрахунків за надані послуги, Перевізник зобов`язаний надати Клієнту наступні документи: оригінал Акту приймання-передачі наданих послуг; оригінал рахунку; оригінал ТТН (CMR) з відміткою вантажоодержувача; оригінал заявки на відповідні послуги з підписом та печаткою Перевізника; у разі наднормативного простою транспортних засобів, документи, що підтверджують простій (акти, чеки, карти простою, скрин GPS -навігатора). Всі первинні документи повинні бути підписані уповноваженою на те особою з розшифруванням її підпису та завірені печаткою Перевізника. У разі ненадання зазначених документів у повному обсязі та/або якщо надані документи оформлені неналежним чином, строк приймання та оплати послуг автоматично продовжується до моменту надання Перевізником зазначених у цьому пункті документів (пункт 5.7 договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, та діє до 31.12.2026 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 10.1 договору).

За твердженням позивача, на виконання умов договору ФОП Зубков Дмитро Анатолійович здійснив перевезення вантажу на загальну суму 464 689, 40 грн, що підтверджуються товарно-транспортними накладними та підписаними в односторонньому порядку актами надання послуг.

Як встановлено матеріалами справи, ФОП Зубков Дмитро Анатолійович направив Акти надання послуг на адресу Товариству з обмеженою відповідальність «Інтерпайп Україна» м. Дніпро, вул. Каштанова 34, каб. 107, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 6900500018863.

Відповідач не оплатив послуги перевезення в розмірі 464 689, 40 грн.

Позивач зазначає, що з 08.05.2024 договірні відносини фактично припинені з ініціативи відповідача.

Вищезазначені обставини і стали причиною виникнення спору. Крім суми основного боргу в розмірі 464 689, 40 грн позивач просить суд стягнути інфляційні втрати у розмірі 11 279, 25 грн, пеню у розмірі 57 762, 53 грн, 3% річних у розмірі 4 787, 71 грн та розірвати Договір перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання транспортних послуг.

Щодо суми основного договору

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Наразі статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як визначено ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення, зокрема вантажу, здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення, зокрема, вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (частина 1 статті 919 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторін договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила), вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання; приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктами 14.1 та 14.4 Правил № 363 передбачено, що форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписи ч. 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Так, нормами цивільного права України в розділі "Зобов`язальне право" визначено, що зобов`язання припиняється тільки у випадку їх належного виконання. Тобто, якщо сторона, яка здійснила будь-які дії на виконання своїх договірних зобов`язань, вважає, що інша сторона неналежним чином виконала свої договірні зобов`язання, вона має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів у порядку, визначеному в главі 51 ЦК України із застосуванням наслідків порушення винною стороною її договірного зобов`язання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором перевезення вантажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 64 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір підписано уповноваженими особами, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок виконання договірних зобов`язань щодо надання послуг з перевезення та їх оплати.

Відтак, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Суд зазначає, що перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування визначено статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб`єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов`язковим.

Відтак, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником, що кореспондується із частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України.

Пунктом 5.6 договору встановлено, строк оплати послуг, наданих Перевізником, становить 45 календарних днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг та отримання Клієнтом всіх оригіналів документів, зазначених у п. 5.7 даного Договору.

Отже, сторони погодили в договорі, що настання у замовника обов`язку відносно здійснення оплати наданих виконавцем послуг пов`язується зі складанням відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг. При цьому, розрахунок (оплата) має бути здійснено протягом 45 календарних днів після підписання сторонами вказаного Акту.

Як встановлено судом, підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг матеріали справи не містять, а будь-яких інших підстав чи строків оплати за договором не передбачено.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, пункт 33, 08.12.2016).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Крім того, слід відзначити, що відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, господарський суд встановив наявність в матеріалах справи товарно-транспортних накладних з відміткою вантажоотримувача про розвантаження наданого відповідачем для перевезення вантажу.

Товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи, відповідають вимогам вищевказаних нормативних актів, накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, їх дійсність не спростовується відповідачем, а тому є всі підстави вважати, що між позивачем та відповідачем здійснені господарські операції за договором № 23/1514 від 05.12.2023 за зазначеними товарно-транспортними накладними.

Крім того, товарно-транспортні накладні містять відтиск печатки відповідача, підпис особи, відповідальної за здійснення відповідної операції, а відповідачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів протиправності використання його печатки чи доказів її втрати, так само і не доведено, що відповідні накладні отримано не відповідальною особою за здійснення відповідних операцій, з огляду на що суд вважає не спростованим відповідачем факт надання послуг за договором перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, надані позивачем товарно-транспортні накладні є належними та допустимими доказами надання виконавцем послуг перевезення вантажу.

При цьому, як вбачається із наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних та підтверджено позивачем в позовній заяві, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг, зокрема, щодо об`єму, якості та строків надання послуг перевезення, а також докази відмови від прийняття виконання або зауважень вантажоодержувача та вантажовідправника відсутні.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що акти надання послуг № 50 від 20.03.2024 на суму 46 152, 80 грн, № 79/1 від 16.04.2024 на суму 8 673, 60 грн, № 54 від 20.03.2024 на суму 26 139, 20 грн, № 97 від 01.05.2024 на суму 15 235, 20 грн, № 81 від 20.04.2020 на суму 30 145, 40 грн, № 63 від 31.03.2024 на суму 65 478, 20 грн, № 70 від 10.04.2024 на суму 85 330, 60 грн, № 79 від 20.04.2024 на суму 104 324 грн, № 88 від 30.04.2024 на суму 44 920, 80 грн, № 92 від 30.04.2024 на суму 38 289, 60 грн (арк. с. 19, 31, 34, 41, 47, 54, 70, 91, 116, 125) відповідачем підписані не були.

Надаючи правову оцінку суті договору перевезення, господарський суд доходить висновку, що підставою для виникнення у відповідача обов`язку з оплати послуг перевезення вантажу є факт перевезення вантажу, який визнається сторонами і підтверджується первинними документами.

Відповідно до договору позивачем було прийнято до перевезення автомобільним транспортом вантаж та доставлено в місце призначення, що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними (арк. с. 20-131) з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу без зауважень.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що відсутність підпису відповідача в актах надання послуг з перевезення вантажу (виходячи зі змісту товарно-транспортних накладних, рахунків) на загальну суму 464 689, 40 грн не спростовує факту надання послуг позивачем відповідачу на вказану суму, оскільки товарно-транспортні накладні містять усі необхідні реквізити та дані, які б дозволяли стверджувати про належну фіксацію здійснення господарських операції в межах договору на вказану суму.

Отже, виходячи з принципів розумності та справедливості, не допускаючи проявів надмірного формалізму, оцінивши всі вказані обставини в їх сукупності, враховуючи принцип вірогідності доказів, а також факт підписання сторонами ТТН, строк оплати послуг з перевезення вантажу є таким, що настав.

Крім цього суд враховує, що акти містять загальну вартість наданих послуг, визначену в залежності від кількості перевезеного вантажу та саме за результатами його розвантаження, що встановлюється згідно із даними товарно-транспортних накладних.

Таким чином, суд критично сприймає заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов`язку з оплати послуг перевезення вантажу, оскільки акти надання послуг не підписані відповідачем.

Судом також враховано, що відповідач у відзиві на позовну заяву фактично і не заперечує проти наданих позивачем послуг з перевезення у розмірі 464 689, 40 грн, як і не заперечує щодо кількості та якості перевезеного вантажу, а фактично заперечує проти неотримання та не підписання ним актів наданих послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Щодо твердження позивача проте, що відповідач позбавив ФОП Зубкова Д.А. доступу до його особистого електронного кабінету на платформі за посиланням https://tender.interpipe.biz, суд вважає його недоведеним з боку позивача та таким, що не спростовано відповідачем.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо надання позивачем послуг з перевезення у розмірі 464 689, 40 грн, виходячи із розрахунку за тарифом зазначеного в заявках.

Щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат

Відносно вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 279, 25 грн за загальний період прострочення з травня по вересень 2024 року, 3 річних у сумі 4 787, 71 грн за період з 06.05.2024 по 01.10.2024 та пені відповідно до пункту 6.7. спірного договору за загальний період прострочення з 06.05.2024 по 01.10.2024 в сумі 57 762, 53 грн, господарський суд вважає необхідним зазначити про таке.

Як встановлено при розгляді даної справи, відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів.

В той же час, пунктами 5.6-5.7. спірного договору встановлено, що строк оплати послуг, наданих Перевізником, становить 45 календарних днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг та отримання Клієнтом всіх оригіналів документів, зазначених у п. 5.7 даного Договору.

Для проведення розрахунків за надані послуги, Перевізник зобов`язаний надати Клієнту наступні документи: оригінал Акту приймання-передачі наданих послуг; оригінал рахунку; оригінал ТТН (CMR) з відміткою вантажоодержувача; оригінал заявки на відповідні послуги з підписом та печаткою Перевізника; у разі наднормативного простою транспортних засобів, документи, що підтверджують простій (акти, чеки, карти простою, скрин GPS -навігатора). Всі первинні документи повинні бути підписані уповноваженою на те особою з розшифруванням її підпису та завірені печаткою Перевізника. У разі ненадання зазначених документів у повному обсязі та/або якщо надані документи оформлені неналежним чином, строк приймання та оплати послуг автоматично продовжується до моменту надання Перевізником зазначених у цьому пункті документів.

Слід зазначити про те, що позивачем до матеріалів справи не долучено докази надсилання документів, передбачених умовами спірного договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Наданий ФОП Зубковим Дмитром Анатолійовичем опис вкладення у цінний лист № 6900500018863, який нібито підтверджує направлення відповідачу Актів надання послуг не є належним доказом. Оскільки, як встановлено судом Акти надання послуг, на які посилається позивач в позові, були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальність «Інтерпайп Україна» м. Дніпро, вул. Каштанова 34, каб. 107, яке не є стороною спірного договору.

Посилання позивача лише на те, що ці юридичні особи відповідно до пункту 4.9 договору знаходяться на одній території не є фактом належного направлення стороні відповідача Актів наданих послуг.

Доказів, які б свідчили про надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" вказаних документів матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи дану обставину, у суду відсутня можливість встановити вірну дату початку прострочення виконання зобов`язання відповідачем, тому дані вимоги недоведені позивачем.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені за вказані у позовній заяві періоди.

Щодо розірвання договору

Як встановлено судом, 05.12.2023 між Фізичною особою-підприємцем Зубковим Дмитром Анатолійовичем (далі позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (далі відповідач, Клієнт) було укладено договір перевезення вантажу № 23/1514.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що Клієнт зобов`язаний оплатити Перевізнику надані послуги з перевезення вантажу.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, вказаними нормами встановлено можливість розірвання договору за рішенням суду за наявності такої загальної підстави, як істотність його порушення, а також з інших підстав, передбачених договором або законом.

Позивачем в якості підстав позову визначено порушення відповідачем істотних умов договору перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023 в частині повної та своєчасної оплати за перевезений товар.

Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

При цьому істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.

Згідно частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов`язань за спірним договором перевезення, а саме: наявність заборгованості за договором перевезення вантажу, ухиляння від виконання умов договору, вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані, а допущені відповідачем порушення зобов`язання фактично позбавили перевізника за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, такі порушення відповідача свідчать про наявність обставини істотного порушення відповідачем умов спірного договору, з огляду на що господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Зубкова Д.А. про розірвання договору перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023 є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 7 998, 67 грн.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (490551, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 4; ідентифікаційний код 33718431) на користь Фізичної особи-підприємця Зубкова Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму основного боргу в розмірі 464 689, 40 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 998, 67 грн.

Розірвати договір перевезення вантажу № 23/1514 від 05.12.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (490551, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 4; ідентифікаційний код 33718431) та Фізичної особи-підприємця Зубкова Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко