Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/11319/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/11319/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"

про стягнення заборгованості у розмірі 800 693,05 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (далі - Товариство) 800 693,05 грн, з яких:751 11,02 грн - основна заборгованість, 33 521,84 грн - інфляційні втрати, 16 054,19 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №2023-8-Т від 14.06.2023 в частині своєчасної та в повному обсязі компенсації витрат за спожиту електричну енергію на об`єкті будівництва та витрат на охорону об`єкта будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11319/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

10.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від Товариства надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що вартість електроенергії згідно актів суттєво відрізняється від вартості електроенергії, передбаченої договірною ціною (додаток №2 до договору), узгодженою сторонами;

- відповідачем було забезпечено охорону майданчика (фронту робіт), а саме огородженням та освітленням згідно умов договору;

- необхідність замовлення окремих послуг з охорони об`єкта не обумовлено договором чи будь-якими іншими домовленостями між сторонами, а також позивач не повідомляв відповідача про залучення третіх осіб з метою охорони об`єкта будівництва;

- прийняття позивачем одноосібного рішення про укладення договорів з третіми особами щодо охорони об`єкта будівництва, зокрема без погодження обсягів таких послуг, не може бути підставою для відповідної компенсації за рахунок відповідача;

- договірною ціною не передбачено фінансування Комунальним підприємством охорони об`єкта.

Крім цього, у відзиві на позов Товариством заявлено клопотання про цієї розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №910/11319/24 за правилами загального позовного провадження.

21.10.2024 через загальний відділ діловодства суду від Комунального підприємства надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає заперечення відповідача безпідставними, з огляду на те, що:

- договірна ціна (додаток №2 до договору) не регулює питання компенсації витрат на постачання електричної енергії на об`єкт будівництва;

- заперечення відповідача ґрунтуються на неправильному розумінні умов договору, зокрема пункту 7.4.5.;

- оскільки Товариство, на відміну від Комунального підприємства, не уклало прямого договору з енергопостачальною організацією щодо постачання електроенергії, тому відповідач зобов`язаний згідно пункту 7.4.5. договору компенсувати позивачу вартість спожитої електроенергії, за яку сплачував кошти останній;

- договірна ціна за договором включає витрати відповідача на електроенергію;

- актами приймання-передачі від 03.04.2023 та від 03.06.2024, історією показань лічильника №02091107, а також рахунками-розшифровками підтверджується факт електроспоживання відповідачем;

- на момент укладення договору підряду у позивача вже були укладені відповідні договори про надання послуг у сфері охорони на 2023 рік і відповідач достеменно знав про цю обставину;

- заперечення відповідача ґрунтуються на неправильному розумінні положень пункту 9.5. договору, яким визначено можливі варіанти поведінки сторін: або відповідач самостійно укладає прямий договір про надання послуг щодо охорони об`єкта будівництва, або компенсує позивачу витрати на послуги з охорони об`єкта будівництва.

29.10.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли заперечення, в яких відповідач наголосив на необґрунтованості позовних вимог Комунального підприємства, зазначивши, що у нього не було можливості внесення змін до договору в частині компенсації витрат вартості енергоносіїв перед його підписанням;

- позивачем не було надано жодного аргументу на користь обрання постачальника електроенергії чи спроб зайняти більш прийнятну альтернативу;

- відповідач не був повідомлений про існування вже укладеного договору у сфері охорони;

- пунктом 9.5. договору не визначено обов`язку відповідача на додаткове укладення прямого договору охорони, а лише передбачає огородження та освітлення фронту робіт, що і було зроблено останнім;

- саме позивач несе відповідальність за неясність умов договору, викладених у пункті 9.5. договору.

14.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що згідно наявних у матеріалах справи доказів ним було спожито 76 099 кВт на суму 317 378,49 грн по ціні за 1 кВт 4,1707 грн (разом із ПДВ). З огляду на часткову оплату у розмірі 27 129,42 грн, заборгованість за електроенергію становить 290249,07 грн. Враховуючи вказану основну суму заборгованості, наданий позивачем розрахунок компенсаційних виплат є неправильним.

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи вищезазначені обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства частково обґрунтованими.

14.06.2023 між Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Замовник) та Товариством (далі за текстом договору - Генпідрядник) було укладено договір підряду №№2023-8-Т (далі - договір підряду), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору, виконання будівельних робіт для завершення будівництва по об`єкту будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема у Деснянському районі міста Києва" (перша черга 1 пусковий комплекс) (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи, в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 3.1. договору підряду договірна ціна цього правочину є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису (Договірна ціна - Додаток №2), що є невід`ємною частиною цього договору і становить 111 127 679,81 грн (разом із ПДВ).

Між сторонами було підписано та скріплено печатками Додаток №2 до договору на загальну суму 111 127 679,81 грн (разом із ПДВ). Вид договірної ціни - динамічна.

1. Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. договору підряду Генпідрядник зобов`язався здійснювати оплату або компенсацію Замовнику за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до показань лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.

У пункті 20.6. договору підряду зазначено, що Замовник є платником податку на прибуток на загальних умовах.

19.12.2018 між Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - Постачальник, ТОВ "Київські енергетичні послуги") було укладено договір постачання електричної енергії споживачу №472 (далі - договір постачання електричної енергії), відповідно до пункту 2.1. якого останній продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього правочину.

Згідно з пунктами 5.4.-5.6. договору постачання електричної енергії ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим правочином. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки Споживача здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Повідомленням №3/01/21/415 від 06.01.2022 підтверджено, що Комунальне підприємство на підставі його заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 09.12.2021 №18/ЦОК12/1/1/112437 для потреб об`єкта за адресою: перетин вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема, з 06.01.2022 було приєднано до умов договору та з цієї ж дати укладено непублічні додатки, що регулюють організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії. Комунальному підприємству відкрито особовий рахунок №82856016.

Актом від 03.04.2023 зафіксовано показники електролічильника на об`єкті будівництва: перетин вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема в КТП8610 станом на 03.04.2023, електролічильник GAMA 300, заводський №02091107, - 3660,97 кВт, коефіцієнт трансформації 100.

Між Комунальним підприємством та Товариством підписано акти наданих послуг щодо компенсації витрат по електричні енергії №3288 від 31.07.2023 (за червень 2023 року, липень 2023 року) на суму 27 129,42 грн (разом із ПДВ) та №3674 від 31.08.2023 (серпень 2023 року) на суму 9 655,30 грн (разом із ПДВ).

Однак акти за період з вересня 2023 року по червень 2024 року:

№199 від 25.04.2024 (за вересень 2023 року) на суму 10 955,51 грн (разом із ПДВ);

№4506 від 31.10.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 47 324,52 грн (разом із ПДВ);

№4906 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 110 663,24 грн (разом із ПДВ);

№5301 від 29.12.2023 (за грудень 2023 року) на суму 122 060,45 грн (разом із ПДВ);

№381 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 53 149,98 грн (разом із ПДВ);

№781 від 29.02.2024 (за лютий 2024 року) на суму 52 285,15 грн (разом із ПДВ);

№1162 від 29.03.2024 (за березень 2024 року) на суму 44 785,54 грн (разом із ПДВ);

№1587 від 30.04.2024 (за квітень 2024 року) на суму 18 210,89 грн (разом із ПДВ);

№2068 від 31.05.2024 (за травень 2024 року) на суму 12 442,64 грн (разом із ПДВ);

№2455 від 28.06.2024 (за червень 2024 року) на суму 7 536,80 грн (разом із ПДВ), не були підписані Товариством.

Факт споживання електроенергії по вказаному об`єкту будівництва також підтверджується рахунками-розшифровками:

№472/8/1 від 01.09.2023 (за серпень 2023 року), споживання - 1468 кВт, тариф 5,48098 грн/кВт год, на суму - 9 655,30 грн (разом із ПДВ);

№472/9/1 від 01.10.2023 (за вересень 2023 року), споживання - 1656 кВт, тариф 5,51304 грн/кВт год, на суму - 10 955,51 грн (разом із ПДВ);

№472/10/1 від 01.11.2023 (за жовтень 2023 року), споживання - 6874 кВт, тариф 5,73714 грн/кВт год, на суму - 47 324,52 грн (разом із ПДВ);

№472/11/1 від 01.12.2023 (за листопад 2023 року), споживання - 15739 кВт, тариф 5,85929 грн/кВт год, на суму - 110 663,24 грн (разом із ПДВ);

№472/12/1 від 01.01.2024 (за грудень 2023 року), споживання - 17039 кВт, тариф 5,96966 грн/кВт год, на суму - 122 060,45 грн (разом із ПДВ);

№472/1/1 від 01.02.2024 (за січень 2024 року), споживання - 8361 кВт, тариф 5,29741 грн/кВт год, на суму - 53 149,98 грн (разом із ПДВ);

№472/2/1 від 01.02.2024 (за лютий 2024 року), споживання - 8696 кВт, тариф 5,01046 грн/кВт год, на суму - 52 285,15 грн (разом із ПДВ);

№472/3/1 від 01.04.2024 (за березень 2024 року), споживання - 7930 кВт, тариф 4,70634 грн/кВт год, на суму - 44 785,54 грн (разом із ПДВ);

№472/4/1 від 01.05.2024 (за квітень 2024 року), споживання - 3451 кВт, тариф 4,39749 грн/кВт год, на суму - 18 210,89 грн (разом із ПДВ);

№472/5/1 від 01.06.2024 (за травень 2024 року), споживання - 1848 кВт, тариф 5,61086 грн/кВт год, на суму - 12 442,64 грн (разом із ПДВ);

№472/6/1 від 01.07.2024 (за червень 2024 року), споживання - 957 кВт, тариф 6,56287 грн/кВт год, на суму - 7 536,80 грн (разом із ПДВ).

Крім цього, споживання електричної енергії також підтверджується історією показань лічильника №02091107, зі змісту якої вбачається, що станом на 30.06.2022 покази активної енергії становили 3 582,02, реактивної - 1 463,31, а 30.06.2024: реактивної - 1 626,52, активної - 4 423,95.

03.06.2024 між Комунальним підприємством та Товариством було підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика на об`єкті "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема у Деснянському районі міста Києва. 1 пусковий комплекс".

У пункті 3 вказаного акту зазначено, що Генпідрядником передано Замовнику електричну збірку КТП №8610 (лічильник №02091107, показання станом на 03.06.2024 - 1.8.0. - 004422,3 кВт, 3.8.0. - 001625,65 кВт, коеф. трансформації 100. Фотофіксація показників лічильника в додатку №3 до вказаного акту.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів випливає, що загальна сума спожитої електричної енергії за період з червня 2023 року по червень 2024 року становить 516 199,44 грн.

Вартість спожитої електроенергії, у тому числі по вказаному об`єкту будівництва, за спірний період була сплачена Комунальним підприємством на користь ТОВ "Київські енергетичні послуги", що підтверджується платіжними інструкціями:

№2894 від 31.08.2023 на суму 200 000,00 грн;

№281 від 17.10.2023 на суму 151 611,84 грн;

№3721 від 28.11.2023 на суму 166 758,80 грн;

№130 від 02.02.2024 на суму 250 000,00 грн;

№4963 від 07.02.2024 на суму 53 149,98 грн;

№5656 від 28.03.2024 на суму 67 112,10 грн;

№400 від 17.04.2024 на суму 57 458,77 грн;

№424 від 14.05.2024 на суму 23 841,43 грн;

№6710 від 30.05.2024 на суму 22 000,00 грн;

№7104 від 17.07.2024 на суму 1 346,64 грн.

2. Крім цього, пунктом 9.5. договору підряду також передбачено, що Генпідрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього Замовника, субпідрядників, Залучених до виконання Робіт згідно з умовами договору, до прийняття закінчених робіт Замовником або компенсує витрати на охорону об`єкта, якщо її забезпечив Замовник.

29.12.2022 між Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона 2017" (далі - Виконавець, ТОВ "Охорона 2017") було укладено договір про надання послуг у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги охоронців) №2022-49-Т (далі - договір про охорону №1), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов`язується протягом 2023 року надавати Замовнику послуги з цілодобової охорони об`єктів, перелік яких визначений в Додатку №1 "Дислокація об`єктів охорони" до цього договору, та майна, що знаходиться в них (далі - Об`єкти), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з пунктом 3.2. договору про охорону №1 вартість послуг за 1 календарний місяць встановлюється в розмірі 130 304,92 грн (без ПДВ).

Факт надання Виконавцем послуг зазначається сторонами у двосторонньому акті прийняття-передачі наданих послуг за поточний місяць, який подається Виконавцем Замовнику до третього числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.4. договору про охорону №2).

Строк дії договору охорони №1 встановлено з 01.01.2023 по 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1. договору охорони №1).

У пункту 12.1. договору охорони №1 Замовник має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Згідно з додатком №1 до договору охорони №1 (Дислокація об`єктів охорони) ТОВ "Охорона 2017" взяло на себе зобов`язання про надання послуг з охорони об`єкта: будівельного майданчика Комунального підприємства, який розташований на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема.

27.12.2023 між Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Секьюріті" (далі - Виконавець, ТОВ "Юніон Секьюріті") було укладено договір про надання послуг у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги охоронців) №2023-35-Т (далі - договір про охорону №2), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов`язується протягом 2024 року надавати Замовнику послуги з цілодобової охорони об`єктів, перелік яких визначений в Додатку №1 "Дислокація об`єктів охорони" до цього договору, та майна, що знаходиться в них (далі - Об`єкти), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з пунктом 3.2. договору про охорону №2 вартість послуг за 1 календарний місяць встановлюється в розмірі 115 500,00 грн (без ПДВ).

Факт надання Виконавцем послуг зазначається сторонами у двосторонньому акті прийняття-передачі наданих послуг за поточний місяць, який подається Виконавцем Замовнику до третього числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.4. договору про охорону №2).

Строк дії договору охорони №2 встановлено з 01.01.2024 по 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1. договору охорони №2).

У пункту 12.1. договору охорони №2 зазначено, що Замовник має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Згідно з додатком №1 до договору охорони №2 (Дислокація об`єктів охорони) ТОВ "Юніон Секьюріті" взяло на себе зобов`язання про надання послуг з охорони об`єкта: будівельного майданчика Комунального підприємства, який розташований на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема.

Між Комунальним підприємством та Товариством підписано акти надання послуг щодо компенсації витрат по послугам охорони №3675 від 11.09.2023 (за червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року) на суму 74 068,20 грн (разом із ПДВ) та №3715 від 26.09.2023 (вересень 2023 року) на суму 24 689,40 грн (разом із ПДВ).

Однак акти за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року:

№4505 від 31.10.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 24 689,40 грн (разом із ПДВ);

№5300 від 29.12.2023 (за листопад 2023 року - грудень 2023 року) на суму 49 378,80 грн (разом із ПДВ);

№1163 від 29.03.2024 (за січень 2024 року - березень 2024 року) на суму 69 300,00 грн (разом із ПДВ);

№2070 від 31.05.2024 (за квітень 2024 року - травень 2024 року) на суму 46 200,00 грн (разом із ПДВ);

№2456 від 28.06.2024 (за червень 2024 року) на суму 23 100,00 грн (разом із ПДВ) не були підписані Товариством.

Факт надання послуг охорони по вказаному об`єкту будівництва підтверджується актами надання послуг, підписаними між Комунальним підприємством та ТОВ "Охорона-2017":

№72 від 30.06.2023 (за червень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ);

№84 від 31.07.2023 (за липень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ);

№97 від 31.08.2023 (за серпень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ);

№112 від 30.09.2023 (за вересень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ);

№128 від 31.10.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ);

№144 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ);

№157 від 31.12.2023 (за грудень 2023 року) на суму 20 574,50 грн (всього на суму 130304,92 грн) (без ПДВ),

а також актами надання послуг, підписаними між Комунальним підприємством та ТОВ "Юніон Секьюріті":

№12 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115500,00 грн) (без ПДВ);

№26 від 29.02.2024 (за лютий 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115500,00 грн) (без ПДВ);

№47 від 31.03.2024 (за березень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115500,00 грн) (без ПДВ);

№58 від 30.04.2024 (за квітень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115500,00 грн);

№73 від 31.05.2024 (за травень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115500,00 грн) (без ПДВ);

№87 від 30.06.2024 (за червень 2024 року) на суму 19 250,00 грн (всього на суму 115500,00 грн) (без ПДВ).

Вартість послуг охорони по вказаному об`єкту будівництва за спірний період була сплачена Комунальним підприємством на користь ТОВ "Охорона 2017" та ТОВ "Юніон Секьюріті", що підтверджується платіжними інструкціями:

№2438 від 24.07.2023 на суму 20 574,50 грн;

№44 від 18.08.2023 на суму 20 574,50 грн;

№2914 від 12.09.2023 на суму 50 427,50 грн;

№3377 від 19.10.2023 на суму 130 304,92 грн;

№3707 від 27.11.2023 на суму 130 304,92 грн;

№116 від 27.12.2023 на суму 130 304,92 грн;

№117 від 27.12.2023 на суму 130 304,92 грн;

№4993 від 15.02.2024 на суму 115 500,00 грн;

№5387 від 26.03.2024 на суму 115 500,00 грн;

№6001 від 15.04.2024 на суму 115 500,00 грн;

№6411/16 від 22.05.2024 на суму 57 500,00 грн;

№6727 від 06.06.2024 на суму 115 500,00 грн;

№7073 від 08.07.2024 на суму 115 500,00 грн.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів випливає, що позивачем за послуги охорони за період з червня 2023 року по червень 2024 року було сплачено ТОВ "Охорона 2017" та ТОВ "Юніон Секьюріті" 311 425,80 грн.

13.09.2023 Товариством було сплачено на користь Комунального підприємства 76 508,22 грн, що підтверджується довідкою про обороти рахунку 3614 з червня 2023 року по червень 2024 року по контрагенту - Товариству, а також звітом по проводках з 01.01.2023 по 30.06.2024.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що 27 129,42 грн були зараховані на погашення заборгованості по відшкодуванню електроенергії, а 49 378,80 грн - послуг охорони.

Інших доказів оплати матеріали справи не містять.

З метою досудового врегулювання спору, 09.05.2024 та 03.06.2024 Комунальне підприємство зверталося до Товариство з претензіями №056/02-858 та №056/02-1019, в яких просило підписати акти надання послуг щодо компенсації витрат на електроенергію та охорону, а також сплатити наявну заборгованість у розмірі 643 626,69 грн.

Однак вказані претензії залишені без відповіді та задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №2023-8-Т від 14.06.2023 у частині компенсації витрат за спожиту електроенергію та послуг охорони будівельного майданчику за період з червня 2023 року по червень 2024 року, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 751 117,02 грн основної заборгованості, 33 521,84 грн інфляційних втрат та 16 054,19 грн 3% річних.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було раніше зазначено, 14.06.2023 між Комунальним підприємством та Товариством було укладено договір підряду №№2023-8-Т (далі - договір підряду), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору, виконання будівельних робіт для завершення будівництва по об`єкту будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиці Мілютенка та вулиці Шолом-Алейхема у Деснянському районі міста Києва" (перша черга 1 пусковий комплекс) (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи, в порядку та на умовах, передбачених договором.

1. Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. договору підряду Генпідрядник зобов`язався здійснювати оплату або компенсацію Замовнику за спожиту електроенергію та воду в процесі виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до показань лічильників та згідно з чинними тарифами на підставі відповідних актів.

Зі змісту вказаного підпункту договору підряду випливає, що вартість спожитої у процесі будівництва об`єкту електроенергії покладається на Товариство (Генпідрядника).

Положеннями підпункту 7.4.5. пункту 7.4. договору передбачено дві моделі оплати за спожиту електроенергію: або самостійно Товариством, або компенсація Комунальному підприємству вартості таких витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються види договорів, передбачених вказаною статтею, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Отже, для того, щоб самостійно сплачувати вартість спожитої електричної енергії, відповідачу необхідно було б укласти відповідний договір.

Однак, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладення між Товариством та постачальником електричної енергії відповідного договору.

Натомість, як було раніше встановлено, 19.12.2018 між Комунальним підприємством та ТОВ "Київські енергетичні послуги" було укладено договір постачання електричної енергії споживачу №472 (далі - договір постачання електричної енергії), відповідно до пункту 2.1. якого останній продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього правочину.

Виходячи вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачем не було укладено індивідуального договору про постачання електричної енергії, останній зобов`язаний компенсувати Комунальному підприємству вартість сплаченої електричної енергії за договором від 19.12.2018 №472, яка була спожита (була використана) Товариством у процесі виконання договору підряду.

Як було раніше встановлено, між Комунальним підприємством та Товариством складено акти наданих послуг щодо компенсації витрат по електричні енергії №3288 від 31.07.2023 (за червень 2023 року, липень 2023 року) на суму 27 129,42 грн (разом із ПДВ) та №3674 від 31.08.2023 (серпень 2023 року) на суму 9 655,30 грн (разом із ПДВ). Вказані акти підписані між уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та зауважень.

Однак акти за період з вересня 2023 року по червень 2024 року не були підписані зі сторони Комунального підприємства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вище вбачається, що норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.

В той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити дану обставину іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, не усуває обов`язок відповідача заперечувати проти відповідних доводів позивача шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого позивачем аргументу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Не зважаючи на відсутність у матеріалах справи належним чином оформлених (підписаних зі сторони відповідача) актів надання послуг щодо компенсації вартості спожитої електричної енергії, факт її споживання та оплати позивачем підтверджується рахунками-розшифровками, в яких зазначені діючі тарифи, історією показань лічильника №02091107 та платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах даної справи.

У той же час, відповідачем не надано жодних доказів на спростування споживання електричної енергії в обсязі та за цінами, вказаних позивачем.

Здійснений у письмових поясненнях від 14.11.2024 розрахунок заборгованості щодо компенсації вартості електричної енергії є необґрунтованим, оскільки відповідачем взято за основу неправильний тариф, який не відповідає тарифам, вказаних у рахунках-розшифровках (пункт 5.4. договору постачання електричної енергії).

Також судом відхиляються доводи Товариства щодо ненадання Комунальним підприємством обґрунтування чому договір постачання електричної енергії було укладено саме з ТОВ "Київські енергетичні послуги", оскільки, по-перше, надання відповідного обґрунтування не передбачено ані договором підряду, ані чинним законодавством України, а по-друге, відповідач не був позбавлений можливості самостійно укласти договір про постачання електричної енергії з будь-яким постачальником.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача, що загальна вартість електричної енергії, яка підлягає компенсації останньому за період з червня 2023 року по червень 2024 року становить 516 199,44 грн.

2. Крім цього, відповідно до статті 841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

пунктом 9.5. договору підряду також передбачено, що Генпідрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього Замовника, субпідрядників, Залучених до виконання Робіт згідно з умовами договору, до прийняття закінчених робіт Замовником або компенсує витрати на охорону об`єкта, якщо її забезпечив Замовник.

Вказаним пунктом договору сторони обумовили здійснення охорони будівельного майданчика (фронту робіт). При цьому, охорона здійснюється або Генпідрядником (самостійно чи із залученням третіх осіб), або охорону організовує Замовник із компенсацією відповідних витрат Товариством.

Виходячи з положень вказаного пункту договору та приписів статей 13, 14 та 74 ГПК України саме на Товариство покладено обов`язок доведення того, що ним самостійно було забезпечено охорону будівельного майданчика (огородження, освітлення тощо).

Однак судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про здійснення Товариством охорони майданчика.

Натомість, як було раніше зазначено, з метою охорони майданчика 29.12.2022 між Комунальним підприємством та ТОВ "Охорона 2017", а також 27.12.2023 між Комунальним підприємством та ТОВ "Юніон Секьюріті" було укладено договори №2022-49-Т та №2023-35-Т про надання послуг з охорони об`єкта: будівельного майданчика Комунального підприємства, який розташований на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема.

При цьому, умовами договору підряду не покладено на Комунальне підприємство обов`язку щодо повідомлення Товариство про залучення останнім третіх осіб щодо охорони об`єкта будівництва.

Факт надання послуг зазначається сторонами у двосторонньому акті прийняття-передачі наданих послуг за поточний місяць (пункти 3.4. вказаних договорів).

Як було раніше встановлено, між Комунальним підприємством та Товариством підписано акти надання послуг щодо компенсації витрат по послугам охорони №3675 від 11.09.2023 (за червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року) на суму 74 068,20 грн (разом із ПДВ) та №3715 від 26.09.2023 (вересень 2023 року) на суму 24 689,40 грн (разом із ПДВ). Однак акти за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року не були підписані.

У той же час, у матеріалах справи містяться акти надання послуг охорони на загальну суму 311 425,80 грн, а також докази сплати вказаних коштів на користь ТОВ "Охорона-2017"та ТОВ "Юніон Секьюріті".

Вказані акти підписані між Комунальним підприємством та ТОВ "Охорона-2017", між Комунальним підприємством та ТОВ "Юніон Секьюріті", а також скріплені печатками вказаних юридичних осіб без жодних претензій та зауважень.

Оскільки відповідачем не доведено вчинення ним дій щодо охорони майданчика, суд вважає обґрунтованими доводи Комунального підприємства про обов`язок Товариства щодо компенсації відповідних витрат позивача.

Однак, зі змісту акту надання послуг №72 від 30.06.2023 (т. 1, а.с. 99) та №87 від 30.06.2024 (т. 1, а.с. 127) вбачається, що послуги з охорони були пораховані за повні місяці (червень 2023 року та червень 2024 року).

При цьому, як було раніше встановлено, договір підряду було укладено 14.06.2023, а 03.06.2024 між Комунальним підприємством та Товариством було підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика. У вказаному акті зазначено, що майданчик прийнято Замовником.

Таким чином, суд вважає неправомірним покладення на відповідача вартості послуг з охорони майданчика за період з 01.06.2023 по 13.06.2023 (13 днів) та за період з 04.06.2024 по 30.06.2024 (27 днів).

Зі змісту акту наданих послуг №72 від 30.06.2023 вбачається, що ціна охоронних послуг об`єкта будівництва за 1 день становить 822,98 грн (разом із ПДВ) (20 574,50 грн/30х1,2), а з акту №87 від 30.06.2024 - 770,00 грн (разом із ПДВ) (19 250,00 грн/30 (кількість днів у червні місяці)х1,2).

Враховуючи викладене, компенсація охоронних послуг за рахунок відповідача у розмірі 31 488,74 грн (разом із ПДВ) (13х822,98 + 27х770,00), є необґрунтованим.

Отже, загальна вартість послуг охорони за період з червня (14) 2023 року по червень (03) 2024 року, які підлягають компенсації позивачу становить 279 937,06 грн (311 425,80 грн - 31488,74 грн).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями частини 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, судом встановлено, що підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. та пунктом 9.5. договору не встановлено строку виконання грошових зобов`язань щодо компенсації вартості спожитої електричної енергії та охоронних послуг.

Разом із цим, згідно пункту 2.1. договору підряду (у редакції додаткової угоди №2 від 29.12.2023) строк виконання робіт: з дати укладення договору до 31.05.2024.

Судом встановлено, що 03.06.2024 між Комунальним підприємством та Товариством було підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика.

У пункті 3 вказаного акту зазначено, що Генпідрядником передано Замовнику електричну збірку КТП №8610 (лічильник №02091107, показання станом на 03.06.2024 - 1.8.0. - 004422,3 кВт, 3.8.0. - 001625,65 кВт, коеф. трансформації 100. Фотофіксація показників лічильника в додатку №3 до вказаного акту. У вказаному акті також зазначено про прийняття майданчику Замовником.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що останнім днем строку компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони є саме день повернення будівельного майданчику (фронту робіт), тобто 03.06.2024, відтак строк компенсації зазначених послуг є таким, що настав.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони на суму 719 628,28 грн (279 937,06 грн (послуги охорони) + 516 199,44 грн (електроенергія) - 76 508,22 грн (часткова оплата), строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми боргу підлягає частковому задоволенню.

Також, у зв`язку із несвоєчасною сплатою вартості наданих послуг, позивачем нараховано до стягнення 33 521,84 грн інфляційних втрат та 16 054,19 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2023 по 10.09.2024 на відповідні суми боргу згідно з наданим розрахунком.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд вважає необґрунтованим розрахунок компенсаційних виплат, оскільки, як було раніше було зазначено, що останнім днем строку компенсації вартості електричної енергії та послуг охорони було 03.06.2024, тобто першим днем прострочення вважається 04.06.2024.

За розрахунком суду, обґрунтований розмір 3% річних становить 5 839,61 грн та 20244,58 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 04.06.2024 по 10.09.2024 на суму боргу у розмірі 719 628,28 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов Комунального підприємства підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 11; ідентифікаційний код 35624424) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34; ідентифікаційний код 31454734) 719 628 (сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 28 коп. основного боргу, 5 839 (п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн 61 коп. 3% річних, 20 244 (двадцять тисяч двісті сорок чотири) грн 58 коп. інфляційних втрат та 11 185 (одинадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн 69 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ