Рішення

від 05.12.2024 по справі 904/4495/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4495/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секретна служба", м. Дніпро

до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт", м. Дніпро

про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних збитків

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором № 1-290721 про надання послуг з діяльності охоронних служб від 29.07.2021 у розмірі 471 202, 31 грн, з яких: сума заборгованості по договору у розмірі 462 000 грн, пеня у розмірі 7 626, 46 грн, 3% річних у розмірі 882, 85 грн, інфляційні втрати у розмірі 693 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Через систему «Електронний суд» 29.10.2024 від Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" надійшов відзив на позовну заяву.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 від 29.07.2021 в частині повної та своєчасно оплати за надані послуги.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач зазначає, що 27.05.2022 прийнято постанову КМУ № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», ведену в дію 30.05.2022. Пунктом 3 частини 1 Постанови № 634 звільнено орендарів від сплати орендної плати за період лютий - травень 2022, а згідно до абзацу 4 пункту 4 частини 1 Постанови № 634 встановлено нарахування з травня 2022 орендної плати у розмірі 50 відсотків. Таким чином, згідно Постанови № 634, було надано право не нараховувати орендну плату за період лютий - травень 2022, а з 30.05.2022 нараховувати у розмірі 50%. Основним видом доходу ДП «Дніпродіпрошахт» є дохід від здачі в оренду нерухомого майна. Відміна нарахування орендної плати за період лютий - травень 2022 та зменшення нарахування орендної плати на 50% з травня 2022 призвело до відсутності обігових коштів на поточному рахунку ДП «Дніпродіпрошахт» та вплинуло на несвоєчасну сплату за договором.

У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" (далі позивач, виконавець) та Державним підприємством "Дніпродіпрошахт" (далі відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг з діяльності охоронних служб № 1-290721 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є надання виконавцем послуг з діяльності приватних охоронних служб (послуги охоронців) з охорони об`єктів замовника в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання забезпечити охорону двома постами приміщення, що надалі іменуються об`єкт, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15, за що одержує грошову винагороду (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг за цим договором складає 60 000, 00 грн, ПДВ 20% - 00, 00 грн, за календарний місяць.

Вартість послуг виконавця розрахована на наступних умовах: кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 2 (два), кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 2 (два), режим надання послуг - цілодобово. Обумовлена таким чином сума сплачується як передоплата на розрахунковий рахунок виконавця до 5 числа поточного місяця.

Пунктом 4.2 договору сторони встановлено, що сума, зазначена в п. 4.1 цього договору, може змінюватись за взаємною згодою сторін, виходячи із: збільшення кількості постів, збільшення кількості охоронців, вартості одного поста, підвищення мінімальної заробітної плати - пропорційно зміні, інших обставин виконавця. У цьому випадку виконавець попереджає замовника про зміну вартості за 10 календарних днів до початку нового розрахункового періоду. Зміна вартості послуг виконавця зазначається в додатку до цього договору, який є невід`ємною його частиною.

Плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, розрахований Державною службою статистики України (пункт 4.3 договору).

Договір укладається і діє з 01.08.2021 до 31.07.2024. Якщо за місяць до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на таких же умовах і на той же строк (пункт 5.1 договору).

28.04.2023 між ТОВ «Секретна служба» та ДП «Дніпродіпрошахт» було укладено додаткову угоду договору.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди пункт 4.1 договору викладено в новій редакції: вартість послуг за цим договором складає 115 500, 00 грн, ПДВ 20% - 00, 00 грн, за календарний місяць. Вартість послуг Виконавця розрахована на наступних умовах: кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 2 (два); кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 2 (два), режим надання послуг - цілодобово; кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 1 (один), режим надання послуг - з 9.00 год до 18.00 год в робочі дні. Всього охоронців - 3 (три). Обумовлена таким чином сума послуг сплачується Замовником на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності з 01.05.2023.

14.11.2023 між ТОВ «Секретна служба» та ДП «Дніпродіпрошахт» було укладено додаткову угоду договору.

Згідно із пунктом 7 Додаткової угоди № 2 позивач та відповідач виклали пункт 3.5 договору в новій редакції: У разі прострочення оплати за надані Виконавцем послуги охорони, поставку обладнання/товару, послуги з монтажу обладнання, послуги з налаштування обладнання, Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Сплата пені і штрафу не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору у період з червня по вересень 2024 включно позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 462 000 грн, що підтверджується наступними підписаними двосторонньому порядку актами наданих послуг:

- № 66 від 30.06.2024 на суму 115 500 грн з ПДВ;

- № 43 від 31.07.2024 на суму 115 500 грн з ПДВ;

- № 45 від 31.08.2024 на суму 115 500 грн з ПДВ;

- № 47 від 30.09.2024 на суму 115 500 грн з ПДВ.

Відповідач за надані послуги охорони за вказаний період в порушення умов пункту 4.1 договору позивачу не сплатив.

Таким чином заборгованість за договором за надані послуги охорони становить 462 000 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 462 000 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 224 314, 35 грн, пеню в розмірі 7 626, 46 грн, 3% річних у розмірі 882, 85 грн, інфляційні втрати у розмірі 693 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт надання позивачем відповідачу платних послуг за договором та наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 462 000 грн підтверджується матеріалами справи, а саме актами наданих послуг № 66 від 30.06.2024, № 43 від 31.07.2024, № 45 від 31.08.2024, № 47 від 30.09.2024 та не заперечується відповідачем.

З урахуванням приписів пункту 4.1 додаткової угоди до договору, строк оплати послуг щодо оплати послуг з діяльності охоронних служб у період з червня по вересень 2024 року, є таким, що настав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу за надані позивачем послуги за договором та не заперечує проти наявності суми боргу у заявленому позивачем до стягнення розмірі.

Щодо посилання відповідача, що 27.05.2022 прийнято постанову КМУ №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, ведену в дію 30.05.2022. Пунктом 3 частини 1 Постанови № 634 звільнено орендарів від сплати орендної плати за період лютий - травень 2022, а згідно до абзацу 4 пункту 4 частини 1 Постанови № 634 встановлено нарахування з травня 2022 орендної плати у розмірі 50 відсотків. Таким чином, згідно Постанови № 634, було надано право не нараховувати орендну плату за період лютий - травень 2022, а з 30.05.2022 нараховувати у розмірі 50%. Основним видом доходу ДП Дніпродіпрошахт є дохід від здачі в оренду нерухомого майна. Відміна нарахування орендної плати за період лютий - травень 2022 та зменшення нарахування орендної плати на 50% з травня 2022 призвело до відсутності обігових коштів на поточному рахунку ДП Дніпродіпрошахт та вплинуло на несвоєчасну сплату за договором. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення

Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 462 000 грн є доведеними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 7 626, 46 грн, з яких: за період з 31.07.2024 по 30.09.2024 в сумі 5 084, 31 грн та за період з 31.08.2024 по 30.09.2024 в сумі 2 542, 16 грн.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 7 626, 46 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 693 грн розраховані за серпень 2024 року.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаного нарахування є вірною.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 882, 85 грн, з яких: за період з 31.07.2024 по 30.09.2024 на суму 588, 57 грн та за період з 31.08.2024 по 30.09.2024 на суму 294, 28 грн.

Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений правильно.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 693 грн та 3% річних у розмірі 882, 85 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 654, 42 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (49600, м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15; ідентифікаційний код: 05410777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секретна служба" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15А; ідентифікаційний код: 42593458) суму основної заборгованості у розмірі 462 000 грн, 3% річних у розмірі 882, 85 грн, пеню у розмірі 7 626, 46 грн, інфляційні втрати в розмірі 693 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 654, 42 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко