Рішення

від 26.11.2024 по справі 912/2081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа № 912/2081/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. за правилами загального позовного провадження справу № 912/2081/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НФМ АГРО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД"

про стягнення 463574,99 грн,

за участю представників: від позивача - Долідзе А.О., адвокат, ордер від 12.08.2024 серія АЕ № 1308920 (у режимі відеоконференції), від відповідача - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (далі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (далі відповідач) про стягнення збитків, завданих порушенням зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 563 775,00 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 563775,00 грн, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 563 775,00 грн, що призвело до завдання йому збитків. Позивач зазначив, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного ним законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача. Позивач вказав, що, у зв`язку з наявністю усіх елементів господарського правопорушення, наявні підстави для застосування до порушника (відповідача) такого заходу відповідальності як зобов`язання відшкодувати спричинені збитки. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 187, 198, 201, 210 Податкового кодексу України, статей 15, 16, 22, 611, Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 21.08.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2081/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 17.09.2024.

17.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 16.09.2024, в якій позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані порушенням зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 463 574,99 грн, з покладенням на відповідача витрат із сплати судового збору.

На обґрунтування заяви про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що під час підготовки до судового розгляду справи з`ясував, що за результатами здійсненої ним попередньої оплати (платіжні доручення від 29.11.2023 №10253 на суму 351 450,00 грн (ПДВ - 58 575,00 грн), від 29.11.2023 №10252 на суму 54 450,00 грн (ПДВ - 9075,00 грн), від 21.12.2023 №10990 на суму 195 300,00 грн (ПДВ - 32 550,00 грн) відповідач зареєстрував дві податкові накладні на загальну суму ПДВ 100199,99 грн, а саме: податкову накладну від 31.12.2023 № 1000152 на суму ПДВ 20 857,27 грн та від 31.12.2023 № 1000153 на суму ПДВ 79 342,72 грн. У заяві позивач стверджує, що в іншій частині вимоги чинного законодавства щодо своєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених постачальником за фактом "першої події" (в цьому випадку - за фактом здійснення передоплати за товар та сплати ПДВ в ціні товару), відповідач не виконав, що підтверджується інформацією з інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет платника ТОВ "НФМ АГРО" та відповідними квитанціями про зупинення реєстрації податкових накладних, а саме: від 31.01.2024 №1000161 на загальну суму 223 791,56 грн (ПДВ - 37 298,59 грн), від 31.01.2024 №1000162 на загальну суму 978 458,44 грн (ПДВ - 16 3076,40 грн), від 29.02.2024 №1000161 на загальну суму 236 366,51 грн (ПДВ - 39 394,42 грн), від 29.02.2024 №1000162 на загальну суму 819 633,49 грн (ПДВ - 136 605,58 грн), від 31.03.2024 №1000016 на загальну суму 377 231,04 грн (ПДВ - 62 871,84 грн), від 31.03.2024 №1000017 на загальну суму 145968,96 грн (ПДВ - 24 328,16 грн), всього на загальну суму ПДВ - 463 574,99 грн.

Ухвалою від 17.09.2024 господарський суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 912/2081/24 за правилами загального позовного провадження; постановив розгляд справи № 912/2081/24 в порядку загального позовного провадження здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі (з підготовчого засідання); заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.09.2024 прийняв до розгляду та постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зменшених позовних вимог у загальному розмірі 463 574,99 грн; підготовче засідання призначив на 10.10.2024 о 11:00; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує і просить відмовити в позові, посилаючись на те, що склав та подав для реєстрації податкові накладні, однак було зареєстровано лише дві податкові накладні, а реєстрація решти податкових накладних на загальну суму ПДВ в розмірі 463574,99 грн була зупинена контролюючим органом. Посилаючись на абзац 4 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, відповідач вказує, що позивач зберігає право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. Покликаючись на абзац 7 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, відповідач зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. За твердженням відповідача, у позовній заяві не наведено пояснень, в чому полягає протиправна поведінка відповідача. Посилаючись на Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, відповідач вказує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду комісією контролюючого органу питання щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкової накладної протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання. Відповідач зазначає, що здійснив усі необхідні дії для реєстрації податкових накладних, однак контролюючий орган прийняв рішення про зупинення їхньої реєстрації.

Відзив містить докази його направлення позивачу (а. с. 124-127).

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Підготовче засідання 10.10.2024 о 11:00 не відбулося, оскільки з 10:54 до 11:57 та з 12:05 до 13:01 у Кіровоградській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 10.10.2024 підготовче засідання призначено на 21.10.2024.

Ухвалою від 21.10.2024 суд закрив підготовче провадження у справі; призначив справу до розгляду по суті на 14.11.2024; визначив резервну дату проведення судового засідання - 26.11.2024.

Протокольною ухвалою від 14.11.2024 на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні у справі №912/2081/24 до 26.11.2024.

У судовому засіданні 26.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Реагуючи на аргументи відзиву, представник позивача в судовому засіданні зазначила, що з доводами відзиву щодо відсутності збитків позивач не погоджується, оскільки вважає, що збитки вже понесені, оскільки позивач втратив право на податковий кредит з ПДВ у відповідному звітному періоді. Представник позивача вказала, що протиправною поведінкою відповідача є його бездіяльність, оскільки він не надав доказів того, що ним вживаються заходи з реєстрації податкових накладних. Позивач наголосив, що не має підстав очікувати 365 календарних днів, про які зазначає відповідач у відзиві. За твердженням позивача, усі строки для реєстрації податкових накладних сплинули, тоді як позивач мав би вже скористатися податковим кредитом, а грошові кошти щодня знецінюються. Представник позивача вказала, що господарське зобов`язання відповідача з реєстрації податкових накладних виникло на підставі Податкового кодексу України і підтвердила, що укладений сторонами договір не містить умов щодо податкових накладних. Представник позивача послалася на наведені в позовній заяві правові позиції Верховного Суду та вказала, що для стягнення збитків достатньо самого факту нереєстрації податкових накладних, а також зазначила про відсутність будь-якої судової практики, зокрема висновків Верховного Суду, якими б підтверджувалася правова позиція відповідача.

Відповідач свого представника в судове засідання 26.11.2024 не направив, причин неприбуття в засідання не повідомив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений 22.10.2024 доставленням ухвали від 21.10.2024 в його електронний кабінет 21.10.2024 о 21:45.

Згідно з частиною першою статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вищезазначеного суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 26.11.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наведені у позові та відзиві пояснення сторін, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.05.2016, що підтверджується копією витягу № 1604664500728 з реєстру платників податку на додану вартість (а. с. 25).

29.11.2023 між позивачем і відповідачем укладений договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 0041-6-ПК (далі Договір, а. с. 31-35).

За змістом розділу 1 Договору, за текстом Договору ПММ - це паливно-мастильні матеріали, якість яких відповідає встановленим державним стандартам, реалізація яких є предметом Договору; Паливна картка - пластикова картка як засіб підтвердження права уповноваженої (довіреної) особи Замовника на отримання пального (визначеного найменування та кількості зазначеній у квитанції Терміналу або чеках касових систем), за допомогою якої уповноваженій (довіреній) особі Замовника надається право отримати пальне за допомогою Терміналу або касової системи в місцях відпуску пального; пальне обліковується на Паливній картці в літрах; Паливна картка не є платіжним засобом; Термінал - електронний пристрій, що дозволяє зчитувати дані з магнітної смуги Паливної картки, здійснювати Авторизацію, формувати документ, що підтверджує проведену операцію; Авторизація (Авторизаційна відповідь) - одержання дозволу на здійснення операції з Паливною карткою; відпуск ПММ - заправка автотранспорту Замовника ПММ в порядку та згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (відповідач) зобов`язується поставити Замовнику (позивачу) паливно-мастильні матеріали та Паливні картки, на яких воно обліковується; організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або Довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобов`язується сплатити Постачальнику вартість ПММ.

За пунктами 2.2., 2.3., 2.4. Договору, асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно з умовами цього Договору. Право власності на ПММ виникає у Замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції Терміналу, в повному обсязі згідно з Договором за ціною, що визначена відповідно розділу 5 Договору. Відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по Паливних картках через Термінал.

За пунктом 4.1.4. Договору Постачальник до 8-го числа кожного місяця зобов`язується надати, а Замовник отримати підсумкову видаткову накладну за попередній місяць, згідно з фактично отриманим ПММ на АЗС в попередньому місяці за цим Договором, за однієї з умов: надання представником Замовника довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ; що скріплена підписом керівника Замовника та печаткою (за умови її наявності у сторони) Замовника та за наявності у нього паспорту; представника Замовника вказано у Додатку 3 до Договору та за наявності у нього паспорту; підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу та цифрового підпису Постачальника та Замовника.

Умови оплати визначені в пункті 5.1. Договору: оплата Товару здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна Товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

На виконання Договору та згідно з виставленими рахунками (а.с. 36 - 49) позивач здійснив оплату товару (ПММ) на загальну суму 3382650 грн, у т.ч. ПДВ 563775,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 29.11.2023 № 10253 на суму 351450,00 грн, від 29.11.2023 № 10252 на суму 54450,00 грн, від 21.12.2023 № 10990 на суму 195300,00 грн, від 02.01.2024 № 11323 на суму 116250,00 грн, від 02.01.2024 № 11324 на суму 176700,00 грн, від 02.01.2024 № 11325 на суму 297600,00 грн, від 24.01.2024 № 11949 на суму 95550,00 грн, від 30.01.2024 № 12128 на суму 339450,00 грн, від 30.01.2024 № 12127 на суму 446400,00 грн, від 30.01.2024 № 12126 на суму 176700,00 грн, від 19.02.2024 № 12831 на суму 105600,00 грн, від 28.02.2024 № 13132 на суму 292800,00 грн, від 28.02.2024 № 13130 на суму 211200,00 грн, від 28.02.2024 № 13131 на суму 523200,00 грн (а. с. 50 63).

Відповідно до пункту 4.1.4. Договору сторони підписали видаткові накладні: від 31.12.2023 № 0006/1000091 на суму 125143,67 грн, в т.ч. 20857,27 грн ПДВ, від 31.01.2024 № 0006/1000122 на суму 628686,98 грн, в т.ч. 104781,16 грн ПДВ, від 29.02.2024 № 0006/1000666 на суму 1163245,62 грн, в т.ч. ПДВ 193874,26 грн, від 31.03.2024 № 0006/1001257 на суму 1231488,84 грн, від 31.05.2024 № 0006/1002070 на суму 14608,74 грн, в т.ч. ПДВ - 2434,79 грн (а. с. 64 68).

Відповідач виписав на користь позивача податкові накладні від 31.12.2023 № 1000152 на суму 125143,67 грн, в т.ч. ПДВ - 20857,27 грн, від 31.12.2023 № 1000153 на суму 476056,33 грн, в т.ч. ПДВ 79342,72 грн, від 31.01.2024 № 1000161 на суму 223791,56 грн, в т.ч. ПДВ 37298,59 грн, від 31.01.2024 № 1000162 на суму 978458,44 грн, в т.ч. ПДВ 163076,40 грн, від 29.02.2024 № 1000161 на суму 236366,51 грн, в т.ч. ПДВ 39394,42 грн, від 29.02.2024 № 1000162 на суму 819633,49 грн, в т.ч. ПДВ 136605,58 грн, від 31.03.2024 № 1000016 на суму 377231,04 грн, в т.ч. ПДВ 62871,84 грн, від 31.03.2024 № 1000017 на суму 145968,96 грн, в т.ч. ПДВ - 24328,16 грн (а. с. 85, 86, 111, 113, 115, 117, 107, 109)

Відповідач направив податкові накладні на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. У дні направлення податкових накладних на реєстрацію Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДПС України сформовані квитанції від 18.01.2024 про реєстрацію податкових накладних (у квитанціях зазначено «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО») та квитанції від 16.02.2024, 18.03.2024, 17.04.2024 про зупинення реєстрації податкових накладних (у квитанціях зазначено: «ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА»).

Податкові накладні від 31.12.2023 № 1000152 на суму 125143,67 грн, в т.ч. ПДВ - 20857,27 грн, від 31.12.2023 № 1000153 на суму 476056,33 грн, в т.ч. ПДВ 79342,72 грн були зареєстровані в ЄРПН, а реєстрація інших податкових накладних зупинена, що підтверджується зазначеними вище квитанціями (а. с. 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120).

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДПС України зазначено: «Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.03.2024 № 1000017//6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник D=1.3428%, Рпоточ=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних сформовані автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДПС України 16.02.2024, 18.03.2024, 17.04.2024.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

За приписамистатті 16 Цивільного кодексу України,одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 22 Цивільного кодексу України,особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 Господарського кодексу Українивизначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першоюстатті 225 Господарського кодексу України,до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першоїстатті 611 Цивільного кодексу Українитастатті 224 Господарського кодексуУкраїниє порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у виді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у формі умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Отже, для вирішення питання про стягнення збитків необхідно встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.3 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстраціяподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведенихподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначенимипунктом 198.5статті 198 тапунктом 199.1статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 4 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу 5 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до абзацу 7 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, перериваються на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 520).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку № 520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (абзац перший пункту 6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункти 9, 10 Порядку № 520).

Укладений сторонами Договір не передбачає зобов`язань відповідача, пов`язаних із складанням, реєстрацією чи наданням позивачу податкових накладних, та не регулює питань відшкодування збитків у разі нереєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав передбачений Податковим кодексом України обов`язок із складення і направлення на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, загальна сума ПДВ за якими становить 563774,98 грн.

Загальна сума ПДВ за складеними відповідачем податковими накладними не є спірною, оскільки обидві сторони погоджуються з її розміром - 563 774,98 грн (позивач зазначає цю суму в позові, округливши її до гривні, тобто 563 775,00 грн).

Податкові накладні на загальну суму ПДВ в розмірі 100199,99 грн зареєстровані в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 463574,99 грн (563 774,98 - 100 199,99) зупинена контролюючим органом і відповідачу запропоновано надати пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних відповідач має право подати на розгляд комісії контролюючого органу регіонального рівня пояснення і документи, достатні для реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Для надання відповідних пояснень відповідач має 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 6 Порядку № 520).

Податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, складені 31.01.2024, 29.02.2024, 31.03.2024, у зв`язку з чим зазначений вище 365-денний строк не закінчився ані станом на дату звернення позивача до суду, ані станом на дату розгляду справи по суті.

Зазначене вище свідчить, що відповідач вчинив частину дій, необхідних для реєстрації податкових накладних (склав їх та подав на реєстрацію), а для вчинення відповідачем решти необхідних дій (подання пояснень та копій документів до комісії контролюючого органу регіонального рівня) наданий чинним законодавством строк ще не закінчився.

Суд відхилив посилання позивача на вчинення відповідачем бездіяльності, яку позивач вбачає у невчиненні жодних додаткових дій з реєстрації податкових накладних (незверненні до суду з позовом до контролюючого органу, неподанні пояснень), з огляду на те що рішення про відмову в реєстрацію спірних податкових накладних комісією контролюючого органу регіонального рівня не приймалося, відповідно, відсутнє рішення суб`єкта владних повноважень, яке відповідач мав би оскаржити. Також чинне законодавство не зобов`язує платника податку після зупинення реєстрації податкової накладної звертатися до суду з позовом до контролюючого органу, а надає йому право подати до комісії контролюючого органу регіонального рівня пояснення і копії документів, достатні для реєстрації податкової накладної, протягом календарних 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ані чинне податкове законодавство, ані Договір не передбачають обов`язку відповідача як продавця подати пояснення та копії документів на розгляд комісії регіонального рівня до спливу наданого Порядком № 520 365-денного строку. Натомість платнику податків Порядок №520 надає право подати відповідні пояснення і документи протягом 365 календарних днів. За такого до спливу зазначених 365 календарних днів відсутні підстави вважати поведінку відповідача протиправною бездіяльністю.

Крім того, за результатами системного аналізу абзаців 4, 5, 7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що позивач має право на отримання податкового кредиту з дати складання податкової накладної та не пізніше (тобто протягом) 365 днів від дня складання податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної строки, визначені пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, перериваються.

За такого, ураховуючи дати складання податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, суд дійшов переконання, що позивач станом на дату звернення до суду та розгляду справи не втратив право на отримання податкового кредиту за такими податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що збитки полягають у неможливості включити суми ПДВ до податкового кредиту у відповідному звітному податковому періоді.

Разом з тим, позивач не спростував доводів відзиву про можливість включення відповідних сум до податкового кредиту в іншому звітному податковому періоді та переривання строку на отримання податкового кредиту в разі зупинення реєстрації податкових накладних.

Позивач не повідомив суду і не обґрунтував, які імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору порушив, на його думку, відповідач, не подавши пояснення контролюючому органу до спливу передбачених Порядком № 520 365-ти календарних днів.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про недоведеність понесення позивачем збитків у сумі 463574,99 грн та недоведеність протиправності поведінки відповідача. За відстності збитків і протиправності поведінки відсутній, відповідно, причинно-наслідковий зв`язок і вина.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на зазначені в позові правові позиції Верховного Суду, вказала, що для стягнення збитків достатньо самого факту нереєстрації податкових накладних. При цьому на обґрунтування позовних вимог позивач посилається у позовній заяві на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Суд зазначає, що в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 вирішувалися питання належного способу захисту порушеного права і питання юрисдикції. Зокрема, Верховний Суд виснував, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).

При цьому, як зазначено в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, спір у справі № 9058/1568/18 виник щодо невиконання відповідачем обов`язку складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій.

Так само у справі № 917/877/17 (постанова Верховного Суду від 03.08.2018) підставою позову було те, що відповідач не оформив (і, відповідно, не зареєстрував) податкові накладні.

Натомість у справі № 912/2081/24, що розглядається, встановлені інші фактичні обставини справи, зокрема зібраними у справі доказами підтверджується складення (оформлення) відповідачем відповідних податкових накладних і цей факт позивачем не заперечується.

Щодо посилання на постанову від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21 суд зазначає, що у справі № 910/3338/21 суди встановили, що відповідач не оскаржив рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних. У справі №912/2081/24 фактичні обставини інші, а саме: рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних не приймалося і строк для надання відповідачем пояснень і документів контролюючому органу не закінчився.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Верховний Суд вказав, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або черезвідмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Тобто, за цим висновком Верховного Суду, протиправність поведінки відповідача має місце за умови нездійснення ним відповідних дій, спрямованих на реєстрацію податкової накладної, або в разі відмови контролюючого органу в її реєстрації.

У справі № 912/2081/24 відповідач вчинив частину дій, необхідних для реєстрації податкових накладних на спірну суму, зокрема направив їх на реєстрацію, а для вчинення решти дій (подання пояснень і копій документів контролюючому органу) відповідач має 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, які не сплинули станом на дату звернення позивача до суду та на дату розгляду справи. Рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних не приймалося. За такого суд не має підстав вважати, що поведінка відповідача є протиправною.

На підставі вищенаведеного в сукупності суд дійшов висновку про відмову в позові.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 8456,63 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до господарського суду. До початку розгляду справи по суті позивач зменшив розмір позовних вимог до 463574,99 грн. Судовий збір за подання позовної заяви про стягнення 463574,99 грн становить 6953,63 грн (463574,99 х 1,5%).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 6953,63 грн, у зв`язку з відмовою в позові, покладається на відповідача.

За нормами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За такого судовий збір у сумі 1503,00 грн (8456,63-6953,63) може бути повернутий позивачу ухвалою суду за письмовим клопотанням позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НФМ АГРО» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлової, буд. 156, кВ. 5, ідентифікаційний код 39206071) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОККАРД" (25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс 202, ідентифікаційний код - 44574166) збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 463574,99 грн, - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копію рішення направити сторонам до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 05.12.2024.

Суддя Б.М. Кузьміна