Ухвала

від 03.12.2024 по справі 916/5167/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5167/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Чуйко О.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, 3, код ЄДРПОУ 00206539) за вх.суду№4-98/24 від 25.11.2024 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) про забезпечення позову

за участю представників сторін:

від ДПЗД «Укрінтеренерго»: Рудюк Ю.А.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову в якій просить заборонити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські Електромережі» (вул. Миколи Боровського, 28Б, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії №10/24 від 22.10.2024р. та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018р.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями від 25.11.2024, заяву Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» за вх.суду№4-98/24 від 25.11.2024 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про забезпечення позову передано на розгляд судді Лічман Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 суддею Лічман Л.В. заявлено самовідвід від розгляду заяви Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» за вх.суду№4-98/24 від 25.11.2024 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про забезпечення позову.

Згідно повторного автоматичного розподілу справ між суддями від 26.11.2024, заяву Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» за вх.суду№4-98/24 від 25.11.2024 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про забезпечення позову передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про забезпечення позову до розгляду та призначено розгляд заяви на 03.12.2024 о 10:20.

В обґрунтування заяви Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» посилається на те, що 22.10.2024 року між Акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» (далі Споживач) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі Електропостачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії №10/24. За умовами вказаного договору Електропостачальник зобов`язався продавати електричну енергію Споживачу, а Споживач зобов`язався оплачувати вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Заявник зазначає, що 30.10.2024 (через вісім календарних днів після укладання договору електропостачання) на адресу Акціонерного підприємства «Одеський припортовий завод» було надіслано попередження Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії (Вих.№44/11-011458/П від 30.10.2024) з 22.11.2024 о 09:00 через порушення строків оплати за договором на загальну суму 10 378 064,56грн (період, за який виник борг - червень 2024року). Наступного дня, 31.10.2024 на адресу Акціонерного підприємства «Одеський припортовий завод» було надіслано попередження Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про припинення (обмеження) споживання електричної енергії споживачу (вих.№101/4 7/03-78 75 від 31.10.2024), яким Споживача було повідомлено, що за заявкою електропостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго» від 31.10.2024 у зв`язку з наявною заборгованістю з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з Електропостачальником, Споживачу буде припинено (обмежено) постачання електричної енергії відповідно до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу (КСР) з 09:00 годин 22.11.2024.

Як вказує заявник, станом на сьогоднішній день не існує правових підстав для вчинення заходів щодо припинення, відключення та/або від`єднання точок комерційного обліку Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» від електричної мережі, оскільки згідно приписів чинного національного законодавства, наявність заборгованості за попередніми договорами не впливає на обсяг та якість виконання зобов`язань за наступними договорами, укладеними між тими самим контрагентами. Так, відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Тобто, кожний наступний договір, укладений із тим самим контрагентом на тих самих умовах вважається законодавцем окремим правочином і жодна із сторін не може пред`явити одна одній претензії з огляду на невиконання попереднього або наступного договору.

Заявник зазначає, що відтак, відмова постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» від подальшого виконання умов договору про постачання електричної енергії №10/24 від 22.10.2024, з огляду на наявність заборгованості АТ «Одеський припортовий завод» у сумі 10 378 064,56грн за попередніми договорами про постачання електроенергії (при цьому, ДПЗД «Укрінтеренерго» не вказує за яким саме договором або договорами виникла заборгованість у сумі 10 378 064,56грн., як і не надає розрахунків такої заборгованості), є протиправним обмеженням Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» в його праві на отримання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», договором про постачання електричної енергії споживачу та договором про розподіл електричної енергії. Протиправність дій постачальника «останньої надії» випливає не тільки з положень Господарського кодексу України, а й з положень Закону України «Про ринок електричної енергії». Так, відповідно до ст. 64 вказаного Закону, постачальник «останньої надії» зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до обрання споживачами електропостачальника, але не більш як протягом 90 днів. Втім, таке постачання електроенергії може бути припинено споживачу постачальником «останньої надії» за настання однієї з наступних умов: 1) здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку; 2) закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; 3) невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії.

Як вказує заявник, Споживач електричної енергії Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» після укладання договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» не укладав договорів з іншими постачальниками електроенергії. Законодавчо визначений 90-денний строк постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» ще не сплив, оскільки договір між Споживачем та Електропостачальником було укладено лише 22.10.2024. Споживач електричної енергії Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» користується електричною енергією менше календарного місяця, тобто, постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» станом на сьогоднішній день не було виставлено Споживачу жодного рахунку на оплату за договором постачання електричної енергії №10/24 від 22.10.2024. Відтак, Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» на сьогоднішній день немає заборгованості перед постачальником «останньої надії» за договором №10/24 від 22.10.2024.

Заявник стверджує, що таким чином, відсутня хоча б одна законодавча підстава для правомірного припинення постачання Акціонерному товариству «Одеський припортовий завод» електроенергії постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго». Внаслідок чого, Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод», з метою захисту його права на отримання електричної енергії, планує в подальшому звернутись до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про зобов`язання виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №10/24 від 22.10.2024, укладеного із Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та про зобов`язання виконання умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного із Акціонерним товариством ДТЕК Одеські електромережі, до умов якого Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» приєднався в порядку, визначеному п.8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Враховуючи викладене, Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» просить задовольнити вимоги заяви та заборонити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» проти задоволення заяви заперечує про що в судовому засіданні від 03.12.2024 надав свої усні пояснення.

Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» в засідання суду не з`явилося, пояснень щодо заяви про забезпечення позову не надало.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», заслухавши заперечення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про забезпечення позову до подання позову, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Так, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як зазначає заявник, предметом майбутнього позову є вимоги немайнового характеру про зобов`язання виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року, укладеного із Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та про зобов`язання виконання умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного із Акціонерним товариством «Одесаобленерго» (найменування якого в подальшому було змінено на «ДТЕК Одеські електромережі»), до умов якого Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» приєднався в порядку, визначеному п.8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Відповідно до ч.5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські Електромережі» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 року та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018 до вирішення спору по суті.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник посилається на обставини та докази, зокрема, попередження Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії (Вих.№44/11-011458/П від 30.10.2024), яким споживача було повідомлено про припинення постачання електричної енергії з 22.11.2024 о 09:00, а також попередження Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про припинення (обмеження) споживання електричної енергії споживачу (вих.№101/4 7/03-78 75 від 31.10.2024), яким споживача було повідомлено про припинення (обмеження) споживання електричної енергії відповідно до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу (КСР) з 09:00 годин 22.11.2024.

Проаналізувавши наявні матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018 до вирішення спору по суті, оскільки на думку суду зазначені заходи є адекватними і співмірними із зазначеними заявником позовними вимогами, з якими він планує звернутись за захистом своїх прав та обставинами майбутнього спору, невжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав заявника, а також матеріалами справи доведено, зокрема, попередженнями про припинення електропостачання, достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутись до суду. При цьому господарський суд приймає до уваги обставини технологічного процесу виробництва на підприємстві заявника, можливі наслідки припинення електропостачання АТ «Одеський припортовий завод» для міста Одеси внаслідок впливу на технологічний процес виготовлення хімічної продукції та функціонування виробництва.

Слід також відзначити, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідність її задоволення.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідачі не позбавлені права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Відповідно до ч.3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, протягом якого останній зобов`язаний подати позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме: десять днів з дня постановлення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, 3, код ЄДРПОУ 00206539) про забезпечення позову до подання позову задовольнити.

2. Заборонити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) та Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №10/24 від 22.10.2024 та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1 від 27.11.2018

Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство Одеський припортовий завод (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539).

Боржником-1 за даною ухвалою є: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600).

Боржником-2 за даною ухвалою є: Акціонерне товариство ДТЕК Одеські електромережі (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", код ЄДРПОУ 00131713).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 03 грудня 2024 р. та підлягає оскарженню в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали підписаний 05 грудня 2024.

Суддя Степанова Людмила Валеріївна