Рішення

від 20.11.2024 по справі 909/584/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/584/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", вул.Елеваторна,буд.1, м. Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо", вул. Симона Петлюри, буд. 10,м. Івано-Франківськ, 76005

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД", вул. В.Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76020

про стягнення 1833150,65 грн,

за участі:

від позивача: Сєркова Світлана Григорівна (в режимі вкз);

від відповідача: Гарагуц Іван Федорович (в режимі вкз);

від третьої особи: Білан Назар Миронович,

встановив: Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" про стягнення заборгованості за договором в сумі 1833150,65 грн.

Від Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" до суду надійшли: заперечення щодо застосування строків давності від 30.09.2024 (вх.№15160/24 від 30.09.2024); заперечення на пояснення по справі від 27.10.2024 (вх.№16686/24 від 28.10.2024).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" до суду надійшли: заява про залучення третьої особи до участі у справі від 04.09.2024 (вх.№13950/24 від 05.09.2024); заява про застосування строків позовної давності від 04.09.2024 (вх.№13951/24 від 05.09.2024; додаткові пояснення до заяви від 10.10.2024 (вх.№ 15754/24 від 10.10.2024); додаткові пояснення до заяви від 29.10.2024 (вх.№ 16840/24 від 29.10.2024).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" до суду надійшли пояснення по справі від 11.10.2024 (вх.№15812/24 від 11.10.2024).

Ухвалою суду від 25.09.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" про залучення третьої особи до участі у справі від 04.09.2024 (вх.№13950/24 від 05.09.2024) задоволено. Залучено до участі у справі № 909/584/24 ТОВ "Грін Таун ЛТД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

В судовому засіданні 29.10.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

20.11.2024 розгляд справи по суті завершено, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №18/01-18/1-к в частині оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 1833150,65 грн.

Позиція відповідача.

Представник відповідача щодо наявності боргу за поставлений позивачем товар та його розміру не заперечував, однак, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача. Зазначає, що позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором в сумі 1833150,65 грн, оскільки ще після останньої оплати (09.09.2020) йому було відомо про наявність заборгованості та необхідність вчинення дій претензійно-позовного характеру. Також слід враховувати при цьому, що позивач тривалий термін не звертався до відповідача із вимогами/претензіями щодо предмету спору та не долучив їх до позовної заяви. Тому відповідач вважає, що до позовної заяви ПрАТ "Зернопродукт МХП" до ТОВ "Пустомити м`ясо" про стягнення заборгованості за договором в сумі 1833150,65 грн, необхідно застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви.

Позиція третьої особи.

З моменту укладення договору ТОВ "Грін Таун ЛТД" здійснив погашення заборгованості за ТОВ "Пустомити м`ясо" по договору поставки № 18/01-18/1-к від 18.01.2018 перед ПрАТ "Зернопродукт МХП" в сумі 150000 грн. Остання оплата по договору доручення № 22 від 22.06.2020 була здійснена 08.09.2020 згідно платіжного доручення №580 від 08.09.2020 на суму 50000 грн.

ТОВ "Грін Таун ЛТД" заперечує проти позовних вимог та підтримує подану до суду ТОВ "Пустомити м`ясо" заяву про застосування строків давності. Враховуючи дати останньої поставки 13.05.2019 та передбачену умову в п. 3 додатку № 1 до договору поставки № 18/01-18/1-к від 18.01.2018 щодо 100% передоплати в розмірі 100 % від вартості товару протягом 2 календарних днів з моменту виставлення рахунку або дати підписання відповідної видаткової накладної, а також дати останньої оплати повіреним по договору доручення № 22 від 22.06.2020 р. (08.09.2020) строк позовної давності по заявленим вимогам вийшов і в порядку ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові. Позивач у своєму позові не зазначає в прохальній її частині про поновлення строків на звернення до суду та не зазначає поважних (обґрунтованих) причин їх пропуску. Згідно п. 4 додатку № 1 до договору поставки № 18/01-18/1-к від 18.01.2018 загальна вартість даного договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості поставленого товару за цим договором відповідно до підписаних сторонами специфікацій та/або видаткових (товарних) накладних та не може перевищувати 10000000 грн. з ПДВ. При цьому, позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки № 18/01-18/1-к від 18.01.2018 у період з січня 2018 року по травень 2019 року було поставлено товару на загальну суму 13024351,76 грн. Тобто, загальна вартість договору перевищила встановлений ліміт договором, але будь-яких додаткових угод/додатків, які б санкціонували його перевищення та погодження сторонами подальшої поставки на умовах укладеного сторонами договору поставки № 18/01-18/1-к від 18.01.2018 позивач суду не надав. Відповідно господарські відносини між позивачем і відповідачем після встановленого ліміту понад 10000000 грн. були позадоговірними.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

18.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Зернопродукт МХП" (МХП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" (контрагент) укладено договір поставки №18/01-18/1-к в редакції Протоколу узгодження розбіжностей №1 до договору №18/01-18/1-к від 18 січня 2018 року з додатками №1, №2.

Відповідно до умов п.1.1. договору, на умовах даного договору МХП зобов`язується у встановлені строки передати у власність контрагента для подальшого використання у господарській діяльності товар, зазначений у додатку до договору, а контрагент прийняти та сплатити певну грошову суму за товар.

Відповідно до п. 1 додатку №1 до договору, предметом договору поставки є: велика рогата худоба, точний асортимент та найменування товару визначається у додатку №2 (специфікації).

Згідно п. 2.2 договору, порядок та умови оплати товару зазначено в додатку №1 до договору. Ціна товару зазначається в додатку №2 або видатковій накладній на товар.

Відповідно до п. 3 додатку №1 до договору, визначено наступні умови оплати: шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок МХП. 100 % передоплата, в розмірі 100 % від вартості товару протягом 2 календарних днів з моменту виставлення рахунку або дати підписання відповідного додатку №2 до договору.

Згідно п. 4 додатку № 1 до договору, загальна вартість даного договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості поставленого товару за цим договором відповідно до підписаних сторонами специфікацій та/або видаткових (товарних) накладних та не може перевищувати 10000000 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 договору та п. 2 додатку №1 доставка товару здійснюється на умовах: СРТ, господарства МХП, в редакції офіційних правил тлумачення торговельних термінів інкотермс 2010 (INCOTERMS-2010). Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженим представником контрагента видаткової накладної (товарно-транспортної або товарної), що засвідчує прийняття товару контрагентом від МХП;

Згідно п.10.1. первинний строк дії договору встановлюється як 1 (один) рік від дати підписання його сторонами. Договір автоматично продовжується на кожен наступний строк в один рік, поки одна сторона, не менше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення поточного строку договору, не надішле іншій стороні письмове повідомлення про небажання продовжувати дію договору.

На виконання договору, позивачем за період з січня 2019 року по травень 2019 року здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними сторонами видатковими накладними та приймальними квитанціями (а.с.205, т. 1 - а.с. 30, т. 2).

За період з січня 2018 року по травень 2019 року позивачем поставлено товару на загальну суму 13024351,76 грн, однак, відповідач в повному обсязі не розрахувався за отриманий товар.

22.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" (як довірителем), Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" (як повіреним) та Приватним акціонерним товариством "Зернопродукт МХП" (як кредитором) укладено договір доручення №22.

Відповідно до пункту 1.1. даного договору повірений зобов`язується вчинити від імені та за рахунок довірителя оплату заборгованості довірителя перед кредитором у розмірі 1983150,61 грн з ПДВ, що виникла у довірителя перед кредитором, згідно договору поставки №18/01-18/1-х від 18.01.2018.

Згідно пункту 1.2 договору, підписанням цього договору сторони підтверджують, що повірений не набуває статусу комерційного представника.

Згідно п. 1.3. договору, повірений зобов`язується виконати доручення передбачене п.1.1. договору за наступним графіком викладеним у даному пункті договору.

Відповідно до п.1.4. договору, за цим договором повірений не набуває виключного права на вчинення дій, обумовлених цим договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" протягом червня- вересня 2020 року згідно умов вказаного договору доручення проведено оплату на загальну суму 150000 грн.

В порушення умов договору, відповідач та повірений за вищевказаним договором не здійснили оплату за поставлений позивачем товар в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворився борг у розмірі 1833150,65 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновок суду.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Пунктом 3 додатку №1 до договору, сторонами визначено наступні умови оплати: шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок МХП. 100 % передоплата, в розмірі 100 % від вартості товару протягом 2 календарних днів з моменту виставлення рахунку або дати підписання відповідного додатку №2 до договору.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 693 ЦК України та з огляду на невиконання відповідачем договірного зобов`язання визначеного п. 3 додатку №1 до договору щодо внесення передоплати у розмірі 100% від вартості товару та здійснення поставки товару позивачем без внесеної передоплати, для визначення строку оплати слід застосовувати положення ст. 538 ЦК України.

Таким чином, за зустрічним виконанням зобов`язання, відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого товару одночасно з його передачею відповідачу.

Однак, відповідач не здійснив оплату вартості товару при його прийнятті, а частково розрахувався з позивачем (з урахуванням оплат повіреним за договором доручення), внаслідок чого у відповідача утворився борг у розмірі 1833150,65 грн.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати боргу за отриманий товар в сумі 1833150,65 грн підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу є обґрунтованою.

Щодо доводів відповідача про необхідність дослідження термінів оплати по кожній з накладних, висловлених ним на стадії завершення судом з`ясування обставин справи та дослідження доказів, а також після оголошення судом про перехід до судових дебатів (в судовому засіданні 20.11.2024), суд зазначає про те, що у судових дебатах учасники справи виступають з промовами (заключним словом). У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Судові дебати дозволяють учасникам процесу систематизувати факти та докази дослідженні в ході розгляду справи та надати суду цілісне і системне уявлення його позиції із відповідним нормативним обґрунтуванням. При цьому, представник відповідача не був обмежений у праві подавати суду письмові та усні пояснення щодо обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів під час судового розгляду даної справи.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В свою чергу, згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14. Закон №540-IX набрав чинності 02.04.2020, п. 12 якого передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, зокрема, визначені ст. 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому дію карантину неодноразово було продовжено та постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24:00 30.06.2023.

Також судом враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває на даний час.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено в тому числі п. 19, відповідно до змісту якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені в тому числі статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Однак, з урахуванням вказаних норм цивільного законодавства з 12.03.2020 по 30.06.2023 під час дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та з 24.02.2022 по теперішній час у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, строк позовної давності звернення позивача з позовом до відповідача з вимогою про стягнення боргу за договором поставки №18/01-18/1-х від 18.01.2018 (за поставку товару в період з січня 2019 року по травень 2019 року) не пропущено. Крім того, такий строк і надалі продовжується під час дії в Україні воєнного стану.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. За приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Що стосується доводів третьої особи про перевищення загальної вартості поставок встановленому договором ліміту, суд зазначає про те, що всі наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять посилання на договір поставки №18/01-18/1-х від 18.01.2018. Вказане свідчить про досягнення згоди сторонами щодо збільшення суми договору.

Суд зазначає про те, що для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Наявними в матеріалах справи доказами, а також поясненнями сторін підтверджується факт виконання поставки товару на суму що перевищує суму договору саме на виконання договору поставки №18/01-18/1-х від 18.01.2018.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За наведених обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" про стягнення 1833150,65 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо", вул.Симона Петлюри, буд. 10,м. Івано-Франківськ, 76005 (ідентифікаційний код 34854137) на користь Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", вул. Елеваторна, буд.1, м. Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800 (ідентифікаційний код 32547211) 1833150 (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі сто п`ятдесят) грн 65 коп. боргу, 27497 (двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто сім) грн 26 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2024.

Суддя Неверовська Л. М.