Рішення

від 05.12.2024 по справі 913/432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м.ХарківСправа № 913/432/24

Провадження № 14/913/432/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, смт. Новоайдар, Луганська область

про стягнення 4770,85 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення боргу за поставлений природний газ за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» за грудень 2021 року в сумі 2975,11 грн, 3% річних в сумі 233,36 грн за період з 01.02.2022 по 12.09.2024, пені в сумі 439,33 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, інфляційних втрат в сумі 1123,05 грн за період з лютого 2022 року по серпень 2024 року, всього 4770,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням 7 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області зобов`язань з оплати поставленого природного газу за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/432/24. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

13.11.2024 від відповідача через «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 12.11.2024, яким він проти позову заперечує.

Як зазначає відповідач, 23.11.2021 відповідачем було укладено договір № 11-1191/21-БО-Т постачання природного газу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Відповідно до розділу 2 цього договору в період з 01 листопада 2021 року по 31 грудня 2021 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язувалась поставити відповідачу природний газ на умовах, визначених договором.

Проте, у зв`язку з втратою відповідачем внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України оригіналів первинних документів, відповідно до інформації наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в період з 01 листопада 2021 року по січень 2022 року відповідачем сплачено за надані послуги з постачання природного газу, крім того заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відсутня.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, відповідачем укладено договір з належним постачальником та сплачено фактичну вартість наданих послуг. Проте, відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач не може нести відповідальність за дії постачальника щодо внесення інформації у реєстрі споживачів.

Крім того, відповідач посилається на те, що на наданих позивачем актах № 19390 та № 31026 відсутній підпис уповноваженої особи відповідача та печатки останнього.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

14.11.2024 позивач надіслав через систему «Електронний суд» відповідь на відзив від 14.11.2024, в якій зауважив, що у пункті 16 позовної заяви він зазначив період (з 01.12.2021 по 24.12.2021), у який відбулось постачання природного газу в об`ємі 0,05200 тис. куб. м на суму 2975,11 грн, відповідно до умов договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

На підтвердження факту постачання природного газу у даний період, позивач надав суду докази, а саме копію Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ЕІС-код споживача: 56ХS000123RP600G), копію листа оператора ГТС від 19.09.2024 № ТОВВИХ-24-14351, інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС- кодом 56ХS000123RP600G (у період з 01.12.2021 по 24.12.2021) та акти приймання-передачі природного газу.

Отже, у період з 01.12.2021 по 24.12.2021 відповідач знаходився в реєстрі постачальника природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Щодо посилання відповідача на укладений договір № 11-1191/21-БО-Т постачання природного газу з іншим постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» позивач зазначив, що відповідачем не надано будь-яких доказів відбору газу в період з 01.12.2021 по 24.12.2021 у постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Крім того, згідно з даними щодо остаточної алокації відборів споживача, які містяться на Інформаційній платформі Оператора ГТС та реєстру пар споживачів, відбір відповідачем природного газу за договором від 23.11.2021 № 11-1191/21-БО-Т у постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відбувся з 25.12.2024, тобто поза межами періоду, який зазначений позивачем у позовній заяві.

Отже, договір від 23.11.2021 № 11-1191/21-БО-Т постачання природного газу між відповідачем та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» був укладений, але почав діяти після виключення відповідача з реєстру постачальника позивача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (пункт 3.3. договору від 23.11.2021 № 11-1191/21-БО-Т).

З огляду на викладене, позивач відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін на адресу суду від учасників справи не надходило.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі ТОВ «ГК «Нафтогаз України», постачальник) відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»:

- оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів; 6) надавати стороні, з якою укладено договір про постачання/купівлю-продаж природного газу, інформацію про сумарну номінальну потужність свого газового обладнання, якщо технічна спроможність такого обладнання може забезпечити споживання газу в обсязі 600 ГВт·год на рік та вище.

Відповідно до п. 418 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року акціонерне товариство «Магістральні газопроводи України», товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», оператори газорозподільних систем мають, зокрема, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Луганській області) є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС) оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.12.2021 по 24.12.2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділуКодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу, має право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС від 19.09.2024 № ТОВВИХ-24-14351 з інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56ХS000123RP600G в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS000123RP600G.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу (далі Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 1.1. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - постачальник).

Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2. договору).

За умовами п. 4.1. договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача (архів тарифів за грудень 2021 року).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ /Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4.3. договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5. договору).

За умовами п. 5.1. договору споживач має право: 1) отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; 2) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов`язків його та постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та цього договору; 3) безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу; 4) звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору; 5) вимагати від постачальника надання письмової форми цього договору, завіреної печаткою (за наявності) постачальника; 6) вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку; 7) провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта; 8) вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; 9) оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором; 10) отримувати відшкодування збитків від постачальника, що понесені споживачем у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням постачальником своїх зобов`язань перед споживачем, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства; 11) мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором.

Відповідно до п. 5.2. договору споживач, зокрема, зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору; знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу; проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред`являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням лічильника газу.

Пунктами 8.1., 8.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором газорозподільної системи в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора газорозподільної системи про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 в об`ємі 0,05200 тис. куб. м.

Об`єм поставленого відповідачу природного газу за вказаний період підтверджується остаточною алокацією відборів споживача за період з 01.12.2021 по 24.12.2021.

Крім того, об`єм поставленого природного газу за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 підтверджуються актом приймання-передачі природного газу № 30629 на суму 2975,11 грн, який направлявся на юридичну адресу відповідача.

Позивач виставляв відповідачу рахунок на оплату (природний газ) № 1259 за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 на суму 2975,11 грн, який був направлений на юридичну адресу останнього. Проте, за поставлений природний газ відповідач не розрахувався.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати природного газу позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в сумі 2975,11 грн, 3% річних в сумі 233,36 грн за період з 01.02.2022 по 12.09.2024, пені в сумі 439,33 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 та інфляційних втрат в сумі 1123,05 грн за період з лютого 2022 року по серпень 2024 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідач був включений до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та спожитий відповідачем природний газ за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 віднесено до портфеля постачальника «останньої надії».

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу в об`ємі 0,05200 тис. куб. м за вищевказаний період підтверджується листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 19.09.2024 № ТОВВИХ-24-14351 та інформацією про остаточну алокацію відборів споживача з EIC-кодом 56XS000123RP600G.

Об`єм поставленого природного газу за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 підтверджуються актом приймання-передачі природного газу № 30629 на суму 2975,11 грн, який направлявся позивачем на юридичну адресу відповідача.

Позивач також направляв на юридичну адресу відповідача рахунок на оплату (природний газ) № 1259 за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 на суму 2975,11 грн.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності на акті підпису уповноваженої особи відповідача та печатки, слід зазначити наступне.

Суд звертає увагу на те, що умовами типового договору не передбачено складання актів приймання-передачі. Крім того, як вже було зазначено, акт приймання-передачі направлявся відповідачу на його юридичну адресу і факт його отримання не заперечується останнім. Проте, будь-яких заперечень, претензій або зауважень щодо зазначеного в акті об`єму поставленого природного газу відповідач позивачу не надсилав, обґрунтованої відмови від підписання вказаного акту відповідачем також не заявлялось.

Таким чином, відповідач фактично погодив поставку природного газу за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 в об`ємі 0,05200 тис. куб. м на суму 2975,11 грн.

Враховуючи викладене, вказані доводи відповідача судом відхиляються.

Слід також зазначити, що наданими позивачем даними з інформаційної платформи Оператора ГТС підтверджується, що у період з 01.12.2021 по 24.12.2021 постачання природного газу відповідачу здійснювалось саме позивачем як постачальником «останньої надії». Докази наявності в інформаційній платформі інформації щодо постачання природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за вказаний період та докази постачання природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у період з 01.12.2021 по 24.12.2021 відповідачем не надані. Також, відповідачем не надано доказів включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у період з 01.12.2021 по 24.12.2021.

Отже, наявність підписаного договору від 23.11.2021 № 11-1191/21-БО-Т не підтверджує постачання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природного газу відповідачу у спірний період, а відтак доводи відповідача не спростовують факту споживання відповідачем природного газу, що отриманий саме від позивача у період з 01.12.2021 по 24.12.2021.

Таким чином, доводи відповідача щодо постачання природного газу за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Отже, у відповідності до п. 4.4. договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленого йому у грудні 2021 року природного газу до 31.01.2022.

Натомість, відповідач оплату не здійснив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за спожитий у грудні 2021 року природний газ в сумі 2975,11 грн.

Доказів оплати відповідачем основного боргу у розмірі 2975,11 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ за грудень 2021 року в сумі 2975,11 грн обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на те, що оплата за природний газ поставлений позивачем за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 повинна бути здійснена відповідачем до 31.01.2022, проте у встановлений договором строк відповідачем цього не було зроблено, позивачем за порушення відповідачем строків оплати поставленого природного газу у спірний період нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 439,33 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що він є арифметично правильним та таким, що не суперечить чинному законодавству, тому позовна вимога про стягнення пені в сумі 439,33 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

За прострочення оплати відповідачем поставленого природного газу за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 позивачем нараховані 3% річних в сумі 233,36 грн за період з 01.02.2022 по 12.09.2024 та інфляційні втрати в сумі 1123,05 грн за період з лютого 2022 року по серпень 2024 року.

Судом було перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вони є арифметично правильними, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 233,36 грн та інфляційних втрат в сумі 1123,05 грн також підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, квартал Миру, будинок 36, код ЄДРПОУ 38135906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 40121452) борг в сумі 2975,11 грн, 3% річних в сумі 233,36 грн, пеню в сумі 439,33 грн, інфляційні втрати в сумі 1123,05 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.12.2024.

Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ