Рішення

від 25.11.2024 по справі 916/3828/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3828/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/3828/24

за позовом: Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД"

про стягнення 37 345, 13 грн, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від прокуратури: Наумова Т. О.;

від позивача-1: Орленко В. Г. /самопредставництво/;

від позивача-2: Гостєв А. В. /самопредставництво/;

від позивача-3: Орленко В. Г. /самопредставництво/;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Херсонська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернулась з позовом до Приватного підприємства "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД", в якому просить Господарський суд Одеської області:

- стягнути з Приватного підприємства ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 37 345,13 грн відповідно до договору №2119 оренди комунального майна міської територіальної громади від 12.09.2019 (далі договір);

- розірвати договір, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та Приватним підприємством ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД;

- зобов`язати Приватне підприємство ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД звільнити та повернути Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради нежилі приміщення, загальною площею 325,1 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 17 шляхом підписання акту приймання-передачі;

- стягнути з Приватного підприємства ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД судовий збір в розмірі 7267,20 грн на користь Херсонської обласної прокуратури ЄРДПОУ 04851120, р/р UA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2024 о 15:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

24.09.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за вх. № 34324/24 від 19.09.2024.

Також, 24.09.2024 господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено заяву Херсонської міської ради Херсонської області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за вх.№ 34329/24 від 19.09.2024.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2024 задоволено заяву Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за вх.№ 35039/24 від 25.09.2024.

У підготовчому засіданні 30.09.2024 за участю представника позивача Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Гостєва А. В., представника позивача Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонської міської ради Херсонської області Орленко В. Г. у режимі відеоконференції поза межами суду та прокурора Херсонської окружної прокуратури Наумової Т. О., судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 04.11.2024 о 09:00 год., із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 04.11.2024 за участю представника позивача Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Гостєва А. В., представника позивача Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонської міської ради Херсонської області Орленко В. Г. у режимі відеоконференції поза межами суду та прокурора Херсонської окружної прокуратури Наумової Т. О., суд постановив протокольну ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.11.2024 о 10:40 год., із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 25.11.2024, за участю представників прокуратури та позивачів, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач у судові засідання, як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав.

При цьому, ухвали суду, які було направлено відповідачу на адресу зазначену у позові та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Додатково відповідача про розгляд даної справи було повідомлено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, беручи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та за відсутністю відповідача у судовому засіданні.

Обставини справи встановлені судом

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №390208290 за реєстраційним номером №1756550665101 зареєстровано право власності територіальної громади м. Херсона на нежитлові приміщення зальною площею 325,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 17.

12.09.2019 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" (Орендар) укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади, згідно з яким Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення, загальною площею 325,1 кв.м. за адресою: місто Херсон, вул. Лавреньова, буд. №17.

Договір укладено з метою розміщення майстерні з ремонту взуття та одягу, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об`єктів комунальної власності від 07.06.2019 №145, затвердженого наказом начальника управління 07.06.2019 № 125.

Відповідно до п. 2.1. договору вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта прийняття-передачі вказаного майна з орендодавцем.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499 і становить 20 481 грн без ПДВ на рік (Додаток 1).

Орендна плата встановлена в розмірі 1 706, 75 грн, згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 №499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності (p/p 37119016178147 Держказначейська служба України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 37465469) не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (п. 3.2. договору).

У п. 3.7. договору сторони узгодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом прийняття передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату.

Згідно з п. 10.1. договору цей договір діє з 12.09.2019 до 12.09.2054 року включно.

Відповідно до п. 10.4. договору договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу Орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний за таких підстав:

- орендар використовує об`єкт оренди не за призначенням;

- передачі орендованого майна в суборенду;

- орендар не приступив до проведення капітального ремонту в строки, встановлені договором оренди;

- орендар порушив умови передбачені підпунктом 5.5 пункту 5 цього договору;

- невнесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль.

Згідно з п. 10.7. договору у разі припинення договору оренди, Орендар, за вказівкою Орендодавця, зобов`язаний негайно повернути об`єкт оренди відповідному підприємству (установі) за актом прийняття-передачі.

На виконання умов договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв орендоване майно, про що свідчить підписаний між сторонами Акт прийняття-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача суб`єкту підприємницької діяльності від 12.09.2019.

Відповідно до інформаційної довідки від 12.09.2019 № 180815165 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: нежилі приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 325, 1 кв.м. за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 17 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11756550665101), зареєстровано на праві комунальної власності за Радою, а 25.06.2020 р. внесено запис № 37133160 про право користування (найму (оренди) вказаного об`єкту за ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" на підставі договору оренди, комунального майна міської територіальної громад від 12.09.2019.

Відповідно до Висновку про вартість майна, затвердженого начальником Управління комунальної власності Херсонської міської ради, ринкова вартість об`єкту оренди станом на 30.04.2019 складає 407 177 грн без врахування ПДВ.

18.06.2021 на позачерговій сесії Херсонської міської ради VIII скликання прийнято рішення №346 «Про внесення змін до рішень міської ради від 26.02.2021 №73, від 16.03.2021 №144 та визнати такими, що втратили чинність, рішень міської ради». Відповідно до п.п. 4.2. п. 4 вказаного рішення вирішено припинити юридичні особи виконавчі органи Херсонської міської ради, а саме: управління комунальної власності Херсонської міської ради, реорганізувавши шляхом приєднання до департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, який є правонаступником його прав та обов`язків. Даним рішенням затверджено також Положення про департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

Відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022, або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в умовах воєнної стану, у тому числі Херсонська область.

Розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області №682р від 16.11.2023, звільнено орендарів комунального майна Херсонської міської територіальної громади від сплати орендної плати у 2023 році. Звільнення від орендної плати застосовуються лише до договорів оренди, чинних станом на 24.02.2022, за наказом орендодавця, за умови відсутності заборгованості з орендної плати станом на 24.02.2022.

Відповідач не звертався до Орендодавця із заявою про звільнення від сплати орендної плати у 2023 році, у зв`язку з відсутністю звернення орендна плата за 2023 рік першому була нарахована.

14.12.2023 комісією у складі представників Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності Херсонської міської ради, відділу оренди та приватизації комунального майна Херсонської міської ради управління капітального будівництва Херсонської міської ради складено акт обстеження №17/23 об`єктів нерухомості, що належать до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, 17 і передані в оренду Приватному підприємству «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» відповідно до договору. Під час обстеження встановлено, що загальний стан об`єкта незадовільний, орендарем не використовується, приміщення перебувають у занедбаному стані. Орендар тривалий час не виходить на зв`язок, не повідомив про своє місцезнаходження, зміну реквізитів, що передбачено п. 5.10 розділу 5 договору.

05.02.2024 Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади звернувся до відповідача з вимогою №01-20-60-вих., в якій, керуючись п. 7.2. договору, вимагав розірвати договір через наявну станом на 31.01.2024 заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 40 523, 74 грн.

У листі № 446-вих/2024 від 03.04.2024 Херсонська міська військова адміністрація повідомила керівника Херсонської окружної прокуратури про здійснення досудово-претензійної роботи, зокрема за укладеним договором з ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД", наявністю заборгованості за період з 01.01.2023, яка станом на 13.03.2024 становить 43 715, 23 грн. Також Херсонська міська військова адміністрація у листі виклала прохання щодо звернення до суду з відповідними позовними заявами.

У відповіді № 55-3444вих-24 від 02.05.2024 Херсонська окружна прокуратура на лист Херсонської міської військової адміністрації запропонувала надати інформацію з питань стану рахунків договорів оренди, зокрема №2119 від 12.09.2019.

20.05.2024 Херсонською міською військовою адміністрацією надано відповідь 8-2978-11/26 на звернення Херсонської окружної прокуратури від 02.05.2024 №55-3444 BHX-24 та розрахунок орендної плати ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" за договором.

Відповідно до розрахунку наявного в матеріалах справи, заборгованість ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" за договором станом на 13.03.2024 становить 43 715, 23 грн.

Листом №8-2978-11/26 від 22.05.2024 Херсонська міська військова адміністрація, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 07.05.2024 постанови № 512 про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану направила керівнику Херсонської окружної прокуратури оновлені розрахунки орендної плати, згідно з яким заборгованість ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" за договором становить 37 345, 13 грн.

У листі № 55-5000вих-24 від 21.06.2024 Херсонська окружна прокуратура звернулась до Херсонської міської військової адміністрації з проханням у строк до 17.07.2024 надати інформацію щодо вжитих заходів реагування Херсонською міською радою, Херсонською міською військовою адміністрацією щодо стягнення заборгованості з орендної плати, а також розірвання договорів оренди.

09.08.2024 за №55-6310вих-24 та 23.08.2024 за №55-6753вих-24 керівник Херсонської окружної прокуратури повідомив Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області про заявлення на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» позову до суду в інтересах держави в особі Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до Приватного Підприємства «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 37 345,13 грн та розірвання спірного договору.

Висновки суду

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Щодо наявності підстав представництва Херсонської окружної прокуратури

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК у господарських справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 1311 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначається, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Так, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту; 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19). Отже, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

У п. 55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

У п. 76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала свій попередній висновок, зазначивши, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Таким чином, за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону "Про прокуратуру", а також за наявності обставин, про які зазначається вище, виникають підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено, у тому числі наступне:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Як вказує прокурор, до сьогодні ні Херсонською міською радою Херсонської області як власником орендованого майна, ні Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради як уповноваженим органом на укладення договорів оренди комунального майна не здійснено повного комплексу дієвих процесуальних дій в межах своїх повноважень для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов`язань та наповнення міського бюджету.

21.06.2024 Херсонською окружною прокуратурою листом №55-5000 вих24 повідомлено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району про наявність підстав для звернення до суду з питанням щодо стягнення заборгованості з орендної плати, а також розірвання договору.

11.07.2024 Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області у своєму листі від 11.07.2024 №8-4149-11/26 надала оновлений розрахунок заборгованості за договором та ініціювала питання звернення Херсонської окружної прокуратури з відповідним позовом до суду.

З огляду на викладене, господарським судом встановлено наявність підстав для звернення Херсонської окружної прокуратури до суду з позовом в інтересах Херсонської міської ради Херсонської області та Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

Щодо позовних вимог

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд установив, що між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" укладений договір оренди комунального майна, на підставі якого відповідачу у строкове платне користування передані нежилі приміщення, загальною площею 325,1 кв.м., за користування якими відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У даній справі орендоване майно є комунальною власністю, а тому на спірні правовідносини поширюється у тому числі Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як встановлено господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів та розрахунків орендної плати, із врахуванням при цьому постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, у відповідача утворилася заборгованість внаслідок несвоєчасної оплати орендної плати, розмір якої станом на 31.01.2024 становить 37 345,13 грн.

Як зазначено вище судом, право на звільнення від сплати орендної плати на підставі розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації від 16.11.2023 № 682р відповідач не використав.

Відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності боргу, доказів на його спростування.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо задоволення позовних вимог про стягнення з ПП "ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД" на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради 37 345, 13 грн.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

З аналізу статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 р. у справі № 910/6381/18 та від 14.08.2019 р. у справі № 910/8819/18.

Беручи до уваги те, що ПП «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» як орендарем нежитлових приміщень порушувались умови укладеного Договору оренди в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати з січня 2023, господарський суд дійшов висновку про допущення ним істотного порушення договору, протягом тривалого часу, що тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей договору, а саме: отримання Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради визначених умовами договору коштів, відтак господарський суд вважає наявними правові підстави для розірвання спірного договору.

Відповідно до ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З огляду на те, що господарський суд дійшов до висновку про розірвання договору, передані за відповідними договором нежилі приміщення загальною площею 325,1 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 17, підлягають поверненню орендодавцеві (власнику) шляхом підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» (вул. Карла Маркса, буд. 42а, м. Херсон, ідентифікаційний код 43075069) на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (проспект Незалежності, буд. 37, м. Херсон, ідентифікаційний код 44279728) заборгованість по орендній платі в розмірі 37 345,13 грн відповідно до договору №2119 оренди комунального майна міської територіальної громади від 12.09.2019.

3. Розірвати договір №2119 оренди комунального майна міської територіальної громади від 12.09.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та Приватним підприємством «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» (вул. Карла Маркса, буд. 42а, м. Херсон, ідентифікаційний код 43075069).

4. Зобов`язати Приватне підприємство «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» (вул. Карла Маркса, буд. 42а, м. Херсон, ідентифікаційний код 43075069) звільнити та повернути Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (проспект Незалежності, буд. 37, м. Херсон, ідентифікаційний код 44279728) нежилі приміщення загальною площею 325,1 кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 17 шляхом підписання акту приймання-передачі.

5. Стягнути з Приватного підприємства «ПІВДЕНЬ ІНВЕСТБУД» (вул. Карла Маркса, буд. 42а, м. Херсон, ідентифікаційний код 43075069) на користь Херсонської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 04851120, р/р UA5682017203431000010000002291, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ: 2800) судовий збір в розмірі 7267,20 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 05 грудня 2024 р.

Суддя Т.Г. Деркач