Рішення

від 27.11.2024 по справі 914/1843/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 Справа № 914/1843/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари, Київська область

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/1843/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари, Київська область

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», м. Сколе, Львівська область

до відповідача 2 Товариств з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», м. Львів, Львівська область

до відповідача 3 ОСОБА_1 , м. Львів, Львівська область

про стягнення 395255,00 грн заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Малеванчук І.В.;

від відповідача 1: Кавчук А.В.;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився.

ПРОЦЕС.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариств з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 про стягнення 395255,00 грн заборгованості.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 13.11.2024 у справі №914/1843/24 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» від 15.10.2024 за вх.№3820/24 про збільшення розміру позовних вимог, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1» від 15.10.2024 за вх.№24935/24 про закриття провадження у справі №914/1843/24 щодо стягнення 395255,00 грн заборгованості за договором №СО-24-0000051 від 17.01.2024 за період з 19.01.2024 по 30.06.2024 - задоволено, провадження у справі №914/1843/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», відповідача 2 Товариств з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», відповідача 3 ОСОБА_1 про стягнення 395255,00 грн заборгованості закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

18.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 15.11.2024) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№4254/24), у якій представник позивача просить суд стягнути з кожного відповідача по 6833,24 грн понесених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу.

Ухвалою від 18.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 27.11.2024. одночасно, зазначеною ухвалою суд задовольнив заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/1843/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 21.11.2024) від представника відповідача 1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі (вх.№28233/24).

27.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.11.2024) від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення (вх.№28736/24).

У судове засідання 27.11.2024 у режимі відеоконференції з`явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У судове засідання 27.11.2024 з`явився представник відповідача 1. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував. У судовому засіданні представник відповідача щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення заперечив, просив суд відмовити у задоволенні такого.

У с3удове засідання 27.11.2024 відповідач 1 та відповідач 3 не з`явилися, явку повноважних представників до суду не забезпечили. Заяви, клопотання до суду не скерували.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заяви, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяв, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 27.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні 27.11.2024 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про ухвалення додаткового рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

У заяві (вх.№4254/24 від 18.11.2024) представник позивача зазначає про те, що після відкриття провадження у справі №914/1843/24 відповідачем було погашено заборгованість за договором №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Враховуючи сплату відповідачем суми боргу, ухвалою суду від 13.11.2024 провадження у справі №914/1843/24 - закрито.

З огляду на те, що позивач повідомляв суду орієнтовну суму витрат на правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 20500,00 грн, позивач, на підставі ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України просить суд покласти на відповідачів витрати на правничу (правову) допомогу, понесені позивачем під час розгляду цієї справи, стягнувши з кожного відповідача по 6833,34 грн на користь позивача.

Аргументи відповідачів.

Відповідач 1 щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення заперечив, скерувавши на адресу суду письмові пояснення (вх.№28736/24 від 27.11.2024) у яких зазначив про те, що відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. З огляду на це, заява позивача на підставі ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач заперечив щодо наданих представником позивача послуг згідно наданого акту прийому-передачі, а саме:

- збір документів не підлягає включенню у витрати на правничу допомогу;

- підготовка і направлення вимоги не входить до витрат на правничу допомогу;

- мирне врегулювання спору зі сторони позивача до відповідачів;

- підготовка та подання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката не входить до витрат на правничу допомогу;

- позивачем не надано суду доказів щодо наданих адвокатом послуг представництва інтересів позивача у судових засіданнях на суму 12000,00 грн, адже згідно умов договору позивач та представник позивача не передбачили, що за участь адвоката у кожному судовому засіданні клієнт сплачує 4000,00 грн.

Зважаючи на усе вище наведене, представник відповідача 1 вважає, що представником позивача із заявлених 20500,00 грн не надано обґрунтованого розрахунку витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката на суму 18500,00 грн.

Відповідач 2 та відповідач 3 своїх заперечень щодо заяви представника позивача суду не надали.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.02.2024 року між Адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» (надалі - адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (надалі - клієнт, позивач) укладено договір №01/02 про надання правничої допомоги (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає адвокатському бюро надавати йому правничу допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правничої допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а адвокатське бюро зобов`язується виконувати отримані від клієнта доручення від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 2.4.1. договору клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) адвокатському бюро в порядку, розмірі та в строки, визначені у додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата за надання правничої допомоги на підставі даного договору здійснюється у формі гонорару (винагороди).

На вирішення розміру гонорару впливають строки та результат вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, гонорар адвокатського бюро погоджується за взаємною домовленістю сторін. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат адвокатського бюро за виконання доручень клієнта визначаються додатковою угодою до даного договору, яка є невід`ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що за усним погодженням сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватися також у вигляді авансу.

Згідно з п. 3.5. договору у разі збільшення або зменшення в процесі розгляду справи позовних вимог, і якщо такі зміни вимагають від адвокатського бюро додаткового часу, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час витрачений адвокатським бюро на підготовку до справи.

Відповідно до п. 3.6. договору, фактичні витрати, здійсненні адвокатським бюро в ході виконання обов`язків по договору, не включаються до розміру гонорару та відшкодовуються адвокатському бюро окремо.

Сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) протягом трьох днів з дня надання такої допомоги, визначеної додатковою угодою (п. 3.8. договору).

Відповідно до п. 3.9. договору, акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на акт.

Згідно з п. 6.2. договору, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

15.07.2024 між адвокатським бюро та позивачем підписано додаткову угоду №9 до договору №01/02 про надання правничої допомоги (надалі - додаткова угода).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди гонорар (винагорода) адвокатського бюро за надання правничої допомоги, яка полягає в представництві інтересів клієнта щодо стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року, сторонами цієї угоди визначена в таких розмірах:

1.1. збір документів, що стосується господарського спору (договору оренди, договір поруки, первинних бухгалтерських документів, банківських документів) по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 - 1000,00 грн;

1.2. вивчення та здійснення правового аналізу документів (договору оренди, договір поруки, первинних бухгалтерських документів, банківських документів) по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 - 1000,00 грн;

1.3. підготовка та направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» та ОСОБА_1 вимоги про погашення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року - 1000,00 грн;

1.4. підготовка позовної заяви (додатків до позову) про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року - 5000,00 грн;

1.5. підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 4000,00 грн;

1.6. представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Львівської області - 4000,00 грн;

1.7. підготовка та подання до Господарського суду Львівської області клопотання/ заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката - 500,00 грн.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди, грошові кошти передбачені частиною 1 та 2 умов угоди сплачуються клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання від адвокатського бюро рахунку-фактури на оплату відповідних послуг.

17.07.2024 між адвокатським бюро та позивачем підписано акт №17/07/24 прийому-передачі наданих послуг до договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 та додаткової угоди №9 від 15.07.2024 (надалі - акт №17/07/24).

Згідно п.п. 1-6 акта №17/07/24 сторони погодили, що адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у зборі документів, що стосується господарського спору (договору оренди, договір поруки, первинних бухгалтерських документів, банківських документів) по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024. Згідно п. 1.1. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 1000,00 грн. Адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у вивченні та здійсненні правового аналізу документів (договору оренди, договір поруки, первинних бухгалтерських документів, банківських документів) по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024. Згідно п. 1.2. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 1000,00 грн. Адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці та направленні на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» та ОСОБА_1 вимоги про погашення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Згідно п. 1.3. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 1000,00 грн. Адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці позовної заяви (додатків до позову) про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Згідно п. 1.4. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 5000,00 грн. Адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці та поданні до Господарського суду Львівської області клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Згідно п. 1.7. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 500,00 грн. Всього підлягає оплаті за актом 8500,00 грн.

17.07.2024 адвокатським бюро виставлено позивачу рахунок-фактуру №17/07 щодо оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, додаткової угоди №9 від 15.07.2024 та акту прийому-передачі наданих послуг №17/07/24 від 17.07.2024 на загальну суму 8500,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №511762_00000/5с27с033-f754-4b72-8190-51e45e4be5ab від 19.07.2024 позивач на рахунок адвокатського бюро перерахував 8500,00 грн з призначенням платежу: «Оплата послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, д/у №9 від 15.07.24р, по рахунку №17/07 від 17.07.2024, без ПДВ».

11.09.2024 між адвокатським бюро та позивачем підписано акт №11/09/24 прийому-передачі наданих послуг до договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 та додаткової угоди №9 від 15.07.2024 (надалі - акт №11/09/24).

Згідно п.1 акта №11/09/24 сторони погодили, що 11.09.2024 адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у представництві інтересів в судовому засіданні у справі Господарського суду Львівської області №914/1843/24 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Згідно п. 1.6. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 4000,00 грн.

11.09.2024 адвокатським бюро виставлено позивачу рахунок-фактуру №11/09 щодо оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, додаткової угоди №9 від 15.07.2024 та акту прийому-передачі наданих послуг №11/09/24 від 11.09.2024 на загальну суму 4000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №512355_00000/41e7b7a7-69d7-4ad3-846a-0a220c3dc2ed від 17.09.2024 позивач на рахунок адвокатського бюро перерахував 8000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, по рахунках №11/09 від 11.09.2024, №16/09 від 16.09.2024, без ПДВ».

16.10.2024 між адвокатським бюро та позивачем підписано акт №16/10/24 прийому-передачі наданих послуг до договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 та додаткової угоди №9 від 15.07.2024 (надалі - акт №16/10/24).

Згідно п.1 акта №16/10/24 сторони погодили, що 16.10.2024 адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у представництві інтересів в судовому засіданні у справі Господарського суду Львівської області №914/1843/24 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Згідно п. 1.6. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 4000,00 грн.

16.10.2024 адвокатським бюро виставлено позивачу рахунок-фактуру №16/10 щодо оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, додаткової угоди №9 від 15.07.2024 та акту прийому-передачі наданих послуг №16/10/24 від 16.10.2024 на загальну суму 4000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №512662_00000/5baf27e1-520d-495c-b1c3-54c66bfcc667 від 17.10.2024 позивач на рахунок адвокатського бюро перерахував 8000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, по рахунках №16/10 від 16.10.2024, №17/10 від 17.10.2024, без ПДВ».

13.11.2024 між адвокатським бюро та позивачем підписано акт №13/11/24 прийому-передачі наданих послуг до договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 та додаткової угоди №9 від 15.07.2024 (надалі - акт №13/11/24).

Згідно п.1 акта №13/11/24 сторони погодили, що 13.11.2024 адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у представництві інтересів в судовому засіданні у справі Господарського суду Львівської області №914/1843/24 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Згідно п. 1.6. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 4000,00 грн.

13.11.2024 адвокатським бюро виставлено позивачу рахунок-фактуру №13/11 щодо оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, додаткової угоди №9 від 15.07.2024 та акту прийому-передачі наданих послуг №13/11/24 від 13.11.2024 на загальну суму 4000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №512958_00000/98be5863-0ff4-4e79-9aa9-393fee5e20f4 від 14.11.2024 позивач на рахунок адвокатського бюро перерахував 4000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата послуг згідно договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024, по рахунку №13/11 від 13.11.2024, без ПДВ».

Крім того, у матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 23.07.2024 серії ВК1137270, відповідно до якого ТОВ «Пері Україна» на підставі договору про надання правової допомоги №11/02 від 11.02.2024 доручає представництво своїх інтересів адвокату Малеванчукові Ігорю Володимировичу у Господарському суді Львівської області.

Разом з тим, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1103 від 03.03.2014 року та копію посвідчення адвоката України від 11.09.2024 року на ім`я Малеванчука Ігоря Володимировича.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час розгляду справи зробив заяву про намір подати відповідні докази на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 закрито провадження у справі №914/1843/24 за відсутністю предмета спору.

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (ч. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку відповідач сплатив заборгованість, що була пред`явлена до стягнення з нього позивачем, після звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Відтак, позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тому суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідачів згідно ч. 3 статті 130 Господарсько процесуального кодексу України.

У статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача звернувся до суду із письмовими запереченнями на клопотання позивача про відшкодування останньому витрат на професійну правничу допомогу (вх.№28736/24 від 27.11.2024), де зазичив про те, що не погоджується із заявленою сумою у розмірі 20500,00 грн, адже представником позивача належним чином не обґрунтовано надані ним послуги позивачу на суму 18500,00 грн. Крім того, представник відповідача звернув увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується власним розсудом, який повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

На підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, судом встановлено, що представник позивача подав копію договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року, копію додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги від 01.02.2024, копію акта №17/07/24 від 17.07.2024 прийому-передачі наданих послуг, копію акта №11/09/24 від 11.09.2024 прийому-передачі наданих послуг, копію акта №16/10/24 від 16.10.2024 прийому-передачі наданих послуг, копію акта №13/11/24 від 13.11.2024 прийому-передачі наданих послуг, копії рахунків-фактур №17/07 від 17.07.2024, №11/09 від 11.09.2024, №16/10 від16.10.2024, №13/11 від 13.11.2024 та копії платіжних інструкцій, якими позивач сплатив адвокатському бюро погоджений ними гонорар.

Окрім того, матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВК №1137270, виданий 23.07.2024 року Адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги №11/02 від 11.02.2024 року для представлення інтересів Товариств з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» адвокатом Малеванчуком Ігорем Володимировичем у Господарському суді Львівської області.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №904/1907/15 (13.02.2024 у справі №910/12155/22) зазначено про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вивчивши надані представником позивача докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що представником позивача не доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 20500,00 грн.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, враховуючи те, що представник позивача скерував суду позовну заяву через систему «Електронний суд» та приймав участь у трьох судових засіданнях у режимі відеоконференції, суд вважає за доцільне не покладати на відповідача витрати, визначені у п.п. 1, 2 акта №17/07/24 прийому-передачі наданих послуг, а саме щодо збору документів, що стосується господарського спору (договору оренди, договір поруки, первинних бухгалтерських документів, банківських документів) по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024, вивчення та здійснення правового аналізу документів (договору оренди, договір поруки, первинних бухгалтерських документів, банківських документів) по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024. Таким чином, суд вважає, що згадані послуги надаються адвокатом у межах 4 акта №17/07/24 прийому-передачі наданих послуг та поглинаються ним саме тим, що адвокатом надавалась клієнту правова допомога щодо підготовки позовної заяви (додатків до позову) про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року.

Щодо п. 3 акта №17/07/24 прийому-передачі наданих послуг: адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці та направленні на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» та ОСОБА_1 вимоги про погашення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості в розмірі 395255,62 грн по договору №СО-24-0000051 оперативної оренди обладнання від 17.01.2024 року. Згідно п. 1.3. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 1000,00 грн, суд повідомляє наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.6. договору, фактичні витрати, здійсненні адвокатським бюро в ході виконання обов`язків по договору, не включаються до розміру гонорару та відшкодовуються адвокатському бюро окремо.

Таким чином, адвокатом включено в акт №17/07/24 послугу надану клієнту, яка була здійснена адвокатським бюро в ході розгляду справи у межах підготовки справи до судового розгляду, адже вимога про погашення заборгованості є досудовим врегулюванням спору, а відтак, у розумінні п. 3.6. договору не повинна покладатися на відповідача з усіма іншими витратами позивача на професійну правничу (правову) допомогу під час розгляду справи у суді.

Також варто зазначити щодо п. 5 акта №17/07/24 прийому-передачі наданих послуг: адвокатським бюро надано клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці та поданні до Господарського суду Львівської області клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Згідно п. 1.7. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2024 за надану послугу клієнт сплачує 500,00 грн.

Суд наголошує на тому, що послуги зі складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не стосуються підготовки самого процесу розгляду даної справи.

Суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

У постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 визначено, що: « 6.28. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.».

З огляду на викладене, суд не покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат, визначених пунктом 5 акта №17/07/24 прийому-передачі наданих послуг.

Також варто наголосити на тому, що представник позивача надав суду копії актів прийому-передачі наданих послуг №11/09/24 від 11.09.2024, №16/10/24 від 16.10.2024 та №13/11/24 від 13.11.2024, згідно яких адвокатське бюро надало клієнту послугу щодо представництва його інтересів у судових засіданнях у справі №914/1843/24 на загальну суму 12000,00 грн (по 4000,00 грн за кожне судове засідання).

Пунктом 1.6. додаткової угоди №9 від 15.07.2024 року до договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року передбачено, що представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Львівської області складає 4000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Таки висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01.12.2021 року у справі №641/7612/16-ц, у постановах від 25.05.2021 року у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 року у справі №922/2604/20, від 29.09.2022 року у справі №910/10334/21, від 18.05.2022 року у справі №910/4268/21.

Отже, варто зазначити про те, що сторонами не зазначено у договорі про те, що представництво позивача в судовому засіданні вартістю 4000,00 грн встановлено за кожне окреме засідання, а не у сукупній вартості за весь час розгляду справи Господарським судом Львівської області.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що умовами договору №01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року адвокатським бюро та клієнтом не було погоджено вартості участі представника - адвоката у кожному окремому судовому засіданні, адже умови договору наголошують лише на тому, що такі послуги коштують 4000,00 грн без конкретизації на кількість таких послуг. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судові засідання у справі №914/1843/24 відбувались у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника позивача, що не потребувало додаткового часу на очікування судового засідання, добирання до Господарського суду Львівської області тощо. Одночасно, суд бере до уваги, що підготовче засідання 11.09.2024 згідно протоколу судового засідання тривало 5 хвилин, а представником позивача додаткових клопотань у справі не заявлялось. Згідно з протоколом судового засідання від 16.10.2024 судове засідання тривало не більше 10 хвилин, клопотань по суті спору судом також не вирішувалось.

З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат, пов`язаних з участю адвоката у судових засіданнях, є неспівмірною із фактичним часом, проведеним адвокатом у цих засіданнях, обсягом роботи, яка була проведена представником позивача у цих засіданнях. Таким чином, суд вважає за доцільне покласти на відповідачів відшкодування вартості наданих послуг адвоката щодо участі у судових засіданнях лише у розмірі 4000,00 грн.

Щодо заперечень відповідача, які гуртуються на підставі ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє наступне.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача ( ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на зазначені приписи процесуальне законодавство України надає право відповідачу звернутися до суду із заявою про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Однак, з огляду на те, що позивач звернувся до суду із заявленими позовними вимогами у межах справи №914/1843/24, які були визнані відповідачем 1 під час розгляду справи у суді шляхом повної сплати заявленої до стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості, у розумінні суду не є необґрунтованими діями позивача. Разом з тим, у матеріалах справи також відсутня заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1843/24, якою відповідач просить стягнути з позивача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу, надану представником відповідача у цій справі.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, розподіляючи судові витрати, суд вважає, що з урахуванням предмету позову та фактичних обставин, наявних у справі пояснень на підтвердження правових позицій сторін, суд доходить висновку про те, що розмір понесених позивачем витрат у сумі 20500,00 грн на професійну правничу допомогу в частині наданих адвокатом послуг при підготовці та складанні документів у справі №914/1843/24 завищено, а обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу кваліфікованого адвоката у даній справі є сума 9500,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно, пунктом другим частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на наведене вище, суд приходить до переконання про те, що заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №914/1843/24 у розмірі 20500,00 грн слід задовольнити частково та покласти на відповідачів відшкодування понесених позивачем витрат у розмірі 9500,00 грн, у покладенні на відповідачів решти заявленої до стягнення суми відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 1» (82600, Львівська область, місто Сколе, вулиця І. Франка, будинок 38, квартира 6; ідентифікаційний код 41757454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Об`їзна дорога, 60; ідентифікаційний код 31032954) 3166,66 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №914/1843/24.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, Львівська область, місто Львів, вулиця Рудненська, будинок 14А/1; ідентифікаційний код 41221900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Об`їзна дорога, 60; ідентифікаційний код 31032954) 3166,66 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №914/1843/24.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Об`їзна дорога, 60; ідентифікаційний код 31032954) 3166,66 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №914/1843/24.

5.У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.12.2024.

Суддя Гоменюк З.П.