Рішення

від 26.11.2024 по справі 908/2083/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 Справа № 908/2083/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/2083/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ТРАНСТЕХНОЛОДЖИ (49035, м. Дніпро, вул. Повітрофлотська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 43041878)

до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення грошових коштів

За участю представників сторін:

від позивача Омелян О.О., ордер серії АЕ №1305225 від 19.07.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача Малахов М.Л., виписка з ЄДР (в режимі відеоконференції);

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ТРАНСТЕХНОЛОДЖИ з позовом про стягнення з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом основного боргу в сумі 2185179,61 грн., 3% річних у сумі 162778,73 грн., індексу інфляції у сумі 806917,13 грн., всього - 3154875,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки товару №53-121-01-21-10867 щодо оплати поставленого позивачем товару.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.08.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач виправив описку в місцезнаходженні позивача, зазначив, що вірним місцезнаходженням позивача є 49035, м. Дніпро, вул. Повітрофлотська, буд. 2-А. Також уточнив дату укладання договору поставки товару №53-121-01-21-10867 15.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/151/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2024 о 10 год. 30 хв.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 15.08.2024 о 19:05, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

28.08.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

03.09.2024 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 10.09.2024 о 10 год. 30 хв. у справі №908/2083/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 04.09.2024 задоволено заяву відповідача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 10.09.2024 о 10 год. 30 хв. у справі №908/2083/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника відповідача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 10.09.2024 був присутній представник відповідача в режимі відеоконференції, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв`язку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 об 11 год. 00 хв. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

23.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив позов задовольнити. Разом з відповіддю на відзив позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив. В клопотанні позивач зазначив про те, що йому стало відомо через систему Електронний суд про наявність в матеріалах справи відзиву 20.09.2024. Також повідомив про те, що його представник перебував в щорічній відпустці з 06.08.2024 по 06.09.2024. Оскільки ухвалою суду позивачу визначено строк для подання до суду відповіді на відзив (протягом 5 днів з дня отримання відзиву), позивач просив визнати поважними причини пропуску процесуального строку позивачем та поновити строк для подання відповіді на відзив.

23.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив.

23.09.2024 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні та в подальшому судовому розгляді у справі №908/2083/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 25.09.2024 задоволено заяву позивача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 08.10.2024 об 11 год. 00 хв. у справі №908/2083/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

25.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

08.10.2024 до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, яка за змістом є заявою про зменшення/збільшення розміру позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України. Відповідно до заяви позивач зменшив суму основного боргу, індексу інфляції та збільшив розмір 3% річних.

В судовому засіданні 08.10.2024 були присутні представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв`язку.

Представник позивача оголосив заяву про зміну позовних вимог.

Представник відповідача повідомив про те, що відповідач не встиг ознайомитись з цією заявою. Заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості ознайомитись з заявою позивача.

Представник позивача вирішення цього клопотання залишив на розсуд суду.

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, для надання можливості відповідачу ознайомитись з заявою позивача про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, ухвалою суду від 08.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 30.10.2024 об 11 год. 00 хв.

24.10.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну позовних вимог, відповідно до яких відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.10.2024 були присутні представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв`язку.

Суд повідомив про надходження від позивача заяви про збільшення/зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до заяви позивач просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 2135179,61 грн., 3% річних у сумі 171695,29 грн. та індексу інфляції у сумі 805995,45 грн., тобто позивач зменшив суму основного боргу, індексу інфляції та збільшив розмір 3% річних.

Представник відповідача не заперечив проти прийняття заяви до розгляду, повідомив про подання заперечень на заяву позивача.

Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог та ухвалив розглядати наступні позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 2135179,61 грн., 3% річних у сумі 171695,29 грн., індексу інфляції у сумі 805995,45 грн., всього - 3112870,35 грн.

Представник позивача оголосив заяву про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив.

Представник відповідача оголосив заперечення на клопотання позивача про поновлення пропущеного строку.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив, виходячи з наступного.

Позивачу та представнику позивача було доставлено відзив до їх електронних кабінетів 28.08.2024 о 17 год. 40 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

За аналогією ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо документ надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, документ вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи викладене, оскільки відзив доставлено до електронного кабінету позивача та його представника пізніше 17 години, то суд вважає, що позивачу вручено відзив 29.08.2024.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі визначено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив (у порядку ст. 166 ГПК України) протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Отже, строк для подання відповіді на відзив сплив 03.09.2024.

Відповідь на відзив разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку позивачем було сформовано в системі Електронний суд 20.09.2024, тобто з пропуском встановленого строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивач посилався на те, що йому стало відомо через систему Електронний суд про наявність в матеріалах справи відзиву лише 20.09.2024. Також зазначив про те, що його представник перебував в щорічній відпустці з 06.08.2024 по 06.09.2024.

Суд дійшов висновку про відсутність поважності причин пропуску встановленого судом процесуального строку для подання відповіді на відзив, виходячи з наступного.

Позивач має електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України і мав можливість ознайомитись з відзивом в день його доставки до електронного кабінету.

Також суд зазначає, що представник позивача вийшов з відпустки 06.09.2024, а ознайомився з відзивом лише 20.09.2024, будь-яких причин щодо обґрунтування цього позивачем не було надано.

Суд зазначає, що позивач є юридичною особою, яка має представників, що діють від її імені без довіреності, отже не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника для підготовки відповіді на відзив.

Крім того суд зазначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, і продовжує процесуальний строк, встановлений судом.

Оскільки строк для подання відповіді на відзив встановлено судом, а не законом, він підлягає продовженню, а не поновленню. Враховуючи викладене, суд ухвалив залишити без задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив.

Представники сторін заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи та про можливість закриття підготовчого провадження.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 15.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024 о 09 год. 30 хв. Враховуючи намір представників сторін брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, суд ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представників сторін та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

У судовому засіданні 26.11.2024 були присутні представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв`язку.

Представник відповідача повідомив про подання заяви про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: звіту про фінансові результати АТ "НАЕК" "Енергоатом" за півріччя 2024 року.

Суд залишив заяву відповідача без розгляду як таку, що подана після спливу встановленого процесуального строку.

Представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 26.11.2024 судом прийнято рішення, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ТРАНСТЕХНОЛОДЖИ (постачальник, позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №53-№53-121-01-21-10867 (далі договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар на загальну суму 2197564,92, у т.ч. ПДВ 366260,82 грн.

Повне найменування, код УКТ ЗЕД, кількість товару, що підлягає поставці, зазначені в п. 1.1 договору.

Відповідно до п.1.2 договору строк поставки товару: листопад-грудень 2021 року.

За умовами п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.3.3 договору оплата покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Відповідно до п. 1.5 договору сторони допускають толеранс (допустиме відхилення) поставки товару від погодженого обсягу поставки, але не більш ніж на +/- 10 (десять) відсотків. Таке відхилення не розцінюється сторонами як порушення зобов`язань зі сторони постачальника. У такому разі розрахунок проводиться за фактично поставлену кількість товару, виходячи з вставленої даним договором ціни, за умови, якщо вартість фактично поставленого товару не перевищує вартості договору.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання.

Відповідно до Закону України від 06.02.2023 №2896-IX «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі товариство) є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.

11.01.2024 проведено державну реєстрацію утворення юридичної особи Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) в результаті перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) та державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) в результаті її реорганізації (перетворення) у Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661).

Таким чином, відповідно до приписів ч. 4 ст. 1 Закону України від 06.02.2023 року №2896-IX та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 29.12.2023 №1420, починаючи з 11.01.2024 новоутворена шляхом перетворення юридична особа Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) є правонаступником усіх прав та обов`язків юридичної особи, яка припиналася в результаті такого перетворення, а саме: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3), в тому числі прав і обов`язків відповідача за договором.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 29.12.2023 №1420 відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). У зв`язку з цим відповідачем за позовом визначено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція».

В період дії договору та на виконання його умов позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2185179,61 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

-№96 від 24.11.2021 на суму 1068618,01 грн.;

-№97 від 26.11.2021 на суму 986054,40 грн.;

-№99 від 08.12.2021 на суму 130507,20 грн.

Для оплати за поставлений товар відповідачу були виписані рахунки №88 від 23.11.2021 на суму 1068 618,01 грн., №87 від 23.11.2021 на суму 986054,40 грн., №94 від 8.12.2021 на суму 130507,20 грн.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар на загальну суму 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3354 від 11.02.2022.

Оскільки відповідач не здійснив оплату решти вартості поставленого товару на суму 2135179,61 грн., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки в сумі 2135179,61 грн., 3% річних у сумі 171695,29 грн. та втрати від інфляції у сумі 805995,45 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки товару №53-121-01-21-10867 від 15.11.2021.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.3.3 договору оплата покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Отже, строк (термін) виконання зобов`язання з оплати вартості товару погоджено сторонами в п. 3.2 договору протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, а вказівка у п. 3.3 договору про те, що оплата замовником частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), є лише умовою здійснення такої оплати, а не строком оплати.

На суму поставленого товару з ПДВ позивач склав відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України податкові накладні №2 від 24.11.2021, №3 від 26.11.2021, №3 від 08.12.2021, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями №1 ДПС України відповідно за 15.12.2021, 13.12.2021 та 28.12.2021.

Отже, в межах визначеного пунктом 3.2 договору строку оплати позивач зареєстрував податкові накладні на суми поставленого товару з ПДВ.

Відповідно до абз. 3 п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2020, квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

З огляду викладене, відповідач мав можливість перевірити стан реєстрації податкових накладних на офіційному сайті державної податкової служби.

Оскільки на дату настання строку оплати товару податкові накладні вже були виписані та зареєстровані позивачем, у відповідача були наявні підстави для оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ.

Враховуючи викладене, суд відхилив доводи відповідача про ненастання строку оплати товару в частині суми ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази виконання договору щодо поставки товару в повному обсязі відповідачу.

Відповідач не заперечує факт поставки товару. Доказів оплати товару на суму 2135179,61 грн. відповідач не надав.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 2135179,61 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару позивач нарахував на суму заборгованості 3% річних за період з 24.01.2022 по 07.10.2024 в сумі 171695,29 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по серпень 2024 року в сумі 805995,45 грн.

Суд визнав розрахунок інфляційних втрат у сумі 805995,45 грн. обґрунтованим.

Суд здійснив перерахунок 3% річних з огляду на те, що позивачем не враховано при визначенні строку оплати норму ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, позивач застосував при розрахунку 365 календарних днів у році за весь період розрахунку, у той час як у 2024 році 366 днів, що призвело до завищення суми відсотків.

За розрахунком суду 3% річних за період з 25.01.2022 по 07.10.2024 складають 171520,10 грн. Оскільки 3% річних у сумі 175,19 грн. нараховані позивачем безпідставно, у їх стягненні суд відмовляє.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру 3% річних до мінімально можливого розміру, яке обумовлено сукупністю надзвичайних обставин, які вплинули на здатність відповідача своєчасно розрахуватись за поставлену продукцію.

Зокрема, відповідач вказує, що своєчасному виконанню грошового зобов`язання за договором перешкодило настання форс-мажорних обставин, з урахуванням їхнього підтвердження листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1.

У зв`язку з обставинами тимчасової окупації військами рф Запорізької АЕС, яка є філією «ВП» АТ «НАЕК «Енергоатом», Компанією втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. У структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими рф, найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать ЗАЕС. Поряд з цим, «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ЗАЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

Зазначені втрати вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Компанії. За 2022 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд. гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За 2023 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11,3 млрд. грн. (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за 2023 рік).

Поряд із цим, постійні ракетні атаки рф на енергетичну інфраструктуру України безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Через зниження частоти в енергосистемі України на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, внаслідок чого енергоблоки автоматично відключаються та працюють у проектному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему.

Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

У п. п. 4.9, 4.12 постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №910/12277/23 відзначено, що в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (п.8.38). Висновки судів попередніх інстанцій про неможливість зменшення судом розміру трьох процентів річних є помилковими та такими, що не узгоджуються із вказаними висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 8.35, 8.38 постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18

Таким чином, Верховний Суд зробив висновок про можливість зменшення відповідальності за порушення грошових зобов`язань, зокрема, 3% річних, за наявності виняткових, надзвичайних обставин.

За приписами ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд враховує наведені відповідачем обставини в обґрунтування зменшення 3% річних, а також те, що АТ «НАЕК «Енергоатом» входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки безпеки держави, оскільки здійснює управління усіма діючими атомними електростанціями на території України та виробляє понад 50% усієї електричної енергії Об`єднаної енергетичної системи України. Безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об`єктів АТ «НАЕК «Енергоатом». В свою чергу, стала робота енергетичних об`єктів «НАЕК «Енергоатом» залежить від повного та своєчасного фінансування всіх виробничих потреб цих об`єктів. При цьому основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є АЕС. Збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором.

Враховуючи викладене, з урахуванням майнових інтересів позивача, яки заперечує проти зменшення 3% річних в повному обсязі, суд ухвалив зменшити розмір 3% річних на 50% до суми 85760,05 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Згідно п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Звідси за розгляд позовних вимог про стягнення 3112870,35 грн. належить до сплати судовий збір у сумі 46693,06 грн. (1,5% ціни позову).

За розгляд позовних вимог позивачем сплачено судовий збір платіжною інструкцією №641 від 22.07.2024 на суму 47323,13 грн., який зараховано до Державного бюджету України. Переплата складає 630,07 грн.

Пропорційно до задоволених позовних вимог, які визнані судом обґрунтованими (без урахування суми зменшених 3% річних) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, а саме: суми 3112695,16 грн. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 46690,43 грн. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2,63 грн. покладаються на позивача.

Переплата судового збору в сумі 630,07 грн. може бути повернута позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» ухвалою суду в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ТРАНСТЕХНОЛОДЖИ (49035, м. Дніпро, вул. Повітрофлотська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 43041878) основний борг у сумі 2135179,61 грн. (два мільйони сто тридцять п`ять тисяч сто сімдесят дев`ять грн. 61 коп.), 3% річних у сумі 85760,05 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят грн. 05 коп.), інфляційні втрати в сумі 805995,45 грн. (вісімсот п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять грн. 45 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 46690,43 грн. (сорок шість тисяч шістсот дев`яносто грн. 43 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 19998,87 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 87 коп.).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути позивачу переплату судового збору в сумі 630,07 грн. (шістсот тридцять грн. 07 коп.) ухвалою суду в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 05.12.2024.

СуддяМ.В. Мірошниченко