Рішення

від 02.12.2024 по справі 914/2491/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 Справа № 914/2491/24

За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Львівська обл., м. Сокальдо відповідача:Приватного акціонерного товариства «Шахта «Надія», Львівська обл., с. Сілецьпро:стягнення заборгованості Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники сторін:від позивача:Мельник С.І. адвокат;від відповідача:Доканова Н.І. адвокатка.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (надалі Відповідач, ПрАТ «Шахта «Надія») про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 16.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 11.11.2024.

Ухвалою від 11.11.2024 судове засідання у справі відкладено на 02.12.2024.

У судове засідання 02.12.2024 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Від позивача до суду надійшли відповідь на відзив (вх. №28415/24 від 25.11.2024), додаткові пояснення у справі (вх. №28987/24 від 29.11.2024).

Представниця відповідача взяла участь у судовому засіданні 02.12.2024 у режимі відеоконференції, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Від відповідача до суду надійшли заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. №27288/24 від 12.11.2024), клопотання про поновлення строку для подання відзиву (вх. №27884/24 від 19.11.2024), відзив на позов (вх. №27888/24 від 19.11.2024), заперечення у справі (вх. №28829/24 від 27.11.2024).

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

Відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов, яке обґрунтоване тим, що ПрАТ «Шахта «Надія» уклало із адвокаткою Докановою Н.І. договір про надання правової допомоги лише 05.11.2024, а із матеріалами справи представниця змогла ознайомитися 08.11.2024. Лише після цього у відповідача виникла реальна можливість висловити обґрунтовані заперечення проти позовних вимог.

Суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частини 1 статті 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У даній справі, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 16.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відтак, кінцевою датою для подання відзиву є 31.10.2024 включно.

У той же ж час, відзив на позову заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» 18.11.2024, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Згідно із частинами 1, 4 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Проаналізувавши доводи відповідача, суд вважає правильним визнати поважними причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву на позов та поновити йому строк для подання відповідної заяви по суті спору. Завдяки цьому буде належним чином забезпечене право ПрАТ «Шахта «Надія» на висловлення заперечень проти позову.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30.05.2022 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір №4332-30-05-91 на закупівлю товарів на підставі постанови КМУ №169, згідно із яким постачальник зобов`язується у 2022 році поставити і передати у власність покупцю продукцію, а саме Гідроблок МК98 (код за ДК 021:2015, 43320000-2-Будівельне обладнання), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму в розмірі 198`000,00 грн.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором вона виконала належним чином та поставила обумовлений сторонами товар. Разом з цим, відповідач у встановлений строк не сплатив вартості переданого йому товару, у зв`язку із чим у нього утворився борг у розмірі 198`000,00 грн.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

1. Хоча Договір №4332-30-05-91 від 30.05.2022 укладено від імені позивача, на ньому міститься відтиск печатки іншої фізичної особи-підприємця. При цьому позивач використовує у своїй господарській діяльності печатку, що підтверджуються наявністю відтиску такої на видатковій накладній. Вказане, на переконання відповідача, свідчить про підробку відповідачем документів.

2. Надана позивачем видаткова накладна містить недоліки, зокрема на ній відсутнє зазначення номеру довіреності особи, яка підписувала накладну від імені відповідача. Повноваження особи, яка підписала накладну, нічим не підтверджені, адже у матеріалах справи відсутня довіреність видана відповідачем.

3. Позивачем не надано доказів на підтвердження перевезення товару, зокрема товарно-транспортної накладної.

4. Відповідач має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі надання або неналежного оформлення товаросупровідних документів (відсутність печатки, підписів тощо).

5. Позивач не надав доказів надіслання претензії на суму 198`000,00 грн. та її отримання відповідачем. До того ж, на поданому примірнику претензії відсутній підпис і печатка позивача.

6. Наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків не є належним і допустимими доказом, з огляду на недоліки його змісту та відсутність підпису відповідача на ньому. Крім цього, він не є первинним бухгалтерським документом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

30.05.2022 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір №4332-30-05-91 на закупівлю товарів на підставі Постанови КМУ №169 (надалі Договір), згідно із пунктом 2.1 якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити і передати у власність покупцю продукцію, а саме Гідроблок МК98, що за кодом ДК 021:2015, 43320000-2 «Будівельне обладнання» (Ут.код 43328100-9 Гідравлічне обладнання), на умовах та кількістю узгоджених із замовником, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму в порядку та на умовах договору.

Сума договору становить 198`000,00 грн. без ПДВ (пункт 3.1 Договору).

Згідно із пунктом 4.3 Договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, моделями, типами, розмірами, серія, особливі характеристики (потужність, сорт, тоннажність, місткість, колір), одиниці виміру (кілограми, тони, штуки, літри) визначаються товаро-супровідними документами на товар, наданими постачальником протягом дії договору, на суму, що не перевищує ціни договору з обов`язковим узгодженням із замовником кожної партії поставки та визначаються специфікацією за згодою сторін.

Сторони підписали специфікацію на поставку товару від 30.05.2022 до Договору, у якій погодили поставку Гідроблоків МК98 у кількості 40 шт. загальною вартістю без ПДВ у розмірі 198`000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.6 Договору товар постачається партіями згідно із потребами покупця відповідно до його заявки. Сторони узгодили прийняли за основу поставки (прийом-передачу) товару на умовах DDP транспортом постачальника або перевізника за рахунок постачальника на адресу покупця, з яким узгоджувалися обсяги та місце поставки товарів.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної. Уповноважений представник підрозділу покупця, вантажоодержувача товару, при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару (пункти 5.3, 6.10 Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставила, а відповідач прийняв товар на суму у розмірі 198`000,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №23 від 22.08.2022. Відповідна накладна підписана від постачальника ФОП ОСОБА_1 та скріплена її печаткою. У свою чергу, зі сторони покупця на видаткову накладну нанесено підпис ОСОБА_2 , вказано, що він діє на підставі довіреності від 22.08.2022. Крім цього, на ній міститься відтиск печатки відповідача.

Пунктами 5.1-5.2 Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем у безготівковому порядку протягом 30 календарних днів, з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі накладних документів, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк не оплатив вартості переданого йому товару, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 198`000,00 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 509 Цивільний кодекс України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що у даній справі між сторонами виникли договірні відносини згідно із Договором №4332-30-05-91 від 30.05.2022 на закупівлю товарів на підставі Постанови КМУ №169, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити Гідроблок МК98 у кількості 40 шт., а відповідач прийняти такий товар та оплатити його ціну у розмірі 198`000,00 грн.

При здійсненні таких висновків, суд враховує ту обставину, що на долученому до матеріалів справи примірнику Договору у реквізитах постачальника наявний відтиск печатки, що належить не позивачу, а іншій особі ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ). На відповідну обставину звертає увагу і відповідач.

Згідно із поясненнями позивача відповідна печатка належить її чоловікові та була проставлена помилково, позаяк фінансово-господарські документи подружжя зберігаються в одному приміщенні.

З цього приводу варто зазначити, що саме по собі проставлення печатки іншої, ніж позивач, фізичної особи-підприємця не спростовує факту існування між сторонами договірних відносин. Так, визначальним у цій справі є наявність підпису ФОП ОСОБА_1 на примірнику Договору. Відповідач не заперечує факту підписання договору ОСОБА_1 , як і не стверджує прямо про відсутність між сторонами зобов`язальних відносин.

Не менш важливе значення має і те, що ФОП ОСОБА_1 визначена стороною Договору, інформація про що відображена у преамбулі цього документа, а також у розділі 17 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» Договору. У останньому містяться ідентифікаційні дані позивача, зокрема її реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса реєстрації.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивач підробив примірник договору, то такі є необґрунтованими, адже ґрунтуються виключно на припущеннях. Загальний зміст договору у сукупності із наявними у матеріалах справи документами переконливо свідчать про волевиявлення кожної зі сторін на вступ у договірні відносини.

Таким чином, суд визнає Договір №4332-30-05-91 від 30.05.2022 належним та допустимим доказом у справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору, позивач поставила, а відповідач без жодних зауважень прийняв товар на загальну суму 198`000,00 грн. Вказана обставина підтверджується копією видаткової накладної №23 від 22.08.2022.

Відповідач вказує, що видаткова накладна містить недоліки, що свідчить про неможливість її вирахування при вирішенні спору.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (тут і надалі в редакції чинній на момент оформлення спірних видаткових накладних).

Частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Суд зазначає, що видаткова накладна є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує факт передачі товару.

Зі змісту спірної накладної вбачається, що вона містить обов`язкові реквізити, зокрема дату її складання (22.08.2022); назву підприємства, від імені якого складено документ (ФОП ОСОБА_1 ) і якому здійснюється поставка (ПрАТ «Шахта «Надія»); зміст та обсяг господарської операції (поставка Гідроблоків МК98 вартістю 198`000,00 грн.); одиницю виміру господарської операції (40 штук).

Зі сторони постачальника на видатковій накладній нанесено підпис ФОП ОСОБА_1 та міститься відтиск її печатки. Зі сторони покупця нанесено відтиск печатки ПрАТ «Шахта «Надія» та підпис відповідальної особи ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 22.08.2022.

Відповідач зауважує, що на накладній відсутнє зазначення номеру довіреності особи, яка підписувала накладну від імені відповідача.

Варто зазначити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Як з`ясовано судом, на спірній видатковій накладній у реквізитах покупця міститься відтиск печатки ПрАТ «Шахта «Надія», якою фактично засвідчено правильність та дійсність даних, які містяться у такій накладній. Крім цього, у ній відображені відомості про найменування одержувача товару, адресу його реєстрації і код ЄДРПОУ. Вказане дає змогу у повній мірі ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, посилання відповідача на недоліки видаткової накладної відхиляються судом.

Згідно із постановою Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи збігається така особа з відповідачем у даній справі).

У заявах по суті справи відповідач не надав суду жодної інформації щодо того, чи вибула печатка, відтиск якої міститься на видатковій накладній, із його володіння, як і не повідомив про можливий факт її протиправного використання іншими особами. Будь-яких доказів, які б свідчити про втрату чи викрадення печатки на час спірної господарської операції до суду подано не було.

Натомість, відповідач, ігноруючи факт наявності відтиску печатки на накладній, посилається на її неналежність та недопустимість, у зв`язку із відсутністю доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на підписання цього документа.

Слід зауважити, що наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку.

Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18.

Крім цього, у своїй постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

З наведеного вище випливає, що ПрАТ «Шахта «Надія» брало участь у здійсненні господарської операції за видатковою накладною №23 від 22.08.2022, яку слід розглядати як первинний бухгалтерський документ, що відповідає критеріям належності та допустимості доказів. При цьому суд враховує, що у судовому засіданні представниця позивача визначала ту обставину, що ОСОБА_2 працює у ПрАТ «Шахта «Надія».

Не спростовує викладених вище висновків суду надана відповідачем Довідка №10/1852 від 27.11.2024, згідно із якою довіреності на ім`я ОСОБА_2 на отримання товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1 від 22.08.2022 не видавалось.

Суд критично оцінює відповідний документ, з огляду на можливість відповідача змінювати його зміст в односторонньому порядку. Крім цього, у довідці вказано, що відображені у ній відомості ґрунтуються на реєстраційних даних книги обліку доручень від 26.10.2016. Разом з цим, відповідної книги обліку до суду подано не було.

Аргументи відповідача про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження перевезення товару, зокрема товарно-транспортної накладної, відхиляються судом.

Поданої позивачем видаткової накладної, яка є первинним бухгалтерським документом, достатньо для того, щоб підтвердити факт поставки і отримання товару. Ненадання позивачем при зверненні з позовом товарно-транспортних накладних за договором поставки не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операції постачання товару (вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.06.2022 у справі №912/1414/21).

До того ж, позивач вказала, що здійснювала перевезення товару на належному їй транспортному засобі, що виключало потребу у оформленні товарно-транспортної накладної.

Пунктом 9.2.3 Договору передбачено, що покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі ненадання або неналежного оформлення товаро-супровідних документів (відсутність печатки, підписів тощо).

Посилаючись на цей пункт, відповідач вважає, що має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати.

Разом з цим, як уже зазначалось вище, спірна видаткова накладна оформлена належним чином, її неістотні недоліки не перешкоджають ідентифікації юридичної особи, яка прийняла товар. Відтак, суд доходить висновку, що у відповідача виник обов`язок оплатити вартість поставленого йому товару.

За загальним правилом, встановленим нормою частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем у безготівковому порядку протягом 30 календарних днів, з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі накладних документів, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав. У зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 198`000,00 грн.

У матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2022, який підписано та скріплено печатками сторін та згідно із яким у відповідача наявна заборгованість у розмірі 306`700,00 грн.

Позивач вказала, що вказана сума включає суму боргу у розмірі 198`000,00 грн., яка заявлена у даній справі, а також заборгованість за іншими договорами, а саме:

- у розмірі 11`550,00 грн. за Договором 4241-04-08-141 від 04.08.2022;

- у розмірі 47`200,00 грн. за Договором №4454-25-05-78 від 25.05.2022;

- у розмірі 49`950,00 грн. за Договором №3464-19-07-125 від 19.07.2022.

Відповідні обставини відповідачем спростовані не були. Зауваження відповідача в частині неналежного оформлення акта звірки на спростовують висновків про наявність у нього заборгованості.

Оскільки ПрАТ «Шахта «Надія» не подано доказів повної або часткової оплати вказаної вище суми боргу, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 198`000,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатила судовий збір у розмірі 2`422,40 грн., що підтверджується платіжним документом від 09.10.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2`422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (80086, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець; код ЄДРПОУ 00178175) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 198`000,00 грн. заборгованості та 2`422,40 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2024.

СуддяКрупник Р.В.