Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/8579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/8579/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль», м.Київ

до відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, м.Київ

про стягнення 328 966,99 грн, -

За участю представників сторін:

від позивача: Шпичка Х.М.

від відповідача: Сажко Г.В. .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення заборгованості в сумі 507 112,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №642-21 від 29.10.2021 на розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса, Київська область в частині оплати в повному обсязі виконаних робіт.

Ухвалою від 15.07.2024 судом було залишено позов без розгляду; встановлено позивачу строк усунення недоліків позовної заяви.

19.07.2024 представником позивача було подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 24.07.2024 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що керуючись виділеними обсягами бюджетного фінансування на 2021 рік та календарним планом виконання робіт, замовник не погоджував підряднику дострокове виконання обсягів робіт у 2021 році, а підрядник не мав права їх - виконувати. Протягом 2021 року замовнику не було відомо про виконання підрядником будь-яких дострокових робіт за договором підрядник не звертався, а замовник не погоджував і не приймав роботи з інженерно- геодезичних вишукувань, археологічних вишукувань та залишку інженерно- геологічних вишукувань, не розглядав звіти за роботами, які не передбачені календарним планом, на загальну суму 507 112,91 грн. В період дії договору, на протязі 2022 - 2023 років підрядником не було надано замовнику жодної інформації стосовно відновлення та продовження виконання робіт за договором, в тому числі інформації про обсяги і вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, також не подавались акти здачі-приймання виконаних проектних та вишукувальних робіт та підтверджуючі документи. Наданий замовнику для обґрунтування вартості робіт включеної підрядником в акт від 23.12.2021 б/н технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань не підтверджує виконання цих робіт в повному обсязі. Накладна на прийом-передачу документів для розгляду, містить тільки інформацію про найменування науково-технічної документації та кількість її екземплярів і по своєму призначенню ця накладна ніяким чином не може бути підтверженням виконання робіт в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів позивача заперечив та вказав, що листом №70 від 29.03.2024 року "Щодо готовності до передачі етапів робіт згідно договору №642-21 від 29.10.2021 підрядник повідомив замовника про готовність до передачі робіт (інженерно-геологічні (залишок коштів), інженерно-геодезичні, археологічні вишукування), також надіслав рахунки, акти виконаних робіт та технічні звіти за виконаними роботами для проведення розрахунку. Вказаний лист отримано відповідачем 09.04.2024. Проте, замовником не було здійснено жодних дій - не повернуто позивачу акти здачі-приймання проектних та вишукувальних робіт та не надано заперечень до актів, зауважень з переліками недоліків у роботах.

Ухвалою від 23.09.2024 судом було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.10.2024.

У судовому засіданні 23.10.2024 судом було оголошено перерву до 06.11.2024.

У підготовчому засіданні 06.11.2024 судом було оголошено перерву до 20.11.2024.

18.11.2024 представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій фактично заявлено до стягнення з відповідача суму боргу в розмірі 328 966,99 грн, з яких вартість інженерно-геологічних вишукувань 145 207,38 грн, інженерно - геодезичні вишукування - 115 371,80 грн та археологічні вишукування - 68 387,81 грн. Вказана заява була прийнята судом.

20.11.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2024.

04.12.2024 представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, згідно яких позов підтримано, відповідачем надано заперечення проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 04.12.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» (підрядник) та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (замовник) було укладено договір №642/21 на розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи з розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороби загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область (ДК 021:2015: 71322000-1 - Послуги з Інженерного проектування в галузі цивільного будівництва), а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно п.1.2 договору №642-21 від 29.10.2021 найменування робіт: Розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область (ЦК 021:2015: 71322000-1 - Послуги з Інженерного проектування в галузі цивільного будівництва).

У п.1.5 договору №642-21 від 29.10.2021 вказано, що термін здачі робіт визначається календарним планом (додаток №2).

Відповідно до п.2.2 договору №642-21 від 29.10.2021 замовник протягом 7 днів від дня одержання акту здачі-приймання робіт підписує його та перевіряє виконання і повертає підряднику абонадає мотивовану відповідь від прийняття робіт з переліком недоліків в письмовому вигляді. Якщо замовник письмово не висунув мотивованих зауважень до проектної документації - вона вважається такою, що прийнята замовником без зауважень і підлягає оплаті. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням.

У п.3.1 вказано, що ціна договору визначена на підставі протоколу погодження договірної ціни (додаток № 3) із зведеним кошторисним розрахунком (додаток № 4) і становить: 2 796 498,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 466 083,00 грн.

Розрахунки за роботи (етапи робіт) здійснюються ж межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів з держбюджету та інших джерел фінансування на рахунок замовника) (п.4.1 договору №642-21 від 29.10.2021).

Пунктами 4.2-4.4 договору №642-21 від 29.10.2021 передбачено, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних підрядником робіт (етапу робіт) та виконавчі кошториси із звітами виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику. Замовник перевіряє реальність акту і підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт або надає мотивовану відмову від підписання актів. Замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів з держбюджету та інших джерел фінансування на рахунок замовника), після підписання сторонами акту здачі- приймання виконаних робіт протягом 7 робочих днів. Остаточний розрахунок в сумі вартості договору, за розроблену прагну документацію здійснюється після отримання позитивного висновку комплексної експертизи.

Відповідно до п.7.1-7.2 договору №642-21 від 29.10.2021 підрядник може залучити субпідрядні організації за погодженням із замовником у порядку встановленому чинним законодавством і цим договором. Укладання субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин між замовником і субпідрядником, крім п.7.2. цього договору. Залучення субпідрядників здійснюється на основі письмового запиту підрядника. При залученні субпідрядників, підрядник контролює наявність у них ліцензій дозволів на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або - ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Підрядник може укладати договори з субпідрядними організаціями тільки після письмового погодження з замовником. За якість робіт виконаних субпідрядником несе відповідальність підрядник.

Цей договір набирає чинності з дати його підпирання і діє до 31 грудня 2022, а в частині розрахунків - до повного виконання (п.11.1 договору №642-21 від 29.10.2021).

У додатку №1 до договору №642-21 від 29.10.2021 сторонами затверджено завдання №08-26/21 на розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область.

У додатку №2 до договору №642-21 від 29.10.2021 визначено календарний план виконання робіт, а саме вказано, що роботи з розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область виконуються у два етапи: з дня підписання договору до 31.12.2021 вартістю 50 000 грн; з 01.01.2022 по 01.09.2022 на суму 2 746 498 грн.

У додатку №4 до договору №642-21 від 29.10.2021 контрагентами затверджено кошториси на роботи.

Додатковою угодою №1 від 01.09.2022 сторони погодили викласти п.1 договору в наступній редакції: « 5.1. Термін виконання робіт: Початок - з дня підписання договору; Закінчення - по 31 грудня 2022 року.». Також затверджено уточнений календарний план виконання робіт, а саме визначено, що роботи з розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область виконуються у два етапи: з дня підписання договору до 31.12.2021 вартістю 50 000 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 на суму 2 746 498 грн.

Додатковою угодою №2 від 23.12.2022 сторони погодили викласти п.1 договору в наступній редакції: « 5.1. Термін виконання робіт: Початок - з дня підписання договору; Закінчення - по 31 грудня 2023 року.». Також затверджено уточнений календарний план виконання робіт, а саме визначено, що роботи з розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область виконуються у два етапи: з дня підписання договору до 31.12.2021 вартістю 50 000 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2023 на суму 2 746 498 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2021 в межах договору №642-21 від 29.10.2021 сторонами було складено та підписано акт здачі-приймання виконаних проектних та вишукувальних робіт на суму 50 000 грн. В акті вказано про виконання підрядником та прийняття замовником інженерно-геологічних вишукувань на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область.

У 2021 році сторонами також підписано накладну, згідно змісту якої підрядником передано, а замовником прийнято технічний звіт «Інженерно-геодизичні вишукування» 642-21-ІВ у двох екземплярах. Одночасно, в акті також є відмітки «не прийнято» стосовно технічних звітів «Інженерно-геологічні вишукування» 642-21-ІГВ та «Археологічні вишукування» 642-21-АВ.

Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області із листом №274 від 12.12.2023 про пролонгацію терміну виконання та терміну дії договору до 31.12.2024 шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Проте, як вказує позивач та підтверджує відповідач строк дії договору та строк виконання робіт до 31.12.2024 продовжено не було, відповідної додаткової угоди не укладено.

13.01.2024 Товариством з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» засобами поштового зв`язку було направлено на адресу відповідача лист №01 від 11.01.2024 щодо виконання етапів робіт згідно договору про продовження строку дії договору №642-21 від 29.10.2021. У вказаному листі підрядником зазначено про фактичне виконання етапів робіт, визначених договором, зокрема інженерго-геологічних, інженерно-геодизичних та археологічних вишукувань, що підтверджується, актом, накладною та розробленими технічними звітами. Загальна вартість фактично виконаних робіт становить 702 394,378 грн.

Листом №245/09211083/02 від 02.02.2024 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області у відповідь на лист Товариства з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» №01 від 11.01.2024 повідомила, що твердження підрядника про наявність фактично виконаних і не оплачених робіт є безпідставними та документально не підтвердженими.

20.02.2024 засобами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області із листом №49 від 19.02.2024, в якому вказано про необхідність оплати фактично виконаних. До вказаного листа додано акти та рахунки №7 на суму 323 353,30 грн та №6 на суму 115 371,80 грн. При цьому, у вказаному листі зазначено про оплату замовником робіт на суму 50 000 грн згідно акту здачі-приймання виконаних проектних та вишукувальних робіт від 23.12.2021.

02.04.2024 Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» засобами поштового зв`язку звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області із листом №70 від 29.03.2024 щодо готовності до передачі етапів робіт згідно договору №642-21 від 29.10.2021. До вказаного листа було додано акти здачі-приймання виконаних робіт та рахунки на суму 323 353,30 грн, на суму 115 371,80 грн та на суму 68 387,81 грн.

У відповідь на вказаний лист Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області листом №940/09211083/02 від 16.04.2024 відмовилась від прийняття робіт з огляду на закінчення строку дії договору та відсутність відомостей про виконання будь-яких робіт у 2021 році, окрім тих, що було прийнято за актом на суму 50 000 грн. Також у листі вказано, що підрядником листом від 01.03.2022 №01-03-02 було повідомлено замовника про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним зобов`язанань у строки, передбачені умовами договору, а продовження їх виконання буде здійснено після закінчення воєнних дій та воєнного стану на території України.

02.05.2024 Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» засобами поштового зв`язку звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з претензією №82 від 29.04.2024 щодо невиконання грошових зобов`язань за договором №642-21 від 29.10.2021 в частин оплати виконаних проектних робіт.

У відповідь на вказану претензію відповідачем у листі №1419/09211083/02 від 07.06.2024 було висловлено мотивовану відмову від прийняття робіт й підписання актів у листі №940/09211083/02 від 16.04.2024.

За твердженнями позивача, відмова відповідача у виконанні грошових зобов`язань за договором №642-21 від 29.10.2021 в частин оплати виконаних проектних робіт є противною, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом. При цьому, при визначенні суми грошових зобов`язань відповідача та підтвердження вартості виконаних робіт позивач посилався також на експертну оцінку №197/е/24/ЕО від 15.11.2024 щодо розгляду виконавчого кошторису вартості виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань по об`єкту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом положень статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція щодо застосування частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18. Цей висновок полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 03.07.2024 по справі №906/764/20.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, на які посилається позивач у касаційній скарзі.

Виходячи викладених вище правових норм та з наведеної вище правової позиції Верховного Суду, суд зазначає, що у даному випадку не підписання з боку відповідача наданих позивачем актів виконаних робіт не є беззапереченою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Не може бути такою підставою також і виключно порушення підрядником строків направлення таких актів на розгляд замовнику, що передбачені договором 29.10.2021 №642/21.

У даному випадку, обов`язковим є встановлення обставин фактичного виконання підрядником робіт, стягнення вартості яких є предметом спору у справі. При цьому, з огляду на приписи чинного законодавства щодо обов`язку доказування, обов`язок довести свої позовні вимоги покладено саме на позивача.

Наразі, суд звертає увагу відповдача на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Як було встановлено вище, пунктами 4.2-4.4 договору №642-21 від 29.10.2021 передбачено, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних підрядником робіт (етапу робіт) та виконавчі кошториси із звітами виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику. Замовник перевіряє реальність акту і підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт або надає мотивовану відмову від підписання актів. Замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів з держбюджету та інших джерел фінансування на рахунок замовника), після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 7 робочих днів. Остаточний розрахунок в сумі вартості договору, за розроблену документацію здійснюється після отримання позитивного висновку комплексної експертизи.

Цей договір набирає чинності з дати його підпирання і діє до 31 грудня 2022, а в частині розрахунків - до повного виконання (п.11.1 договору №642-21 від 29.10.2021).

Додатковою угодою №1 від 01.09.2022 сторони погодили викласти п.1 договору в наступній редакції: « 5.1. Термін виконання робіт: Початок - з дня підписання договору; Закінчення - по 31 грудня 2022 року.». Також затверджено уточнений календарний план виконання робіт, а саме визначено, що роботи з розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область виконуються у два етапи: з дня підписання договору до 31.12.2021 вартістю 50 000 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 на суму 2 746 498 грн.

Додатковою угодою №2 від 23.12.2022 сторони погодили викласти п.1 договору в наступній редакції: « 5.1. Термін виконання робіт: Початок - з дня підписання договору; Закінчення - по 31 грудня 2023 року.». Також затверджено уточнений календарний план виконання робіт, а саме визначено, що роботи з розроблення проектної документації на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область виконуються у два етапи: з дня підписання договору до 31.12.2021 вартістю 50 000 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2023 на суму 2 746 498 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2021 в межах договору №642-21 від 29.10.2021 сторонами було складено та підписано акт здачі-приймання виконаних проектних та вишукувальних робіт на суму 50 000 грн. В акті вказано про виконання підрядником та прийняття замовником інженерно-геологічних вишукувань на будівництво транспортної розв`язки в різних рівнях на км 14+350 автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, Київська область.

У 2021 році сторонами також підписано накладну, згідно змісту якої підрядником передано, а замовником прийнято технічний звіт «Інженерно-геодизичні вишукування» 642-21-ІВ у двох екземплярах. Одночасно, в акті також є відмітки «не прийнято» стосовно технічних звітів «Інженерно-геологічні вишукування» 642-21-ІГВ та «Археологічні вишукування» 642-21-АВ.

Наразі, судом враховано пояснення позивача, які було подано до суду 31.10.2024, в яких вказано, що накладна та акт приймання-передачі було складено в один момент.

Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що вартість виконаних станом на момент підписання акту від 23.12.2021 становила суму більшу, ніж вказано в акті.

Одночасно, судом враховано, що у накладній містяться відмітки «не прийнято» стосовно двох технічних звітів. Жодних доказів, які б спростовували неприйняття замовником вказаних звітів матеріали справи не містять.

Судом було встановлено, що 13.01.2024 Товариством з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» засобами поштового зв`язку було направлено на адресу відповідача лист №01 від 11.01.2024 щодо виконання етапів робіт згідно договору про продовження строку дії договору №642-21 від 29.10.2021. У вказаному листі підрядником зазначено про фактичне виконання етапів робіт, визначених договором, зокрема інженерго-геологічних, інженерно-геодизичних та археологічних вишукувань, що підтверджується, актом, накладною та розробленими технічними звітами. Загальна вартість фактично виконаних робіт становить 702 394,378 грн.

Листом №245/09211083/02 від 02.02.2024 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області у відповідь на лист Товариства з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» №01 від 11.01.2024 повідомила, що твердження підрядника про наявність фактично виконаних і не оплачених робіт є безпідставними та документально не підтвердженими.

20.02.2024 засобами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області із листом №49 від 19.02.2024, в якому вказано про необхідність оплати фактично виконаних. До вказаного листа додано акти та рахунки №7 на суму 323 353,30 грн та №6 на суму 115 371,80 грн. При цьому, у вказаному листі зазначено про оплату замовником робіт на суму 50 000 грн згідно акту здачі-приймання виконаних проектних та вишукувальних робіт від 23.12.2021.

02.04.2024 Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» засобами поштового зв`язку звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області із листом №70 від 29.03.2024 щодо готовності до передачі етапів робіт згідно договору №642-21 від 29.10.2021. До вказаного листа було додано акти здачі-приймання виконаних робіт та рахунки на суму 323 353,30 грн, на суму 115 371,80 грн та на суму 68 387,81 грн.

У відповідь на вказаний лист Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області листом №940/09211083/02 від 16.04.2024 відмовилась від прийняття робіт з огляду на закінчення строку дії договору та відсутність відомостей про виконання будь-яких робіт у 2021 році, окрім тих, що було прийнято за актом на суму 50 000 грн. Також у листі вказано, що підрядником листом від 01.03.2022 №01-03-02 було повідомлено замовника про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним зобов`язанань у строки, передбачені умовами договору, а продовження їх виконання буде здійснено після закінчення воєнних дій та воєнного стану на території України.

02.05.2024 Товариство з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» засобами поштового зв`язку звернулось до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з претензією №82 від 29.04.2024 щодо невиконання грошових зобов`язань за договором №642-21 від 29.10.2021 в частин оплати виконаних проектних робіт.

У відповідь на вказану претензію відповідачем у листі №1419/09211083/02 від 07.06.2024 було висловлено мотивовану відмову від прийняття робіт й підписання актів у листі №940/09211083/02 від 16.04.2024.

Тобто, з наведеного вбачається, що фактично протягом дії договору підрядником жодного разу не було заявлено про необхідність прийняття виконаних робіт та їх оплату.

В контексті означеного судом прийнято до уваги, що у листі №940/09211083/02 від 16.04.2024 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області відмовилась від прийняття робіт, з огляду на закінчення строку дії договору та відсутність відомостей про виконання будь-яких робіт у 2021 році, окрім тих, що було прийнято за актом на суму 50 000 грн. Також у листі вказано, що підрядником листом від 01.03.2022 №01-03-02 було повідомлено замовника про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним зобов`язанань у строки, передбачені умовами договору, а продовження їх виконання буде здійснено після закінчення воєнних дій та воєнного стану на території України. Жодних доказів, які б спростовували вказані вище обставини, позивачем подано не було.

До того ж, у численних листах позивача щодо продовження строку дії договору №642-21 від 29.10.2021, які наявні в матеріалах справи вказано, що Товариством з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» було лише розпочато виконання робіт за договором.

Крім того, суд критично ставиться до долученої позивачем експертної оцінки №797/е/24/ЕО від 15.11.2024, яку складено експертами Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту, в якому вказано, що загальна кошторисна вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань зменшилась на 102 284,94 грн та в поточних цінах станом на 15.11.2024 складає 145 207,38 грн.

В контексті означеного суд зауважує, що за приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України засобами доказування є письмові, речові і електронні докази, висновок експерта, показання свідків.

У ч.1 ст.98 Господарського процесуального кодексу України вказано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У ч.6 ст.98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У ч.ч.1, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Однак, надана позивачем експертна оцінка означеним вище вимогам Господарського процесуального кодексу України не відповідає, а отже, не приймається судом в якості такого засобу доказування висновок експерта та ніяким чином не доводить обставин виконання Товариством з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» робіт за договором №642-21 від 29.10.2021 на суму 145 207,38 грн.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, у суд дійшов висновку щодо відсутності належної доказової обґрунтованості тверджень позивача стосовно виконання за договором №642-21 від 29.10.2021 у обсязі та вартості більшому, ніж вказано в акті від 23.12.2021 на суму 50 000 грн.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення заборгованості в сумі 328 966,99 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу (в тому числі, стосовно дій банку щоджо обмеження операцій за рахунками позивача), залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповід альністю «Інжинірингова компанія «Автомагістраль» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення заборгованості в сумі 328 966,99 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.12.2024.

Суддя В.В. Князьков