Ухвала

від 05.12.2024 по справі 910/14141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

05.12.2024Справа №910/14141/24

За позовомОСОБА_1 доАкціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача -Фермерського господарства "Деметра."провизнання недійсними договорів застави Суддя Бойко Р.В.Ухвалу постановлено в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", в якому просить суд визнати недійсними укладені сторонами Договір застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 та Додаткову угоду №200123 від 20.01.2023 до нього і Договір застави рухомого майна №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що оспорювані правочини нею не підписувались, виконані від її імені підписи візуально відрізняються один від одного, а особа, яка підписала від її імені дані правочини позивачу не відома, відтак, на думку позивача, наявні підстави для визнання спірних правочинів недійсними згідно з положеннями статті 13, 14, 15 Закону України "Про заставу" та статті 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 відкрито провадження у справі №910/14141/24; вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійним вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Фермерське господарство "Деметра."; встановлено учасникам строк справи на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 19.12.2024.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої позивач просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз міністерства юстиції України, а також заява про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд заборонити Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" та іншим особам вживати будь-яких заходів зі звернення стягнення на предмети застави за Договором застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 (зі змінами та доповненнями згідно з додатковою угодою від 20.01.2023) та Договором застави №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023 будь-яким способом, в тому числі шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

03.12.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову та заява про долучення до матеріалів справи постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №916/1893/24. У своїх запереченнях на заяву про забезпечення позову відповідач вказує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 13.08.2024, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, у справі №916/1893/24 в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства "Деметра." за Кредитними договорами №310821-КЛН/1 від 31.08.2021, №200123-КЛН від 20.01.2023 перед Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" в розмірі 10 714 210,73 грн звернуто стягнення на предмет застави, що належить ОСОБА_1 , а саме: - автомобіль Volvo V40CC, рік випуску - 2016, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 ; - автомобіль Toyota HiAce, рік випуску - 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3 , реєстраційний номер - НОМЕР_4 . Банк звертає увагу суду, що заходи забезпечення позову не повинні суперечити принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, оскільки це не відповідає положенням Конституції України у частині обов`язковості виконання судових рішень.

05.12.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову, в яких позивач вказує, що вона жодним чином не зловживає наданими їй процесуальними правами та не вчиняє жодних дій, які б могли бути розцінені таким чином. Так, позивач зазначає, що подання заяви про забезпечення позову зумовлено тим, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги у справі №916/1893/24 було відмовлено. При цьому, позивач звертає увагу суду, що наразі з огляду на набрання чинності судовим рішенням про звернення стягнення на предмети застави - належне позивачу майно (транспортні засоби за договорами застави) буде реалізоване банком та в подальшому розшук даних транспортних засобів та їх повернення буде майже неможливим. Позивач стверджує, що заходи забезпечення позову не є постійнодіючими та не призведуть до повної неможливості виконання судового рішення у справі №916/1893/24, оскільки у випадку відмови позивачу у задоволенні позову в межах справи №910/14141/24 - банк належним чином зверне стягнення на заставне майно, а у випадку задоволення позову - у банку будуть відсутні правові підстави для такого звернення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В той же час, предметом позову ОСОБА_1 є оскарження договорів застави, укладених нею з Банком на забезпечення кредитних зобов`язань третьої особи перед відповідачем.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.08.2024, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, у справі №916/1893/24 в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства "Деметра." за Кредитними договорами №310821-КЛН/1 від 31.08.2021, №200123-КЛН від 20.01.2023 перед Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" в розмірі 10 714 210,73 грн звернуто стягнення на предмет застави, що належить ОСОБА_1 , а саме: - автомобіль Volvo V40CC, рік випуску - 2016, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 ; - автомобіль Toyota HiAce, рік випуску - 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3 , реєстраційний номер - НОМЕР_4 .

За приписами частин 1 та 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 у справі №916/1893/24, яким звернуто стягнення на передане ОСОБА_1 в заставу майно, набрало законної сили.

Відтак заборона Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" та іншим особам вживати будь-яких заходів зі звернення стягнення на предмети застави за Договором застави рухомого майна №310821-ЗАВ/6 від 31.08.2021 (зі змінами та доповненнями згідно з додатковою угодою від 20.01.2023) та Договором застави №200123-ЗАВ/6 від 20.01.2023 фактично є забороною виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З огляду на наведені приписи законодавства, недопустимим є забезпечення позову, наслідком якого є зупинення (унеможливлення) виконання судових рішень, що набрали законної сили та є обов`язковими до виконання (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №310/9167/20, від 12.08.2021 у справі №908/309/21, від 26.03.2023 у справі №925/731/18).

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (05.12.2024) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко