Рішення

від 05.12.2024 по справі 922/3523/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3523/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, Харківська область, м. Ізюм до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюм-стиль", Харківська область, м. Ізюм про стягнення коштів 33 573,64 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюм-Стиль про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 33 573 грн. 64 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань по оплаті вартості поставленої в період грудень 2021 лютий 2022 теплової енергії за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 80 від 20.10.2014.

Ухвалою суду від 07.10.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюм-стиль" належить до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Однак,Відповідач станом на день прийняття цього рішення електронний кабінет не зареєстрував та про розгляд справи повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалу суду від 07.10.2024 відповідач отримав 10.10.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 016822.

Втім, відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

Між Ізюмським комунальним підприємством теплових (надалі -Позивач, теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізюм-Стиль" (надалі - Відповідач, Споживач) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 80 від 20.10.2014. Згідно з його умовами теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку режимів відпустку теплової енергії, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), в порядку та терміни, передбачені цим Договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на потреби опалення - в період опалювального сезону (пункт 2.1. Договору).

Згідно з підпунктом 3.2.6. пункту 3.2. Договору споживач теплової енергії зобов`язався виконувати умовами та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до пункту 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць в якому здійснюється поставка теплової енергії.

Споживач до 20 числа розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації повну вартість заявленого в договорі (Додаток 1 до Договору) обсягу споживання теплової енергії з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (пункт 6.3. Договору).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що розрахунку за показниками приладів комерційного обліку:

- якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує сплачений заявлений обсяг, вартість такого перевищення самостійно сплачується споживачем не пізніше 20 числа періоду, наступного за розрахунковим;

- якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого заявленого обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу періоду, наступного за розрахунковим.

- якщо сумарне годинне договірне теплове навантаження перевищує 2,0 Гкал/годину, Споживач самостійно сплачує вартість теплової енергії за фактичними показами приладів комерційного обліку подекадно.

Цей Договір набирає чинності з 20.10.2014 та діє на невизначений строк (пункт 10.1. Договору).

Додатковою угодою від 27.10.2020 до Договору сторони погодили викласти Додаток №5 Тарифи на теплову енергію до Договору викласти в новій редакції а також дійшли до взаємної згоди, що відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного Кодексу України умови цієї Угоди поширюються на відносини, які виникли між Сторонами до моменту укладання Угоди, а саме з жовтня 2020 року.

Відповідно до Додатку №5 до Договору з 01 жовтня 2020 року тариф за 1 Гкал фактично спожитої теплової енергії в опалювальний сезон (з урахування ПДВ) складає 1 596,77 грн.

Підключенння будинку за адресою вул. Соборна, 39, м.Ізюм до системи централізованого опалення підтверджується Актом від 20.10.2021

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним були належним чином виконані свої зобов`язання за Договором в частині постачання відповідачці теплової енергії, про що були складені Акти приймання-передачі теплової енергії за грудень 2021 на суму 22 310,15 грн., за січень 2022 на суму 31 599,52 грн., за лютий 2022 на суму 16 573,64 грн.

В свою чергу Відповідач частково виконав взяті на себе зобовязання та в повному обсязі не сплатив вартість поставленої теплової енергії в період грудень 2021 ріку лютий 2022 рік, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 33 573, 64 грн.

06.09.2024 позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 1053 з проханням підписати акти приймання-передачі теплової енергії за січень-лютий 2022 року та повернути їх на адресу позивача. Проте, акти з боку відповідача за січень-лютий 2022 не підписані, жодної відповіді на лист отримано так і не було.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу в період грудень 2021 лютий 2022 року на загальну суму 70 483,31 грн, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за відповідний період.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості з оплати поставленої позивачем теплової енергії в розмірі 33 573,64 грн не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 33 573,64 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ізюм-Стиль (64309,Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, буд. 39, код ЄДРПОУ 21183007) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, пр-т Незалежності, буд.33, код ЄДРПОУ 32284148) заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 33 573 грн. 64 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно дост. 241 ГПК Українита може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.254,256,257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "05" грудня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне