Ухвала

від 05.12.2024 по справі 915/1456/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

05 грудня 2024 року Справа № 915/1456/24

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву фізичної особи-підприємця Шевченка Олександра Олександровича б/н від 02.12.2024 (вх.№15254/24 від 04.12.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом: фізичної особи-підприємця Шевченка Олександра Олександровича,

до відповідача: Миколаївської міської ради,

про: визнання продовженим строку дії договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець Шевченко Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати продовженим строк дії договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 10.03.2010 за №7490 щодо земельної ділянки кадастровий номер 481036900:01:050:0022 на 3 (три) роки з дати набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою суду від 27.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2024.

Позивач у заяві б/н від 02.12.2024 (вх.№15254/24 від 04.12.2024), просить суд забезпечити вказаний позов шляхом заборони Миколаївській міській раді до набрання чинності рішенням суду, вчиняти дії щодо демонтажу павільйону «Рlау» біля зупинкового комплексу, по проспекту Богоявленському в місті Миколаєві, зупинка громадського транспорту «Південна» (у напрямку вул.Театральна), власник ФОП Шевченко О.О.

В обґрунтування такої заяви позивач зазначає наступне:

- до суду позивач звернувся в зв`язку з тим, що 15.11.2024 отримав лист від 08.11.2024 №2423/21.04-03, в якому відповідач пропонує позивачу самостійно звільнити земельну ділянку, на якій розташований павільйон «Рlау» біля зупинкового комплексу, по проспекту Богоявленському, зупинка громадського транспорту «Південна» (у напрямку вул.Театральна), власник ФОП Шевченко О.О.;

- відповідач має можливість самостійно демонтувати належний позивачу павільйон, в той час коли буде тривати судовий розгляд справи;

- внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та можливого прийняття судом рішення на користь позивача, демонтований павільйон необхідно буде знову встановлювати, що крім матеріальних витрат на такі роботи, буде свідчити про істотне ускладнення виконання рішення суду щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться цей павільйон;

- в разі забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчинення дій щодо демонтажу павільйону, відсутні будь-які можливі збитки відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2) ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом приймається до уваги, що позивачем у даній справі заявлена вимога про визнання продовженим на 3 (три) роки з дати набрання чинності рішенням суду строку дії договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 10.03.2010 за №7490 щодо земельної ділянки кадастровий номер 481036900:01:050:0022, на якій позивачем розміщений павільйон «Рlау» біля зупинкового комплексу, по проспекту Богоявленському в місті Миколаєві, зупинка громадського транспорту «Південна» (у напрямку вул.Театральна).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору в оренду позивачу передано земельну ділянку для розміщення та подальшого обслуговування зупинкового комплексу з торговим кіоском по АДРЕСА_1 , без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Ленінський район).

Згідно п.3.1 вказаного договору, такий договір діє протягом 3 років з дати його державної реєстрації, строк дії якого за додатковою угодою №16/У-19 від 26.07.2019 було поновлено на 3 роки до 15.09.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, щодо подовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

В обґрунтування позову та заяви про забезпечення позову позивач вказує, що Миколаївська міська рада не розглядає його заяву щодо продовження укладеного з ним договору оренди землі №7490 від 10.03.2010 та не приймає жодного рішення з цього питання, та через свої виконавчі органи відповідач планує примусово демонтувати павільйон «Рlау» біля зупинкового комплексу, по проспекту Богоявленському, зупинка громадського транспорту «Південна» (у напрямку вул.Театральна), з посиланням на незаконне розміщення такого павільйону на земельній ділянці без документів на право користування. В якості доказів можливості вчинення дій з демонтажу павільйону позивачем надано суду копію повідомлення №2423/21.04-03 від 08.11.2024.

Слід зазначити, що правова оцінка правомірності користування позивачем спірною земельною ділянкою в період після 15.09.2021 буде надаватись судом при розгляді позовних вимог про поновлення договору оренди землі №7490 від 10.03.2010 і, у разі задоволення позову відновлення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, для обслуговування яких і було надано в оренду земельну ділянку буде утруднено у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає запропоновані позивачем заходи до забезпечення позову обґрунтованими та співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, на думку суду, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову забезпечать збалансованість інтересів сторін, враховуючи довготриваючий характер відносин позивача та Миколаївської міської ради з приводу розгляду заяв позивача про поновлення Договору оренди землі №7490 від 10.03.2010.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову у даній справі підлягає задоволенню у визначений позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 138, 140, 232, 234, 235 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Шевченка Олександра Олександровича б/н від 02.12.2024 (вх.№15254/24 від 04.12.2024) про забезпечення позову, - задовольнити.

2. Заборонити Миколаївській міській раді до набрання чинності рішенням суду, вчиняти дії щодо демонтажу павільйону «Рlау» біля зупинкового комплексу, по проспекту Богоявленському в місті Миколаєві, зупинка громадського транспорту «Південна» (у напрямку вул.Театральна).

3. Ухвала є обов`язковою до виконання та набирає законної сили з 05.12.2024.

4. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання протягом трьох років.

За даною ухвалою:

Стягувач: фізична особа-підприємець Шевченко Олександр Олександрович ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП відсутній).

Боржник: Миколаївська міська рада (54005, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 05.12.2024.

Суддя М.В.Мавродієва