Ухвала

від 28.11.2024 по справі 922/3650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

28.11.2024м. ХарківСправа № 922/3650/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 3 295 600,00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар", м. Харків стягнення 3 405 064,34 грнза участю представників:

відповідача - Кутового Г.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" (надалі - Позивач) звернувся 14 жовтня 2024 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" (надалі - Відповідач) суми заборгованості, яка виникла на підставі Договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3 295 600,00 грн, а також суму судового збору у розмірі 49 434,00 грн.

Ухвалою суду від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3650/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, та призначенням підготовчого засідання на 31 жовтня 2024 року о 11:30.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" звернулось 30 жовтня 2024 року до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою (вх. №27375) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" (Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) грошових коштів у розмірі 3 405 064,34 грн, а також суми судового збору у розмірі 46 575,97 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято зустрічну позовну заяву (вх. №27375 від 30.10.2024) ТОВ "Промспеціндустріал" до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Тепло-Квар" у справі №922/3650/24 та призначено підготовче засідання на "07" листопада 2024 р. о 12:30. Ухвалою від 07.11.2024 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у праві відбудеться 28 листопада 2024 року о(б) 11:45.

Представник Позивача (за первісним позовом) у підготовче засідання не з`явився, надав до суду:

а) відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №29158 від 20.11.2024), де просить суд: - залишити позовну заяву ТОВ «ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ» до ТОВ «ТЕПЛО-КВАР» без руху для усунення недоліків та визначення обґрунтованої ціни позову та сплати відповідної суми судового збору; - у разі продовження слухання справи у задоволені позовних вимог відмовити.

б) клопотання про витребування доказів (вх. № 29163 від 20.11.2024), а саме щодо витребування у Головного Управління ДПС у Харківській області (філія, відокремлений підрозділ) ДПС України (код ЄРДПОУ 43983495, адреса 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) наступну інформацію чи було ТОВ «ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ» (код ЄРДПОУ41789219, місце реєстрації: 61035, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, код платника ПДВ - ІПН 417892104670) включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку визначені у податкових накладних №32 від 22.07.2021р. на суму 900000грн. у тому числі сума ПДВ -150000,00грн., №31 від 22.07.2021р. на суму 1000000грн. у тому числі сума ПДВ 166666,67грн., №17 від 30.11.2021р. на суму 1995600грн. у тому числі сума ПДВ 332600,00грн. складених та зареєстрованих в ЄРПН підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-КВАР» (адреса підприємства 61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄРДПОУ 34329599, код платника ПДВ - ІПН 343295920322).

в) клопотання (вх. №29497 від 25.11.2024) про долучення доказів та огляд судом документів.

г) клопотання (вх. №29919 від 27.11.2024) про заперечення щодо поновлення строків на подачу Відповідачем ТОВ «Промспеціндустріал» відзиву на позовну заяву ТОВ «Тепло-Квар» від 14.10.2024р.

д) клопотання (вх. № 29956 від 28.11.2024) у якому просить суд розглянути клопотання від 19.11.2024р. про витребування доказів вих. №19/11-5 від 19.11.2024р. у ГУ ДПС у Харківській області (філія, підрозділ) ДПС України інформації включення до складу податкового кредиту сум по податковим накладним складеним на адресу відповідача та відкласти розгляд вказаної справи на інший час.

е) клопотання (вх. №29959 від 28.11.2024) про виклик та допит судом в якості свідків перелічених у ньому осіб.

Представник Відповідача (за первісним позовом) надав у підготовчому засіданні:

а) заяву (вх. №29375 від 22.11.2024) щодо уточнення розміру зустрічних позовних вимог, де зазначає, що в прохальній частині було допущено помилку (описку) щодо заявленої суми до стягнення, що підтверджується викладеним щодо розміру ціни зустрічного позову, у вступній, описовій та мотивувальній частині, ціна позову - 3 105 064,34 грн. Таким чином просить суд прийняти дану заяву, де вважати вірним стягнення з ТОВ "Тепло-Квар" (Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) грошові кошти у розмірі 3 105 064,34 грн, а також суму судового збору у розмірі 46 575,97 грн.

б) відзив на позовну заяву (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) де просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку надання відзиву та поновити його;

- витребувати у ТОВ "Тепло-Квар" оригінали документів: Договір субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 р. з додатками, акт виконаних робіт №1 від 22.07.2021р. («Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська , 8 в м. Харків» С) на суму 900 000,00 грн., акт виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 р. (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська, 8 в м. Харків» С 4) на суму 1000 000,00 грн.

- у разі надання оригіналів витребуваних документів призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А) у строки, визначені п.1.13. Інструкції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Поставити на вирішення експертизи наступні питання:

3.1. «Чи виконано підпис від імені Левченко Олексія Валерійовича у Договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 р. з додатками, акті виконаних робіт №1 від 22.07.2021р. («Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська , 8 в м. Харків » С) на суму 900 000,00 грн., акті виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 р. (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська, 8 в м . Харків» С 4) на суму 1000 000,00 грн., саме Левченко Олексієм Валерійовичем чи іншою особою?»;

3.2. «Чи автентична печатка зі штампом ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» у Договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 р. з додатками, акті виконаних робіт №1 від 22.07.2021р. («Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська, 8 в м. Харків» С) на суму 900 000,00 грн., акті виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 р. (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська, 8 в м. Харків» С 4) на суму 1000 000,00 грн. саме з наданими зразками печатки ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» чи ні?».

- відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ «ТЕПЛО-КВАР» до ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі Договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3 295 600,00 грн, а також суму судового збору у розмірі 49 434,00 грн.

в) заяву про збільшення розмір позовних вимог за зустрічним позовом (вх. №29952 від 28.11.2024), де просить суд стягнути з ТОВ «ТЕПЛО-КВАР» на користь ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» грошові кошти у розмірі 3 705 064,34 грн, а також суму судового збору у розмірі 55 575,97 грн.

Щодо поданих учасниками справи клопотань та заяв, враховуючи їх пояснення та обґрунтування, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно частини 1 та 2 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

У п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, крім іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і є таким, що породжує відповідні правові наслідки.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Водночас у ч. 2 ст. 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Щодо поновлення законодавчо встановленого процесуального строку, то законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує з огляду на поважність причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені для обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановлює, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише за наявності об`єктивних, а не суб`єктивних причин, визнаних поважними судом шляхом наведення мотивованого висновку.

Ураховуючи встановлені приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Наведена позиція узгоджується із висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, ухвалі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/7120/17.

Таким чином, суд зазначає, що Відповідачем помилково заявлено про поновлення, а не продовження процесуального строку, встановленого судум, що є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання.

Проте, суд враховуючи викладене, з метою дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, вважає за можливе продовжити Відповідачу (за первісним позовом) процесуальний строк на подання відзиву на первісну позовну заяву та приймає його до розгляду з доказами поданими до нього, тим самим суд відмовляє у задоволенні клопотання (вх. №29919) Позивача (за первісним позовом) про відмову у прийнятті відзиву.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що Позивачем (за первісним позовом) також було заявлено про поновлення процесуального строку у клопотанні (вх. №29497 від 25.11.2024) про долучення доказів та огляд судом документів, де на вищезазначених обставинах суд відмовляє у поновленні процесуального строку, проте продовжує строк на подання доказів та приймає дане клопотання з доказами до розгляду.

На відміну від поновлення процесуального строку вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

Так, Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine від 21.10.2010).

Отже враховуючи вищевикладене, суд приймає до розгляду та долучає до матеріалів справи клопотання (вх. №29497 від 25.11.2024) Позивача (за первісним позовом) про долучення доказів та огляд судом документів, відзив відзив на позовну заяву (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) Відповідача (за первісним позовом).

Щодо клопотання Позивача (за первісним позовом) викладеного у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. №29158 від 20.11.2024) про залишення позовної заяви ТОВ «ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ» до ТОВ «ТЕПЛО-КВАР» без руху для усунення недоліків та визначення обґрунтованої ціни позову та сплати відповідної суми судового збору та заяви (вх. №29375 від 22.11.2024) щодо уточнення розміру зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів процесуального законодавства позивачу надано право на збільшення чи зменшення позовних вимог до закінчення підготовчого засідання (п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України).

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

При цьому п. 2 ч. 3 ст. 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Отже, уточнення позовних вимог у даній справі можливе лише до закінчення підготовчого провадження у справі.

Дослідивши зустрічну позовну заяву та заяву (вх. №29375 від 22.11.2024) ТОВ «ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ» щодо уточнення розміру зустрічних позовних вимог, стосовно викладеного у прохальній частині зустрічних позовних вимог, суд погоджується з тим, що в прохальній частині було допущено помилку (описку) щодо заявленої суми до стягнення, яке знаходить своє підтвердження викладеним стовно розміру ціни зустрічного позову, у вступній, описовій та мотивувальній частині, де ціна позову складає 3 105 064,34 грн. Отже Позивач (за зустрічним позовом) щодо стягнення з ТОВ "Тепло-Квар" (Відповідач за зустрічним позовом) просить стягнути грошові кошти у розмірі 3 105 064,34 грн, а також суму судового збору у розмірі 46 575,97 грн.

Проте, суд вважає, що така помилка (описка) впливає на Відповідача (за зустрічним позовом), оскільки Позивач (за зустрічним позовом) міг помилитись і в інший бік, крім того, процесуальним законодавством не передбачено виправлення помилки (описки) в наданих учасниками справи документах.

Отже враховуючи подану заяву (вх. №29375 від 22.11.2024) про уточнення зустрічних позовних вимог, враховуючи приписи статті 46 та 182 ГПК України, суд вважає за доцільне прийняти таку заяву про уточнення зустрічних позовних вимог в бік зменшення до розгляду та подальший розгляд здійснювати з їх урахуванням.

З підстав наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача (за первісним позовом) викладеного у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. №29158 від 20.11.2024) про залишення позовної заяви ТОВ «ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ» до ТОВ «ТЕПЛО-КВАР» без руху для усунення недоліків та визначення обґрунтованої ціни позову та сплати відповідної суми судового збору.

Щодо заяви про збільшення розмір позовних вимог за зустрічним позовом (вх. №29952 від 28.11.2024).

Дослідивши зазначену заяву щодо збільшення розміру зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ «ТЕПЛО-КВАР» на користь ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» грошових коштів у розмірі 3 705 064,34 грн, а також суми судового збору у розмірі 55 575,97 грн, суд дійшов до висновку про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зазначених вимог, на підставі приписів ст. 42, 46, 177 ГПК України.

Щодо клопотання про витребування доказів (вх. № 29163 від 20.11.2024) та клопотання викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) про витребування.

Частинами першою та другою ст. 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що з огляду на те, що розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження, метою якого є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, враховуючи те, що учасниками справи обґрунтовано неможливість самостійно здобути необхідні докази, а отже суд дійшов до висновку про задоволення клопотання поданих клопотань та вважає за доцільне витребувати зазначені у них докази.

Як установлено в ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.4 ст.81 ГПК України).

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду. (ч. ч. 7-9 ст.81 ГПК України).

Щодо клопотання (вх. №29959 від 28.11.2024) про виклик та допит судом в якості свідків перелічених у ньому осіб.

Частиною 1 статті 87 ГПК України визначено, що показання свідків це повідомлення про відомі обставини, які мають значення для справи. Показання свідків викладаються ним письмово у заяві свідка (ч. 1 ст. 88 ГПК України).

Вимоги до заяви свідка, наведені у частинах 2 та 3 статті 88 ГПК України, відповідно до яких у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Як визначено статтею 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Згідно частини 1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Системний аналіз законодавства свідчить, що пояснення свідків регулюється нормами ст. ст. 87-89 ГПК України.

Отже, враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Тобто, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому, неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами ГПК України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.

Так, суд звертає увагу на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №918/36/19 та від 03.10.2019 у справі №910/2122/19, відповідно до яких передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності в суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

При цьому передумовою для виклику судом свідка у судове засідання, в порядку статті 89 ГПК України, є наявність заяви такого свідка, викладені показання в якій суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, тобто в будь-якому разі спочатку до суду подається заява свідка з додержанням вимог ст. 88 ГПК України.

Судом встановлено, що заяви свідків у матеріалах справи та у поданому у клопотанні (вх. №29959) відсутня.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання (вх. №29959 від 28.11.2024) щодо виклику та допиту судом в якості свідків перелічених у ньому осіб, а отже відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Враховуючи усе вищевикладене, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Як встановлено ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу (неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження); 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст. 7 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1-2,5 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з приписами ст.42 ГПК України правам учасника справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб кореспондує обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду принцип рівності сторін є одним із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду. Однак вказаний принцип передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Отже, з метою повного та об`єктивного розгляду справи для встановлення фактичних обставин справи, для належної підготовки справи для розгляду по суті, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд відкладає підготовче провадження.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 42, 73-81, 89, 90, 118,119, 120, 121, 177-185, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання викладеного у відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №29158 від 20.11.2024) про залишення позовної заяви ТОВ ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ до ТОВ ТЕПЛО-КВАР без руху для усунення недоліків - відмовити.

2. Прийняти заяву (вх. №29375 від 22.11.2024) щодо уточнення розміру (у вигляді зменшення) зустрічних позовних вимог до розгляду та здійснювати розгляд справи №922/3650/24 з урахуванням поданих змін.

3. Прийняти заяву (вх. №29952 від 28.11.2024) про збільшення розмір позовних вимог за зустрічним позовом до розгляду та здійснювати розгляд справи №922/3650/24 з урахуванням поданих змін.

4. У задоволенні клопотання (вх. №29497 від 25.11.2024) про поновлення строку - відмовити.

5. У клопотанні викладеному у відзиві (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) про визнання поважними причини пропуску строку надання відзиву та поновити його - відмовити.

6. Продовжити строк на подання доказів (вх. №29497 від 25.11.2024) та приймає дане клопотання з доказами до розгляду.

7. Продовжити строк на подання відзиву (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) разом з додатками та приймає заявлені клопотання до розгляду.

8. У задоволенні клопотання (вх. №29919 від 27.11.2024) про заперечення щодо поновлення строків - відмовити.

9. У задоволенні клопотання (вх. №29959 від 28.11.2024) про виклик та допит судом в якості свідків перелічених у ньому осіб - відмовити.

10. Клопотання (вх. № 29163 від 20.11.2024) про витребування доказів та клопотання викладеному у відзиві (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) про витребування - задовольнити.

11. Клопотання викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. №29650, 29652 від 26.11.2024) про призначення судової почеркознавчої експертизи буде вирішено у порядку встановленому законом.

12. Клопотання (вх. № 29956 від 28.11.2024) про відкладення - задовольнити.

13. Підготовче засідання відкласти на 12 грудня 2024 року о 12:15

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 105.

14. Зобов`язати Головне Управління ДПС у Харківській області (філія, відокремлений підрозділ) ДПС України (код ЄРДПОУ 43983495, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) подати до суду наступну інформацію: чи було ТОВ ПРОМСПЕЦІДУСТРІАЛ (код ЄРДПОУ41789219, місце реєстрації: 61035, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, код платника ПДВ - ІПН 417892104670) включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку визначені у податкових накладних №32 від 22.07.2021р. на суму 900000грн. у тому числі сума ПДВ - 150000,00грн., №31 від 22.07.2021р. на суму 1000000грн. у тому числі сума ПДВ - 166666,67грн., №17 від 30.11.2021р. на суму 1995600грн. у тому числі сума ПДВ - 332600,00грн. складених та зареєстрованих в ЄРПН підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛО-КВАР (адреса підприємства 61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄРДПОУ 34329599, код платника ПДВ - ІПН 343295920322).

15. Зобов`язати ТОВ "Тепло-Квар" (адреса 61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 117, код ЄРДПОУ 3432959) подати до суду оригінали документів: Договір субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 р. з додатками, акт виконаних робіт №1 від 22.07.2021р. (Реконструкція котельні № 33 по вул. Слов`янська , 8 в м. Харків С) на суму 900 000,00 грн., акт виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 р. (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов`янська, 8 в м. Харків С 4) на суму 1000 000,00 грн.

16. Зобов`язати осіб щодо яких визначено обов`язок надати докази, повідомити суд про поважність причин у разі неможливості подати витребувані судом документи.

17. Повідомити осіб щодо яких визначено обов`язок надати докази, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

18. Звернути увагу на необхідність належного оформлення документів (заяв, клопотань), що подаються до суду.

19. Запропонувати учасникам справи надати до суду, у строк до 27.11.2024 включно, пояснення, заперечення, відзив тощо стосовно позовних вимог з урахуванням поданої та прийнятої судом заяви про зміну предмету зустрічного позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 28.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Враховуючий великий об`єм наданих клопотань та підготовки повного тексту документу, суд був вимушений вийти за межі передбачені ст. 235 ГПК України.

Дата підписання ухвали: 04.12.2024

СуддяІ.П. Жигалкін