Рішення

від 05.12.2024 по справі 910/12068/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/12068/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 41348526)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «БМГ Груп» (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 1/2; ідентифікаційний код 38812373)

про стягнення 9 289,65 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Управління з питань реклами міста Києва/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМГ Груп» (далі - ТОВ «БМГ Груп»/відповідач) про стягнення 9 289,65 грн, у тому числі 7 148,82 грн - основного боргу, 1 072,32 грн - штрафу (15%), 709,69 грн - пені, 93,42 грн - 3% річних та 265,40 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу №451/19 від 22.07.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.10.2024 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ТОВ «БМГ Груп» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 30.10.2024 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 03.10.2024 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 26.03.2019 №527 ТОВ «БМГ Груп» надано дозвіл на розміщення рекламного засобу №70886-19 за адресою: м. Київ, Печерський район, вулиця Бойчука Михайла (Кіквідзе), 1/2 (літ. А), строк дії дозволу з 26.03.2019 до 25.03.2024.

22.07.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМГ Груп» (далі - рекламорозповсюджувач) укладено договір тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу №451/19.

За цим договором на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211, своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу, порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

За змістом п. 3.2. договору робочий орган та/або КП «Київреклама» здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет рекламорозповсюджувача, та на які рекламорозповсюджувачу видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.

У п. 6.1. договору сторони домовились, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.

Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей договір (п. 6.3. договору).

Згідно із п. 6.4. договору плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу (п. 6.6. договору).

У відповідності до п. 6.8. договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу ( у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування органом або КП «Київреклама».

У відповідності до п. 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця на зазначений казначейський рахунок. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

У п. 6.16 договору визначено, що у разі недостатності суми проведення платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу - основна сума боргу; у другу чергу - пеня та штрафи.

Згідно із п. 7.2. договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

У п. 7.3. договору сторони погодили, що робочий орган має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього договору в цілому (п. 8.1. договору).

Крім того, між позивачем та відповідачем підписано адресний перелік №1 від 22.07.2019, відповідно до якого рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресою: м. Київ, Печерський район, вулиця Бойчука Михайла (Кіквідзе), 1/2 (літ. А); розмір плати за місяць - 2 144,81 грн; строк дії дозволу з 26.03.2019 до 25.03.2024.

Управління з питань реклами міста Києва у позовній заяві зазначає, що у період з 09.02.2022 по 03.07.2024 відповідач користувався місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу, проте оплату за таке користування не здійснював, внаслідок чого у ТОВ «БМГ Груп» утворилась заборгованість у розмірі 7 148,82 грн.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу, позивач просить суд стягнути із ТОВ «БМГ Груп» заборгованість у розмірі 7 148,82 грн, а також штраф, передбачений п. 7.3. договору у розмірі 15% простроченої суми у розмірі 1 072,32 грн, пеню у розмірі 709,69 грн, 3% річних у сумі 93,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 265,40 грн грн, нараховані на суму боргу за період з 20.02.2022 по 01.09.2024.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, пов`язані із розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві, регулюються Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі - Правила №2067), Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженими розпорядженням Київської міської ради від 05.02.2019 №207 (далі - Порядок №207) та іншими нормативними актами України.

За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 2 Правил №2067, місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється (пункт 3 Правил №2067).

Відповідно до пункту 4 Правил №2067, на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

У відповідності до п. 23 та п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

За змістом пункту 32 Правил №2067, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Відповідно до пункту 2.11.1 цього Порядку №207, підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення РЗ (далі - плата) та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання (продовження) дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

Згідно із пунктами 2.11.2, 2.11.3 Порядку №207, плата зараховується до бюджету міста Києва в порядку, встановленому Київською міською радою. Розмір плати та порядок її нарахування визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Судом вище встановлено, що на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 26.03.2019 №527, ТОВ «БМГ Груп» надано дозвіл на розміщення рекламного засобу №70886-19 за адресою: м. Київ, Печерський район, вулиця Бойчука Михайла (Кіквідзе), 1/2 (літ. А); строк дії дозволу з 26.03.2019 до 25.03.2024.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із п. 33 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Так, відповідно до п. 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця на зазначений казначейський рахунок. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

У відповідності до п. 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Водночас, у відповідності до п. 6.8. договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу: до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу ( у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування органом або КП «Київреклама».

Отже, оскільки відповідачем на виконання п. 5.2.7 не надано суду відповідних доказів демонтажу РЗ, суд дійшов висновку, що після закінчення строку дії дозволу рекламорозповсюджувач фактично продовжував користуватися наданим місцем.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «БМГ Груп» у період з 09.02.2022 по 03.07.2024 оплату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу не здійснило, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7 148,82 грн, при цьому, на підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «БМГ Груп» заборгованості за користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу у розмірі 7 148,82 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача пеню у розмірі 709,69 грн, 3% річних у сумі 93,42 грн, інфляційні втрати у сумі 265,40 грн та штраф у сумі 1 072,32 грн, нараховані за період з 21.02.2022 по 01.09.2024 та з 20.01.2024 по 01.09.2024.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п. 7.2. договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Крім того, у п. 7.3. договору сторони погодили, що робочий орган має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Так, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх обчислено арифметично вірно, що має насідком задоволення цих вимог.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «БМГ Груп» (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 1/2; ідентифікаційний код 38812373) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 41348526) 7 148 (сім тисяч сто сорок вісім) грн 82 коп. - основного боргу, 1 072 (одну тисячу сімдесят дві) грн 32 коп. - штрафу, 709 (сімсот дев`ять) грн 69 коп. - пені, 93 (дев`яносто три) грн 42 коп. - 3% річних, 265 (двісті шістдесят п`ять) грн 40 коп. - інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК